Рішення

від 16.04.2024 по справі 914/3755/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2024 Справа № 914/3755/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю Експрес Страхування, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Турікон, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про: стягнення 6 503,63 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Беляєв Ю.Л.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» звернулося до Господарського суду Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Турікон» про стягнення 6 503,63 грн.

Ухвалою від 28.12.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 30.01.2024. Ухвалою витребувано з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Турікон» документи, які підтверджують перебування ТОВ «Будівельна компанія «Турікон» у трудових відносинах із ОСОБА_1 станом на 18.06.2021.

09.02.2024 поштовий конверт від ТОВ «БК «Турікон» з ухвалою Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі, із зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання.

Положеннями ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, суд констатує, що сторона є належним чином повідомлена про розгляд справи у суді та мала можливість передбачену законом на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.

Ухвалами від 30.01.2024, 23.02.2024, 05.03.2024 суд відкладав розгляд справи на 23.02.2024, 05.03.2024 та 02.04.2024 відповідно.

07.03.2024 позивачем подано клопотання про долучення доказів (Вх. № 6776/24).

Ухвалою від 02.04.2024 суд залучив до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача та відклав розгляд справи на 16.04.2024.

04.04.2024 позивачем подано докази надіслання позовної заяви з додатками третій особі (Вх. № 9320/24).

В судове засідання 16.04.2024 з`явився представник Позивача, надав пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задоволити, Відповідач та третя особа не з`явились, причин не явки не вказали, відповідач відзив на позовну заяву не подав.

В судовому засіданні 16.04.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.06.2021 р. по АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем марки «Рогshe», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом водій ОСОБА_1 не впевнився в безпечності маневру та здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Мегсеdes-Веnz», р.н. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ). завдавши автомобілям технічних пошкоджень.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль Mercedes-Benz, д.н. НОМЕР_2 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 27 147,28 грн.

Позивач, як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом лізингу № 207.20.000010 від 01.10.2020 р. страхове відшкодування в розмірі 27 147,28 грн.

Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Рогshe, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм якого скоєно ДТП, була застрахована ПАТ "СК "Уніка" згідно договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР / 205203896, у зв`язку з чим останнім сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 20 643,65 грн., проте сплачена сума не покриває фактичного розміру завданої шкоди, а відтак позивач вказує на те, що у відповідача на підставі ст. 1172 та 1194 Цивільного кодексу України виник обов`язок відшкодувати різницю між страховою виплатою та фактичним розміром завданої шкоди, зокрема у розмірі 6 503,63 грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд витребував докази стосовно перебування у трудових відносинах ОСОБА_1 та ТОВ «Будівельна компанія «Турікон». Однак, документи, які підтверджують перебування ТОВ «Будівельна компанія «Турікон» у трудових відносинах із ОСОБА_1 станом на 18.06.2021, однак витребувані документи відповідачем не були подані.

Частиною 10 ст. 81 ГПК України передбачено, що у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відтак враховуючи зазначену норму, неподання відповідачем витребуваних судом документів без поважних причин та не повідомлення причин неможливості подання витребуваних доказів, враховуючи , що у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником зазначено ОСОБА_1 . суд визнає факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Турікон» станом на 18.06.2021.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом лізингу, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом MERCEDES-BENZ GLS 350 р.н. НОМЕР_2 . У відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу р.н. НОМЕР_2 та довідки про ДТП власником MERCEDES-BENZ GLS 350 р.н. НОМЕР_2 є ТОВ «Улф-фінанс».

Згідно постанови Сихівського районного суду м. Львова №464/4869/21 від 14.07.2021 року ОСОБА_1 18.06.2021 р. о 19.30 год. у м. Львові по вул. Пимоненка, 7 керуючи автомобілем марки Рогshe р.н. НОМЕР_1 рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру та здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки Мегсеdes-Веnz р.н. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ). завдавши автомобілям технічних пошкоджень.

21.06.2021 представником ТДВ "Експрес Страхування" проведено огляд транспортного засобу Mercedes-Benz р.н. НОМЕР_2 та складено відповідний акт (дефектна відомість), яким зафіксовано пошкодження.

ОСОБА_2 звернувся до ТДВ "Експрес Страхування" із заявою про виплату страхового відшкодування для відновлення автомобіля на розрахунковий рахунок СТО ПРАТ "Галичина-Авто", за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 0грн.

Згідно страхового акта №3.21.3766-1 страхове відшкодування становило 27 147,28 грн, вартість ремонту підтверджено актом виконаних робіт ЗН-0029502 дата відкриття 30.06.2021, дата закриття 03.07.2021 на суму 27 147,28 грн.

ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 27 147,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № Ц005827 від 01.09.2021.

На момент ДТП відповідач володів Рогshe р.н. НОМЕР_1 , що підтверджується листом №31/28-437 від 12.12.2023 року Територіального сервісного центра МВС №4644.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача, як володільця Рогshe державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_3 станом на момент ДТГІ була застрахована ПрАТ "СК "УНІКА" на підставі полісу ЕР / 205203896 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивачем було подано до ІІрАТ "СК "УНІКА заяву про відшкодування шкоди в порядку суброгації по зазначеній події. Полісом ЕР / 205203896 передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 130 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

08.11.21 ПрАТ "СК "УНІКА " відшкодувало позивачу 20 643,65 грн. за полісом ЕР 205203896 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0.39) «Мегсеdes-Веnz», р.н. НОМЕР_2 , що підтверджується платіжною інструкцією № 257443 від 08.11.21 та страховим актом/наказом №00437505 з висновком ПрАТ "СК "УНІКА.

Відтак, вважаючи свої права порушеними, посилаючись на приписи ст. 1166, ст. 1172, ст. 1194 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування (різницю між фактичним розміром відшкодування і виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 6503,63 грн.

Оцінка суду.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування").

Дана норма кореспондується зі ст.979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ст.20 ЗУ "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 ЗУ "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода" завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З аналізу норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі 426/16825/16-ц та у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 р. №916/2554/17).

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром і виплатою (страховим відшкодуванням).

Матеріалами справи підтверджується, що Позивачем на виконання умов Договору страхування наземного транспорту № 207.20.000010 від 01.10.2020 року, було здійснено виплату потерпілій особі страхового відшкодування в розмірі 27 147,28 грн. Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення.

ПРАТ «СК «Уніка» (страхувальник автомобіля Рогshe д.н.з. НОМЕР_1 ) застосувавши п. 7.39 Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів здійснило позивачу виплату страхового відшкодування з урахуванням зносу транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLS 350, д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 20 643,65 грн.

Різниця між сплатою страхового відшкодування по договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 207.20.000010 в розмірі 27 147,28 грн та страховим відшкодуванням сплаченим за полісом ЕР / 205203896 в розмірі 20 643,65 грн становить 6503,63 грн.

Згідно постанови Сихівського районного суду м. Львова від 14.07.2021 року у справі про адміністративне правопорушення № 464/4869/21, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

Відповідно до довідки №3021172480181961 про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Сихівського районного суду м. Львова від 14.07.2021 року у справі № 464/4869/21 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, судом встановлено, що транспортний засіб Рогshe д.н.з. НОМЕР_1 перебував у власності відповідача, а ОСОБА_1 на момент ДТП та станом на момент винесення рішення у справі був та є директором ТОВ «БК Турікон», відтак перебував із Відповідачем у трудових відносинах і виконував свої трудові (службові) обов`язки, тому відповідно до частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України саме юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Таким чином, оскільки позивач виплатив застрахованій ним потерпілій особі страховий платіж за договором майнового страхування, що підтверджується матеріалами справи, до нього перейшло право вимоги щодо стягнення зі власника транпортного засобу, працівник якого завдав збитки, різниці між фактичним розміром (сплатою страхового відшкодування по договору добровільного страхування наземних транспортних засобів) і виплатою ПРАТ «СК «Уніка» (страховим відшкодуванням).

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 6503,63 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Зважаючи на все викладене вище, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Судові витрати.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 2684,00 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Турікон (79061, м. Львів, вул. Малоголосківська. 8Е, код ЄДРПОУ 41587747) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Експрес Страхування (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 22, код ЄДРПОУ 36086124) 6503,63 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2024 р.

СуддяЗапотічняк О.Д.