Ухвала

від 14.05.2024 по справі 120/4671/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

14 травня 2024 р.Справа № 120/4671/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)"

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльностю відповідача щодо невиконання своїх обов`язків щодо забезпечення позивача речовим майном (одягом, взуттям), постільними речами, столовим посудом і приладдям повсякденного вжитку, побутовим інвентарем, засобами гігієни та засобами санітарії на протязі 23 років, з 14.01.2001 по 14.03.2024.

Ухвалою від 15.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, в тому числі шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказами поважності причин його пропуску.

03.05.2024 від позивача надійшли матеріали на усунення недоліків та клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обгрунтування пропуску строку звернення до суду позивач вказав, що 31.02.2024 адміністрацією ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)" його було ознайомлено під підпис з Додатком №3 та Додатком №5 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, а саме з Переліком предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено та Переліком продуктів харчування , виробів і речовин, які засудженні можуть отримувати в посилках (передачах) , купувати в крамницях установи виконання покарань та зберігати при собі. Як доказ ознайомлення позивач надав ці два переліки з відміткою про його ознайомлення.

Також позивач вказує, що йому також було доведено та вручено копію наказу Міністерства юстиції України №280/5 від 20.02.2012 про затвердженні Норми належності речового майна та належності постільних речей.

При цьому доказів такого ознайомлення позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Більше того, як самостійно вказав позивач в позовній заяві, він оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиконання своїх обов`язків щодо забезпечення позивача речовим майном (одягом, взуттям), постільними речами, столовим посудом і приладдям повсякденного вжитку, побутовим інвентарем, засобами гігієни та засобами санітарії на протязі 23 років, з 14.01.2001 по 14.03.2024, а тому в будь-якому разі позивачу було відомо про не забезпечення його речовим майном (одягом, взуттям), постільними речами, столовим посудом і приладдям повсякденного вжитку, побутовим інвентарем, засобами гігієни та засобами санітарії на протязі 23 років особі. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою відновлення порушених, на його думку, прав.

Проте, суд вкотре наголошує, що ознайомлення позивача з Переліком предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено та Переліком продуктів харчування , виробів і речовин, які засудженні можуть отримувати в посилках (передачах) , купувати в крамницях установи виконання покарань та зберігати при собі та наказом Міністерства юстиції України №280/5 від 20.02.2012 про затвердженні Норми належності речового майна та належності постільних речей не змінює моменту, з якого починає свій відлік строк звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.

Таким чином, наведені обставини не свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, адже такі обставини лише свідчать про початок вчинення позивачем певних дій для захисту своїх прав.

Так, суд враховує, що вимоги даного позову стосуються бездіяльності відповідача щодо не забезпечення позивача речовим майном (одягом, взуттям), постільними речами, столовим посудом і приладдям повсякденного вжитку, побутовим інвентарем, засобами гігієни та засобами санітарії на протязі 23 років.

Таким чином, в межах спірних правовідносин визначений у ч. 2 ст. 122 КАС України строк звернення до суду має охоплюватися виключно шестимісячним строком до моменту звернення позивача до суду.

Отже, в даному випадку заявлені у цій справі позовні вимоги щодо оскарження бездіяльності відповідача за період з 10.10.2023 (в межах шестимісячного строку до моменту звернення до суду) необхідно вважати такими, що заявлені позивачем в межах визначеного у ч. 2 ст. 122 КАС України процесуального строку.

Натомість, заявлені у цій справі позовні вимоги за період з 14.01.2001 по 09.10.2023 розгляду не підлягають у зв`язку із пропуском позивачем у цій частині строку звернення до суду та відсутністю підстав для його поновлення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовну заяву, в частині позовних вимог, що стосуються оскарження бездіяльності відповідача щодо не забезпечення позивача речовим майном (одягом, взуттям), постільними речами, столовим посудом і приладдям повсякденного вжитку, побутовим інвентарем, засобами гігієни та засобами санітарії на протязі 23 років, з 14.01.2001 по 09.10.2023 необхідно повернути.

При цьому, позовні вимоги що стосуються оскарження бездіяльності відповідача щодо не забезпечення позивача речовим майном (одягом, взуттям), постільними речами, столовим посудом і приладдям повсякденного вжитку, побутовим інвентарем, засобами гігієни та засобами санітарії на протязі 23 років, з 10.10.2023 по 14.03.2024 підлягають розгляду судом.

Відповідно до ч. 14 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" в частині позовних вимог, що стосуються оскарження бездіяльності відповідача щодо не забезпечення позивача речовим майном (одягом, взуттям), постільними речами, столовим посудом і приладдям повсякденного вжитку, побутовим інвентарем, засобами гігієни та засобами санітарії на протязі 23 років, з 14.01.2001 по 09.10.2023 повернути позивачу у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяКрапівницька Н. Л.