Постанова

від 26.03.2024 по справі 910/7310/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. Справа № 910/7310/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Цигарьов О.О.

від відповідача: Шукліна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 (повний текст рішення складено та підписано 18.08.2023) (суддя Турчин С.О.)

у справі № 910/7310/23 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про визнання відсутнім права та зобов`язана внести зміни до особового рахунку

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оссойо" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) про:

- визнання відсутнім права Акціонерного товариства "Українська залізниця" на нарахування та списання неустойки, нарахованої Товариству з обмеженою відповідальністю "Оссойо" за нереалізацію погодженого обсягу перевезень з узгодженими строками та обсягами на підставі додатку 1-8 до договору перевезення, починаючи з 31.12.2020;

- зобов`язання Акціонерного товариства "Українська залізниця" внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" № 8210257 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 79 662,20 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" 31.12.2020 на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8210257 від 25.05.2020 нараховано позивачу штраф у сумі 551880,00 грн, в рахунок якого списано грошові кошти в сумі 79 662,20 грн за нереалізацію погодженого обсягу перевезень за узгодженими строками та обсягами на підставі додатку 1-8 до договору. Проте, як вказує позивач, починаючи з 31.12.2020 у відповідача припинилось право на нарахування неустойки, у зв`язку з направленням позивачем 26.11.2020 повідомлення про припинення в односторонньому порядку додатку 1-8 договору на підставі п. 12.2, 12.4 договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/7310/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" відмовлено повністю.

4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги про визнання відсутнім права Акціонерного товариства "Українська залізниця" на нарахування та списання неустойки, нарахованої Товариству з обмеженою відповідальністю "Оссойо" за нереалізацію погодженого обсягу перевезень з узгодженими строками та обсягами на підставі додатку 1-8 до договору перевезення, починаючи з 31.12.2020, є безпідставними, оскільки дія додатку 1-8 не була припинена позивачем з 31.12.2020.

5. З урахуванням встановлених обставин щодо змісту листа позивача від 26.11.2020 № 180, місцевий господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави стверджувати, що цей лист є повідомленням про припинення в односторонньому порядку додатку 1-8 на підставі п. 12.2, 12.4 договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

6. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/7310/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оссойо" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/7310/23 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

7. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:

- враховуючи неодноразові, послідовні дії апелянта, спрямовані на припинення дії (розірвання) додатку 1-8, його подальшу відмову від замовлення вагонів за послугою "довгострокових контрактів" та зважаючи, що лист № 180 від 26.11.2020 також був оцінений відповідачем як повідомлення про розірвання додатку 1-8, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку в частині того, що зазначений лист апелянта не є повідомленням про припинення дії (розірвання) додатку 1-8;

- необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, є висновки Господарського суду міста Києва про те, що після направлення листа від 26.11.2020 № 180 позивач продовжував замовляти послуги на підставі додатку 1-8, зокрема в січні 2021 року;

- висновки суду першої інстанції про те, що судовими рішеннями у справі № 910/20596/20 встановлені преюдиційні факти, що мають бути враховані при розгляді даної справи, не відповідають дійсності.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/7310/23 та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оссойо" зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/7310/23; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/7310/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.03.2024 о 10:00.

9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/7310/23 до 26.03.2024 о 09:45.

Позиції учасників справи

10. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

11. Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду додаткові письмові пояснення у даній справі.

Явка представників учасників справи

12. У судове засідання 26.03.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

13. У судовому засіданні 26.03.2024 представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

14. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

15. 25.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оссойо" (замовник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник), на підставі поданої в електронній формі заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 41434866/2020-001 від 31.03.2020, укладено договір про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом № 8210257 (далі - Договір).

16. Відповідно до п. 1.1 Договору предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.

17. Договір є публічним договором, за яким перевізник взяв на себе обов`язок здійснювати надання послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 Договору).

18. Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору, здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору. На звернення замовника умови Договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1 Договору).

19. У п. 12.2 Договору сторони погодили, що Договір або його окремі умови щодо певних послуг припиняється:

- за згодою сторін;

- за ініціативи однієї зі сторін. Ініціатива перевізника про припинення договору має бути мотивованою;

- з підстав, визначених законодавством.

20. Згідно з п. 12.4 Договору дію додаткових умов до Договору може бути припинено в односторонньому порядку шляхом направлення однією стороною іншій стороні повідомлення про їх припинення. У такому випадку дія відповідного додатку вважається припиненою через 10 днів з дня направлення відповідного інформаційного повідомлення перевізником.

21. Відповідно до п. 13.1 Договору у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші, ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору.

22. З 04.06.2020 відповідач запровадив нову/додаткову послугу, а саме перевезення вантажів з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника.

23. 21.07.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" викладено нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до якої договір доповнено додатком 1-8 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника".

24. 31.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Оссойо" відповідно до Договору подано замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами № 41434866/2020-00009 від 31.07.2020: початок періоду замовлення: 08.2020; завершення періоду замовлення: 07.2021; кількість місяців: 12; тип рухомого складу: зерновози; щомісячна кількість рухомого складу: 700.

25. Повідомленням про погодження замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами № УЗ-41434866/2020-00012 від 03.08.2020 відповідачем погоджено надання послуг у період з 08.2020 по 07.2021 строком 12 місяців із наданням рухомого складу у кількості 495 вагонів щомісячно зі ставкою плати 584,00 грн.

26. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що дія додатку 1-8 була припинена 31.12.2020 у зв`язку з направленням позивачем відповідачу повідомлення про припинення в односторонньому порядку додатку 1-8 на підставі п. 12.2, 12.4 Договору.

27. У свою чергу, відповідач зазначив, що враховуючи умови додатку 1-8 до Договору, які відповідно до п. 13.1 Договору мають переважну силу над умовами основного тексу Договору, додатком 1-8 не передбачено право на припинення додатку до Договору в цілому, а передбачено лише право на відмову від погодженого замовлення (скасування замовлення).

28. Так, відповідно до п. 12.4 Договору (в редакції, яка долучена позивачем до позовної заяви) дію додаткових умов до Договору може бути припинено в односторонньому порядку шляхом направлення однією стороною іншій стороні повідомлення про їх припинення. У такому випадку дія відповідного додатку вважається припиненою через 10 днів з дня направлення відповідного інформаційного повідомлення перевізником.

29. Тобто в одному пункті Договору в одному контексті вживаються 2 поняття: "додаткові умови" та "додаток".

30. У цьому зв`язку суд врахував правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/1305/21, на яку також послався позивач у позовній заяві.

31. Так, Верховний Суд у справі № 910/1305/21 погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що: 1) поняття "додаткові умови" у договорі перевезення від 24.03.2020 вживається лише в контексті розділу 9 цього договору, який якраз містить назву "Додаткові умови", проте, оскільки вказаним розділом договору не передбачено жодних положень щодо порядку надання послуги довгострокових вагонів та припинення дії договору в цілому або його додатків, то п. 12.4 договору перевезення від 24.03.2020 містить положення щодо припинення в односторонньому порядку дії саме відповідного додатку до договору; 2) договір перевезення від 24.03.2020 та додатки до нього укладено в електронній формі шляхом приєднання позивача до його умов, а його редакцію опубліковано Акціонерним товариством "Українська залізниця" на власному веб-сайті, тому в розумінні ст. 633, 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) такий договір є публічним договором приєднання; 3) оскільки передбачені ст. 213 ЦК України правила не дозволяють визначити справжній зміст п. 12.4 договору перевезення від 24.03.2020 (щодо припинення дії окремих його положень), а положення цього договору та додатків до нього розроблено безпосередньо перевізником і розміщено на веб-сайті Акціонерного товариства "Українська залізниця", то у такому випадку можливим є застосовування принципу тлумачення "contra proferentem", суть якого полягає в тому, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party) (висновок щодо необхідності застосування вказаного принципу тлумачення викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/16011/17, від 20.05.2019 у справі № 911/1366/18, від 30.07.2019 у справі № 910/14179/18); 4) у п. 4.1.3 додатку 1-8 до договору перевезення від 24.03.2020, на недотриманні якого позивачем наголошує відповідач, йдеться про скасування певного (конкретного) погодженого замовлення, здійсненого на виконання спірного додатку щодо певної (конкретної) послуги, тоді як в п. 12.4 договору перевезення від 24.03.2020 йдеться про можливість припинення в односторонньому порядку додатку 1-8 до договору в цілому.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.06.2023 у cправі № 908/1957/21(910/82/21).

32. З огляду на викладене, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що умовами Договору не передбачено право на припинення додатку 1-8 в односторонньому порядку.

33. У той же час, дослідивши зміст листа позивача від 26.11.2020 № 180, на який посилався позивач як на доказ припинення в односторонньому порядку додатку 1-8 на підставі п. 12.2, 12.4 Договору, місцевий господарський суд зазначив таке:

- позивач у листі від 26.11.2020 № 180 зазначає: "Згідно з п. 12.2 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, Договір або окремі його умови щодо певних послуг припиняються за угодою сторін. Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 652 ЦК України, принципом справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України), просимо припинити умови Договору, укладеного ТОВ "Оссойо" (Замовник) та АТ "Українська залізниця" (Перевізник), про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом в частині надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника (Додаток 1-8) з 31.12.2020 р., без застосування до Замовника жодних штрафних санкцій.";

- вказаний лист позивача від 26.11.2020 № 180 не містить посилання на п. 12.4 договору, як і не містить посилання на одностороннє припинення додатку 1-8;

- навпаки, у вказаному листі позивач посилається на п. 12.2 Договору, який містить 3 випадки припинення щодо певних послуг: за згодою сторін; за ініціативою однієї із сторін; з підстав, визначених законодавством;

- однак, як вбачається з листа від 26.11.2020 № 180, з усіх трьох випадків, встановлених п. 12.2 Договору, позивач обрав саме за згодою сторін.

34. З урахуванням встановлених обставин щодо змісту листа позивача від 26.11.2020 № 180, місцевий господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави стверджувати, що вказаний лист позивача є повідомленням про припинення в односторонньому порядку додатку 1-8 на підставі п. 12.2, 12.4 Договору.

35. Крім того, як встановив суд першої інстанції, після направлення листа від 26.11.2020 № 180 позивач продовжував замовляти послуги на підставі додатку 1-8, зокрема в січні 2021 року, що підтверджується відповідними відмітками у залізничних накладних (графа 7): № 3470496, 34765792, 34767228, 34760272, 34765933 від 05.01.2021, № 34756775 від 04.01.2021, № 34824102 від 12.01.2021, № 23774158, 24776211 від 06.01.2021.

36. Заперечуючи проти факту користування послугою на підставі додатку 1-8 після 31.12.2020, позивач зазначив, що, відмовившись від додатку 1-8, за ним залишилось право на отримання від відповідача послуг перевезення на загальних умовах по базовій ставці, а відмітка в графу 7 залізничних накладних вносилась програмним забезпеченням АС "Клієнт УЗ" автоматично.

37. Однак, вказані доводи позивача були відхилені місцевим господарським судом з огляду на таке.

- відповідно до додатку № 3 ("Пояснення щодо заповнення накладної") Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 21.11.2000 № 644, графа 7 залізничної накладної, зокрема, заповнюється відправником;

- крім того, правильність внесених відомостей щодо відправлення вантажу з узгодженими строками та обсягами на підставі замовлення від 31.07.2020 підтверджено представником відправника-позивача в графі 55 шляхом накладення ЕЦП.

38. Враховуючи встановлені вище обставини в сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що дія додатку 1-8 до Договору не була припинена з 31.12.2020.

39. Крім того, місцевим господарським судом враховано, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/20596/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розірвання з 31.12.2020 додатку № 1-8 "Умови надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника" (Повідомлення про погодження замовника на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягам від 03.08.2020 № УЗ-41434866/2020-00012) до публічного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оссойо" (замовник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) шляхом приєднання згідно з Повідомленням перевізника про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-41434866/2020-0001 від 25.05.2020, без застосування до позивача штрафних санкцій за весь невикористаний строк та обсяг перевезень.

40. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 910/20596/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

41. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27.04.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 910/20596/20 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови, в іншій частині рішення залишено без змін.

42. Під час розгляду справи № 910/20596/20 досліджувався також лист позивача від 26.11.2020 № 180.

