Ухвала

від 11.11.2024 по справі 120/14823/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

11 листопада 2024 р.Справа № 120/14823/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність, яка допущена під час розгляду заяви ОСОБА_1 щодо не направлення висновку про можливість виплати одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі інвалідності до розпорядника бюджетних коштів Головного управління Національної гвардії України;

- зобов`язати направити розпоряднику бюджетних коштів Головному управлінню Національної гвардії України висновок про можливість виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Ухвалою від 31.10.2023 суд визнав поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та поновив такий строк. Позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Поряд з цим суд витребував з ініціативи суду у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України докази вручення/отримання позивачем листа від 09.05.2023 № 50/80/32-969.

В подальшому, суд ухвалою від 10.04.2024 залишив позовну заяву без руху та запропонував позивачу у строк, передбачений частиною 13 статті 171 КАС України усунути недоліки позову у спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску такого строку.

Ухвалою 17.04.2024 суд визнав неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані представником позивача у заяві від 15.04.2024 та залишив позовну заяву без розгляду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 було скасовано ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17.04.2024, а справу вирішено направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою від 16.09.2024 суд прийняв матеріали адміністративної справи № 120/14823/23 до свого провадження та витребував у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України документально підтверджену інформацію про те відвідував/перебував ОСОБА_1 на території В/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України 15.05.2023 (журнал реєстрації відвідувачів В/ч НОМЕР_1 , тощо).

Ухвалою від 09.10.2024 суд повторно витребував у відповідача додаткові докази.

15.10.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою від 24.10.2024, постановленою після відкриття провадження у справі, суд визнав неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані представником позивача у заяві від 15.04.2024, залишив позовну заяву без руху та запропонував позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, вказавши інші причини поважності пропуску строку звернення до суду, відмінні від тих, що наведені у заяві від 15.04.2024.

30.10.2024 представник позивача подав до суду заяву на виконання вимог ухвали від 24.10.2024, в якій останній висловив думку щодо приховування відповідачем дійсних обставин справи через знищення військовою частиною книги обліку відвідувачів КПП Військової частини НОМЕР_1 НГУ за період 05.01.2023 по 29.05.2023.

Також представник позивача, наполягаючи на заявленій раніше позиції щодо неотримання особисто ОСОБА_1 листа від 09.05.2023 № 50/80/32-969, зауважив, що Протокол № 12 від 15.05.2023 про вручення позивачу Державної нагороди 15.05.2023, жодним чином не підтверджує факт перебування позивача на території В/ч НОМЕР_1 , а тим більше отримання ним листа у вказаний день. Крім того, зазначення прізвища позивача у згаданому вище протоколі як " ОСОБА_2 " замість " ОСОБА_3 ", на переконання заявника, лише підтверджує аргументи заяви представника позивача від 15.04.2024.

Вказав, що позиція позивача щодо ймовірності ознак підроблення його підпису залилась поза увагою суду.

Визначаючись щодо дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду із цим позовом, слід вказати про таке.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

Таким чином, законодавством регламентовано місячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.

Відповідно до частиною четвертої та п`ятої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Втім, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

В цьому позові позивач, оскаржує бездіяльність В/ч НОМЕР_1 , яка допущена під час розгляду заяви ОСОБА_1 щодо не направлення висновку про можливість виплати одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі інвалідності до розпорядника бюджетних коштів Головного управління Національної гвардії України. При цьому в межах позову у справі № 120/14823/23 позивач наголошує, що має місце саме бездіяльність у формі відмови, викладеної у листі від 09.05.2023 № 50/80/32-969 щодо оформлення та подачі висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Водночас в позовній заяві та в окремо поданій 09.10.2023 заяві на усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі від 29.09.2023, представник позивача вказував, що про порушення свої прав позивач дізнався не з листа відповідача від 09.05.2023 № 50/80/32-969, оскільки такий ОСОБА_1 не доводився до відома, а саме з відповіді на адвокатський запит представника позивача у листі від 11.08.2023 № 50/08/32-1789, яку було отримано 16.08.2023.

Разом з тим з документів, наданих на вимогу суду відповідачем, вбачається, що примірник листа В/ч НОМЕР_1 від 09.05.2023 № 50/80/32-969 містить власноручний підпис та дату отримання цього листа ОСОБА_1 - 15.05.2023 (у листі вказано отримав 15.05.2023 "В. Лісніченко").

З урахуванням наведеного суд зауважує, що позовна заява подана до Вінницького окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" адвокатом Пединою О.А. 25.09.2023 (вх. № 57813 від 25.09.2023), тобто з пропуском визначеного місячного строку, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України.

Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза "з поважних причин", а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Таким чином, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 N 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Оцінивши у цій справі наведені позивачем доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду варто вказати, що наведені представником позивачау клопотанні про поновлення строку звернення аргументи, на переконання суду, не свідчать про поважність причин пропуску строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Слід наголосити, що аргументи заявника щодо ймовірного підроблення особистого підпису ОСОБА_1 на листі В/ч 3008 від 09.05.2023 № 50/80/32-969 (обставина щодо дати отримання якого є визначальною при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду із цим позовом) не можуть бути взяті до уваги, адже встановлення "дійсності"/"ідентичності" підпису у разі, якщо сторона спору заперечує такий факт є питанням, яке підлягає вирішенню в порядку експертного дослідження такого підпису та проведення почеркознавчої експертизи.

Більше того, під час вирішення питання щодо дотримання строків звернення позивача із цим позовом, представник сторони позивача, вкотре наголошуючи на ознаках можливої підробки підпису ОСОБА_1 на листі від 09.05.2023 № 50/08/32-969, жодного разу не виказував бажання та не заявляв клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи задля встановлення та доведення факту підробки підпису його довірителя.

Натомість його твердження щодо приховування відповідачем дійсних обставин справи через знищення військовою частиною книги обліку відвідувачів КПП Військової частини НОМЕР_1 НГУ за період 05.01.2023 по 29.05.2023 є лише припущеннями, та не можуть бути взяті судом за основу при вирішенні питання щодо дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду із цим позовом.

В свою чергу, вказуючи про те, що Протокол № 12 від 15.05.2023 про вручення позивачу Державної нагороди 15.05.2023, жодним чином не підтверджує факт перебування позивача на території В/ч НОМЕР_1 , а тим більше отримання ним листа у вказаний день, сторона позивача не спростовує аргументи Військової частини відносно того, що Державна нагорода вручалась ОСОБА_1 урочисто на стройовому плацу Військової частини НОМЕР_1 при особовому складі частини, тобто не спростовує особисту присутність позивача на території В/ч саме 15.05.2023.

Крім того, надаючи оцінку позиції відносно зазначення прізвища позивача як у згаданому вище протоколі та безпосередньо у листі від 09.05.2023, саме як " ОСОБА_2 " замість " ОСОБА_3 ", на переконання суду, жодним чином не може свідчити про беззаперечний факт неотримання такого листа власне самим позивачем, адже питання дійсності підпису може бути встановлено лише за наслідками проведення почеркознавчої експертизи, проведення якої не ініціюється стороною позивача.

При цьому суд не вбачає підстав для витребування у відповідача оригіналу листа від 09.05.2023 № 50/80/32-969, як про те просить представник позивача, адже дійсність підпису може бути підтверджена лише відповідним висновком експерта.

З урахуванням встановлених обставин,суд немає обґрунтованого сумніву щодо отримання позивачем листа В/ч НОМЕР_1 від 09.05.2023 № 50/80/32-969 саме 15.05.2023.

При вирішенні спірного питання суд враховує норми статті 72 КАС України згідно з якою доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77, 78 КАС України за якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В той же час варто зауважити, що позивач не позбавлений права звернення до правохоронних органів за відповідним фактом, якщо він вважатиме, що посадовими особами В/ч НОМЕР_1 здійснено підробку власноручного підпису ОСОБА_1 як і не позбавлений права в подальшому, у разі встановлення відповідних обставин, звернення до адміністративного суду із клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

За нормами частини 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Положення частини 2 статті 123 КАС України кореспондують приписам пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

За нормами частин 15 статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про передчасність висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 , викладеного в ухвалі від 31.10.2023.

Крім того, за результатами розгляду як заяви від 15.04.2024, так і заяви від 30.10.2024у їх сукупності суд не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, тому наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 у справі № 120/14823/23 - без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, наведені представником позивача у заяві від 30.10.2024 визнати неповажними.

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяТомчук Андрій Валерійович