Ухвала

від 17.04.2024 по справі 120/14823/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

17 квітня 2024 р.Справа № 120/14823/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність, яка допущена під час розгляду заяви ОСОБА_1 щодо не направлення висновку про можливість виплати одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі інвалідності до розпорядника бюджетних коштів Головного управління Національної гвардії України;

- зобов`язати направити розпоряднику бюджетних коштів Головному управлінню Національної гвардії України висновок про можливість виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

За обґрунтуванням заявлених вимог, наведеним у позовній заяві позивач вказує, що 19.01.2023 звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 06.12.2022 на повторному огляді другої групи інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. Разом з тим, відповідач листом від 09.05.2023 № 50/80/32-969 відмовив у призначенні такої виплати у зв`язку з відсутністю на те правових підстав.

Вважаючи вказану бездіяльність у формі зазначеної відмови щодо оформлення та подачі висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 29.09.2023 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Ухвалою від 13.10.2023 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 29.09.2023.

09.10.2023 на адресу суду надійшла заява на виконання вимог ухвали від 29.09.2023, в якій представник позивача вказав, що про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався 16.08.2023, тобто саме з цієї дати слід відраховувати початок строку звернення до суду з цим позовом, а не з дати листа В/ч НОМЕР_1 від 09.05.2023 № 50/80/32-969, оскільки такий не доводився позивачу до відома.

Ухвалою від 31.10.2023 суд визнав поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та поновив такий строк. Позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Поряд з цим суд витребував з ініціативи суду у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України докази вручення/отримання позивачем листа від 09.05.2023 № 50/80/32-969.

20.11.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення заявленого позову та просив відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 .

Крім того на виконання вимог ухвали від 31.10.2023 відповідач надав до суду докази вручення/отримання позивачем листа від 09.05.2023 № 50/80/32-969.

За наслідками повідомлених відповідачем обставин та у зв`язку із наданням В/ч НОМЕР_1 доказів особистого отримання заявником листа від 09.05.2023 № 50/80/32-969 саме 15.05.2023, суд ухвалою від 10.04.2024 залишив позовну заяву без руху та запропонував позивачу у строк, передбачений частиною 13 статті 171 КАС України усунути недоліки позову у спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску такого строку.

15.04.2024 адвокат Педина О.А. подав до суду заяву на усунення недоліків, в якій вказує, що після ознайомлення у системі "Електронний суд" із таким доказом як лист від 09.05.2023 № 50/80/32-969, вважає за необхідне зазначити, що цей доказ не відповідає вимогам ст. 73-76 КАС України, та, ймовірно, містить ознаки підроблення, тому не може бути взятий судом до уваги. У цій же заяві адвокат наполягає на тому, що позивач особисто не отримував спірний лист саме 15.05.2023.

Крім того, на переконання представника, зазначення у такому листі прізвища позивача саме як " ОСОБА_2 " свідчить про виконання підпису іншою особою. В підтвердження заявленої позиції представник надав суду власноруч написану ОСОБА_1 автобіографію від 07.03.2023.

У цій же заяві представник позивача наполягає на підробленні підпису ОСОБА_1 на листі від 09.05.2023 № 50/80/32-969 та просить суд витребувати у відповідача оригінал цього листа. Також заявник зазначає про правильність висновку суду про поновлення строку звернення ОСОБА_1 із цим позовом.

Визначаючись щодо дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду із цим позовом, слід вказати про таке.

Відповідно до ч. 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

Таким чином, законодавством регламентовано місячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Враховуючи норми ч. 2 ст. 122 КАС України, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про їх порушення не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

В цьому позові позивач, оскаржує бездіяльність В/ч НОМЕР_1 , яка допущена під час розгляду заяви ОСОБА_1 щодо не направлення висновку про можливість виплати одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі інвалідності до розпорядника бюджетних коштів Головного управління Національної гвардії України. При цьому в межах позову у справі № 120/14823/23 позивач наголошує, що має місце саме бездіяльність у формі відмови, викладеної у листі від 09.05.2023 № 50/80/32-969 щодо оформлення та подачі висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Водночас в позовній заяві та в окремо поданій 09.10.2023 заяві на усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі від 29.09.2023, представник позивача вказував, що про порушення свої прав позивач дізнався не з листа відповідача від 09.05.2023 № 50/80/32-969, оскільки такий ОСОБА_1 не доводився до відома, а саме з відповіді на адвокатський запит представника позивача у листі від 11.08.2023 № 50/08/32-1789, яку було отримано 16.08.2023.

Разом з тим з документів, наданих на вимогу суду відповідачем, вбачається, що примірник листа В/ч НОМЕР_1 від 09.05.2023 № 50/80/32-969 містить власноручний підпис та дату отримання цього листа ОСОБА_1 - 15.05.2023.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що позовна заява подана до Вінницького окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" адвокатом Пединою О.А. 25.09.2023 (вх. № 57813 від 25.09.2023), тобто з пропуском визначеного місячного строку, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України.

Варто вказати, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

При цьому поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Аналогічна правова позиція висловлена ВС у постанові від 08.02.2023 по справі № 360/566/22.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі N 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 N 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Оцінивши у цій справі наведені позивачем доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду варто вказати, що наведені представником позивачау клопотанні про поновлення строку звернення аргументи, на переконання суду, не свідчать про поважність причин пропуску строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Слід наголосити, що аргументи заявника щодо ймовірного підроблення особистого підпису ОСОБА_1 на листі В/ч 3008 від 09.05.2023 № 50/80/32-969 (обставина щодо дати отримання якого є визначальною при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду із цим позовом) не можуть бути взяті до уваги, адже встановлення "дійсності"/"ідентичності" підпису у разі, якщо сторона спору заперечує такий факт є питанням, яке підлягає вирішенню в порядку експертного дослідження такого підпису та проведення почеркознавчої експертизи.

Більше того, суд не може не прийняти до уваги як доказ у справі лист В/ч НОМЕР_1 від 09.05.2023 № 50/80/32-969, зважаючи на аргументи сторони позивача, оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні КАС України. Крім того, суд не повноважний встановлювати дійсність підпису особи лише шляхом його візуального огляду.

На цьому етапі спору суд немає обґрунтованого сумніву щодо отримання позивачем листа В/ч НОМЕР_1 від 09.05.2023 № 50/80/32-969 саме 15.05.2023.

При цьому суд не вбачає підстав для витребування у відповідача оригіналу листа від 09.05.2023 № 50/80/32-969, як про те просить представник позивача, адже дійсність підпису може бути підтверджена лише відповідним висновком експерта.

При вирішенні спірного питання суд враховує норми статті 72 КАС України згідно з якою доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77, 78 КАС України за якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В той же час варто зауважити, що позивач не позбавлений права звернення до правохоронних органів за відповідним фактом, якщо він вважатиме, що посадовими особами В/ч НОМЕР_1 здійснено підробку власноручного підпису ОСОБА_1 як і не позбавлений права в подальшому, у разі встановлення відповідних обставин, звернення до адміністративного суду із клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

За нормами частини 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Положення частини 2 статті 123 КАС України кореспондують приписам пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

За нормами частин 15 статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про передчасність висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 , викладеного в ухвалі від 31.10.2023.

Крім того, за результатами розгляду заяви від 15.04.2024суд суд не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, тому наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 у справі №120/14823/23 - без розгляду .

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані представником позивача у заявівід 15.04.2024, визнати неповажними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович