Ухвала

від 15.04.2024 по справі 914/539/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.04.2024 Справа № 914/539/24

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Прокопів І.І., розглянувши матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Оттенстен Україна ЛТД», м.Львів; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СВЯТИБОР», м.Львів; про:стягнення 183 638,75 грн.

Представники сторін:

від позивача: Нагорняк І.М. - адвокат;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оттенстен Україна ЛТД», м.Львів звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СВЯТИБОР», м.Львів про стягнення 183 638,75 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.03.2024 судове засідання відкладено на 08.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.04.2024 судове засідання відкладено на 15.04.2024.

10.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання б/н від 10.04.2024 (вх. № 3301/24 від 10.04.2024), в якому останній просить суд поновити строк для подання доказів, долучити до матеріалів справи докази та витребувати в Головного управління ДПС у Львівської області докази.

Представник позивача в судове засідання 15.04.2024 з`явився, підтримав подане клопотання.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 15.04.2024 не забезпечив.

Розглянувши клопотання представника позивача б/н від 10.04.2024 (вх. № 3301/24 від 10.04.2024) в частині поновлення строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до поданого клопотання, позивач просить суд долучити до матеріалів справи копію податкової накладної № 301 від 24.11.2023р. на суму 2 756,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 459,33 грн, що складена ТзОВ «Оттенстен Україна ЛТД» згідно поставки товару за видатковою накладною № 3467 від 24.11.2023р. на суму 2 756,00 грн та копію податкової накладної №20 від 04.12.2023р. на суму 7 758,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%.- 1 293,00 грн., що складена ТОВ «Оттенстен Україна ЛТД» згідно поставки товару за видатковою накладною № 3536 від 04.12.2023р., а також квитанції, що підтверджують подання таких накладних до ДПС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для подання доказів позивач зазначив, що необхідність долучення ним доказів виникла за результатами попереднього судового засідання для підтвердження факту поставки товару за видатковими накладними № 3536 від 04.12.2023 та № 3467 від 24.11.2023, відтак такі докази не подані у встановлений ст. 80 ГПК України строк.

Таким чином, з урахуванням обставин, наведених вище, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку визнати поважними причини пропуску позивачем строку для подання доказів, поновити позивачу пропущений процесуальний строк для подання доказів та прийняти докази, що долучені позивачем до клопотання б/н від 10.04.2024 (вх. № 3301/24 від 10.04.2024).

Розглянувши клопотання представника позивача б/н від 10.04.2024 (вх. № 3301/24 від 10.04.2024) в частині витребування в Головного управління ДПС у Львівської області доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до поданого клопотання позивач просить суд витребувати у Головного управління ДПС у Львівській області відомості про включення до податкового кредиту відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СВЯТИБОР», код ЄДРПОУ 44305092, сум ПДВ за податковою накладною № 301 від 24.11.2023р. на суму 2 756,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 459,33 грн., та за податковою накладною №20 від 04.12.2023р. на суму 7 758,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%.- 1 293,00 грн., у період з листопад 2023 р. по даний час (квітень 2024).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

В клопотанні про витребування доказів позивач вказує на те, що ці докази можуть додатково підтвердити отримання відповідачем товару згідно видаткової накладної № 3536 від 04.12.2023 та видаткової накладної № 3467 від 24.11.2023.

На підтвердження причин неможливості самостійного отримання цих доказів позивачем до клопотання долучено копію листа ДФС від 04.03.2016 № 2017/с/99-99-19-02-02-14 №7192/6/13-01-18-09-15, в якому зазначено, що підпунктом 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 ПК України визначено, що платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов`язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами. Згідно з п. 63.12 ст. 63 ПК України інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Відтак, запитувана інформація може бути надана органом ДПС України у разі надходження відповідної ухвали суду.

Частиною 5 статті 13 ГПК України встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації процесуальних прав, з метою повного та всебічного розгляду справи, приймаючи до уваги відсутність у позивача можливості подати докази , які зазначені у клопотанні, самостійно, суд дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до закону та зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи неявку відповідача у судове засідання та необхідність отримання від Головного управління ДПС у Львівській області витребуваних доказів, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, принципів рівності та змагальності сторін, суд вирішив відкласти судове засідання.

Керуючись ст. ст. 2, 80, 81, 119, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку для подання доказів, поновити позивачу пропущений процесуальний строк для подання доказів та прийняти докази, що долученні позивачем до клопотання б/н від 10.04.2024 (вх. № 3301/24 від 10.04.2024).

2. Відкласти судове засідання на 13.05.2024 о 10:50 год.

3. Витребувати у Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 35, ідентифікаційний код 43143039) відомості щодо віднесення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СВЯТИБОР» (код ЄДРПОУ 44305092) до свого податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною № 301 від 24.11.2023р. на суму 2 756,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 459,33 грн., та за податковою накладною №20 від 04.12.2023р. на суму 7 758,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%.- 1 293,00 грн., у період з листопад 2023 р. по даний час (квітень 2024), та чи відображено ТзОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СВЯТИБОР» ці суми у своїх податкових деклараціях за відповідні періоди.

4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.

5. Явка повноважних представників сторін в судове засідання обов`язкова.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

7. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

8. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

9. Суд повідомляє, що відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.04.2024.

Суддя Мазовіта А.Б.