ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2024 р. Справа№ 910/13892/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: адвокат Глухецький О.С., ордер серії АІ № 1513922 від 18.12.2023;
від відповідача: не з`явився;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Лаб»
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023
у справі № 910/13892/23 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт-Едвайс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Лаб»
про стягнення 722 251,53 грн
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт-Едвайс» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Лаб» про стягнення 722 251,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №3107 від 11.10.2021, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 722 251,53 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Лаб» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт-Едвайс» 722 251,53 грн боргу, 10 833,77 судового збору та 27 200,00 грн витрат на правничу допомогу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 26.01.2023 між постачальником (ТОВ «Еквіпмед») і покупцем (ТОВ «Адоніс-Лаб») укладено Додаткову угоду № 2 до Договору поставки №3107 від 11.10.2021, відповідно до умов якої покупець визнав свої грошові зобов`язання перед постачальником з оплати ще неоплаченої частини вартості поставленого товару у національній валюті - гривнях у розмірі еквівалентному 40 607,70 доларів США.
Надалі, 23.02.2023 між ТОВ «Еквіпмед» (первісний кредитор) та ТОВ«Торговий дім «Еліт-Едвайс» (позивач, новий кредитор) укладено Договір № 3107-2023 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого новий кредитор одержав право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника ТОВ «Адоніс-Лаб» належного виконання грошових зобов`язань згідно з основним договором, в тому числі здійснення боржником оплати коштів у національній валюті України - гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування еквіваленту грошового зобов`язання у розмірі 40 060,78 доларів США (сорок тисяч шістдесят доларів США та 78 центів) у гривнях по курсу гривні до долара США, а також, у разі порушення боржником порядку та строків оплати зазначеної суми, сплати процентів річних згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України та всіх санкцій за договором.
Втім, відповідач свої зобов`язання з оплати отриманого товару виконав частково, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість у розмірі 722 251,53 грн.
Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, заборгованість у розмірі 722 251,53 грн не сплачена, а тому задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 722 251,53 грн заборгованості за поставлений товар.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ТОВ «Адоніс-Лаб» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що місцевий господарський суд ухвалив судове рішення за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи; не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідач зазначав, що ним не була отримана ухвала про відкриття провадження у справі, що позбавило його права вчасно надати суду відзив на позовну заяву, вказував, що ним постійно виконуються грошові зобов`язання на підставі виключно Договору поставки № 3107 від 11.10.2021 (з додатками), виконання якого розстрочено на 11 місяців рівними частинами.
Крім того, у тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі № 910/13892/23.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Лаб» у судовій справі № 910/13892/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/13892/23.
20.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт-Едвайс» до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в яких позивач просив апеляційну скаргу ТОВ «Адоніс-Лаб» залишити без руху з наданням відповідного строку для усунення недоліків.
21.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/13892/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Лаб» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі № 910/13892/23. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Лаб» № 04/12-23 від 04.12.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі № 910/13892/23 залишено без руху та надано скаржнику строку на усунення недоліків, допущених при поданні апеляційної скарги.
25.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Лаб», через систему «Електронний суд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з клопотанням № б/н від 24.01.2024 про усунення недоліків, відповідно до якої скаржник на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 910/13892/23 повідомив, що адвокат Косогова Л.О. має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації 16.04.2019. ТОВ «Адоніс-Лаб» також має зареєстрований Електронний кабінет у системі «Електронний суд» ЄСІТС, дата реєстрації 24.01.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/13892/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Лаб» № 04/12-23 від 04.12.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 та призначено до розгляду на 28.02.2024.
09.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт-Едвайс» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а оскаржуване судове рішення без змін; здійснити розподіл судових витрат понесених сторонами, в тому числі витрат на правову допомогу.
28.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Лаб» до Північного апеляційного господарського суду, через систему «Електронний суд», надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване погіршенням стану здоров`я уповноваженого представника скаржника.
У судове засідання 28.02.2024 з`явився представник позивача. Відповідач у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечив.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає таке.
Разом із цим, за приписами статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Разом з тим, ухвалою суду від 29.01.2024 явка сторін та їх представників у судове засідання 28.02.2024 обов`язковою не визнавалася.
До того ж, суд наголошує, що відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відтак, відповідач не був позбавлений права направити до судового засідання керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва юридичної особи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Заслухавши доводи представника позивача, розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги, з огляду на таке.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 11.10.2021 між ТОВ «Еквіпмед» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Лаб» (покупець) укладено Договір поставки № 3107, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупцю апарат рентгенівський діагностичний (надалі - товар) згідно з Специфікацією (Додаток № 1), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити ти товар.
Укладений договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
23.08.2022 між постачальником і покупцем укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки, відповідно до якої, зокрема, сторони погодили зменшити суму грошового зобов`язання за поставку постачальником у власність покупця апарату рентгенівського діагностичного на три місячні оплати, а саме на 240444,02 (двісті сорок тисяч чотириста сорок чотири гривні дві копійки) гривні без ПДВ (відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України), що еквівалентно 9 125,01 доларів США без ПДВ, за офіційним курсом Національного банку України (НБУ) гривні до долару США станом на дату укладання договору, а саме на 11.10.2021 рік та становить 26,35 грн. (UАН) за 1,00 долар США (USD).
29.08.2022 постачальником здійснено поставку покупцю товару, що підтверджується Видатковою накладною № 7 від 29.08.2022 та Актом приймання передачі товару від 29.08.2022 на суму 1 683 105,98 грн.
Надалі, 26.01.2023 між постачальником і покупцем була укладена Додаткова угода № 2 до Договору поставки, відповідно до умов якої сторони погодили та встановили, що покупцем у період з 12 жовтня 2021 року по 18 січня 2023 року, було здійснено оплату грошових коштів у розмірі 627 065,00 грн. (шістсот двадцять сім тисяч шістдесят п`ять гривень 00 копійок), що за курсом гривні до долара США, визначеним сторонами відповідно до п. 2.7. та 2.8. Договору, становить 23 267,29 доларів США (двадцять три тисячі двісті шістдесят сім доларів США та 29 центів), а саме: покупцем було повністю виконано грошове зобов`язання, передбачене п. 2.6.1. Договору поставки, з оплати частини вартості товару, у розмірі еквівалентному 21 900,00 доларів США (двадцять одна тисяча дев`ятсот доларів США), в гривнях за курсом гривні до долара США відповідно до п. 2.7. та 2.8. Договору (26,35 грн за 1 долар США на 11.10.2021 року - на дату підписання Договору); покупцем було частково виконано грошове зобов`язання, передбачене п.2.6.2. Договору, з оплати частини вартості товару, у розмірі еквівалентному 1 367,29 доларів США (одна тисяча триста шістдесят сім доларів США та 29 центів), в гривнях за курсом гривні до долара США відповідно до п.2.7. та 2.8. Договору (36,5686 грн за 1 долар США на дату здійснення відповідного платежу (04.01.2023, 05.01.2023,09.01.2023, 11.01.2023, 18.01.2023).
Кожна із сторін підтверджує, що не буде здійснювати нарахування іншій стороні неустойки за зобов`язаннями, які були виконані іншою стороною до дати підписання даної Угоди, через порушення строків їх виконання.
Покупець визнає свої грошові зобов`язання перед постачальником з оплати ще неоплаченої частини вартості поставленого товару у національній валюті - гривнях у розмірі еквівалентному 40 607,70 доларів США (сорок тисяч шістсот сім доларів США та 70 центів), з яких: у національній валюті - гривнях піддягають оплаті грошові зобов`язання, визначені згідно з п. 2.6.2. Договору, у розмірі еквівалентному 13 232,71 долари США (тринадцять тисяч двісті тридцять два долари США та 71 цент), з урахуванням оплати визначеної в п.1.2 даної Угоди; у національній валюті - гривнях підлягають оплаті грошові зобов`язання, визначені згідно з п. 2.6.3. Договору у редакції Додаткової угоди № 1 від 23 серпня 2022 року, у розмірі еквівалентному 27 374, 99 доларів США (двадцять сім тисяч триста сімдесят чотири долари США та 99 центів).
Покупець підтверджує та гарантує, що виконає зобов`язання, шляхом безготівкового перерахунку еквіваленту вартості товару, що визначена в п. 3 даної Угоди та становить 40 607,70 доларів США (сорок тисяч шістсот сім доларів США та 70 центів), у національній валюті - гривнях по курсу гривні до долара США відповідно до умов Договору та з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1 від 23.08.2022 та даною Угодою.
У зв`язку з вище зазначеним сторони досягли згоди внести зміни до п. 2.6.2 Договору та викласти його в такій редакції: « 2.6.2. перерахування еквіваленту грошового зобов`язання за товар у розмірі 40 607,70 доларів США (сорок тисяч шістсот сім доларів США та 70 центів) без ПДВ у гривнях по курсу гривні до долара США відповідно до п. 2.7 та 2.8 Договору на рахунок постачальника здійснюється покупцем рівними частинами протягом 11 (одинадцяти) місяців. При цьому, перший місячний платіж здійснюється до 28 лютого 2023 року включно, а кожний наступний місячний платіж здійснюється не пізніше ніж до 30-го числа кожного поточного місяця, шляхом перерахування 1/11 частини еквіваленту грошового зобов`язання щомісяця.».
Інші умови Договору, не обумовлені даною Угодою, залишаються незмінними та сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.
23.02.2023 між ТОВ «Еквіпмед» (постачальник, первісний кредитор) та ТОВ «Торговий дім «Еліт-Едвайс» (новий кредитор, позивач) укладено Договір № 3107-2023 про відступлення права вимоги, відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор набуває (приймає) належні Первісному кредитору право грошової вимоги у розмірі еквівалентному 40 060,78 доларів США (сорок тисяч шістдесят доларів США та 78 центів), що за курсом гривні до долара США, встановленому НБУ станом на дату укладення даного Договору (36,5686 грн. за 1,00 долар США на 23.02.2023) становить 1 464 966 (один мільйон чотириста шістдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят шість) гривень 64 копійки.
Відповідно до п. 1.2. Договору про відступлення права вимоги Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання грошових зобов`язань згідно з Основним договором, в тому числі здійснення Боржником оплати коштів у національній валюті України - гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування еквіваленту грошового зобов`язання у розмірі 40 060,78 доларів США (сорок тисяч шістдесят доларів США та 78 центів) у гривнях по курсу гривні до долара США, а також, у разі порушення Боржником порядку та строків оплати зазначеної суми, сплати процентів річних згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України та всіх штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня), визначених законодавством та Основним договором.
Згідно з п. 4.1. Договору про відступлення права вимоги, права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день підписання Акту приймання-передачі за цим Договором, Відповідно до п. 4.2. Договору Первісний кредитор на підтвердження дійсності відступлених прав вимоги зобов`язується передати Новому кредитору документи, які підтверджують відповідні зобов`язання боржника перед ним. 23.02.2023 року між ТОВ «ЕКВІПМЕД» та ТОВ «Торговий дім «Еліт-Едвайс» підписані Акт приймання передачі прав вимоги та Акт приймання передачі документів за Договором про відступлення права вимоги.
01.03.2023 позивач на адресу відповідача направив повідомлення від 23.02.2023 про відступлення права вимоги.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Місцевим господарським судом вірно встановлено порушення відповідачем зобов`язання з оплати отриманого товару у розмірі 722 251,53 грн, відтак суд дійшов обґрунтованого рішення про задоволення позовних вимог та про стягнення з відповідача на користь позивача 722 251,53 грн заборгованості за поставлений товар.
Аргументи скаржника про застосування позивачем невірного курсу долара США, за яким позивач розраховував ціну вимоги, відхиляються судом апеляційної інстанції за неспроможністю, адже в момент здійснення апелянтом оплат офіційний курс гривні до далара США не перевищував курсу 36,5686 грн.
Так, відповідно до умов Договору, сторонами визначений грошовий еквівалент зобов`язання з оплати за товар по Договору в іноземній валюті. Суми, що підлягають сплаті покупцем за Договором у гривнях, визначаються покупцем самостійно, виходячи із загальної вартості товару (їх частини) в іноземній валюті (п.2.4, 2.6, 2.6.1,2.6.2, 2.6.3 Договору) за курсом гривні до долара США, що визначається згідно з вимогами п. 2.7 Договору. При цьому, у разі якщо на дату здійснення відповідного платежу офіційний курс гривні до долара США порівняно з курсом, встановленим НБУ на дату підписання даного Договору (2635 грн. за 1,00 долар США на 11.10.2021), збільшився більш ніж на 3% (три відсотки), покупець визначає суму платежу за курсом гривні до долара США на дату здійснення такого платежу, а в інакшому випадку покупець визначає суму платежу за курсом гривні до долара США на дату підписання даного Договору (п. 2.8. Договору).
Також колегія суддів зазначає, що долучені до апеляційної скарги платіжні інструкції не підтверджують належне виконання умов договору, зокрема п. 2.6.2 Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 26.01.2023.
Щодо аргументів апелянта про розгляд справи без належного повідомлення відповідача, суд апеляційної інстанції враховує таке.
Ухвала суду першої інстанції від 06.09.2024 про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та згідно звортного поштового повідомлення отримана уповноваженим представником відповідача 12.09.2024.
Відповідно до частин 2, 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).
Порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок», цих Правил.
Відтак, враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає підтвердженим факт отримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд першої інстанції, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою відповідача.
Відтак, суд першої інстанції вірно дослідив умови Договору поставки № 3107 від 11.10.2021 та додаткових угод №1 та №2, та дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем зобов`язання з оплати отриманого товару саме у розмірі 722 251,53 грн.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Висновок суду
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.
Розподіл судових витрат
В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
За умовами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000,00 грн позивачем до відзиву на апеляційну скаргу долучено:
договір про надання правової (правничої) допомоги від 03.05.2023, укладений між ТОВ «Торговий дім «Еліт-Едвайс» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс» (виконавець), відповідно до умов якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором;
ордер серії АІ № 1513922 від 18.12.2023 виданий АО «Правовий Баланс» адвокату Глуховецькому О.С.;
свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видане громадянину Глуховецькому О.С. серії ТР № 000217 від 31.08.2017;
акт № Р-00000100-29-01/24 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 29.01.2024, за яким позивач прийняв надану правову допомогу згідно розділу 2 Договору про надання правової допомоги від 03.05.2023, а саме за підготовку відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/13892/23 на суму 5 000,00 грн;
рахунок-фактуру № Р-00000100 від 29.01.2024 на суму 5 000,00 грн;
інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 89 від 29.01.2024, відповідно до якого позивачем сплачено на рахунок Адвокатського об`єднання «Правовий Баланс» 5 000,00 грн.
Заперечень проти заявлених позивачем у відзиві на апеляційну скаргу витрати на професійну правничу допомогу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходило.
Колегія суддів зазначає, що втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявност і доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).
Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідає укладеному між позивачем та адвокатським об`єднанням договору та вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підтверджений документально, є співмірним часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням ціни позову та складності справи, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн відповідають критеріям ст. 126 ГПК України, є розумно необхідними, належно обґрунтованими, документально доведеними, та покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Лаб» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі № 910/13892/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі № 910/13892/23 залишити без змін.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Лаб» (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 8-Б, ідентифікаційний код 43807137)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт-Едвайс» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 11-А, офіс 72А, ідентифікаційний код 44110821)
5 000,00 (п`ять тисяч гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Доручити місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної додаткової постанови.
4. Матеріали справи № 910/13892/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 15.04.2024.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2024 |
Оприлюднено | 18.04.2024 |
Номер документу | 118415522 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Кропивна Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні