Рішення

від 12.04.2024 по справі 334/10847/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 12.04.2024

Справа № 334/10847/23

Провадження № 2-о/334/36/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Коломаренко К.А., присяжних Горєлової В.І., Дремлюгіної О.В., за участю секретаря судового засідання Цілінко А.С., представників заінтересованої особи Клименко К.О, Пасютіної О.В., представника особи, стосовно якої подана заява, - адвоката Ляшенко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою Комунальної установи «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради, заінтересована особа Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району (орган опіки та піклування) про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,

встановив:

24 листопада 2023 року до Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява Комунальної установи «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради, в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опіки.

Заява обґрунтованатим,що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,знаходиться вКУ «Запорізькийдитячий будинок-інтернат»Запорізької обласноїради,прибув докомунальної установизгідно знаказом №126Департаменту соціальногозакладу населеннявід 25травня 2022року «Протимчасове переміщення(евакуацію)підопічних комунальноїустанови «Таврійськийпсихоневрологічний інтернатз геріатричнимвідділенням» ЗОР.Зарахований досписочного складуКУ «Запорізькийдитячий будинок-інтернат»Запорізької обласноїради тапоставлений напостачання 27.05.2022року (Наказ№147),знаходиться вінтернаті наповному державномузабезпеченні потеперішній час. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2015 року у справі №334/9130/15-ц задоволено заяву КУ «Запорізький ДБІ» ЗОР, заінтересована особа: орган опіки та піклування Ленінської райдержадміністрації та визнано недієздатним ОСОБА_1 . Підставою длявизнання вказаноїособи недієздатноюбув висновоксудово-психіатричноїекспертизи №678від 19.11.2015року.На моментпостановлення судоверішення немало обмеженняу часі.Після зміндо ЦПК,які булизапроваджені законом№2234-VIIIвід 07.12.2017року,строк діїрішення провизнання фізичноїособи недієздатноювизначається судом,але неможе перевищуватидвох років. Матеріали особової справи ОСОБА_1 та відомості на Веб-сайті «Судова влада» не містять відомостей про продовження строку дії рішення суду, а ні про повторне звернення будь-кого із заявою про визнання ОСОБА_1 недієздатним. Враховуючи те, що термін дії рішення суду сплинув у січні 2020 року через 2 роки після запровадження відповідних змін до ЦПК України, просить визнати ОСОБА_1 недієздатним та встановити над ним опіку, покласти обов`язки опікуна на керівника установи, в якій буде знаходитися ОСОБА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2023 року визначено для розгляду справи головуючого суддю Коломаренко К.А.

Ухвалою суду від 24.11.2023 року заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року визнано обов`язковою явку в судове засідання представника заявника адвоката Ярошенко О.С..

20.02.2024 року представником заінтересованої особи ОСОБА_2 подано до суду заперечення до заяви по справі №334/10847/23, в якому зазначає, що заява про визнання ОСОБА_1 недієздатним та встановлення опіки є незаконною, а отже не підлягає задоволенню, з огляду на те, що рішення про визнання ОСОБА_1 є чинним по теперішній час, а повторне визнання особи недієздатною не передбачено законодавством. Зазначає, що рішення суду у даному випадку не потрібно, оскільки ОСОБА_1 знаходиться в інтернаті на повному державному забезпеченні, що в повній мірі відповідає вимогам ст. 66 ЦК України.

20.03.2024 року від представника заявника адвоката Ярошенко О.С. надійшло клопотання, сформоване в системі «Електронний суд», в якому просить долучити до матеріалів справи копію наказу №126 Департаменту соціального закладу населення від 25 травня 2022 року «Про тимчасове переміщення (евакуацію) підопічних комунальної установи «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» ЗОР з додатками, копію витягу з акту перевірки КУ "Запорізький ДБІ" ЗОР від 16.10.2023р., проведеної ГУ Національна соціальна сервісна служба в Запорізькій області Пунктом 2.1. Акту на установу покладено обов`язок встановити опіку над евакуйованими особами. Зазначив, що Акт перевірки став підставою для звернення установи до суду, оскільки було надано вказівку по кожному підопічному долучити до матеріалів особових справ документ про встановлення опіки та покладення функцій опікуна на керівника установи. Отримати такий документ в органі опіки неможливо, тому що до їх функцій не входить прийняття рішення про покладення обов`язків опікуна саме на керівника установи. Орган опіки розглядає питання про доцільність призначення опікуном конкретної фізичної особи над конкретною фізичною особою. Керівник установи виконує обов`язки опікуна через те, що обіймає певну посаду. Призначення на посаду керівника не відноситься до сфери впливу органу опіки. При цьому керівник виконує обов`язки опікуна щодо всіх підопічних, які перебувають в установі та не мають опікуна із числа, як правило, батьків чи інших родичів. Тому, враховуючи невирішене питання щодо строку дії рішення та встановлення опіки, як такої, установа звернулася до суду. На даний момент керівник установи виконує функції опікуна, як того вимагає закон. Просить розглянути справу без його участі та задовольнити заяву.

Представник заявника адвокат Ярошенко О.О. в судове засідання не з`вився, будучи належним чином та завчасно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи. У клопотання від 20.03.2024 року просив розглядати справу без його участі.

Представники заінтересованої особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заперечували щодо задоволення заяви, оскільки попереднє рішення про визнання ОСОБА_1 недієздатним не скасовано та діюче.

Представник особи, відносно якої вирішується питання про визнання недієздатним, - адвокат Ляшенко О.С. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 39 ЦК України, суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2015 року у справі № 334/9130/15-ц (провадження №2-о/334/219/15-ц) задоволено заяву Комунальної установи «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради та визнано недієздатним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставою для визнання вищевказаної особи недієздатною був Акт судово-психіатричної експертизи №678 від 19.11.2015 року, згідно якої ОСОБА_1 виявляє ознаки важкої розумової відсталості в ступені різко вираженої імбецильності, внаслідок чого не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до довідки №392-03 від 24.10.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув до комунальної установи «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради згідно з наказом №126 Департаменту соціального закладу населення від 26 травня 2022 року «Про тимчасове переміщення (евакуацію) підопічних комунальної установи «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» ЗОР».

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.4ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 30ЦК України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно норми частин 1, 2ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. ст.41ч.1,55 ЦК України).

Відповідно ст.58ЦК України опіка встановлюється над фізичними особами, які визнанні недієздатними.

Як вбачається з ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Аналогічні норми передбачені і ч. 1 ст. 300 ЦПК України, згідно з якою суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).

Відповідно до ст.76ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Згідно частини 2 статті 63ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Статтею 66ЦК України визначено, що якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров`я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

На цей час існує судове рішення про визнання недієздатним ОСОБА_1 . Судових рішень про поновлення дієздатності ОСОБА_1 .

Посилання заявника на ч.6 ст.300 ЦПК, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років,а тому строк дії рішення суду закінчився, суд вважає помилковим, оскільки на момент винесення рішення суду у 2015 році діяли норми ЦПК України 2004 року, згідно з якими судове рішення про визнання особи недієздатною не обмежувалося строками.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на постійній основі на повному державному утриманні у КУ «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради.

Отже, помістивши ОСОБА_1 до будинку інтернату на повне державне утримання, держава доручила повний догляд та його утримання цьому інтернату.

Суду не надано подання щодо призначення ОСОБА_1 опікуна - фізичної особи, як того вимагає ст. 300 ЦПК України.

Таким чином, заява Комунальної установи«Запорізький дитячийбудинок-інтернат»Запорізької обласноїради,в інтересах ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Районна адміністраціяЗапорізької міськоїради поДніпровському району,як органопіки тапіклування,про визнанняфізичної особинедієздатною тапризначення опікизадоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.12,259,263-265,268,299,300 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунальної установи «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради, заінтересована особа Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району (орган опіки та піклування) про визнання особи недієздатною та встановлення опіки відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Коломаренко К. А.

Присяжні В.І. Горєлова

О.В. Дремлюгіна