Постанова

від 16.04.2024 по справі 295/156/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 295/156/24

Головуючий у 1-й інстанції: Чішман Л.М.

Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.

16 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просила скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00015994 від 14.12.2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що з оскаржуваною постановою позивач не погоджується та вважає її такою, що винесена з порушенням ст.14-3 КУпАП, оскільки на момент вчинення адміністративного правопорушення транспортний засіб не перебував в користуванні ОСОБА_1 , так як відповідно до договору оренди транспортний засіб був переданий в оренду ПП АБЗ "Проспект". Тому позивач не є відповідальною особою за вчинення адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 є керівником підприємства ПП "Проект-Проект", якому належить на праві власності транспортний засіб DAF FT CF 85/410 д.н. НОМЕР_1 .

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 27 лютого 2024 року позов задоволено.

Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, серії АА № 0015994 від 14.12.2023, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП скасовано, а провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, апелянт наполягає на тому, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини щодо визначення належного користувача, зважаючи на автоматизацію цього процесу і, як наслідок, неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статтей 14-3, 132-1 КУпАП та норм Порядку №1145, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Позивач не скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 25.12.2023 року заступником директора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень, ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00015994 (а.с. 8).

Відповідно до вказаної постанови, 14.12.2023 року о 7 год 44 хв за адресою: М-21 км. 242+432 Вінницька обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксований транспортний засіб марки "DAF FT СF 85.410", державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1

Відповідальною особою допущено рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР України - перевищення загальної маси транспортного засобу на 12,388% (4,955 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 6,225% (1,494 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1,3 м. до 1,4 м.

ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, відносно неї застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Вказана постанова підписана кваліфікованим електронним підписом та містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення та постановою в електронній формі.

Факт вчинення адміністративного правопорушення зафіксований в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 13.13.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

За результатами встановлених обставин, судом першої інстанції зроблено висновок про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.2 ст.132-1 КУпАП передбачено настання відповідальності в разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

У відповідності до п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановоюКабінету Міністрів Українивід 10.10.2001 №1306,рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, зовнішніх габаритів, фактичної маси навантаження на вісь.

Відповідно до п.4Правилпроїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів Українивід 18.01.2001 № 30,допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5 Правил дорожнього рухуна 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначається Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174.

Так, згідно пункту 2 Порядку № 1174,автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі - автоматичний пункт) - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначенихпунктом 12цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1174, фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах.

Згідно з пунктами 11-12 Порядку № 1174 автоматичні пункти, якими фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, забезпечують, зокрема вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу та вимірювання загальної маси транспортного засобу.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги відповідача щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови, колегія суддів враховує наступне.

Згідно матеріалів справи, правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 13, 13, який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94, на підтвердження чого до відзиву надано копії відповідних документів.

Відповідні сертифікати видані повноваженими органами у сфері метрології, приймаються судом як належні та достатні докази на підтвердження даних про застосування при проведенні процедури вимірювання та зважування дорожніх транспортних засобівкоректних та достовірних засобів вимірювання.

Зміст постанови містить дані про параметри транспортного засобу, фактично зафіксовані в автоматичному режимі, а також про відсоток перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, алгоритми вирахування якого закладений у структуру інформаційно-телекомунікаційної системи.

Так, відповідно до постанови від 14.12.2023 серії АА № 0015994 зафіксовано перевищення загальної маси транспортного засобу на 12,388% (4,955 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 6,225% (1,494 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1,3 м. до 1,4 м.

Апеляційна скарга відповідача обґрунтована виключно тим, що судом першої інстанції не враховано, що невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований.

Так, згідно зі ст.279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно ч.4 ст.279-5 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно матеріалів справи, вантажний автомобіль "DAF FT СF 85.410", державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ПП "Проспект Проект" керівником якого є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ( а.с. 6).

Зі змісту відповіді від 28.12.2023 № 31/6-4341-2023 (а.с.4) вбачається, що згідно ЄДР МВС 25 травня 2023 року на вищевказаний транспортний засіб видано тимчасовий талон серії ХХР № 036009, терміном дії до 15 травня 2026 року, відповідно до договору оренди від 16.05.2023 року № 16-05-2023/5 на ПП "АБЗ Проспект". Вказані обставини також підтверджуються відомостями з тимчасового талону (а.с. 5)

Згідно ч.3 ст.14-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.

Зі змісту ст.279-7 КУпАП вбачається, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Так, підпунктом 2 пункту 5 Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1145 від 08.10.2022 визначено, що відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через:

1) територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС);

2) електронний кабінет водія;

3) Портал Дія.

Позивачем не надано доказів про вчинення дій, визначених підпунктом 2 пункту 5 згаданого вище Порядку щодо внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Натомість, на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, відповідачем долучено до апеляційної скарги листа Головного сервісного центру МВС № 31/3662-4413-2024 від 14.02.2024 про надання інформації, відповідно до якого:

- автомобіль DAF FT CF 85.410, номерний знак НОМЕР_1 , вантажний, сідловий тягач, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 з 20.02.2020 по теперішній час зареєстрований на праві власності за ПП "ПРОСПЕКТ ПРОЕКТ", код ЄДРПОУ 37604876, юридична адреса: м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 60. Керівник/відповідальна особа ОСОБА_1 ;

- до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не вносилася інформація про належного користувача вказаного у запиті автомобіля в Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1145;

- 25.05.2023 на зазначений автомобіль Приватному підприємству "АБЗ ПРОСПЕКТ", код ЄДРПОУ 41876039, юридична адреса: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 20/22, на підставі договору оренди було видано тимчасовий реєстраційний талон на право користування ХХР 036009 на строк до 15.05.2026.

При цьому, колегія суддів не вважає даний лист новим доказом, який подано в ході апеляційного розгляду справи, оскільки у самому ж листі зазначено, що відповідь на цей запит надана в порядку виключення, у зв`язку з тим, що згідно з вимогами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 260 "Деякі питання надання інформації про зареєстровані транспортні засоби, їх власників та належних користувачів", надання інформації з ЄДРТЗ посадовим особам органів державної влади забезпечується шляхом надання їм безпосереднього доступу до реєстру.

Відповідач як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі наполягав на тому, що саме на підставі опрацювання відомостей з ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу ОСОБА_1 визначено як відповідальну особу та притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що позивачем не надано доказів, що ПП "АБЗ Проспект", яке користувалося транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулося до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що оспорювана постанова правомірно винесена щодо ОСОБА_1 , яка на момент спірних правовідносин була керівником юридичної особи, що є власником транспортного засобу.

Отже враховуючи норму ч.1ст.14-3 КУпАП, належний користувач може нести адміністративну відповідальність лише за умови внесення власником транспортного засобу відомостей про нього у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При вирішенні даної справи судом першої інстанції не враховано, що позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність відомостей про належного користувача транспортного засобу "DAF FT СF 85.410", державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме ПП "АБЗ Проспект", в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент вчинення адміністративного порушення.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять достатню кількість доказів на підтвердження факту правопорушення позивачем та наявний факт неправомірного притягнення до відповідальності позивача за ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно із ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити повністю.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.