Ухвала

від 11.04.2024 по справі 260/304/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

11 квітня 2024 рокум. Ужгород№ 260/304/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Кустрьо В.М.

за участю:

представників позивача Гнатик Р.О., Резуненко О.А.,

представника відповідача Петрова О.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Трансгейт до Головного управління ДПС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 квітня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено 16 квітня 2024 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю Д-Трансгейт звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України у Закарпатській області, якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00044620902 від 28.12.2022 року, податкове повідомлення-рішення №00044630902 від 28.12.2022 року, податкове повідомлення-рішення №00044640902 від 28.12.2022 року, які видані Головним управлінням ДПС Закарпатської області.

Представник відповідача надав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку та вручені 20 лютого 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. Відтак, на переконання представника відповідача, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою, встановлений статтею 122 КАС України.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти залишення позовної заяви без розгляду, зазначивши, що з оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями позивач ознайомився під час ознайомлення з справою № 260/5657/23 про стягнення податкового боргу, а саме 18.12.2023 року. Також пояснили суду, що отриманий директором ТОВ «Д-Трансгейт» примірник акту фактичної перевірки від 09 грудня 2012 року був заповнений посадовими особами контролюючого органу вручну та був нечитабельним.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, просив суд його задовольнити.

Розглянувши подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області від 29 листопада 2022 року № 387-п проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Трансгейт», за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 09 грудня 2022 року № 6973/07/16/09/44107494.

На підставі вищевказаного акту Головним управління ДПС у Закарпатській області винесено податкові повідомлення-рішення від 28.12.2022 року № 00044620902, №00044630902, №00044640902, які є предметом оскарження в даній справі.

За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно з п. 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.

Зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Оскільки норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду, такий строк визначено в п. 2 ст. 122 КАС України, він становить шість місяців.

Наведений висновок узгоджується з викладеним у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19.

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.04.2023 у справі № 640/25800/21 теж зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій врахували висновки Верховного Суду, висловлені в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, та обґрунтовано підсумували, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду також в постанові від 15.03.2023 у справі № 640/5765/22, ухвалі від 16.02.2023 у справі №120/324/22-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення № 00044620902 від 28.12.2022 року, №00044630902 від 28.12.2022 року, №00044640902 від 28.12.2022 року.

Відповідно до пунктів 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28 грудня 2015 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Згідно з абз. 1 п. 3 розділу ІІІ вищевказаного Порядку дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється посадовою особою платника податків юридичної особи (фізичною особою - платником податків або її законним представником) - у разі вручення податкового повідомлення-рішення під розписку (на обох примірниках, а при врученні податкового повідомлення-рішення форми Ф - на корінці податкового повідомлення-рішення).

Судом встановлено, що оскаржені податкові повідомлення-рішення направлено на податкову адресу позивача, актуальну на момент винесення та направлення таких податкових повідомлень-рішень, а саме Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі лази, вул. Східна, буд. 5, засобами поштового зв`язку та вручені позивачу 20 лютого 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, на якому міститься відповідна відмітка про вручення.

З урахуванням положень п. 42.2 ст. 42 ПК України та беручи до уваги те, що рекомендований лист з повідомленням про вручення надісланий за податковою адресою позивача, суд прийшов до висновку, що рішення контролюючого органу вважаються належним чином врученим ТОВ «Д-Трансгейт» - 20 лютого 2023 року.

Однак до суду позивач звернувся 23 січня 2024 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Відтак, доводи позивача про те, що він пропустив строк звернення до суду з поважних причин через те, що він не отримував податкові повідомлення-рішення, не можуть бути визнані судом обґрунтованими.

Разом з тим, суд звертає увагу, що саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Верховний Суд у Постанові від 31.03.2021 р. (справа №240/12017/19) вирішуючи питання дотримання особою строків звернення до суду, зауважив, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Разом з тим, як встановлено судом, за результатами перевірки, яка проводилася в присутності директора ТОВ «Д-Трансгейт», складено акт фактичної перевірки від 09 грудня 2022 року № 6973/07/16/09/44107494, в якому відображені всі порушення встановлені перевіркою. 09 грудня 2022 року Директор ТОВ «Д-Трансгейт» особисто ознайомлений з вказаним актом та отримав копію такого акту, про що ним зроблено відповідну відмітку.

Суд не приймає до уваги доводи представників позивача про те, що отриманий примірник акту фактичної перевірки був нечитабельним, оскільки позивачем доказів на підтвердження вказаної обставини не надано та примірник такого акту отриманий директором ТОВ ««Д-Трансгейт» без зауважень.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року було залишено без руху позовну заяву ТОВ «Д-Трансгейт» та для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було подати суду, зокрема читабельні копії акту фактичної перевірки.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 26 січня 2024 року позивачем було надано читабельну копію акту фактичної перевірки.

Отже, позивач достовірно знав про проведену перевірку та порушення, виявлені посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області, негативним наслідком яких для платника податків є винесення податкових повідомлень-рішень.

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, у випадку, коли позивачем не наведено обґрунтованих аргументів та переконливих доказів, які могли б свідчити про об`єктивну неможливість вчинення ним всіх необхідних і можливих дій щодо реалізації процесуальних прав у передбачені процесуальним законом строки, застосування судами передбачених законом наслідків пропущення строків звернення до суду, не є порушенням права особи на доступ до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанову Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 140/9165/23.

Ухвалою судді від 26 січня 2024 року залишено без руху позовну заяву ТОВ «Д-Трансгейт», у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали від 26 січня 2024 року позивач надав суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що про оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач дізнався 18 грудня 2023 року, під час ознайомлення зі справою № 260/5657/23 про стягнення з ТОВ «Д-Трансгейт» податкового боргу.

Ухвалою суду від 12 квітня 2023 року про відкриття провадження в адміністративній справі поновлено позивачу строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В той же час, під час судового розгляду справи, позивачем не наведено переконливих доводів та не надано належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 грудня 2022 року № 00044620902, №00044630902 від 28.12.2022 року, податкове повідомлення-рішення №00044640902.

Відповідно до п. 8 ч. 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску судом не встановлено, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 183, 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Трансгейт (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, Новий, мікрорайон, вул. Східна (Пн), буд. 4, офіс 3, код ЄДРПОУ 44107494) до Головного управління ДПС України у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 2, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька