Рішення

від 17.04.2024 по справі 910/361/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.04.2024Справа № 910/361/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙЛЗ АП АЙТІ»

до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа- гарант»

про стягнення 38790,59 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЙЛЗ АП АЙТІ» до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант» про стягнення 38790,59 грн, в тому числі: 34970,59 грн страхового відшкодування, 4000,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.

Суд своєю ухвалою від 11.01.2024 відкрив провадження у справі № 910/361/24, постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, становлять 21721,67 грн без ПДВ.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

19 червня 2023 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів марки «Ford», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - пошкоджений автомобіль), власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЙЛЗ АП АЙТІ», під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки «Porsche», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Згідно з постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.08.2023 особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Porsche», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» за полісом № 202170466 .

19 червня 2023 року позивач повідомив відповідача про дорожньо-транспортну пригоду.

21 серпня 2023 року представник відповідач провів огляд пошкодженого транспортного засобу та склав протокол огляду транспортного засобу.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № ЦВ/23/3236 від 05.07.2023, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 31078,72 грн, а з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 03542, становить 24721,67 грн без ПДВ.

16 серпня 2023 року відповідач виплатив позивачеві 21721,67 грн страхового відшкодування.

Водночас згідно з рахунком товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ-КРАЙ МОТОРЗ» від 24.08.2023 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 73115,46 грн, в тому числі ПДВ 12185,91 грн.

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу колісний транспортний засіб «Ford», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виготовлений в 2021 році, тобто станом на 19.06.2023 строк його експлуатації не перевищував 7 років.

Відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 №273-23 від 29.08.2023, виготовленого на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 51316,03 грн без ПДВ (коефіцієнт фізичного зносу 0).

За загальним правилом шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України).

Водночас, відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані окремими законодавчим актом - Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідальність страховика полягає у виконанні обов`язку відшкодувати шкоду, заподіяну страхувальником, у межах страхових сум. Межі страхового відшкодування, тобто розмір грошової суми, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування, визначаються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та відповідним страховим полісом, що є єдиною формою внутрішнього договору страхування.

Шкода є економічною кількісною категорією, що виражає вартість збитків. Встановлюючи межі відшкодування шкоди, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» також визначає порядок визначення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню страховиком особі, що її заподіяла.

За загальним правилом, яке наведено у ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Витрати, які є складовою шкоди як вартісного вираження збитків при пошкодженні транспортного засобу, підлягають відшкодуванню як визначені в статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Визначення розміру збитку у вигляді відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється шляхом оцінки майна за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III).

Отже, суд вважає доведеним, що оцінена шкода, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди, становить 51316,03 грн без ПДВ.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання недоговірної шкоди передбачено ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, складовими елементами акту завдання шкоди є: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв`язок між вказаними двома елементами; вина завдавача шкоди.

Поряд з Цивільним кодексом (далі - ЦК) України спеціальним правовим актом, який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, є Закон України «Про страхування» від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР зі змінами та доповненнями (далі - Закон).

У розумінні Закону страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1).

Закон (ст. 5) розрізняє два види страхування - добровільне та обов`язкове.

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (ст. 6 Закону).

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону). Серед умов, які повинен містити договір страхування, є перелік страхових випадків, умови здійснення страхової виплати, причини відмови у страховій виплаті. Наявність цих умов є імперативною вимогою Закону (ч. 4 ст. 16). Також сторони за згодою можуть передбачити у Договорі інші умови.

Під страховим випадком Закон (ст. 8) розуміє подію, передбачену договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Загальне визначення договору як юридичному факту, що є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України), наведено у ст. 626 ЦК України, за якою договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:

- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;

- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів. У зв`язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Порядок здійснення страхового відшкодування на території України наведений у розділі III Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно із ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Для визначення розміру шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, враховується знос такого транспортного засобу (ст. 29 цього Закону).

Принципу інституту відшкодування шкоди притаманне повне відшкодування завданої шкоди. Цей принцип означає, що обсяг обов`язку відшкодувати шкоду визначається розміром цієї шкоди. З огляду на це, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами щодо понесення витрат на ремонт. Звіт про оцінку - лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення майна, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, наведених для відновлення пошкодженої речі.

Відповідний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.

Таким чином, у відповідача у зв`язку з настанням страхового випадку виник обов`язок відшкодування позивачу шкоди в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат.

Відповідно до ст. 36.2 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

З огляду на викладене обґрунтовані та підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача 29594,36 грн (51316,03 - 21721,67 (сплачені відповідачем) - 5196,23 (ПДВ). Суд відмовляє частині стягнення 5196,23 грн.

Суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 4000,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙЛЗ АП АЙТІ» до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант».

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант» (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код 32382598) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙЛЗ АП АЙТІ» (проспект Валерія Лобановського, 119 в, м. Київ, 03039 код 42178469) 34790,59 грн боргу, 4000,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, 2422,40 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана через Господарський суд міста Києва.

Суддя С.А. Ковтун