43. Суди, зокрема, встановили, що позивач на основі вільного волевиявлення та за власним вибором замовив у відповідача послуги з надання власних вагонів перевізника для перевезення з такими строками та обсягами: початок періоду замовлення: 08.2020; завершення періоду замовлення: 07.2021; кількість місяців: 12; тип рухомого складу: зерновози; щомісячна кількість рухомого складу: 495; нормативна кількість діб: 7; ставка плати за використання вагону перевізника: 584,00 грн; при цьому, позивачу було відомо про можливість односторонньої зміни відповідачем умов договору перевезення щодо ставок, коефіцієнтів та інших умов перевезення. Позивач не скористався правом на внесення змін у Договір, як передбачено п. 9.3 договору перевезення; таким чином, позивач був повністю обізнаний із тим, на яких умовах він приєднався до Договору, в тому числі додатку 1-8, погодився з ними та здійснив замовлення відповідної послуги відповідно до додатку 1-8.

44. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання відсутнім права Акціонерного товариства "Українська залізниця" на нарахування та списання неустойки, нарахованої Товариству з обмеженою відповідальністю "Оссойо" за нереалізацію погодженого обсягу перевезень з узгодженими строками та обсягами на підставі додатку 1-8 до договору перевезення, починаючи з 31.12.2020, у зв`язку з припиненням дії додатку 1-8 з 31.12.2020 є безпідставними, оскільки дія додатку 1-8 не була припинена позивачем з 31.12.2020, що підтверджується встановленими вище обставинами.

45. Щодо посилання позивача на позицію Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/1305/21, місцевий господарський суд зазначив, що рішення у даній справі не суперечить правовій позиції Верховного Суду, позаяк фактичні обставини у справі 910/1305/21 та у цій справі є відмінними.

46. Зокрема, у справі № 910/1305/21 суди встановили, що позивач, бажаючи припинити правовідносини за додатком 1-8 до договору перевезення від 24.03.2020 в частині надання послуги довгострокових вагонів, 20.11.2020 надіслав Товариству засобами поштового зв`язку інформаційне повідомлення про часткову односторонню відмову від договору, в якому (повідомленні) на підставі пункту 12.4 договору перевезення зазначив про припинення дії спірного додатку з 30.11.2020 та припинення з вказаної дати всіх зобов`язань за додатком 1-8, у тому числі зобов`язання замовника щодо навантаження власних вагонів перевізника відповідно до замовлення. Починаючи з грудня 2020 року, Компанія не замовляла і не отримувала від Товариства послугу довгострокових вагонів, продовжуючи при цьому користуватися послугою короткострокових вагонів, яка надається відповідачем на загальних умовах договору перевезення від 24.03.2020.

47. Разом із тим, у даній справі місцевим господарським судом встановлено, що лист від 26.11.2020 № 180 не містить посилання на п. 12.4 Договору, як і не містить посилання на одностороннє припинення додатку 1-8, а після направлення листа позивач продовжував користуватись послугою на підставі додатку 1-8.

48. Таким чином, фактичні обставини у цій справі не є ідентичними фактичним обставинам у справі № 910/1305/21.

49. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" про визнання відсутнім права Акціонерного товариства "Українська залізниця" на нарахування та списання неустойки, нарахованої Товариству з обмеженою відповідальністю "Оссойо" за нереалізацію погодженого обсягу перевезень з узгодженими строками та обсягами на підставі додатку 1-8 до договору перевезення, починаючи з 31.12.2020, оскільки судом не було встановлено обставин припинення з 31.12.2020 дії додатку 1-8 до Договору.

50. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Акціонерного товариства "Українська залізниця" внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" № 8210257 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 79 662,20 грн, суд першої інстанції зазначив, що оскільки вказана вимога є похідною від вимоги про визнання відсутнім права Акціонерного товариства "Українська залізниця" на нарахування та списання неустойки, у задоволенні якої судом відмовлено, то суд також відмовляє у задоволені вимоги про зобов`язання Акціонерного товариства "Українська залізниця" внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" № 8210257 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 79 662,20 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

51. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

52. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

53. Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

54. Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

55. Як правильно встановив суд першої інстанції, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором перевезення.

56. Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

57. Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

58. У силу приписів ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

59. Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

60. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

61. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

62. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

63. Згідно із ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

64. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

65. За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

66. Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

67. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

68. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

69. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивачем в основу як позовних вимог, так і апеляційної скарги покладено твердження, що дія додатку 1-8 була припинена 31.12.2020 у зв`язку з направленням позивачем відповідачу повідомлення про припинення в односторонньому порядку додатку 1-8 на підставі п. 12.2, 12.4 Договору.

70. Проте, колегія суддів не погоджується з таким твердженням позивача та зазначає, що місцевий господарський суд, виходячи зі змісту листа позивача від 26.11.2020 № 180, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у даному випадку підстав стверджувати, що цей лист є повідомленням про припинення в односторонньому порядку додатку 1-8 на підставі п. 12.2, 12.4 Договору.

71. Так, лист позивача від 26.11.2020 № 180 не містить посилання на п. 12.4 Договору, як і не містить посилання на одностороннє припинення додатку 1-8.

72. Навпаки, у вказаному листі позивач посилається на п. 12.2 Договору, який містить 3 випадки припинення щодо певних послуг: за згодою сторін; за ініціативою однієї із сторін; з підстав, визначених законодавством.

73. Однак, як вбачається з листа від 26.11.2020 № 180, з усіх трьох випадків, встановлених п. 12.2 Договору, позивач обрав саме за згодою сторін.

74. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на вказаний лист, листом від 18.12.2020 № ЦТЛ-19/2013 Акціонерним товариством "Українська залізниця" повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Оссойо", що пунктом 13.1 Договору передбачено, що у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші, ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору, а також повідомлено, що скасування замовлення можливе в порядку п. 4.1.3 додатку 1-8 до Договору шляхом направлення перевізнику повідомлення про скасування замовлення за формою, передбаченою додатком 2-15 до Договору.

75. Відтак, твердження апелянта, що додаток 1-8 до Договору було припинено як за згодою сторін, так і в односторонньому порядку на підставі листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" від 26.11.2020 № 180, є безпідставними.

76. Крім того, пунктом 12.4 Договору встановлено, що дію додаткових умов до Договору може бути припинено в односторонньому порядку шляхом направлення однією стороною іншій стороні повідомлення про їх припинення. У такому випадку дія відповідного додатку вважається припиненою через 10 днів з дня направлення відповідного інформаційного повідомлення перевізником.

77. У той же час, пунктом 13.1 Договору визначено, що у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші, ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу на умовами основного тексту Договору.

78. Крім того, у пункті 2.2 додатку 1-8 "Умови надання послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника" до Договору сторони домовились, що у випадку надання такої послуги, до відповідних відносин застосовуватимуться спеціальні умови цього додатку до Договору, які матимуть пріоритет над умовами Договору. Умови Договору, не визначені цим додатком до Договору, застосовуватимуться в частині, що не суперечать цьому додатку до Договору.

79. Відтак, враховуючи умови пунктів 13.1 Договору, 2.2 додатку 1-8 до Договору, у випадку надання замовником замовлень на підставі додатку 1-8 до Договору та погодження такого замовлення перевізником (надання послуги), до відповідних правовідносин сторін застосовуються саме умови додатку 1-8 до Договору, в тому числі щодо порядку припинення.

80. Отже, всупереч твердженням позивача, додатком 1-8 до Договору не передбачено можливості припинення додатку 1-8 після початку надання послуг на виконання останнього.

81. Таким чином, враховуючи умови додатку 1-8 до Договору, які відповідно до пункту 13.1 Договору мають переважну силу над умовами основного тексту Договору, додатком 1-8 не передбачено право на припинення додатку до Договору в цілому, а передбачено лише право на відмову від погодженого замовлення (скасування замовлення).

82. Зазначене підтверджено також висновками Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 та Постановою Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 910/20596/20 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розірвання з 31.12.2020 додатку 1-8 до Договору).

83. Також, ірраціональними є твердження позивача, що висновки суду у справі № 910/20596/20 не є преюдиційними, оскільки в наведеній справі досліджувались ті ж самі договір, додатки, обставини між тими ж сторонами тощо, що й у даній справі № 910/7310/23. Тому немає підстав досліджувати одні й ті ж обставини знову.

84. Під час розгляду справи № 910/20596/20 Північним апеляційним господарським судом, висновки якого підтримано Верховним Судом, встановлено, зокрема, таке:

- дію додаткових умов до Договору може бути припинено в односторонньому порядку шляхом направлення однією стороною іншій стороні повідомлення про їх припинення (п. 12.4 Договору);

- у той же час, пунктом 13.1 Договору визначено, що у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші, ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу на умовами основного тексту Договору;

- додатком 2-9 до Договору сторонами погоджено повідомлення замовника про припинення окремих умов договору про надання послуг з організації перевезу вантажів залізничним транспортом, яке визначає два випадки припинення окрему (додаткових) умов договору, а саме: надання послуг за малодіяльною вантажною станцією навантаження/вивантаження із зазначенням станції надання послуг, а також накопичення вагонів перевізника та/або замовника на місцях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (на станції призначення);

- пунктом 4.1.3 додатку 1-8 до Договору встановлено, що замовник має право відмовитись від погодженого замовлення (скасувати замовлення), повідомивши про таке перевізника шляхом направлення йомуповідомлення проскасування замовлення (за формою відповідно до додатку 2-15 до Договору) не пізніше, ніж за три робочих дні до дати скасування замовлення;

- виходячи з умов пункту 4.1.3 додатку 1-8 до Договору, які відповідно до пункту 13.1 Договору мають переважну силу на умовами основного тексту Договору, додатком 1-8 не передбачено право на припинення додатку до Договору в цілому, а передбачено лише право на відмову від погодженого замовлення;

- у той же час, позивачем не були вчинені передбачені вказаним додатком дії, а у надісланих листах позивач посилався на зміну відповідачем умов Договору в частині встановлення нових (зменшених) тарифів базової ставки плати за користування вагонами залізниці, що не є підставами, визначеними Договором, для припинення окремих (додаткових) умов Договору, зокрема, щодо здійсненого відповідачем замовлення вагонів.

85. За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

86. Преюдиційність (від лат. praejudicio - що стосується попереднього рішення) - у процесуальному праві обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових актів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.

87. Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 922/643/19).

88. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 520/11429/17).

89. Також, колегія суддів критично ставиться до тверджень позивача, що замовляючи у відповідача вагони в січні 2021 року, позивач виходив із того, що він користується послугами Акціонерного товариства "Українська залізниця" на загальних підставах (з необхідністю оплати базової ставки), через те, що він в односторонньому порядку розірвав додаток 1-8, починаючи з 31.12.2020, і таке розірвання є одностороннім правочином та не підлягає окремому погодженню відповідачем, - оскільки, як вже зазначалося, листом від 18.12.2020 № ЦТЛ-19/2013 Акціонерне товариство "Українська залізниця" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Оссойо", що відповідно до пункту 13.1 Договору у випадку, якщо додатками до Договору визначені умові інші, ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору, а також повідомило, що скасування замовлення можливе у порядку пункту 4.1.3 додатку 1-8 до Договору шляхом направлення перевізнику повідомлення про скасування замовлення за формою, передбаченою додатком 2-15 до Договору.

90. Відтак, позивач, будучи обізнаним у вказаних обставинах, замовив послуги на підставі додатку 1-8 до Договору, зокрема в січні 2021 року.

91. Вказані обставини підтверджуються:

- довідкою по замовленню на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами по додатку 1-8 до Договору від 31.07.2020 № 41434866/2020-00009 за січень 2021 року;

- перевізними документами, які були оформлені позивачем у січні 2021 року на виконання умов додатку 1-8 до Договору.

92. Замовлення перевезення та оформлення перевізних документів саме на виконання додатку 1-8 до Договору підтверджується інформацією, внесеною позивачем до графи 7 залізничних накладних "заяви відправника", а саме: "перевезення з узгодженими строками та обсягами на підставі замовлення від 31.07.2020 № 41434866/2020-00009".

93. У той же час, твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" щодо відсутності можливості здійснювати заповнення графи 7 перевізних документів не підтверджені жодними доказами, хоча саме позивач мав підтвердити дане твердження в обґрунтування своїх позовних вимог.

94. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

95. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

96. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

97. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

98. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

99. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/7310/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

100. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" відсутні.

Судові витрати

101. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/7310/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/7310/23.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з перебуванням суддів Демидової А.М., Владимиренко С.В., Ходаківської І.П. з 01.04.2024 по 14.04.2024 (включно) у відпустці повний текст постанови складено та підписано у перший робочий день після їх виходу з відпустки - 15.04.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська