Ухвала

від 16.04.2024 по справі 461/2400/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/2400/24

Провадження № 1-кс/461/2313/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

16.04.2024 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№42023142400000077 від 06.11.2023, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 4 ст. 191 КК України.

Слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_4 , покликаючись на те, що оцінюючи особу підозрюваного та обставини вчинення інкримінованого останньому кримінального правопорушення, у якому він підозрюється та його тяжкість, орган досудового розслідування вважає,що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України. Відтак, слідчий вказує, що є підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що останній може: може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Отже, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного та запобігання вищезазначеним ризикам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів, наведених у ньому.

Підозрюваний та його захисник, кожен окремо, клопотання заперечили з мотивів необґрунтованості, просили відмовити у задоволенні клопотання або застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників процесу, оцінивши усі обставини кримінального провадження у сукупності, приходжу до наступного висновку.

Встановлено, що 12.04.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України, тобто у забрудненні або псуванні земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило інші тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеженням волі на строк від двох до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до ст.12 КК України, злочин інкримінований ОСОБА_4 віднесено до категорії нетяжких злочинів.

Положеннями ч.2 ст.177 КПК України, визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення ; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Згідно приписівст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу.

Пред`явлена ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозра обґрунтовується матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку. Зокрема, підозра ґрунтується на рапорті оперативного працівника; договорі зберігання майна від 09.03.2022 № 124к; матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:018:0012, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; розрахунками розмірів шкодипроведеними Держаною екологічною інспекцією у Львівській області;

Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.5 ст. 182 КПК України).

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Оцінюючи матеріали клопотання, доводи учасників процесу та обставини справи у їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів, того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, зважаючи на особу підозрюваного, його майновий стан, характер інкримінованого злочину, що може спонукати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки такий запобіжний захід є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що на даний час саме запропонований органом досудового розслідування запобіжний захід зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

При цьому, виходжу з того, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи. Долучені до клопотання докази засвідчують обґрунтованість підозри на даній стадії провадження.

Доводи слідчого та прокурора про необхідність застосування практики Європейського Суду з прав людини є важливим аспектом захисту прав людини, але в даному кримінальному провадженні посилаючись на зазначену у клопотанні практику Європейського Суду з прав людини прокурор та слідчий намагаються використати її не на користь особи, а з метою обтяження та погіршення її становища, а саме застосування більш суворого запобіжного заходу, що може становити ризики для справедливості кримінального провадження та дотримання прав, свобод та законних інтересів його учасників, відтак такі доводи відхиляються судом.

Отже, слідчий фактично намагається у клопотанні навести практику ЄСПЛ, яка не є релевантною до цієї справи і до того ж у такій спосіб обґрунтовує доцільність застосування запобіжного заходу. Зазначені обставини залишені поза увагою прокурора. Відтак, наведені доводи слідчого відхиляються слідчим суддею.

Разом з тим, враховую, що розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого (підозрюваного), належне йому майно, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави у випадку неналежного виконання процесуальних обов`язків буде достатнім стримуючим фактором. Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Ухвалюючи рішення за клопотанням та оцінюючи доводи сторони захисту, враховую те, що розмір застави визначено виходячи з розміру ймовірних збитків заподіяних державі, спричинення яких інкримінується підозрюваному.

При цьому, у матеріалах клопотання відсутні будь-які докази щодо того, що підозрюваний має можливість внести запропонований розмір застави. Фактично доводи слідчого та прокурора ґрунтуються на ймовірному розмірі збитків, який на даний час достовірно не встановлений. Більше того, слідчий та прокурор поставились до вивчення питання матеріального становища підозрюваного формально.

Разом з тим, враховую дані про особу підозрюваного та його матеріальне і сімейне становище. Зокрема, враховую позитивні дані про підозрюваного, який надав документи, що засвідчують його долучення до допомоги ЗСУ, а також дані про його сімейне становище та наявність утриманців.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що на даний час саме запропонований органом досудового розслідування запобіжний захід зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Водночас, орган досудового розслідування вказує, що з метою гарантії та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, із врахуванням положень ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України та ч. 3 ст. 183 КПК України, йому необхідно обрати розмір застави у сумі 4800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 14 534400 грн.

Разом з тим, встановлення розміру застави у сумі, яку слідчий просить визначити є неможливим, оскільки це суперечитиме нормам кримінального процесуального законодавства. Так, згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Натомість, злочин інкримінований ОСОБА_4 не належить до категорій тяжких чи особливо тяжких, а тому такі доводи органу досудового розслідування є безпідставними. Не зміг з цього приводу нічого пояснити у судовому засіданні прокурор.

Отже, з врахуванням особи підозрюваного, його майнового стану, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального та сімейного становища підозрюваного, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у злочині, який відноситься до категорії нетяжких, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн, з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Крім того, визначаючи обсяг обов`язків, враховую те, що підозрюваний, у силу характеристик своєї діяльності за місце праці, може регулярно потребувати виїзду з міста Львова в межах області, тобто за місцем знаходження об`єктів, які обслуговуються та використовуються товариством, а тому необхідним є покладення на підозрюваного обов`язку не відлучатись за межі Львівської області без відповідного дозволу. Також, зважаючи на перебування підозрюваного на керівній посаді, вважаю за необхідне конкретизувати обов`язок щодо спілкування підозрюваного з іншими особами, зокрема підлеглими.

Виходячи з наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку, що клопотання слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді застави у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн.

Зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави на депозитний рахунок ТУ ДСА в Львівській області.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом;

не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні перелік яких буде доведено до підозрюваного слідчим або прокурором щодо обставин, які розслідуються у даному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_4 його процесуальні обов`язки, які випливають з положень ст.182 КПК України та те, що у разі невиконання ним своїх обов`язків застава буде звернена в дохід держави.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали два місяці, тобто до 16 червня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1