Ухвала

від 16.04.2024 по справі 904/1294/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

16.04.2024м. ДніпроСправа № 904/1294/24

за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури в особі:

позивача-1: Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро

позивача-2: Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної - військової адміністрації, м. Дніпро

до відповідача-1: Комунального підприємства "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорпроект Буд", м. Дніпро

про визнання недійсним договору, стягнення коштів

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від прокуратури: Масенко А.О., службове посвідчення №069930 від 01.03.2023, прокурор відділу прокуратури

Від позивача-1: Орешина Т.А., витяг з ЄДР, представник

Від позивача-2: Синьогіна Я.В., витяг з ЄДР, представник

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної - військової адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорпроект Буд" з позовом, у якому просить:

- визнати недійсним договір № 1 від 11.01.2022, укладений між Комунальним підприємством "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорпроект Буд";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорпроект Буд" на користь Комунального підприємства "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" отримані кошти за договором на виконання робіт № 1 від 11.01.2022 у сумі 30 783 291,10 грн, а з Комунального підприємства "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" одержані ним за рішенням суду 30 783 291,10 грн стягнути в дохід держави.

Позов обґрунтований порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорпроект Буд" норм Закону України "Про публічні закупівлі" (невиконання вимоги замовника про надання документального підтвердження досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору); складання завідомо неправдивих документів та подання їх у складі тендерної пропозиції для участі у закупівлі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024 відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Від Дніпропетровської обласної ради надійшли пояснення у яких зазначає, що обласна рада як орган управління майном не несе відповідальності за його зобов`язаннями, не має владних повноважень та не здійснює управління у спірних зобов`язальних правовідносинах, які склалися на підставі договору № 1 від 11.01.2022 безпосередньо між підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорпроект Буд". Окрім того, обласна рада зазначає, що не є розпорядником коштів для Комунального підприємства "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" в розумінні бюджетного законодавства. Позивач-1 звертає увагу на те, що з долучених прокуратурою доказів до справи Дніпропетровська обласна рада не є стороною спірного договору та не є головним розпорядником бюджетних коштів. Водночас комунальне підприємство "Дніпропетровська багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" виступає у даній справі не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах та розпорядник коштів нижчого рівня. Позивач-1 зазначає, що Велика палата Верховного Суду у постанові від 21.06.23 у справі №905/1907/21 дійшла висновку про відсутність у прокуратури підстав для представництва комунального закладу. Однак як вбачається з позовних вимог, прокуратура просить суд стягнути отримані кошти за договором з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорпроект Буд" саме на користь комунального підприємства, а не на користь Дніпропетровської обласної ради в дохід місцевого (обласного) бюджету. Стосовно послідовного стягнення вказаних коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорпроект Буд" спочатку на користь Комунального підприємства "Дніпропетровська багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради", а потім з нього в дохід держави, позивач-1 наголошує, що такі "послідовні" наслідки не тільки не передбачені як можливі у розумінні ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, які можуть бути здійснено із дотриманням ч. 2 ст. 19 Конституції України, але й не визначені як "умовне" рішення у розумінні ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України. ПОзивач-1 зауважує щодо стягнення коштів у сумі 30783291,10 грн в дохід держави, про що прокуратура, серед іншого, просить суд за змістом позову, що структура бюджетної системи України закріплена статтею 5 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів: бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, районних бюджетів, бюджетів місцевого самоврядування, при цьому Державний бюджет України та місцеві бюджети, згідно закріпленим принципам, є самостійними. Таким чином, дохід держави, у наведеному прокурором формулюванні не наділений ознаками сторони позивача у судовому процесі, на користь якого підлягають до стягнення грошові кошти.

Від відповідача-1 надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов. Відповідач-1 зазначає, що 15.01.2024 співробітником Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва в рамках кримінального провадження №72023000210000034 від 10.05.2023 були вилучені в оригіналах фінансово-господарські документи Комунального підприємства "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорпроект Буд", з метою приєднання до матеріалів кримінального провадження. У зв`язку з викладеними обставинами відповідач зазначає, що йому необхідний час для відновлення хоча б деяких документів фінансово-господарської звітності. Відповідач-1 просить продовжити строк на подання відзиву на 15 днів до 2 травня 2024 (включно).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2024 продовжено Комунальному підприємству "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" строк на подання відзиву до 02.05.2024.

У судове засідання представники відповідачів-1,2 не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Господарський суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши думку учасників справи, прийшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Так, предметом розгляду даної справи, зокрема, є визнання договору № 1 від 11.01.2022, укладеного між Комунальним підприємством "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорпроект Буд" недійсним, як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства, із застосуванням конструкції повернення одержаного за таким правочином в дохід держави.

Прокурор зазначає, що спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі частини першої статті 215, частини першої статті 203 і частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України.

