Ухвала

від 12.03.2024 по справі 190/408/21

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №190/408/21

провадження №1-кп/176/27/24

УХВАЛА

12 березня 2024 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2021 року за №420210400000000064,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області перебуває кримінальному проваджені по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2021 року за №420210400000000064.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 , подано клопотання про скасування арешту на майно, накладене 08.02.2021 року ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі 202/763/22 та яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: квартиру АДРЕСА_1 площею 50,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 988169712245), земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 1224583000:07:002:0020 (цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства), що розташована на території Вишнівської селищної ради (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1617428412245), автомобіль марки «Ford Focus», хетчбек- НОМЕР_2 , 2013 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_3 випуску.

Подане клопотання захисник обвинуваченого обґрунтовує тим, що при винесенні ухвали про накладення арешту, слідчому судді не було надано повної та об`єктивної інформації стосовно вищевказаного майна.

Зокрема, адвокат ОСОБА_5 звертає увагу на те, що 30.01.2016 року ОСОБА_4 було укладено шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджуються свідоцтвом про шлюб. Крім того від шлюбу вони мають дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є членом їх родини. ОСОБА_6 та її донька ОСОБА_7 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

У той же час, за твердженнями захисника, арешт накладено на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка була придбана 27.07.2016 року родиною під час перебування в шлюбі, тобто до призначення ОСОБА_4 на посаду в П`ятихатській РДА у 2018 році, та лише формально оформлена на одного члена родини, а тому, в силу ст. 60 Сімейного кодексу України, є спільною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а також їх малолітньої дитини яка має пріоритетне право користування та розпорядження цим майном.

Одночасно захисник обвинуваченого зауважив, що дана квартира є єдиним житлом родини, та в будь-кому випадку не може підлягає конфіскації в силу норм чинного законодавства так як не є особистою власністю обвинуваченого, а накладений на неї арешт порушує законні права дружини ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_7 .

На разі родина ОСОБА_4 проживає в м. Дніпро, про те через накладений арешт та відсутність змоги реалізувати спільне майно (квартиру) для поліпшення побутових умов, вимушені проживати в орендованому житлі, тобто вказаний арешт порушує не лише конституційні права ОСОБА_4 ще до винесення вироку по справі, а й права третіх осіб, зокрема, його дружини та доньки, які не можуть реалізувати своє майно для придбання житла в місті Дніпро.

Земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 1224583000:07:002:0020, що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності одержана останнім в рамках безоплатної приватизації та використовується його родиною для забезпечення родини продуктами харчування, та є основним джерелом забезпечення родини необхідними товарами сільськогосподарського виробництва, та її конфіскація призведе до неможливості належного існування родини ОСОБА_4 .

Стосовно автомобіля Форд Фокус д.н.з. НОМЕР_4 .Е52041Р 2013 року випуску, адвокат ОСОБА_5 наголошував на тому, що даний автомобіль зареєстровано на ОСОБА_4 про те придбавався для його дружини ОСОБА_6 її батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які надали грошові кошти на даний автомобіль, що можуть підтвердити безпосередньо як ОСОБА_4 так і ОСОБА_5 , крім того даний факт повністю підтверджується квитанцією на оплату митого збору здійснену безпосередньо ОСОБА_5 , та й в будь якому випадку в силу ст. 60 Сімейного кодексу України є спільною власністю подружжя, а не особистою власністю ОСОБА_4 та є річчю неподільною, та використовується родиною.

Крім того, адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту на майно, яке обґрунтовано з тих же підстав що й клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника із зазначених в даних клопотаннях підстав.

Прокурор ОСОБА_3 , вказуючи на відсутності підстав у скасуванні арешту на майно, заперечувала у задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_5 . При цьому прокурор наголошувала на тому, що суд під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна ОСОБА_4 встановив достатні підстави для вжиття такого заходу забезпечення і обґрунтовано наклав арешт на майно ОСОБА_4 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Крім того, суд наклав арешт на вищевказане майно шляхом заборони його відчуження ( ОСОБА_4 не позбавлений права користування майном), що на даному етапі кримінального провадження виправдовує втручання у права обвинуваченого.

Також прокурор вказувала на те, що серед переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами відсутні такі об`єкти як квартири, транспортні засоби (автомобілі) та земельні ділянки, то останні підлягають конфіскації, а тому посилання обвинуваченого та його захисника є безпідставними та необґрунтованими.

Вислухавши думки сторін, суд приходить до наступного висновку.

Так, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 08 лютого 2020 року накладено арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4 шляхом заборони його відчуження, а саме: квартиру АДРЕСА_1 площею 50,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 988169712245), земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 1224583000:07:002:0020 (цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства), що розташована на території Вишнівської селищної ради (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1617428412245), автомобіль марки «Ford Focus», хетчбек- НОМЕР_2 , 2013 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_3 випуску.

У вищевказаній ухвалі слідчого судді метою арешту майна, що належить ОСОБА_4 , зазначено забезпечення кримінального провадження та можливого застосування конфіскації майна як виду покарання.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 як на підставу скасування арешту на майно, вказував, що даний арешт накладено необґрунтовано, оскільки в силу положень ст.60 СК України, таке майно належить на праві спільної сумісної належить не тільки обвинуваченому ОСОБА_4 , а також дружині та малолітній доньці останнього. У той же час, через накладення арешту на майно члени сім`ї обвинуваченого позбавлені можливості розпоряджатися своїм майном.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В силу ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Санкцією злочину, кваліфікованого за ч. 3 ст. 368 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Статтею 59 КК України встановлено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

З огляду на положення п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, змісту та суті конфіскації майна як покарання, визначених ст. 59 КК України, та принципу індивідуалізації покарання, закріпленого у ст. 65 КК України, арешт може бути накладений на майно, власником якого є обвинувачений, у даному провадженні ОСОБА_4 .

Водночас слід враховувати, що відповідно до положень Цивільного та Сімейного кодексів України особа може бути власником (співвласником) майна, хоча при цьому не бути його титульним власником.

Разом з тим, під час вирішення питання про арешт майна, суд не має права вирішувати питання про визначення часток у спільному майні та виділенні їх в натурі, оскільки спори щодо приналежності майна та визначення часток у ньому мають вирішуватись виключно у порядку цивільного судочинства, а тому єдиним можливим, реальним та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження з метою можливого виконання конфіскації майна у випадку призначення такого виду покарання є обтяження майна в цілому.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи адвоката ОСОБА_5 , викладені у його клопотання про скасування арешту, що подані як в інтересах ОСОБА_6 , так і в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , безпідставними, а тому у задоволенні даних клопотань слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 174, 369-372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенніклопотання адвоката ОСОБА_5 вінтересах ОСОБА_6 проскасування арештунакладеного намайно відмовити.

У задоволенніклопотання захисника адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 проскасування арештунакладеного намайно відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяЖовтоводського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_9