Постанова

від 16.04.2024 по справі 25/282-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16 квітня 2024 року

справа №25/282-А

адміністративне провадження № К/990/9466/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року (судді: Беспалов О. О., Ключкович В. Ю., Сорочко Є. О.)

у справі № 25/282-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргон»

до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві

про стягнення невиплачених коштів, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргон» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, далі - податковий орган, відповідач у справі), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві про стягнення з бюджету (бюджетна заборгованість з податку на додану вартість) суми в розмірі 277 412,00 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень, квітень, червень, вересень, жовтень, листопад 2002 року та січень, лютий, березень, квітень, червень, липень, вересень, жовтень 2003 року в сумі 277 412,00 грн, а також стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства суму державного мита в розмірі 2 774,12 грн та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 118,00 грн.

18 грудня 2015 року на виконання постанови суду видано відповідний наказ зі строком пред`явлення до 30 листопада 2016 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року постанову Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року скасовано та залишено в силі постанову Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року.

26 вересня 2022 року від арбітражного керуючого Товариства ОСОБА_1 до суду надійшла заява про:

- процесуальне правонаступництво відносно боржника Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вказавши, що необхідно стягнути кошти на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у м. Києві;

- поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документу;

- видачу дублікату виконавчого документу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року заяву Арбітражного керуючого Товариства ОСОБА_1 про процесуальне правонаступництво, поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу в справі №25/282-А повернуто без розгляду.

31 жовтня 2022 року від арбітражного керуючого Товариства ОСОБА_1 до суду повторно надійшла заява про:

- процесуальне правонаступництво відносно боржника Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вказавши, що необхідно стягнути кошти на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у м. Києві;

- поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документу;

- видачу дублікату виконавчого документу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 листопада 2022 року задоволено заяву Арбітражного керуючого Товариства ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №25/282-А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2022 року в задоволенні заяви Арбітражного керуючого Товариства ОСОБА_1 про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату у справі №25/282-А відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви Господарський суд міста Києва виходив з аналізу положень статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України, частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями), з повноважень ліквідатора згідно з частиною першою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства та обставин, якими заявник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа. За результатами розгляду заяви суд визнав, що заявник не виявив належної зацікавленості виконання судового рішення, ухваленого на його користь та не довів поважності причин пропуску пред`явлення виконавчого листа до виконання. Також суд відмовив у задоволенні клопотання про видачу дубліката виконавчого листа, оскільки заявник звернувся з вказаним клопотанням після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу Товариства на ухвалу Господарського суду мiста Києва від 13 грудня 2022 року задоволено, ухвалу Господарського суду мiста Києва від 13 грудня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову, якою заяви арбітражного керуючого Товариства ОСОБА_1 про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату у справі №25/282-А задоволено. Вирішено видати дублікат виконавчого листа у справі №25/282-А виданого Господарським судом мiста Києва 18 грудня 2015 року та поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі №25/282-А, виданого Господарським судом мiста Києва 18 грудня 2015 року.

Ухвалюючи постанову від 30 січня 2024 року суд апеляційної інстанції зазначив, що 26 листопада 2019 року постановою Верховного Суду у справі №25/282-А постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року скасовано, а постанову Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року залишено в силі. Отже, постанова Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року по адміністративні справі №25/282-А набула законної сили 26 листопада 2019 року, а тому заявник звернувся з заявою в межах строку встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд апеляційної інстанції врахував обставини, якими заявник підтверджує факт втрати оригіналу виконавчого документу, а саме, що оригінал виконавчого листа у справі №25/282-А від 18 грудня 2015 року отримано ліквідатором Товариства арбітражним керуючим Єрмаком О.Ю. Оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду 30 березня 2016 року скасовано постанову Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року, то до виконання виконавчий лист не пред`являвся. В подальшому, після припинення повноважень арбітражного керуючого Єрмака О. Ю., останнім оригінал виконавчого листа по адміністративній справі №25/282-А від 18 грудня 2015 року, призначеному ліквідатором Товариства арбітражному керуючому ОСОБА_1, не передавався. Отже, оригінал виконавчого листа по адміністративній справі №25/282-А від 18 грудня 2015 року фактично втрачено, що є підставою для видачі дублікату такого.

