Рішення

від 13.12.2023 по справі 295/9678/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/9678/23

Категорія 76

2/295/2369/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря - Кирийчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича, Департаменту освіти Житомирської міської ради, треті особи - Житомирський міський голова Сухомлин Сергій Іванович, перший заступник директора Департаменту освіти Житомирської міської ради Ковтуненко Світлана Анатоліївна, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, який кілька разів позивачем змінювався, та в останній його редакції (а. с. 46-49) позивач просить: 1) поновити її на роботі на посаді директора початкової школи № 11 м. Житомира; 2) стягнути з Департаменту освіти Житомирської міської ради на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2023 до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 20419,64 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що вона працювала на посаді директора початкової школи № 11 м. Житомира та після прийняття в січні 2020 року Верховною Радою України Закону України «Про повну загальну середню освіту» (надалі Закон) на виконання вимог абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону та абз. 2 п. п. 1 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону з нею згідно наказу директора Департаменту освіти Житомирської міської ради (надалі - департамент освіти) від 19.06.2020 № 353-к був припинений безстроковий трудовий договір та укладений строковий трудовий договір строком на 1 рік з 01.07.2020 до 30.06.2021 включно. У 2021 році згідно наказу директора департаменту освіти від 23.04.2021 № 151-к з нею був продовжений строковий трудовий договір строком на 1 рік з 01.07.2021 по 30.06.2022. У 2022 році згідно розпорядження Житомирського міського голови Сухомлина С. від 30.06.2022 № 482 та наказу директора департаменту освіти від 30.06.2022 № 343/к вона була призначена на посаду директора початкової школи № 11 м. Житомира у період дії воєнного стану, без проведення конкурсу, на умовах строкового трудового договору до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01.07.2022 по 30.06.2023. У подальшому згідно розпорядження Житомирського міського голови Сухомлина С. від 22.06.2023 № 476 та наказу директора департаменту освіти від 30.06.2022 № 343/к вона була звільнена з посади директора початкової школи № 11 м. Житомира з 30.06.2023 у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підстаі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

За змістом позовної заяви, своє звільнення з посади директора школи вважає незаконним. Розпорядження міського голови від 30.06.2022 № 482 та наказ директора департаменту освіти від 30.06.2022 № 343/к про її призначена на посаду директора школи у період дії воєнного стану, без проведення конкурсу, на умовах строкового трудового договору до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше ніж на 12 календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01.07.2022 по 30.06.2023, не відповідають у повній мірі абз. 1 ч. 1 та абз. 2 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», так як ними не передбачено призначення осіб на посади на більш короткі строки ніж на строки тривалості дії воєнного стану та 12 місяців з дня його припинення чи скасування. Крім того, в зазначених розпорядженні та наказі йдеться про її призначення на посаду директора школи «до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану», а також у ньому зазначений ще один строк її перебування на посаді «з 01.07.2022 по 30.06.2023». Вважає, що строк її перебування на посаді з 01.07.2022 по 30.06.2023 у розпорядженні та наказі був передбачений відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 22 та абз. 2 п. п. 1 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону, що випливає з попередніх наказів директора департаменту освіти Житомирської міської ради від 19.06.2020 № 353-к «Про припинення безстрокового та укладення строкового трудового договору з ОСОБА_1 » та від 23.04.2021 № 151-к «Про продовження строкового трудового договору з ОСОБА_1 », був зазначений у наказі директора департаменту освіти від 30.06.2022 № 343/к «Про призначення ОСОБА_2 у період дії воєнного стану».

Також у позові вказано, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 07.02.2023 № 1-р/2023 абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону визнав неконституційним і він втратив чинність із дня ухвалення цього рішення. Директори загальноосвітніх навчальних закладів згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, є педагогічними працівниками і вони підпадали під дію визнаних неконституційними норм закону. Таким чином, однорічні строки її перебування на посаді, зазначені у наведених розпорядженнях міського голови та наказах директора департаменту освіти, не мають під собою правового підґрунтя і після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення не повинні були прийматися до уваги при виданні міським головою розпорядження від 22.06.2023 № 476 «Про звільнення ОСОБА_2 » «у зв`язку із закінченням строку трудового договору п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України», та першим заступником директора департаменту освіти при виданні наказу від 22.06.2023 № 331/к «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Від відповідача Житомирського міського голови Сухомлина С.І. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти задоволення позову з посиланням на те, що згідно особового листка з обліку кадрів ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і на момент набрання чинності п. п. 2 п. 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-ІХ вона досягла пенсійного віку. В 2020 році ОСОБА_1 була керівником комунального закладу загальної середньої освіти, яка отримувала пенсію за віком, а тому з нею не міг бути укладений трудовий договір на три або шість років згідно абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону. У 2022 році вона подала заяву від 30.06.2022 про призначення на посаду директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради та 01.07.2022 була ознайомлена з наказом Департаменту освіти Житомирської міської ради від 30.06.2022 № 343/к. Таким чином вона висловила своє волевиявлення щодо призначення на посаду директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради з 01.07.2022 по 30.06.2023.

Позивачем до суду направлено відповідь на відзив, зазначивши в ньому, зокрема, що при виданні розпорядження і наказу щодо призначення її на посаду відповідачі порушили норми Закону і неправомірно вказали строк її перебування на посаді з 01.07.2022 по 30.06.2023, що є обмеженням строку перебування на посаді, визначеного в абз. 1 ч. 5 та в абз. 2 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». При цьому не були враховані також чинні положення ст. 23 КЗпП України, згідно яких у трудових відносинах може бути лише один строк трудового договору, а не два, як зазначено в розпорядженні та наказі.

До судунадійшов відзиввід відповідачаДепартаменту освітиЖитомирської міськоїради іззазначенням запереченьпроти задоволенняпозову змотивів того,що,зокрема,позивача,яка займалапосаду директорапочаткової школи№ 11Житомирської міськоїради,на підставіїї заявипризначено нацю посадустроком діїтрудового договоруз 01.07.2022по 30.06.2023року (пункт7.1.строкового трудовогодоговору).Волевиявлення ОСОБА_1 на укладеннястрокового трудовогодоговору підтверджуєтьсяїї заявою,особистими підписамина кожнійсторінці трудовогодоговору,в якомуміститься строкйого дії,а такожна наказідепартаменту освіти,де вказано,що працівникаприйнято нароботу наумовах строковоготрудового договоруіз зазначеннямвідповідного строкуйого дії,з якимпозивач ознайомленапід підпис.Протягом діїтрудового договорупозивач йогоумови неоскаржувала тане ініціювалавнесення зміні доповненьдо нього.Тому звільненняпозивача відповіднодо п.2ст.36КЗпП Україниу зв`язкуіз закінченнямстроку діїстрокового трудовогодоговору єтаким,що відповідаєвимогам законута умовамсамого договору.Окрім того,рішення КонституційногоСуду України№ 1-р/2023від 07.02.2023визнано таким,що невідповідає КонституціїУкраїни (єнеконституційним), абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону, згідно з яким «педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та сим виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років», внаслідок чого унеможливлено укладення безстрокових трудових договорів із цією категорією педагогічних працівників. Питання чинності (конституційності) Прикінцевих та перехідних положень Закону Конституційний Суд України не досліджував, а тому застосування до правовідносин, які склалися між учасниками даної справи, висновків Конституційного Суду України, які викладені у рішенні № 1 -р/2023 від 07.02.2023 є недоцільним. Зміни у трудових відносинах з позивачем регламентовані абз. 2 п. п. 1 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону. Оскільки звільнення позивача проведено з дотриманням вимог трудового законодавства і умов укладеного між сторонами трудового договору, її право на працю відповідачем не порушено, у зв`язку з чим правових підстав для поновлення його на роботі немає.

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Протокольною ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 задоволено клопотання позивача про заміну відповідача та замінено відповідача Виконавчий комітет Житомирської міської ради на Житомирського міського голову ОСОБА_3 .

У судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, мотивуючи таку позицію зазначеними у відзивах обставинами, вказавши на те, що звільнення позивача відповідало вимогам закону.

Третя особа перший заступник директора Департаменту освіти Житомирської міської ради Ковтуненко С.А., будучи належним повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву з проханням проводити розгляд справи за її відсутності, вказавши, що позов є необґрунтованим і просить відмовити в його задоволенні.

Заслухавши позивача та її представника, представників відповідачів, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 19.06.2020 № 353-к припинено 30.06.2020 безстроковий трудовий договір з директором Житомирського навчально-виховного комплексу № 11 ОСОБА_1 та з нею укладено строковий трудовий договір строком на 1 рік з 01.07.2020 до 30.06.2021 включно (а. с. 4). Підставою для видання наказу зазначено: заява позивача від 23.04.2020 та копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (серії НОМЕР_2 , дата видачі 21.02.2018).

Наказом директораДепартаменту освітиЖитомирської міськоїради від23.04.2021№ 151-кз ОСОБА_1 було продовженостроковий трудовийдоговір строкомна 1рік з01.07.2021по 30.06.2022 (а. с. 5).

Розпорядженням Житомирського міського голови від 30.06.2022 № 482 призначено ОСОБА_1 на посаду директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради, у період дії воєнного стану, без проведення конкурсу, на умовах строкового трудового договору, до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01.07.2022 по 30.06.2023 (а. с. 129).

Наказом директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 30.06.2022 № 343/к призначено ОСОБА_1 на посаду директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради, у період дії воєнного стану, без проведення конкурсу, на умовах строкового трудового договору, до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01.07.2022 по 30.06.2023 (а. с. 130).

В укладеному 30.06.2022 між позивачем та відповідачем Департаментом освіти Житомирської міської ради строковому трудовому договорі з директором Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради, а саме в п. 7.1 сторони погодили, що цей договір набуває юридичної сили 01.07.2022 по 30.06.2023, його укладено на перід дії воєнного стану та він діє не більше ніж 12 календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану і не пізніше ніж до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу, проведеного після припинення чи скасування воєнного стану (а. с. 131 133).

Розпорядженням Житомирського міського голови від 22.06.2023 № 476 ОСОБА_1 звільнено з посади директора початкової школи № 11 міста Житомира 30.06.2023 у зв`язку із закінченням строку трудового договору п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а. с. 134).

Наказом першого заступника директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 22.06.2023 № 331/к ОСОБА_1 звільнено з посади директора початкової школи № 11 міста Житомира 30.06.2023 у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а. с. 135).

З 21.02.2018 позивачу призначено пенсію за віком згідно виданого їй пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 (а. с. 91).

За положеннями до ч. 2 ст. 78, ч. ч. 1, 6 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст.43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із ч. 1 ст. 3 та ст. 4КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Засобом реалізації права на працю, що гарантовано Конституцією України, є трудовий договір.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП України).

Відповідно до ст.23КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є закінчення його строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Частинами 1, 2 ст.26Закону України«Про загальнусередню освіту» встановлено, що трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.

У п. п. 2 п. 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-ІХ законодавець визначив, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 22 цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Укладення строкового трудового договору можливе за погодженням сторін, без згоди працівника укладення такого договору є неможливим.

У п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України законодавець закріпив, що однією з підстав припинення трудового договору є закінчення строку (п. п. 2, 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає окремої заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли особисто складав та підписував заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений.

Чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту.

Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна зі сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Укладення строкового трудового договору можливе за погодженням сторін, без згоди працівника укладення такого договору є неможливим.

Свою волю на укладення 30.06.2022 строкового трудового договору позивач виявила, коли погодилася працювати на посаді директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради, у період дії воєнного стану, без проведення конкурсу, на умовах строкового трудового договору, до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01.07.2022 по 30.06.2023, а отже, і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений.

Правовий статус працівника, з яким укладено строковий договір, не відрізняється від правового статусу працівника, з яким укладено трудовий договір на невизначений строк.

Під час укладення трудового договору на визначений строк цей строк установлюється за погодженням сторін і може визначатися як конкретним терміном, так і часом настання певної події. У даному випадку строк трудового договору визначений - до дати укладення строкового трудового договору з переможцем конкурсу проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01.07.2022 по 30.06.2023.

Отже, уклавши строковий трудовий договір, позивач мала усвідомлювати, що вона буде працювати на посаді директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради протягом строку, визначеного укладеним із нею 30.06.2022 строковим трудовим договором та по закінченню обумовленого договором строку буде звільнена із займаної посади на підставі наказу уповноваженого органу управління комунальною установою.

Відповідні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30.10.2019 в справі № 310/2284/17, від 14.09.2022 в справі № 752/3341/19, від 11.10.2023 в справі № 288/1537/20.

Як роз`яснено у пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

Відповідна правова позиція сформована у постановах Верхового Суду від 22.05.2019 у справі № 754/8595/17-ц та від 02.10.2019 в справі № 752/346/18.

Як слідує зі змісту наказу заступника директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 22.06.2023 № 331/к, позивача звільнено з посади директора початкової школи № 11 міста Житомира 30.06.2023 у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Суд звертає увагу на те, що в позовній заяві позивачем не заявлено вимог про визнання незаконним наказу заступника директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 22.06.2023 № 331/к щодо звільнення її із займаної посади директора Житомирської початкової школи № 11 Житомирської міської ради, у зв`язку з чим на час розгляду справи зазначений наказ є чинним та до суду не оскаржувався.

Аналіз досліджених судом доказів та встановлених обставин дає можливість зробити висновок про те, що оскільки позовна вимога про поновлення на роботі є похідною від вимоги щодо визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, з якою позивач до суду не зверталася, так само, як і з вимогою щодо визнання незаконним наказу директора Департаменту освіти Житомирської міської ради від 30.06.2022 № 343/к про її призначення на посаду, враховуючи, що позов мотивований поміж тим невідповідністю цього наказу вимогам абз. 1 ч. 1 та абз. 2 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також з огляду на викладене, позовна вимога щодо поновлення на роботі не ґрунтується на вимогах закону та задоволенню не підлягає.

Враховуючи безпідставність позовних вимог про поновлення на роботі на посаді директора початкової школи № 11 міста Житомира, то заявлена в позові похідна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є також безпідставною

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України передбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору та предмету позову (певної матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення), оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги не доведені належними і допустимими доказами, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Інші доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, не спростовують встановлених висновків суду та не є юридично визначальними.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 4, 5-1, 21, 23, 36 КЗпП України, Законом України «Про загальну середню освіту», ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича, Департаменту освіти Житомирської міської ради, треті особи - Житомирський міський голова Сухомлин Сергій Іванович, перший заступник директора Департаменту освіти Житомирської міської ради Ковтуненко Світлана Анатоліївна, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач та третя особа: Житомирський міський голова Сухомлин Сергій Іванович (адреса: 10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2).

Відповідач: Департамент освіти Житомирської міської ради (адреса: 10014, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 7, код ЄДРПОУ 02143235).

Третя особа: перший заступник директора Департаменту освіти Житомирської міської ради Ковтуненко Світлана Анатоліївна (адреса: 10014, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 7).

Повне рішення суду складено 18.12.2023.

Суддя Л.М. Семенцова