Постанова

від 19.08.2024 по справі 120/14823/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14823/23 Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

19 серпня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність, яка допущена під час розгляду заяви щодо не направлення висновку про можливість виплати одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі інвалідності до розпорядника бюджетних коштів Головного управління Національної гвардії України;

- зобов`язати направити розпоряднику бюджетних коштів Головному управлінню Національної гвардії України висновок про можливість виплати одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2023 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

На виконання вимог суду, 09.10.2023 представником позивача подано заяву, в якій відзначено, що про порушення своїх прав позивач дізнався 16.08.2023, а тому саме з цієї дати слід відраховувати початок строку звернення до суду з даним позовом, а не з дати, якою датований лист В/ч НОМЕР_1 від 09.05.2023 № 50/80/32-969, оскільки такий не доводився позивачу до відома.

Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 31.10.2023 визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновив такий строк. Позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Поряд з цим, суд з власної ініціативи витребував у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України докази вручення/отримання позивачем листа від 09.05.2023 № 50/80/32-969.

20.11.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення заявленого позову, надавши водночас до суду докази вручення/отримання позивачем листа від 09.05.2023 № 50/80/32-969.

За наслідками повідомлених відповідачем обставин та у зв`язку із наданням В/ч НОМЕР_1 доказів особистого отримання заявником листа від 09.05.2023 № 50/80/32-969, що мало місце 15.05.2023, суд ухвалою від 10.04.2024 залишив позовну заяву без руху та запропонував позивачу у строк, передбачений частиною 13 статті 171 КАС України усунути недоліки позову у спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску такого строку.

На виконання вимог суду, 15.04.2024 представник позивача подав заяву, в якій відзначив про неможливість врахування поданого відповідачем доказу, як такого, що містить ознаки підроблення.

В подальшому, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав пропуску останнім строку звернення до адміністративного суду та відповідно не подання належного та обгрунтованого клопотання про поновлення вказаних строків.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що перегляд апеляційної скарги можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

З аналізу положень статей 123, 171 КАС України випливає, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з`ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.

Суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Закріплений у частинах першій - третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого пропуску.

До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.

Подібним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Крім того, системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Як встановлено з матеріалів справи, предметом оскарження в межах даної справи є бездіяльність В/ч НОМЕР_1 , яка допущена під час розгляду заяви позивача щодо не направлення висновку про можливість виплати одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі інвалідності до розпорядника бюджетних коштів Головного управління Національної гвардії України.

При цьому, в межах позову у справі № 120/14823/23 позивач наголошує, що має місце саме бездіяльність у формі відмови, викладеної у листі від 09.05.2023 № 50/80/32-969 щодо оформлення та подачі висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Водночас, в позовній заяві та в окремо поданій 09.10.2023 заяві на усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі від 29.09.2023, представник позивача вказував, що про порушення свої прав позивач дізнався не з листа відповідача від 09.05.2023 № 50/80/32-969, оскільки такий останньому не доводився до відома, а саме з відповіді на адвокатський запит представника позивача у листі від 11.08.2023 № 50/08/32-1789, яку було отримано 16.08.2023.

Суд першої інстанції, встановивши з документів, наданих відповідачем, факт отримання позивачем листа військової частини від 09.05.2023 № 50/80/32-969 саме 15.05.2023 року та засвідчення цієї обставини власноручним підписом, ухвалив визнати позовну заяву позивача, подану через систему "Електронний суд" 25.09.2023 (вх. № 57813 від 25.09.2023), такою, що подана з пропуском визначеного місячного строку, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України.

Ухвалою від 17 квітня 2024 року суд визнав неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані представником позивача у заяві від 15.04.2024, та залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 17 квітня 2024 року, суд першої інстанції, в її описовій частині надав оцінку доводам позивача, що викладені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, однак в резолютивній частині ухвали від 17 квітня 2024 року, визнавши їх неповажними, не відмовив у поновленні строку звернення до суду, а відразу залишив позовну заяву без розгляду.

В даному випадку, матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, не залишивши останню повторно без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повторно повідомити інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 20.04.2021 року по справі №640/17351/19, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Водночас, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що суд першої інстанції безпідставно залишив без належної уваги доводи позивача про наявність ознак підроблення його підпису у наданому відповідачем доказі. Крім цього, суд першої інстанції не надав жодної оцінки факту наявності помилки у прізвищі позивача в поданому відповідачем повідомленні.

При цьому, надавши перевагу доводам відповідача, і прийнявши їх до уваги, суд першої інстанції жодних дій для встановлення дійсних обставин справи не вчинив. В даному випадку, відмовивши позивачу у задоволенні клопотання про витребування у позивача журналу реєстрації відвідувачів військової частини, суд першої інстанції залишив поза увагою доводи позивача щодо його фізичної відсутності 15.05.2024 року на території військової частини..

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

В даному випадку, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про наявність підстав для поновлення строку звернення позивача до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Біла Л.М. Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.