Рішення

від 05.06.2024 по справі 914/539/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2024 Справа № 914/539/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 2061/24 від 28.05.2024 р.

у справі № 914/539/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Оттенстен Україна ЛТД, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВЯТИБОР, м. Львів

про: стягнення 183 638,75 грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

26.02.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Оттенстен Україна ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВЯТИБОР про стягнення 183 638,75 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024 р., справу № 914/539/24 розподілено для розгляду судді Мазовіті А.Б.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.02.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.05.2024 р. у справі № 914/539/24 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВЯТИБОР на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оттенстен Україна ЛТД 157 158,00 грн основного боргу, 18 883,66 грн пені, 1 735,11 грн 3% річних, 2 861,98 грн інфляційних, 2 978,64 грн судового збору. В частині стягнення 3 000,00 грн основного боргу провадження у справі закрито.

28.05.2024 р. на адресу суду в підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява за вх.№ 2061/24 з додатками про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/539/24, відповідно до якої, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 18 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.2024 р., заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 2061/24 від 28.05.2024 р. розподілено для розгляду судді Долінській О.З. у зв`язку з перебуванням судді Мазовіти А.Б. у щорічній основній відпустці.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05.2024 р., заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 2061/24 від 28.05.2024 р. прийнято та призначено до розгляду на 05.06.2024 р.

05.06.2024 р. представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

04.06.2024 р. представником позивача подано на адресу суду в підсистему Електронний суд заяву за вх. № 14897/24, в якій позивач зазначає, що повністю підтримує подану заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/539/24, просить її задоволити та здійснювати розгляд даної заяви без участі повноважного представника позивача за наявними у справі документами.

05.06.2024 р. представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 05.06.2024 р. не здійснюється.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши в судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 2061/24 від 28.05.2024 р., дослідивши подані суду документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд зазначає наступне.

Частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві за вх. № 586 від 26.02.2024 р., представник позивача зазначає про те, що вартість професійної правової допомоги адвоката складатиме орієнтовно суму 20 000,00 грн. відповідно до Договору про надання правової допомоги № 02/02/24 від 02.02.2024 р.

28.05.2024 р. на адресу суду в підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява за вх.№ 2061/24 з додатками про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/539/24.

У поданій заяві про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 2061/24 від 28.05.2024 р., позивач просить суд стягнути з відповідача 18 500,00 грн. витрат на професійну-правничу допомогу.

Представником позивача, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 500,00 грн., долучено до матеріалів справи наступні документи: ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС № 1250263 від 22.02.2024 р., виданий адвокату Нагорняк І.М. Адвокатським об`єднанням «Аксело»; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 002261 від 20.08.2021 р., видане адвокату Нагорняк І.М.; договір про надання правничої допомоги № 02/02/24 від 02.02.2024 р., який укладений між Адвокатським об`єднанням «Аксело» та ТзОВ Оттенстен Україна ЛТД; Додаткова угода від 02.02.2024 р. до договору про надання правничої допомоги від 02.02.2024 р. № 02/02/24; Акт наданих послуг (правової допомоги) від 20.05.2024 р. на загальну суму 18 500,00 грн.; платіжна інструкція № 4423 від 12.03.2024 на суму 9 000,00 грн.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017), необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача у справі № 914/539/24 представляв адвокат Нагорняк І.М.

Повноваження адвоката Нагорняк І.М. підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги серія ВС № 1250263 від 22.02.2024 р., який виданий на підставі Договору про надання правничої допомоги № 02/02/24 від 02.02.2024 р., які містяться в матеріалах справи.

Так, 02.02.2024 р. між Адвокатським об`єднанням «Аксело» (за договором Адвокатське об`єднання) та ТзОВ Оттенстен Україна ЛТД (за договором Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № 02/02/24 (надалі Договір).

У пункті 1.1. Договору передбачено, що предметом цього Договору є надання Адвокатським об`єднанням професійної правничої допомоги Клієнту усіма законними методами та способами у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів.

У пунктах 4.1, 4.2 Договору сторони передбачили, що розмір та порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати визначаються за погодженням Сторін шляхом підписання Додаткової угоди, що є додатком до цього Договору і його невід`ємною частиною. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката та інші істотні обставини.

У Додатковій угоді від 02.02.2024 р. до договору про надання правничої допомоги від 02.02.2024 р. № 02/02/24 сторони погодили, серед іншого, що вартість однієї години роботи адвоката становить 1 500,00 грн; складання та подання позовної заяви, відзиву на позовну заяву 7 000,00 грн. за документ; складання та подання відповіді на відзив на позовну заяву, заперечення 5 000,00 грн. за документ; складання та подання інших заяв, клопотань з процесуальних питань 500,00 грн. за документ; представництво інтересів у суді: в межах міста Львова або за допомогою засобів відеоконференції 2 000,00 грн. за одне судове засідання; в межах Львівської області 3 500,00 грн. за одне судове засідання; за межами Львівської області -5 000,00 грн. за одне судове засідання.

У акті наданих послуг (правової допомоги) від 20.05.2024 р. зазначено, що Адвокатське об`єднання за період з 02.02.2024 р. по 20.05.2024 р. надало, а Клієнт прийняв наступні юридичні послуги (правову допомогу), а саме: складання та подання позовної заяви в Господарський суд Львівської області (один документ, пп. 1.2. п. 1 Додаткової Угоди) на суму 7 000,00 грн.; складання та подання інших заяв, клопотань з процесуальних питань, а саме: клопотання про долучення доказів (часткової оплати боргу) до матеріалів справи від 27.03.2024р., клопотання про долучення доказів та витребування відомостей з ДПС від 09.04.2024р., додаткові пояснення у справі від 15.05.2024р., (всього 3 документи, пп. 1.9., п.1. Додаткової Угоди) -1 500,00 грн.; Забезпечення представництва інтересів у суді та участь в судових засіданнях призначених на: 23.03.2024р., 08.04.2024р., 15.04.2024р., 13.05.2024р., 20.05.2024р. (5 судових засідань, літ.А пп 1.11., п.1. Додаткової Угоди) 10 000,00 грн. Загальна вартість правової допомоги становить 18 500,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що представник позивача здійснював підготовку позовної заяви, брав участь в судових засіданнях у даній справі, подавав на адресу суду письмові заяви та клопотання. Відтак, вказане підтверджує наявність фактичного надання адвокатських послуг представниками позивача у даній справі.

Стосовно витрат на професійну-правничу допомогу на загальну суму 18 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дотримується позиції, що загальне правило розподілу судових витрат, визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п`ятій наведеної норми встановлено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку, суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/15621/19.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.06.2018 у справі N 904/8478/16).

Як зазначено в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача, має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації, також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

На думку суду, надані представником позивача докази про надання правової (професійної правничої) допомоги, не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі (18 500,00 грн.) з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові по справі №905/1795/18 від 07.11.2019 року, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, суд не вправі втручатись в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відтак, з врахуванням вищенаведеного, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, предмет та ціну позову, а також беручи до уваги те, що справа № 914/539/24 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, загальна кількість затраченого адвокатом часу - участь в судових засіданнях у даній справі, що загально складає 2 години та зафіксовано у протоколах судового засідання, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку в порядку ч.5 ст. 129 ГПК України, обмежити розмір витрат представника позивача на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн., що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, що на переконання суду, є достатнім у даній справі.

Обмежуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу за заявою представника позивача, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача до 5 000,00 грн., суд не змінює їх суму та не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, а використовує таке право, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково в розмірі 5 000,00 грн. У задоволенні стягнення решти суми витрат представника позивача на професійну-правничу допомогу, суд відмовляє.

В судовому засіданні 05.06.2024 р. проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 16, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. ч. 2, 3 ст. 221, ч.3 ст.222, ч. ст.ст. 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Оттенстен Україна ЛТД про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 2061/24 від 28.05.2024 р. задоволити частково в сумі 5 000,00 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СВЯТИБОР» (79039, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 120; ідентифікаційний код 44305092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оттенстен Україна ЛТД» (79069, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 317; ідентифікаційний код 30223015) 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог даної заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Оттенстен Україна ЛТД відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України, після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст додаткового рішення складено 07.06.2024 р.

Суддя Долінська О.З.