Враховуючи викладене в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про поважність причин пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа №25/282 - А до виконання і наявність підстав для видачі дублікату цього виконавчого листа.

Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, податковий орган подав касаційну скаргу, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2024 року, справу витребувано у суду першої/апеляційної інстанції.

28 березня 2024 року справа надійшла на адресу Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Клопотання Товариства про відкладення розгляду справи на іншу дату колегія суддів Верховного Суду відхиляє з огляду на положення статті 342 КАС України, якою встановлено, що касаційна скарга на ухвалу має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, тобто строк розгляду спливає 21 квітня 2024 року. Касаційний перегляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи касаційної скарги

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову суду та постановити ухвалу про відмову у поновленні строку на пред`явлення виконавчого документа та видачі його дубліката.

Так, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції проігнорував приписи підпункту 18.4 пункту 18 Розділу VII Перехідних положень КАС України, які чітко визначають, що суд може видати дублікат виконавчого листа, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. При цьому, строк пред`явлення виконавчого листа № 25/282-А від 18 грудня 2015 року закінчувався 30 листопада 2016 року.

Також податковий орган зазначає, що не маючи в матеріалах справи жодних належних та допустимих доказів втрати виконавчого документу, Шостий апеляційний адміністративний суд доходить необґрунтованих припущень про втрату документу, оперуючи лише наступними фактами: 1) виконавчий лист до виконання не пред`являвся; 2) попереднім арбітражним керуючим виконавчий лист не передавався теперішньому арбітражному керуючому; 3) оригінал виконавчого листа фактично «втрачено».

Правове регулювання та висновки Верховного Суду

Щодо строку пред`явлення виконавчого документу до виконання

Статтею 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як установили суди попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи постановою Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень, квітень, червень, вересень, жовтень, листопад 2002 року та січень, лютий, березень, квітень, червень, липень, вересень, жовтень 2003 року в сумі 277 412,00 грн, а також стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства суму державного мита в розмірі 2 774,12 грн та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 118,00 грн.

Податковий орган оскаржив постанову Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року до Київського апеляційного адміністративного суду, проте ухвалою суду апеляційної інстанції від 30 листопада 2015 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги на вимогу суду.

Отже, постанова Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року набрала законної сили 30 листопада 2015 року, внаслідок чого 18 грудня 2015 року на виконання постанови суду видано виконавчий лист зі строком пред`явлення до 30 листопада 2016 року (строк пред`явлення до виконання один рік, що узгоджується з вимогами статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (втратив чинність 05 січня 2017 року).

В подальшому податковий орган повторно подав апеляційну скаргу на постанову Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року, провадження за якою відкрито ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року.

Оскільки суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження, вважається, що постанова Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року не набрала законної сили, що узгоджується з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на той час).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року постанову Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року скасовано та залишено в силі постанову Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року.

Отже, 26 листопада 2019 року постанова Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року набрала законної сили

31 жовтня 2022 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява представника стягувача, з проханням: видати дублікат виконавчого листа у справі №25/282-А та поновити строк на пред`явлення виконавчого документа на виконання.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (набрав чинності 05 жовтня 2016 року, далі - Закон № 1404-VIII) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Враховуючи наведені обставини та нормативно-правове регулювання, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач на час звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа від 31 жовтня 2022 року не пропустив строк на пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи той факт, що постанова Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року набрала законної сили 26 листопада 2019 року.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого листа до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначений підпункту 18.4 пункту 18 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Відповідно до підпункту 18.4 пункту 18 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа є: втрата виконавчого документа та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для видачі дублікату виконавчого листа, враховуючи обставини, зазначені заявником.

Відповідач в касаційній скарзі не заперечує факт того, що постанова Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року не виконана.

Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Результати касаційного розгляду

Згідно із статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга не містить відомостей про обставини, які б свідчили про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі № 25/282-А залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк