Ухвала

від 16.04.2024 по справі 463/9009/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 463/9009/21

провадження № 61-14075св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Львівський національний університет імені Івана Франка,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргупершого заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернувся з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Львівський національний університет імені Івана Франка про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24 березня 2023 року позов задоволено. Витребувано з приватної власності ОСОБА_1 у власність держави в особі Міністерства освіти і науки України нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 41,7 кв. м.

Скасовано державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 41,7 кв. м за ОСОБА_1 з одночасним припиненням права власності.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської обласної прокуратури 6533 грн судового збору.

Постановою Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 березня 2023 року скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні позовних вимог Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Львівський національний університет імені Івана Франка, про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності відмовлено.

У вересні 2023 рокуперший заступник керівника Львівської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій просив зупинити дію постанови Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року, скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року, залишити в силі рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 березня 2023 року, судові витрати покласти на відповідача, про час розгляду справи повідомити Львівську обласну прокуратуру, справу розглянути за участю представника Офісу Генерального прокурора.

У жовтні 2023 року Львівський національний університет імені Івана Франка через свого представника Медведя В. О. подав касаційну скаргу, в якій просив зупинити дію постанови Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року до завершення перегляду справи в касаційному порядку, скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року, залишити в силі рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 березня 2023 року, судові витрати покласти на відповідача, справу розглядати за участю представника Львівського національного університету імені Івана Франка, про що повідомити засобами поштового або електронного зв`язку.

Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року з урахуванням ухвали Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 463/9009/21. Витребувано з Личаківського районного суду м. Львова цивільну справу № 463/9009/21. У задоволенні клопотання першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури про зупинення дії постанови Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року відмовлено.

19 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшли від Львівського національного університету імені Івана Франка доповнення до клопотання про зупинення виконання дії постанови Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року касаційну скаргу Львівського національного університету імені Івана Франка, яка підписана представником Медведем В. О. , на постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року залишено без руху.

02 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання Міністерства освіти і науки України, яке подано Клекоцюком Р. Р. , про зупинення дії постанови Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року клопотання Міністерства освіти і науки України, яке подане Клекоцюком Р. Р. , про зупинення дії постанови Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року повернуто.

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року поновлено Львівському національному університету імені Івана Франка строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі № 463/9009/21. У задоволенні клопотання Львівського національного університету імені Івана Франка про зупинення дії постанови Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року відмовлено.

У листопаді 2023 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просив касаці йну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року без змін.

У листопаді 2023 року Міністерство освіти і науки подало відзиви на касаційні скарги першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури та Львівського національного університета імені Івана Франка за підписом представника Клекоцюка Р. Р.

Відповідно до частини восьмої статті 62 ЦПК України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відзиви Міністерства освіти і науки України, які подані Клекоцюком Р. Р. , не відповідають вимогам частини другої статті 183 ЦПК України, оскільки підписані представником без достатніх повноважень.

Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (частина друга статті 245 ЦК України).

У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним (частина перша статті 219 ЦК України).

Крім того, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками органу державної влади. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Подібні висновки зроблені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі № 667/7582/15-ц (провадження № 61-303св20).

У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що:

«починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

До відзивів Міністерства освіти і науки України додано: копію витягу з ЄДР щодо підтвердження повноважень представника Міністерства освіти і науки України. Разом з тим, аналіз відзивів та доданих до них матеріалів свідчить, що вони не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Клекоцюка Р. Р. діяти від імені Міністерства освіти і науки України в порядку самопредставництва.

З урахуванням того, що довіреність від 08 вересня 2023 року видана у порядку передоручення, нотаріально не посвідчена, то вона є нікчемною. Отже, до відзивів не додано належних доказів стосовно того, що Клекоцюк Р. Р. уповноважений за довіреністю представляти інтереси Міністерства освіти і науки України.

Таким чином відзиви підлягають поверненню, оскільки підписані представником без достатніх повноважень.

У листопаді 2023 року Міністерство освіти і науки подало клопотання про долучення доказів за підписом представника Клекоцюка Р. Р .

До клопотання Міністерства освіти і науки України додано: довіреність в порядку передоручення та ордер на надання правничої допомоги Лісовим О. В. щодо підтвердження повноважень представника Міністерства освіти і науки України. Разом з тим, аналіз клопотання та доданих до нього матеріалів свідчить, що вони не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Клекоцюка Р. Р. діяти від імені Міністерства освіти і науки України в порядку самопредставництва, тому клопотання підлягає поверненню.

У листопаді 2023 року матеріали справи № 463/9009/21 надійшли до Верховного Суду.

У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу Львівського національного університета імені Івана Франка, в якому ОСОБА_1 просив касаційну скаргу залишти без задоволення, оскаржену постанову без змін.

У касаційній скарзі перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури просив повідомити про час розгляду справи та провести розгляд справи за участі представника Офісу Генеральнго прокурора, в касаційній скарзі Львівського національного університета імені Івана Франка просили про участь у судовому засіданні в суді касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі (частина перша статті 402 ЦПК України).

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень. Оскільки Верховним Судом не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і така необхідність відсутня, а тому в задоволенні клопотань належить відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій, які необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, що передбачені частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Керуючись статтями 34, 58, 62, 183, 260, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури про повідомлення про час розгляду справи та розгляд справи за участю представника Офісу Генерального прокурора відмовити.

У задоволенні клопотання Львівського національного університета імені Івана Франка про розгляд справи за участю їх представника відмовити.

Відзиви Міністерства освіти і науки на касаційні скарги першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури та Львівського національного університета імені Івана Франка за підписом представника Клекоцюка Р. Р. повернути.

Клоптання Міністерства освіти і науки про долучення доказів за підписом представника Клекоцюка Р. Р. повернути.

Справу № 463/9009/21 призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у кількості п`яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному вебпорталі судової влади України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат