Постанова

від 11.04.2024 по справі 295/9678/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/9678/23 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л.М.

Категорія 77 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Талько О.Б.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №295/9678/23 за позовом ОСОБА_1 доЖитомирського міськогоголови СухомлинаСергія Івановича, Департаменту освітиЖитомирської міськоїради,третя особа- перший заступник директора Департаменту освіти Житомирської міської ради Ковтуненко Світлана Анатоліївна, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 грудня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Семенцової Л.М. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом та в остаточній редакції (а.с. 46-49) просила: 1) поновити її на роботі на посаді директора початкової школи № 11 м. Житомира; 2) стягнути зДепартаменту освіти Житомирської міської ради на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2023 до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 20419,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона працювала на посаді директора початкової школи № 11 м. Житомира на умовах безстрокового трудового договору. На виконання вимог абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та абз. 2 п. п. 1 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону, наказом директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 19.06.2020 № 353-к був припинений безстроковий трудовий договір та укладений строковий трудовий договір строком на 1 рік з 01.07.2020 до 30.06.2021 включно, а наказом від 23.04.2021 № 151-к строковий трудовий договір продовжений на 1 рік з 01.07.2021 по 30.06.2022.

Розпорядженням Житомирського міського голови ОСОБА_2 від 30.06.2022 № 482 та наказом директора департаменту освіти від 30.06.2022 № 343/к вона була призначена на посаду директора початкової школи № 11 м. Житомира у період дії воєнного стану, без проведення конкурсу, на умовах строкового трудового договору до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01.07.2022 по 30.06.2023.

Розпорядженням Житомирського міського голови ОСОБА_2 від 22.06.2023 № 476 та наказу директора департаменту освіти від 30.06.2022 № 343/к ОСОБА_1 була звільнена з посади директора початкової школи № 11 м. Житомира з 30.06.2023 у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Позивач вказала, що її звільнення з посади директора школи незаконне. Зазначила, що розпорядження міського голови від 30.06.2022 № 482 та наказ директора департаменту освіти від 30.06.2022 № 343/к про призначення її на посаду директора школи не відповідають у повній мірі абз. 1 ч. 1 та абз. 2 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», так як ними не передбачено призначення осіб на посади на більш короткі строки ніж на строки тривалості дії воєнного стану та 12 місяців з дня його припинення чи скасування. Наголосила, що в зазначених розпорядженні та наказі зазначено подвійний строк перебування на посаді обумовлений воєнним станом та конкретним періодом з 01.07.2022 по 30.06.2023.

Вказала, що строк її перебування на посаді з 01.07.2022 по 30.06.2023 у розпорядженні та наказі був передбачений відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 22 та абз. 2 п. п. 1 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону, що випливає з попередніх наказів директора департаменту освіти Житомирської міської ради від 19.06.2020 № 353-к «Про припинення безстрокового та укладення строкового трудового договору з ОСОБА_1 » та від 23.04.2021 № 151-к «Про продовження строкового трудового договору з ОСОБА_1 », був зазначений у наказі директора департаменту освіти від 30.06.2022 № 343/к «Про призначення ОСОБА_3 у період дії воєнного стану».

Наголосила, що у рішенням Конституційного Суду України від 07.02.2023 № 1-р/2023 визнано неконституційним абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону «Про повну загальну середню освіту» і він втратив чинність із дня ухвалення цього рішення. Директори загальноосвітніх навчальних закладів згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, є педагогічними працівниками і вони підпадали під дію визнаних неконституційними норм закону. Таким чином, однорічні строки її перебування на посаді, зазначені у наведених вище розпорядженнях міського голови та наказах директора департаменту освіти, не мають під собою правового підґрунтя і після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення не повинні були прийматися до уваги при виданні міським головою розпорядження від 22.06.2023 № 476 «Про звільнення ОСОБА_3 » «у зв`язку із закінченням строку трудового договору п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України», та першим заступником директора департаменту освіти при виданні наказу від 22.06.2023 № 331/к «Про звільнення ОСОБА_3 ».

Оскільки вона вважала своє звільнення незаконним, тому також просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2023 до дня пред`явлення позову в сумі 20419, 64 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 13 грудня 2023 року у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги: визнати незаконними розпорядження Житомирського міського голови ОСОБА_4 від 30.06.2022 р. № 482 "Про призначення ОСОБА_3 у період дії воєнного стану" та наказ директора департаменту освіти Житомирської міської ради ОСОБА_5 від 30 червня 2022 року № 343/к "Про призначенні ОСОБА_3 у період дії воєнного стану" в частині зазначення у них строку перебування ОСОБА_1 на посаді директора школи з 01 липня 2022 року по 30 червня 2023 року; визнати незаконними розпорядження Житомирського міського голови ОСОБА_4 від 22.06.2023 р. № 476 "Про звільнення ОСОБА_3 " та наказ першого заступника директора департаменту освіти Житомирської міської ради ОСОБА_6 від 22 червня 2023 року № 331/к "Про звільнення ОСОБА_3 " в повному обсязі.

Зазначає, що у позовній заяві був помилково зазначений неналежний відповідач, а тому під час розгляду справи у суді першої інстанції нею заявлено клопотання про заміну відповідача, яке протокольною ухвалою задоволено, проте в оскаржуваному рішенні Житомирського міського голову ОСОБА_7 зазначено як відповідача і як третю особу у справі. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до мотивів позовної заяви. Окремо зазначає, що при розгляді її позовної вимоги про поновлення на роботі, суд першої інстанції не дослідив на відповідність законам України в частині зазначення двох строків її перебування на посаді в кожному із доданих розпорядження міського голови від 30.06.2022 №482 та наказу директора департаменту освіти від 30.06.2022 №343/к про її призначення на посаду директора школи в період дії воєнного стану і не дійшов висновку, що на їх основі були видані незаконні розпорядження та наказ про звільнення. Вказала, що у своїй заяві від 30.06.2022 на ім`я голови Житомирської міської ради ОСОБА_7 вона не ставила питання про призначення її на посаду у період з 01.07.2022 по 30.06.2023, проте міський голова всупереч положенням Закону України «Про режим воєнного стану» наклав резолюцію до розпорядження щодо її призначення на посаду директора навчального закладу строком на 1 рік, а тому вважає його дії незаконними та такими, що призвели в подальшому до прийняття незаконних розпоряджень та наказів. Виходячи із наведеного вказує, що є необхідність визнання судом незаконними розпорядження Житомирського міського голови Сухомлина С.І. від 22.06.2023 № 476 і наказу першого заступника департаменту освіти Житомирської міської ради ОСОБА_6 від 22.06.2023 № 331/к про її звільнення. Зазначення у рішенні суду того, що вона добровільно дала згоду на укладення 30.06.2022 строкового трудового договору і усвідомлювала, що вона буде працювати на посаді директора школи протягом одного року не відповідає дійсності, так як вказане питання під час розгляду справи судом не досліджувалося.

Також вказує, що суд безпідставно не відреагував на повідомлення її представника ОСОБА_8 в судовому засіданні 11.11.2023 про те, що представник Департаменту освіти Житомирської міської ради адвокат Козуб О.М. одночасно є працівником цього Департаменту і отримує заробітну плату з бюджету.

У відзивіна апеляційнускаргу від 29.04.2024 представник Житомирського міського голови ОСОБА_7 ОСОБА_9 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що оскільки ОСОБА_1 досягла пенсійного віку на момент набрання чинності підпунктом 1 пункту 3 розділу Х Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020, тому з нею укладено строкові трудові договори строком на 1 рік кожен. В 2020 році ОСОБА_1 була керівником комунального закладу загальної середньої освіти, яка отримувала пенсію за віком, а тому з нею не міг бути укладений трудовий договір на три або шість років згідно абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону. У 2022 році вона подала заяву від 30.06.2022 про призначення на посаду директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради та 01.07.2022 була ознайомлена з наказом Департаменту освіти Житомирської міської ради від 30.06.2022 № 343/к. Таким чином вона висловила своє волевиявлення щодо призначення на посаду директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради з 01.07.2022 по 30.06.2023. При цьому зазначає, що посилання ОСОБА_1 на рішення Конституційного Суду України №1-р/2023 від 07.02.2023 є безпідставним, оскільки Законом України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 №463-ІХ розмежовано керівників державних і комунальних закладів загальної середньої освіти та педагогічних працівників державних у комунальних закладів загальної середньої освіти. Саме підпунктом 1 пункту 3 розділу Х закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 №463-ІХ регулюються спірні правовідносини.

