Ухвала

від 15.04.2024 по справі 120/4671/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

15 квітня 2024 р.Справа № 120/4671/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)"

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028 гривні.

Згідно зі змістом заявлених позовних вимог, позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру, одна з яких є похідною. Таким чином, позивачу за звернення до суду з даним позовом слід сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн. Однак доказів сплати судового збору не надано.

В той же час, позивачем у змісті позовних вимог заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки він засуджений до довічного позбавлення волі, знаходиться у Державній установі "Вінницька установа виконання покарань № 1", кошти на особистому рахунку відсутні.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 КПК України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

На переконання суду, посилання позивача на відсутність у нього станом на дату звернення до суду коштів на особовому рахунку не підтвердженні належними і допустимими доказами.

Разом із тим, долучена до позовної заяви довідка Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" №5/1260 від 09.02.2024 року про відсутність коштів на особовому рахунку, не може бути доказом відсутності у позивача таких коштів саме станом на дату звернення до суду - 10.04.2024 року. (дата підписання позовної заяви 02.04.2024).

У такому випадку, суд позбавлений можливості оцінити майновий стан позивача щодо можливості сплати ним судового збору за звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, всупереч викладеним вище вимогам, у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки позивача за його наявності або номер і серії паспорту; поштову адресу та ідентифікаційний код кожного із відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Крім того, відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному ж випадку, вимоги даного позову стосуються бездіяльності відповідача щодо невиконання своїх обов`язків щодо забезпечення позивача речовим майном (одягом, взуттям), постільними речами, столовим посудом і приладдям повсякденного вжитку, побутовим інвентарем, засобами гігієни та засобами санітарії на протязі 23 років, з 14.01.2001 по 14.03.2024.

Відповідна подія мала місце, як самостійно вказує позивач, 14.01.2001 тобто. А тому, починаючи із цієї дати (14.01.2001) позивач просить визнати таку бездіяльність протиправною.

В той же час, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 10.04.2024, тобто із пропуском строку звернення до суду.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вказав самостійно позивач, він оскаржує бездіяльності відповідача щодо невиконання своїх обов`язків щодо забезпечення позивача речовим майном (одягом, взуттям), постільними речами, столовим посудом і приладдям повсякденного вжитку, побутовим інвентарем, засобами гігієни та засобами санітарії на протязі 23 років, з 14.01.2001 по 14.03.2024, а тому в будь-якому разі позивачу було відомо про не забезпечення його речовим майном (одягом, взуттям), постільними речами, столовим посудом і приладдям повсякденного вжитку, побутовим інвентарем, засобами гігієни та засобами санітарії на протязі 23 років особі. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою відновлення порушених, на його думку, прав.

Згідно частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.

Відтак, позивачеві необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказами поважності причин його пропуску.

Окрім того, положеннями п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Частиною першою статті 5 КАС України визначені правові способи захисту адміністративним судом порушеного права, свобод або законного інтересу особи, яка звернулася до суду з позовом про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Такими способами є: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Вказані положення кореспондуються з нормами частини другої статті 245 КАС України.

Вищевказаним способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.

Так, позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь Збройних Сил України, грошові кошти, відповідно розрахункам фінансово-бухгалтерському обліку за не надані йому матеріально-побутові послуги на протязі 23 років.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, в порушення вимог п. 5 ч.5 ст. 160 КАС України позивачем не обґрунтовано вимогу про стягнення з відповідача на користь Збройних Сил України грошових коштів, не зазначено нормативно-правове обґрунтування такої вимоги, як і не надано доказів на підтвердження обґрунтованості даних обставин.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом:

- надання довідки про стан особового рахунку позивача станом на дату звернення до суду;

- зазначення реєстраційного номеру облікової картки позивача за його наявності або номер і серії паспорту; поштової адреси та ідентифікаційних кодів відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

- надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказами поважності причин його пропуску.

- приведення змісту заявлених позовних вимог у відповідність до положень ч. 1 ст. 5 КАС України;

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяКрапівницька Н. Л.