Рішення

від 10.04.2024 по справі 922/3877/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024м. ХарківСправа № 922/3877/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко" (61099, м. Харків, вул. Лодзька, 7а) простягнення 5558068,76 грн,за участю представників:

прокурора - Зливки К.О.;

позивача - не з`явився;

відповідача - адв. ОСОБА_1 ;

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова (далі прокурор) звернувся до суду в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі позивач), з позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Харків-Еко (далі відповідач) 5558068,76 грн шкоди, що заподіяна державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок засмічення земельної ділянки відповідачем допущено забруднення земельної ділянки площею 325 м кв з кадастровим номером 6310138500:12:005:006, що розташована впритул до нежитлової будівлі за адресою: вул. Лодзька, 7-А в м. Харкові, забруднюючими речовинами (амонієм (обмінним) у перерахунку на амоній, неполярними вуглеводними (або нафтопродуктами), нітратами у перерахунку на нітрати та фосфору рухомими формами у перерахунку на п`ятиоксид фосфор Р2О5, що є порушенням статей 17, 32, 33 Закону України "Про відходи", статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 35 Закону України "Про охорону земель".

Ухвалою від 05.10.2021 Господарський суд Харківської області (суддя Лавренюк Т.А.) прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №922/3877/21 за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог прокурора заперечує, посилаючись на те, що:

- позапланові заходи із здійснення державного нагляду (контролю) дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства проведені позивачем після закінчення строку, встановленого ч. 4 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

- огляд земельної ділянки за кадастровим номером 6310138500:12:005:0062 та встановлення факту її засмічення відпрацьованими покришками з проведенням замірів площі земельної ділянки та об`єму відходів проведені посадовими особами позивача 12.02.2021 без дозволу слідчого судді, за відсутності інших законних підстав, що є порушенням Конституції України, ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кримінального процесуального кодексу України;

- перелік питань для проведення позапланової перевірки у направленні №130/12-02/08-04 від 04.02.2021 не співпадає з питанням, що стало підставою для ініціювання позапланової перевірки (звернення гр. ОСОБА_2 від 16.01.2021);

- натурним обстеженням та відбором посадовими особами позивача проб ґрунтів лише зафіксовано факт забруднення земельної ділянки амонієм (обмінним) неполярними вуглеводнями (або нафтопродуктами), нітратами, фосфором (рухомі форми), але не зазначено період часу, коли сталося забруднення, а також жодним чином не доводить факту, що забруднення ґрунтів сталось внаслідок господарської діяльності саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко".

Таким чином, на думку відповідача, Акт позапланового заходу з усіма додатками, зокрема, додатки №11, 12, 13, 14 не можуть бути визнані належними доказами встановлення фактів порушення відповідачем природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності зі збирання, перевезення, зберігання, утилізації відходів. Наведене прокурором твердження щодо використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:12:005:0062 для ведення своєї господарської діяльності є припущенням, оскільки відповідно до інформації з Державного земельного кадастру та Державного кадастру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно не зареєстровано жодних відомостей про передачу спірної земельної ділянки у постійне або тимчасове користування (оренду) на користь Товариства відповідача.

Як вважає відповідач, покладання на Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко", яке не є власником та землекористувачем (орендатором) даної земельної ділянки, відповідальності за її засмічення під час здійснення господарської діяльності, суперечить вимогам чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи. Сам факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок, робити висновок про виникнення у суб`єкта господарювання обов`язку відшкодувати шкоду.

Як зазначає відповідач, територія за адресою: вул. Лодзька, 7-А у м. Харкові є промисловою зоною та на теперішній час за даною адресою підприємницьку діяльність здійснює досить значна кількість суб`єктів господарювання.

На підставі викладеного відповідач вважає, що позивачем не надано суду достатніх, допустимих та належних доказів чи вагомих аргументів своєї правової позиції та правомірності позовних вимог, у зв`язку з чим просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Прокурор у відповіді на відзив відповідача вважає доводи останнього необґрунтованими та юридично неспроможними, такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні ним норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини та невірному розумінні норм процесуального права.

З цього приводу прокурор зазначає наступне:

- матеріали, складені посадовими особами позивача за наслідками перевірки, проведеної у діяльності Товариства відповідача, складені у відповідності до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 №312;

- юридичною природою даного спору є стягнення збитків, завданих державі внаслідок засмічення та забруднення землі і при вирішенні даного спору підлягає встановленню факт здійснення такого засмічення та перевірка їх доказами;

- факт засмічення та забруднення землі відповідачем є встановленим та зафіксованим в акті перевірки від 18.02.2021 №130/12-02/08-04;

- посилання відповідача на велику кількість підприємців, що здійснюють свою діяльність на суміжних землях та промислову зону не спростовують обставин, викладених у позовній заяві;

- відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення по вул. Лодзькій, 7-А у м. Харкові, а відповідно до ліцензії серії АВ №527549 одним із видів господарської діяльності є збирання відходів гумових, у тому числі зношених шин;

- діяльність відповідача за адресою вул. Лодзька, 7-А зафіксована у акті Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.05.2021 №59/21.

Позивач (Державна екологічна інспекція у Харківській області) у відповіді на відзив не погоджуючись із запереченнями відповідача, зазначає наступне:

- станом на час розгляду справи акт перевірки №30/12-02/08-08 від 18.02.2021 є чинним та дії Інспекції щодо проведення перевірки є законними. Відповідачем не було використано свого права на звернення до суду з метою захисту нібито порушених прав, а саме: визнання дій щодо проведення перевірки, нарахування шкоди або складання акту такими, що вчинені з порушенням вимог діючого законодавства;

- основним видом діяльності відповідача є збирання небезпечних відходів, факт зберігання відпрацьованих покришок підтверджують подорожні листи, товарно-транспортні накладні та податкові накладні, відповідно до яких відповідач здійснював відвантаження відпрацьованих автошин ПАТ "Регенерат";

- 22.06.2021 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020220060001761 позивачем, з метою встановлення негативних наслідків для довкілля (забруднення земельних ресурсів) було здійснено виїзд на адресу відповідача та здійснено відбір проб ґрунту на вищевказаній засміченій ділянці площею 325 кв м. Даний факт зафіксовано в акті відбору проб ґрунтів від 22.06.2021 №39-2021/103-104, складеному позивачем;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко" є належним відповідачем у даній справі.

Як зазначає позивач, у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, а тому всі заперечення, викладені відповідачем у відзиві на позов є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності та чинному законодавству, а тому позовні вимоги прокурора є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач у запереченнях на відповідь прокурора та позивача на відзив з доводами, викладеними прокурором та позивачем не погоджується, посилаючись на те, що:

- дії Держекоінспекції щодо проведення перевірки є цілком незаконними, а складений за наслідками незаконних дій Акт позапланової перевірки не можна вважати легітимним;

- рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі №520/15087/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко" повністю задоволений, припис Державної екологічної інспекції у Харківській області від 19.02.2021 №10/08-10 визнано протиправним та скасовано. Підставою для скасування припису стало визнання незаконним висновків Акту позапланової перевірки та додатків до нього;

- земельна ділянка за кадастровим номером 6310138500:12:005:0062 площею 8,44 га, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві комунальної власності Харківській міській раді;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко" наполягає, що не здійснює господарську діяльність на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138500:12:005:0062 та не використовує вказану земельну ділянку для розміщення відходів;

Відповідач не заперечує той факт, що відпрацьовані покришки були відвантажені Товариством на земельній ділянці тимчасово та сталося це внаслідок раптової та непередбачуваної поломки службового автомобіля МАЗ 53366, державний номер НОМЕР_1 під час транспортування відпрацьованих покришок, як вторинної сировини на переробку для передачі переробнику - ПАТ "Регенерат". Вказана обставина була зазначена відповідачем під час складання протоколу про адміністративне правопорушення №002655 від 16.02.2021.

Проте, як вважає відповідач, цей факт не можна розцінювати як засмічення земельної ділянки під час її використання для ведення господарської діяльності.

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Лавренюк Т.А.) від 09.12.2021, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2023, в позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.11.2023 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі №922/3877/21 скасовано. Справу №922/3877/21 направлено до Господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2023 для розгляду справи №922/3877/21 визначено суддю Ольшанченко В.І.

Ухвалою від 15.01.2024 суд прийняв до провадження на новий розгляд справу №922/3877/21 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 31.01.2024 об 11:00 год, про що повідомив учасників справи.

Підготовче засідання неодноразово відкладалося.

Ухвалою від 11.03.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.03.2024 о 14:00 год, про що повідомив учасників справи.

11.03.2024 прокурор надав письмові пояснення по справі.

18.03.2024 у судовому засідання оголошувалася перерва до 27.03.2024 о 15:30 год.

27.03.2024 у судовому засідання оголошувалася перерва до 10.04.2024 о 16:30 год.

Представник позивача у жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні 10.04.2024 прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечує проти позову.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши представників учасників справи, суд встановив наступне.

04.02.2021 Державною екологічною інспекцією у Харківській області (позивач) з метою перевірки тверджень, викладених у зверненні гр. ОСОБА_2 від 16.01.2021, видано наказ №130/12-02 про здійснення позапланового заходу (перевірки) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко" (відповідач) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря, охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель, поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами.

Строк проведення перевірки за наказом позивача від 04.02.2021 №130/12-02 складав з 05.02.2021 по 18.02.2021.

У вказаний період позивачем відносно відповідача проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Предметом цієї перевірки були охоплені питання охорони атмосферного повітря, охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель, поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами.

15.02.2021 позивачем складено протокол №130/12-02 вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел.

За результатами проведеної перевірки, оформленої актом від 18.02.2021 №130/12-02/08-04, встановлено, що відповідачем при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із збиранням небезпечних відходів, не забезпечується захист земель від забруднення та не вживаються заходи щодо запобігання негативному та екологонебезпечному впливу на земельній ділянці та ліквідації наслідків такого впливу. Відповідачем допущено засмічення частини земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:12:005:0062, що розташована впритул до нежитлової будівлі за адресою: вул. Лодзька, 7-А в м. Харкові, де на відкритому ґрунті площею 325 кв м, висотою 1,1 м та об`ємом 357,5 куб м відповідачем розміщені відпрацьовані покришки (код 6000.2.9.03 згідно з класифікатором відходів, затвердженим наказом Держстандарту України №89 від 29.02.1996). Внаслідок засмічення земельної ділянки відповідачем допущено забруднення земельної ділянки площею 325 кв м з кадастровим номером 6310138500:12:005:0062, що розташована впритул до нежитлової будівлі за адресою: вул. Лодзька, 7-А в м. Харкові, забруднюючими речовинами (амонієм (обмінним) у перерахунку на амоній, неполярними вуглеводними (або нафтопродуктами), нітратами у перерахунку на нітрати та фосфору рухомими формами у перерахунку на п`ятиоксид фосфор Р2О5).

19.02.2021 з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, з посиланням на Акт від 18.02.2021 №130/12-02/08-04 позивачем винесено припис №10/08-10, яким на відповідача покладено низку обов`язків.

На підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007, зареєстрованої в Міністерстві юстиції за №422/13689 від 25.04.2007, позивачем здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого засміченням земельних ресурсів відходами, загальна сума яких склала 5127525,00 грн.

Крім того, позивачем на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997, зареєстрованої в Міністерстві юстиції за №285/2725 від 05.05.1998 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 №149), здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого забрудненням земельних ресурсів відходами, загальна сума яких склала 430543,00 грн.

Таким чином, за розрахунком позивача, загальна сума збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого забрудненням та засміченням земельних ресурсів відходами склала 5558068,76 грн.

22.06.2021 позивачем на виконання листа Головного управління Національної поліції в Харківській області №63/119/92/4 від 22.06.2021 складено акт відбору проб ґрунтів №39-2021/103-104.

05.08.2021 позивачем складено протокол №39-2021/103-104 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів.

З метою добровільного відшкодування заподіяної шкоди позивачем на адресу відповідача надсилались претензії №29 від 15.03.2021 зі змінами від 13.04.2021, а також претензія №126 від 13.08.2021, які залишені відповідачем без задоволення.

Оскільки шкода, заподіяна Товариством з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко" внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого забрудненням та засміченням земельних ресурсів відходами, до цього часу не відшкодована, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 201 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07.04.2020 №230, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

З огляду на те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачем у справі.

Проте, Держекоінспекцією з моменту пред`явлення претензій Товариству з обмеженою відповідальністю Харків-Еко до цього часу не вжито заходів щодо стягнення заподіяної відповідачем шкоди, що спричиняє порушення інтересів держави, у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, які створенні та діють з метою фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

У зв`язку з встановленням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Харків-Еко порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та наявності невідшкодованої суми збитків, прокуратурою повідомлено Держекоінспекцію про вказаний факт (лист №50-101-1075вих-21 від 07.05.2021) виявлених правопорушень та акцентовано увагу останньої на необхідності вжиття заходів до стягнення шкоди.

Однак, у відповідь на даний лист Держекоінспекція направила до окружної прокуратури матеріали для самостійного пред`явлення позову прокурором.

Позов до суду прокурором подано після направлення повідомлення позивачу в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру (вих. №50-101-1818вих-21 від 07.06.2021).

Таким чином, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов`язок, передбачений статтею 53 ГПК України та положеннями статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України).

Згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: забезпечувати захист земель, зокрема від забруднення та засмічення.

За змістом статті 46 Закону України Про охорону земель встановлено, що розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України Про відходи.

Відповідно до ч. 7 ст. 33 Закону України Про відходи забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

Згідно зі ст. 96 ЗК України на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Частиною 1 ст. 211 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

За приписами ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування завданої шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4. Вина особи, що завдала шкоду.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

При цьому, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.

За таких обставин саме на прокурора та позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог - наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, які необхідні для відшкодування шкоди в порядку ст. 1172 ЦК України, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Із матеріалів справи судом вбачається, що проведення позапланової перевірки за додержанням вимог природоохоронного законодавства відповідачем, позивачем здійснено з порушенням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виходячи з наступного.

Згідно з абз. 5, 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Частиною 4 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами мікропідприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь - якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Як зазначає відповідач, він є суб`єктом мікропідприємництва.

Цей факт позивачем не спростований, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Оскільки відповідач є суб`єктом мікропідприємництва, то позаплановий захід, згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не повинен був перевищувати двох робочих днів.

Позапланова перевірка була розпочата позивачем 05.02.2021. Тобто, 08.02.2021 був останній день перевірки у межах закону. Оформлення позивачем будь-яких документів поза межами даного строку (після 08.02.2021) є незаконним та, відповідно, не має юридичного значення. Ця обставина також була встановлена Харківським окружним адміністративним судом у рішенні від 09.11.2021 по справі №520/15087/21.

Також, суд звертає увагу, що підставою для проведення позивачем позапланового заходу за погодженням Державної екологічної інспекції України стало звернення гр. ОСОБА_2 від 16.01.2021, в якому порушено питання поводження відповідача з відходами, зокрема, зазначено про незадовільний стан утилізації Товариством з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко" відходів, що призвело до їх накопичення на території земельної ділянки, на якій відповідач здійснює господарську діяльність.

При цьому в направленні на перевірку визначений перелік питань щодо проведення позапланової перевірки за додержанням вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", законодавства про охорону атмосферного повітря, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про використання та охорону земель, про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами.

Абзацом 11 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Судом вбачається, що у тексті звернення гр. ОСОБА_2 просив перевірити, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко" на дотримання чинного природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами, атмосферного повітря, охорони земель та забруднення вод.

Таким чином, предмет проведеної позивачем перевірки не співпадає із предметом зазначеного звернення громадянина, що прямо суперечить положенням абз. 11 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Враховуючи викладене, судом вбачається, що 12.02.2021 позивач стосовно відповідача діяв поза межами прямо передбаченого законом строку на проведення перевірки та поза межами предмету звернення гр. ОСОБА_2 від 16.01.2021.

Таким чином, позапланові заходи із здійснення державного нагляду (контролю) дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства проведені позивачем після закінчення строку, встановленого ч. 4 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що отримані позивачем 12.02.2021 об`єктивні дані отримані з порушенням установленої законом процедури, а тому не можуть бути визнані судом допустимими доказами у розумінні ст. 77 ГПК України.

До того ж, суд зазначає, що відповідно до п. 3.2 глави 3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Главою 2 даної Методики передбачено, що забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін; забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості.

Відповідно до п. 3.1 глави 3 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому, зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Таким чином, для виникнення у суб`єкта господарювання обов`язку відшкодувати шкоду факт наявності лише сміття не є достатнім.

З протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 05.08.2021 №39-2021/103-104, який складений на підставі акту відбору проб ґрунтів від 22.06.2021 №39-2021/103-104, судом вбачається, що відбір проб ґрунтів відбувся 22.06.2021, тобто більш ніж через 4 місяці після проведеної позапланової перевірки. Крім того, з наданого документу також неможливо встановити, з якої саме земельної ділянки здійснено відбір проб ґрунтів.

Таким чином, забруднення земельної ділянки було встановлено після складання акту, за кримінальним провадженням №12020220060001761.

Слідчим суддею Червонозаводського районного суду міста Харкова в ухвалі 04.02.2021 по справі №646/565/21, доданій прокурором до заперечень на відповідь на відзив, встановлено, що за адресою: вул. Лодзька, 7-А, м. Харків розташована промислова зона, територія якої розподілена на значну кількість окремих земельних ділянок за різними кадастровими номерами та за даною адресою зареєстровані та здійснюють підприємницьку діяльність багато інших суб`єктів господарювання.

Крім того, у висновку експертів ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» №24398/24390 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи від 20.12.2021 за матеріалами кримінального провадження №12020220060001761 (арк. 11) зазначено, що в матеріалах кримінальної справи є договір оренди земельної ділянки ТОВ «Харків-Еко» з кадастровим номером 6310138500:12:005:68. В зв`язку з чим експерти дійшли висновку, що ТОВ «Харків-Еко» не є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:12:005:0062.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на обставини, встановлені за результатами перевірки позивачем відповідача і зафіксованими в акту від 18.02.2021 №130/12-02/08-04. Проте в цьому акті, в п. 4 опису виявлених порушень законодавства, зазначено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:12:005:0062 виявлені відпрацьовані покришки. У додатку №11 до цього акту перевірки зображена схема ділянки, де було виявлено покришки, але на цій схемі взагалі не зазначено кадастровий номер земельної ділянки.

Таким чином, акт позапланового заходу з усіма додатками до нього не можуть бути визнані належними та допустимими доказами встановлення фактів порушення відповідачем природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності зі збирання, перевезення, зберігання, утилізації відходів.

В обґрунтування позовних вимог в частині забруднення земельної ділянки за адресою: вул. Лодзька, 7-А в м. Харкові прокурор посилається на акт відбору проб ґрунту №39-2021/103-104 від 22.06.2021, який нібито складений на підставі наказу позивача від 04.02.2021 №71, хоча позаплановий захід був обмежений 18.02.2021 і в протоколі не зазначено місце де були відібрані проби.

Також безпідставним є посилання прокурора на претензію позивача від 13.08.2021 №126, в якій зазначено, що відповідач спричинив забруднення земель на суму 430543,00 грн і що забруднення встановлено актом перевірки від 18.02.2021, а збитки розраховані на підставі акту відбору проб ґрунтів від 22.06.2021. Проте відсутні будь-які посилання, що відбір ґрунтів був зроблений в рамках кримінального провадження.

Посилання прокурора на використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:12:005:0062 для ведення своєї господарської діяльності є припущенням, оскільки відповідно до інформації №268128367 від 29.07.2021 з Державного кадастру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно не зареєстровано жодних відомостей про передачу спірної земельної ділянки у постійне або тимчасове користування (оренду) на користь відповідача.

Отже, покладання на Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко", яке не є власником та землекористувачем (орендатором) даної земельної ділянки, відповідальності за її засмічення під час здійснення господарської діяльності, суперечить вимогам чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи.

До того ж, частина заявлених до стягнення збитків нарахована не за результатами позапланової перевірки відповідача, а в ході проведення слідчих дій у межах кримінального провадження №12020220060001761, що є неприпустимим.

Суд зазначає, що в наданому позивачем протоколі встановлено факт забруднення земельної ділянки амонієм (обмінним), неполярними вуглеводнями (або нафтопродуктами), нітратами, фосфором (рухомі форми), але не вказано час виникнення забруднення ґрунтів та не зазначено причинно-наслідковий зв`язок між розміщенням відпрацьованих покришок на земельній ділянці і забрудненням ґрунтів мінеральними добривами та неполярними вуглеводнями (або нафтопродуктами).

Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує той факт, що відпрацьовані покришки були відвантажені Товариством на земельній ділянці тимчасово та сталося це внаслідок раптової та непередбачуваної поломки службового автомобіля МАЗ 53366, державний номер НОМЕР_1 під час транспортування відпрацьованих покришок, як вторинної сировини на переробку для передачі переробнику - ПАТ "Регенерат", місцезнаходження якого розташовано: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Незалежності, 128, що відповідач підтверджує наданими доказами. Зазначена інформація була також доведена до відома позивача 12.02.2021 під час обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 6310138500:12:005:0062.

При цьому прокурором та позивачем не доведено суду коли відповідач розмістив на земельній ділянці шини та коли прибрав, а також яким чином знаходження протягом невизначеного періоду часу відпрацьованих покришок на частині земельної ділянки могло призвести до вказаних наслідків.

Висновки експертів ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» №24398/24390 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи від 20.12.2021 за матеріалами кримінального провадження №12020220060001761 та висновки експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 12.04.2021 №СЕ-19/121-21/6289-ЕК, надані ГУ Національної поліції в Харківській області разом з листом №63/119/8992 від 20.12.2022 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі №922/3877/21 про витребування доказів, господарський суд не приймає до уваги, оскільки вони містять протилежні висновки та виконані за матеріалами кримінального провадження та не можуть бути застосовані в якості доказів у господарському процесі.

Посилання прокурора у відповіді на відзив відповідача на акт Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.05.2021 №59/21 в якості доказу здійснення діяльності відповідача за адресою: вул. Лодзька, 7-А. м. Харків, суд вважає безпідставними, оскільки вказаний акт складений Міністерством екології та природних ресурсів України за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) що до додержання господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами відповідача не містить періоду перевірки, фактів порушень, а також не має відношення до справи та не стосується предмету спору.

За приписами ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами наявності шкоди, спричиненої засміченням земельної ділянки, як необхідного елементу складу правопорушення для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди, що унеможливлює покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко" шкоди у розмірі 5558068,76 грн є безпідставними, необґрунтованими, не доведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, суд покладає на прокурора.

Керуючись ст. 55 ГК України, ст. 1166, 1172 ЦК України, ст. 96, 211 ЗК України, ст. 33 Закону України Про відходи, ст. 35, 46, 56 Закону України "Про охорону земель", ст. 41, 68, 69, 201 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ст. 73 - 80, 86, 123, 129, 233, 237, 238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "16" квітня 2024 р.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.