Так, за змістом частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Ухвалою від 13.10.2022 у справі №918/1043/21 колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду відкрила касаційне провадження за скаргою, а ухвалою від 13.06.2023 передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин четвертої та п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи підстави передачі справи №918/1043/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду вказує на наявність виключної правової проблеми у застосуванні частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а також вказує необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (частина третя статті 216 Цивільного кодексу України).

На думку колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду, у справі №918/1043/21 існує виключна правова проблема, пов`язана із застосуванням статті 216 і частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, які містять різні наслідки недійсності договору за умови, що позивач у позові, посилаючись на невідповідність договору інтересам держави і суспільства, просив застосувати наслідки недійсності договору, встановлені саме частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду здійснила аналіз статей 216, 228 Цивільного кодексу України та дійшла висновку про те, що стаття 203 цього Кодексу встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас приписами статті 228 Цивільного кодексу України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору.

Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду вважає, що за буквального тлумачення частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України такий критерій, як умисел у однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства (встановивши наявність умислу лише у підприємства, суди у справі №918/1043/21 визнали договір недійсним) має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм, який застосовується для визначення наслідків недійсності зазначеного правочину.

Колегія суддів звертає увагу на те, що загальні правові наслідки недійсності договору визначені статтею 216 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Водночас частина третя статті 228 Цивільного кодексу України визначає інший правовий наслідок недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування якого ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема: 1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного; 2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

На переконання колегії суддів, закріплення в частині третій статті 216 Цивільного кодексу України норми про те, що правові наслідки, передбачені частинами першою і другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування, не може беззаперечно свідчити, що у випадку визнання договору недійсним з підстав невідповідності його інтересам держави і суспільства мають застосовуватись лише наслідки його недійсності, встановлені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, якщо у позові позивач підставою для стягнення цих коштів зазначив саме частину першу статтю 216 Цивільного кодексу України, а не частину третю статті 228 цього Кодексу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на частину першу статті 208 Господарського кодексу України, яка визначає наслідки визнання господарського зобов`язання недійсним, вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів зазначає, що у справі №918/1043/21 Ліцей просив суд стягнути з Підприємства на свою користь кошти на підставі частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, а суди попередніх інстанцій, визнавши недійсним договір, стягнули з Підприємства кошти згідно із частиною третьою статті 228 цього Кодексу. При цьому, встановивши умисел на вчинення такого правочину лише у відповідача, суди не звернули уваги на те, що за вказаною нормою суд не лише повинен повернути позивачу все одержане відповідачем за договором, а й одержане позивачем або належне йому на відшкодування виконаного за рішенням суду стягнути в дохід держави (фактично в частині третій статті 228 Цивільного кодексу України закріплено двосторонню реституцію, але на користь держави), і таке стягнення в дохід держави відбувається в силу закону, а не залежить від наявності чи відсутності заявлення такої вимоги.

Вказане вище, на думку колегії суддів, свідчить про те, що суди попередніх інстанцій, незважаючи на обґрунтування Ліцеєм позову статтею 216 Цивільного кодексу України, яка передбачає двосторонню реституцію, фактично застосували односторонню, пославшись на частину третю статті 228 цього Кодексу, яка теж містить норму про "двосторонню реституцію на користь держави".

Колегія суддів вважає, що наразі відсутня стала судова практика щодо застосування статті 203, частини третьої статті 228 та частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, а також частини першої статті 208 Господарського кодексу України. При цьому на розгляді в судах першої та апеляційної інстанцій перебуває значна кількість справ з ідентичними до цієї справи предметом і підставами позову.

Окрім наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду вважає, що існує необхідність у викладенні однозначного висновку Великої Палати Верховного Суду щодо того, хто може звертатися з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається порушення інтересів держави і суспільства, - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а в разі відсутності такого органу - прокурор, чи таке право мають й інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема, обґрунтують наявність порушених прав / інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 прийнято до розгляду справу №918/1043/21 (провадження №12-35гс23) за касаційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "ДАН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 у справі за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства "Фірма "ДАН" про визнання недійсним договору та стягнення 199850,40грн.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи, що справа №918/1043/21 у подібних до даної справи правовідносинах (щодо застосування двосторонньої реституції) перебуваює на розгляді Великої Палати Верховного Суду, та з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у вказаній справі матиме суттєве значення для вирішення питань у даній справі та для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження в справі № 904/1294/24 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №918/1043/21.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №904/1294/24 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №918/1043/21.

Керуючись статтями 118, 119, 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №904/1294/24 за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури в особі Дніпропетровської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної - військової адміністрації до Комунального підприємства "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорпроект Буд" про визнання недійсним договору, стягнення коштів до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №918/1043/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений - 16.04.2024.

Суддя О.М. Крижний