У відзивіна апеляційнускаргу представник Департаментуосвіти Житомирськоїміської Козуб О.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що ОСОБА_1 уклала із Департаментом саме строковий трудовий договір, що підтверджується її заявою, особистими підписами на кожній сторінці трудового договору, в якому зазначений строк його дії, а також на наказі департаменту освіти, де вказано, що працівника прийнято на роботу на умовах строкового трудового договору із зазначенням відповідного строку його дії, з яким позивач ознайомлена під підпис. Вказує, протягом дії трудового договору ОСОБА_1 його умови не оскаржувала.

Крім того зазначає, що поновлення Позивача на роботі при чинному наказі про звільнення є неможливим. Позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення Позивача з роботи у позовній заяві не заявлялася, а тому вважає висновки суду першої інстанції в цій частині обґрунтованими.

Також вказує, що заявлені у апеляційній скарзі вимоги про визнання незаконними розпорядження Житомирського міського голови від 30.06.2022 р. № 482 "Про призначення ОСОБА_3 у період дії воєнного стану", наказу департаменту освіти Житомирської міської ради від ЗО червня 2022 року № 343/к "Про призначення ОСОБА_3 у період дії воєнного стану", розпорядження Житомирського міського голови від 22.06.2023 р. № 476 "Про звільнення ОСОБА_3 " та наказу департаменту освіти Житомирської міської ради від 22 червня 2023 року № 331/к "Про звільнення ОСОБА_3 " є такими, що не підлягають прийняттю та розгляду судом апеляційної інстанції.

В апеляційному суді ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.

Представник Житомирського міського голови Чернюк А.В. та представник Департаменту освіти Житомирської міської ради Козуб О.М. проти доводів апеляційної скарги заперечили, надали пояснення аналогічні викладеному у відзивах на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наказом директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 19.06.2020 № 353-к припинено 30.06.2020 безстроковий трудовий договір з директором Житомирського навчально-виховного комплексу № 11 ОСОБА_1 та з нею укладено строковий трудовий договір строком на 1 рік з 01.07.2020 до 30.06.2021 включно (а. с. 4). Підставою для видання наказу зазначено: заява позивача від 23.04.2020 та копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (серії НОМЕР_2 , дата видачі 21.02.2018).

Наказом директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 23.04.2021 № 151-к з ОСОБА_1 було продовжено строковий трудовий договір строком на 1 рік з 01.07.2021 по 30.06.2022(а. с. 5).

30.06.2022 ОСОБА_1 подала заяву на ім`я міського голови ОСОБА_7 , в якій просила призначити її на посаду директора Житомирської початкової школи №11 Житомирської міської ради без проведення конкурсу, на умовах строкового трудового договору, у період дії воєнного стану, до дати укладення контракту з переможцем конкурсу, проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше, ніж 12 календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01 липня 2022 року (а.с. 93). На вказаній заяві міститься резолюція міського голови ОСОБА_7 « ОСОБА_10 до розпорядження 1 рік».

Розпорядженням Житомирського міського голови від 30.06.2022 № 482 призначено ОСОБА_1 на посаду директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради, у період дії воєнного стану, без проведення конкурсу, на умовах строкового трудового договору, до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01.07.2022 по 30.06.2023 (а. с. 129).

Наказом директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 30.06.2022 № 343/к призначено ОСОБА_1 на посаду директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради, у період дії воєнного стану, без проведення конкурсу, на умовах строкового трудового договору, до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01.07.2022 по 30.06.2023 (а. с. 130).

30.06.2022 між ОСОБА_1 та Департаментом освіти Житомирської міської ради підписано строковий трудовий договір з директором Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради (а.с. 131-133).

Відповідно до п. 7.1 вказаного Договору сторони погодили, що цей договір набуває юридичної сили 01.07.2022 по 30.06.2023, його укладено на період дії воєнного стану та він діє не більше ніж 12 календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану і не пізніше ніж до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу, проведеного після припинення чи скасування воєнного стану (а. с. 131 133).

Розпорядженням Житомирського міського голови від 22.06.2023 № 476 ОСОБА_1 звільнено з посади директора початкової школи № 11 міста Житомира 30.06.2023 у зв`язку із закінченням строку трудового договору п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а. с. 134).

Наказом першого заступника директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 22.06.2023 № 331/к ОСОБА_1 звільнено з посади директора початкової школи № 11 міста Житомира 30.06.2023 у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а. с. 135).

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 21.02.2018 призначено пенсію за віком (а. с. 91).

Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність розпорядження та наказу про її звільнення, просила поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи спір,суд першоїінстанції вказав,що в позовній заяві позивачем не заявлено вимог про визнання незаконним наказу заступника директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 22.06.2023 № 331/к щодо звільнення її із займаної посади директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради, у зв`язку з чим на час розгляду справи зазначений наказ є чинним та до суду не оскаржувався.

Суд дійшов висновку, що оскільки позовна вимога про поновлення на роботі є похідною від вимоги щодо визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, з якою позивач до суду не зверталася, так само, як і з вимогою щодо визнання незаконним наказу директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 30.06.2022 № 343/к про її призначення на посаду, враховуючи, що позов мотивований поміж тим невідповідністю цього наказу вимогам абз. 1 ч. 1 та абз. 2 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», то позовна вимога щодо поновлення на роботі не ґрунтується на вимогах закону та задоволенню не підлягає.

Місцевий суд також вказав, що, враховуючи безпідставність позовних вимог про поновлення на роботі на посаді директора початкової школи № 11 міста Житомира, то заявлена в позові похідна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є також безпідставною.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 покликалася на те, що наказ про її звільнення, виданий відповідачем на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України, є незаконними, оскільки однорічні строки її перебування на посаді, зазначені у розпорядженнях міського голови та наказах директора департаменту освіти, не мають під собою правового підґрунтя і після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення не повинні були прийматися до уваги при виданні міським головою розпорядження від 22.06.2023 р. № 476 "Про звільнення ОСОБА_3 " "у зв`язку із закінченням строку трудового договору - пункт 2 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України", та першим заступником директора департаменту освіти при виданні наказу від 22 червня 2023 року № 331/к "Про звільнення ОСОБА_3 " також з посиланням на закінчення строку трудового договору, п.2 ст. 36 КЗпП України.

Переглядаючи судове рішення, колегія суддів виходить із такого.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 5-1 Конституції України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Усі трудові правовідносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Укладення строкового трудового договору можливе за погодженням сторін, без згоди працівника укладення такого договору є неможливим.

Згідно п. 2 ч. 1ст. 36 КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є закінчення його строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти визначаються Законом України «Про повну загальну середню освіту» ( Закон № 463-IX).

Згідно ч. 2ст. 25 Закону України «Про освіту»визначено, що засновник закладу освіти або уповноважена ним особа «укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти,обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти», а також «розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти».

18.03.2020 року, крім визначених у прикінцевих та перехідних положеннях деяких норм, набрав чинностіЗакон України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX(Закон № 463-IX).

Підпунктом 1 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 463-IX визначено, що набрання чинності цим Законом (Закону № 463-IX) є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти згідно з пунктом 9 частини першоїстатті 36 Кодексу законів про працю України.

До 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (зкерівниками,які отримуютьпенсію завіком,-на одинрік) без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору - звільнити їх згідно зпунктом 9частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після завершення строку трудового договору такі особи мають право обиратися на посаду керівника того самого закладу освіти на ще один строк відповідно достатті 39цього Закону.

Абз. 1 ч. 12статті 39 Закону № 463-IXвизначено, що трудовий договір укладається на шість років на підставі рішення конкурсної комісії. Після закінчення строку, на який укладено строковий трудовий договір, трудові відносини припиняються та не можуть бути продовжені на невизначений строк.

Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 22 Закону № 463-IX педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Підпунктом 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 463-IX встановлено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України.

До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України.

Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону.

Відповідно до абз.1 ч.5 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб`єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов`язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад.

Абз 2 ч.7 статті 10 цього Закону визначено, що після припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців з дня його припинення чи скасування, на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій, на які особи призначені відповідно доабзацу першогочастини п`ятої цієї статті, оголошується конкурс. Граничний строк перебування особи на посаді, на яку її призначено відповідно до абзацу першого частини п`ятої цієї статті, становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Встановлено, що розпорядженням Житомирського міського голови від 30.06.2022 № 482 та на підставі цього розпорядження наказом директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 30.06.2022 № 343/к призначено ОСОБА_1 на посаду директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради, у період дії воєнного стану, без проведення конкурсу, на умовах строкового трудового договору, до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01.07.2022 по 30.06.2023.

ОСОБА_1 не заперечувала того факту, що після ознайомлення з наказом директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 30.06.2022 № 343/к про призначення її на посаду директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради з 01.07.2022 по 30.06.2023 погодилась на запропоновані умови, тобто визнала той факт, що з нею, починаючи з 01 липня 2022 року укладено строковий трудовий договір.

Аналізуючи умови п.1 вказаного наказу, згідно якого ОСОБА_1 призначено на посаду директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради, у період дії воєнного стану, без проведення конкурсу, на умовах строкового трудового договору, до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01.07.2022 по 30.06.2023, необхідно врахувати, що граничний строк закінчення трудового договору із ОСОБА_1 є саме 30.06.2023, оскільки будь-яка із зазначених інших умов могла настати в будь-який момент до визначеної (законом і договором) граничної дати, що забезпечує юридичну визначеність та гарантію забезпечення прав працівника у визначений строк, що також кореспондується із умовами п. 7.1 трудового Договору, в якому сторони погодили, що цей договір набуває юридичної сили з 01.07.2022 по 30.06.2023.

Волевиявлення ОСОБА_1 на укладення строкового трудового договору підтверджується її заявою, особистими підписами на кожній сторінці трудового договору, в якому зазначений строк його дії, а також на наказі департаменту освіти, де вказано, що працівника прийнято на роботу на умовах строкового трудового договору із зазначенням відповідного строку його дії, з яким позивач ознайомлена під підпис.

Протягом дії трудового договору Позивач його умови не оскаржувала та не ініціювала внесення змін і доповнень до нього.

За вказаних вище обставин, наказом першого заступника директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 22.06.2023 № 331/к ОСОБА_1 звільнено з посади директора початкової школи № 11 міста Житомира 30.06.2023 у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України на підставі розпорядження Житомирського міського голови від 22.06.2023 № 476, що відповідає вимогам чинного законодавства про працю.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Припинення строкового трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли продовжив правовідносини із роботодавцем за строковим трудовим договором.

Отже, свою волю на укладення 30.06.2022 строкового трудового договору позивач виявила, а отже, і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений.

Таким чином, розпорядження Житомирського міського голови від 22.06.2023 № 476 та наказ Департаменту освіти Житомирської міської ради від 22.06.2023 № 331/к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора початкової школи № 11 міста Житомира 30.06.2023 у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним та свідчить про дотримання вимог ст. 23 КЗпП України.

Некоректне викладення наказу в частині визначення строку трудового договору не впливає на правомірність звільнення, оскільки узгоджується із положеннями Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо укладення трудових договорів з керівниками, які отримують пенсію за віком, - на один рік без проведення конкурсу та волевиявленням ОСОБА_1 , яка була ознайомлена з наказом, не оскаржувала його та продовжила правовідносини із роботодавцем за строковим трудовим договором.

Водночас, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 вказувала на незаконність розпорядження Житомирського міського голови ОСОБА_4 від 30.06.2022 р. № 482 "Про призначення ОСОБА_3 у період дії воєнного стану", наказу директора департаменту освіти Житомирської міської ради ОСОБА_5 від 30 червня 2022 року № 343/к "Про призначенні ОСОБА_3 у період дії воєнного стану" в частині зазначення у них строку перебування на посаді директора школи з 01 липня 2022 року по 30 червня 2023 року; а також незаконність розпорядження Житомирського міського голови ОСОБА_4 від 22.06.2023 р. № 476 "Про звільнення ОСОБА_3 " та наказу першого заступника директора департаменту освіти Житомирської міської ради ОСОБА_6 від 22 червня 2023 року № 331/к "Про звільнення ОСОБА_3 " з огляду на те, що рішенням Конституційного Суду України від 07.02.2023 по справі № 1-5/2020 (118/20) абзац третій частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16 січня 2020 року № 463-IX, згідно з яким "педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років", унаслідок чого унеможливлено укладення безстрокових трудових договорів із цією категорією педагогічних працівників, визнано неконституційним і він втратив чинність із дня ухвалення цього рішення.

Колегія суддів вважає, що такі доводи не стосуються спірних правовідносин.

Рішенням КонституційногоСуду Українивід 07лютого 2023року№ 1-р/2023 (справа№1-5/2020(118/20)визнано таким,що невідповідає КонституціїУкраїни (єнеконституційним), абзац третій частини другої статті22Закону України"Проповну загальнусередню освіту" від 16 січня 2020 року № 463-IX, згідно з яким "педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років", унаслідок чого унеможливлено укладення безстрокових трудових договорів із цією категорією педагогічних працівників.

Разом з тим Конституційний Суд не висловився щодо неконституційності Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту», відповідно до яких, зокрема, передбачено, що до 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, - на один рік) без проведення конкурсу.

ОСОБА_1 є керівником, який отримує пенсію за віком, та повноваження якого, як керівника, є відмінними від повноважень педагога, а тому положення абз. 3 ч.2 ст. 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" в контексті рішення Конституційного Суду від 07 лютого 2023року № 1-р/2023 не неї не поширюються.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, проте частково припустився помилки щодо мотивів такої відмови, оскільки не оскарження позивачем наказу про звільнення за наявності вимоги про поновлення на роботі не є підставою для відмови в позові, оскільки підстави для поновлення на роботі є прямим наслідком дій роботодавця щодо законності звільнення працівника, а тому колегія суддів вважає, що рішення Богунськогорайонного судум.Житомира від13грудня 2023року необхідно змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Апеляційний суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Суд апеляційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 ставила вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Звертаючись із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 просила визнати незаконними розпорядження Житомирськогоміського голови ОСОБА_4 від 30.06.2022р.№ 482 "Про призначення ОСОБА_3 у період дії воєнного стану" та наказ директора департаменту освіти Житомирської міської ради ОСОБА_5 від 30 червня 2022 року № 343/к "Про призначенні ОСОБА_3 у період дії воєнного стану" в частині зазначення у них строку мого перебування на посаді директора школи з 01 липня 2022 року по 30 червня 2023 року; визнати незаконними розпорядження Житомирського міського голови Сергія Сухомлина від 22.06.2023 р. № 476 "Про звільнення ОСОБА_3 " та наказ першого заступника директора департаменту освіти Житомирської міської ради ОСОБА_6 від 22 червня 2023 року № 331/к "Про звільнення ОСОБА_3 ".

Такі вимоги апеляційної скарги є безпідставними, оскільки пред`явлення позову регулюється ст. 184 ЦПК України, відповідно до якої позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Позовні вимоги на стадії апеляційного розгляду не заявляються.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо незалучення належного відповідача Житомирського міського голови Сухомлина С.І. не заслуговують на увагу та спростовуються відомостями протокольної ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 13.11.2023 (а.с. 154). Зазначення судом першої інстанції Житомирського міського голову як відповідача і як третю особу в назві позову не спростовує процесуального рішення суду про залучення його як відповідача.

Щодо доводів в апеляційній скарзі стосовно повноважень адвоката Козуба О.М. щодо представництва інтересів Департаменту освіти Житомирської міської ради колегія суддів зазначає, що надання правової допомоги, зокрема, здійснення представництва інтересів юридичної особи в судах особою, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, здійснюється відповідно до положень Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та процесуальних законів (кодексів). При цьому, чинне законодавство України не містить будь-яких заборон для адвокатів щодо форм реалізації їх права на працю, зокрема, заборони працювати за трудовим договором. З цього випливає, що адвокат має право поєднувати адвокатську діяльність із трудовими відносинами, якщо вони не стосуються випадків, зазначених у частині першій статті 7 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Із матеріалів справи вбачається, що адвокат Козуб О.М. здійснював представництво Департаменту освіти Житомирської міської ради у цій цивільній справі на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №001293, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Житомирської області від 23 лютого 2022№3/2/4 та Ордеру на надання правничої(правової) допомоги від 27 жовтня 2023 року (а.с.104,105), що свідчить про те, що адвокат Козуб О.М. здійснював представництво на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що узгоджується із нормами ст. 62 ЦПК України.

Наявність /відсутність факту укладення трудового договору та прийняття на роботу адвоката Козуба О.М. на відповідну посаду Департаменту освіти Житомирської міської ради виходить за межі предмету розгляду цієї справи і може бути підставою для звернення заінтересованої особи до компетентних органів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Богунськогорайонного судум.Житомира від13грудня 2023року слід змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Богунськогорайонного судум.Житомира від13грудня 2023року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16.04.2024.

Головуючий Судді: