Рішення

від 17.04.2024 по справі 300/8911/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2024 р. справа № 300/8911/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи АТ "Івано-Франківськгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування індивідуального акта щодо державного регулювання цін та тарифів

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» (далі також - АТ «Івано-Франківськгаз», позивач), 26.12.2023 через систему "Електронний суд" звернулася з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП, Регулятор, відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови №2125 від 14.11.2023 «Про накладення штрафу» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» та розпорядження від 14.11.2023 № 310-р «Про усунення порушень».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 19.09.2023 по 09.10.2023 НКРЕКП проведено планову перевірку дотримання АТ «Івано-Франківськгаз» вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. За результатами перевірки Регулятором складено Акт проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у нафтогазовій сфері та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу №429 від 16.10.2023. Не погоджуючись із викладеним в акті порушеннями 16.10.2023 року АТ «Івано-Франківськгаз» подано до НКРЕКП пояснення до Акту перевірки №429 від 16.10.2023.

Не зважаючи на подане пояснення 14.11.2023 року НКРЕКП прийняло постанову №2125 «Про накладення штрафу на АТ «Івано-Франківськгаз» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» у розмірі 813 127 (вісімсот тринадцять тисяч сто двадцять сім) гривень. Крім того, прийнято Розпорядження №310-р від 14.11.2023 «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз».

Позивач вважає дану постанову про накладення штрафу та розпорядження про усунення порушень протиправними та просить їх скасувати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 відкрито провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (т.1, а.с.17-18).

До суду 22.01.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки НКРЕКП в межах наданих повноважень та у спосіб, що визначені Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 на підставі виявлених в ході перевірки порушень зафіксованих в акті №429 від 16.10.2023 правомірно прийняло постанову від 14.11.2023 №2125 «Про накладення штрафу на АТ «Івано-Франківськгаз» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» у розмірі 813 127 (вісімсот тринадцять тисяч сто двадцять сім) гривень та Розпорядження №310-р від 14.11.2023 «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз» (т.1, а.с.152-163).

22.01.2024 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшла заява про розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.01.2024 залишено заяву відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - без задоволення (т.1, а.с.198-200).

22.01.2024 на адресу суду від представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшло клопотання від 17.01.2024 за №42/15-24 про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін, згідно якого відповідач, з метою ухвалення законного рішення, просить провести розгляд справи №300/8911/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 24.01.2024 у задоволенні клопотання представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.01.2024 за №42/15-24 про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін відмовлено (т.1, а.с.203-204).

У відповіді на відзив від 26.01.2024 представника позивача вказує, що не згідний з доводами відповідача наведеними у відзиві, посилаючись на аналогічні обставини, які викладені в позовній заяві. Також зазначає, що НКРЕКП не наділена абсолютними дискреційними повноваженням у застосуванні штрафної санкції до АТ «Івано-Франківськгаз». оскільки така санкція та її розмір мають відповідати конкретному виду виявленого правопорушення, тобто НКРЕКП може встановлювати конкретний розмір штрафної санкції за умови, що він визначений у межах закону та передбачений за конкретно виявлене правопорушення (т.1, а.с.207-211).

30.01.2024 до суду від представника НКРЕКП надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначається, що відповідач не визнає їх повністю та вважає викладені в ній підстави такими, що не спростовують позицію Регулятора зазначену у відзиві. Підстави для прийняття рішення про задоволення позову у суду відсутні (т.1, а.с.222-227, 228-238).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог частини 5 статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив такі обставини.

АТ «Івано-Франківськгаз» є підприємством, що здійснює господарську діяльність із розподілу природного газу, яке діє на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП №852 від 29.06.2017.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2023 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 23.11.2022 № 1550 та повідомлення на проведення планової перевірки від 28.08.2023 № 37/83-23, у строк з 19.09.2023 по 09.10.2023 відповідачем проведено планову перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу, за період діяльності з 01.01.2022 по 31.12.2022.

За результатами планової перевірки АТ «Івано-Франківськгаз» складено Акт №429 від 16.10.2023 (т.1 а.с.59-119), яким встановлено ряд порушень законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійних умов) допущених Ліцензіатом при здійсненні своєї господарської діяльності з розподілу природного газу, а саме:

пункту 2.1 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме:

пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» у частині забезпечення встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, - до 01 січня 2012 року; для приготування їжі до 01 січня 2016 року; тільки для приготування їжі до 01 січня 2023 року,

пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс ГТС), та пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2497 (далі - Типовий договір транспортування), у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування,

пункту 15 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, у частині забезпечення Оператором ГРМ функціонування електронних сервісів надання послуги з приєднання, які мають забезпечити взаємодію та документообіг між замовником та оператором газорозподільчої системи у процесі приєднання, інформування замовника про стан надання послуги з приєднання та забезпечення відображення інформації про поточний стан виконання відповідних організаційних та технічних заходів, які здійснюються для надання послуги з приєднання замовнику, із зазначенням очікуваних та граничних строків їх виконання,

пункту 4.4 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, у частині зобов`язання щодо оплати рахунка, наданого постачальником "останньої надії" відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу;

пункту 2.2 Ліцензійних умов, а саме:

підпункту 6 у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку,

підпункту 16 у частині використання коштів, отриманих за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачених структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки), у визначеному розмірі та за цільовим призначенням,

підпункту 21 у частині виконання плану розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, зокрема Плану розвитку газорозподільної системи на 2022 - 2031 роки газорозподільного підприємства АТ «Івано-Франківськгаз», затвердженого постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2789 (далі - Плану розвитку на 2022 - 2031 роки),

підпункту 27 у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договорами транспортування природного газу,

підпункту 29 у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП,

пункту 30 у частині надання документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менш як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю)),

підпункту 31 у частині виконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством,;

пункту 2.5 Ліцензійних умов, а саме:

підпункту 6 у частині укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб`єктами ринку природного газу, у тому числі із споживачами,

підпункту 8 у частині забезпечення періодичної повірки (у тому числі демонтажу, транспортування, монтажу та ремонту) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника.

Позивач 23.10.2023 направив відповідачу листом за №76005-Сл-13616-1023 свої пояснення до вищевказаного акту перевірки (т.1 а.с.120-122).

За результатами розгляду Акту від 16.10.2023 №429 та пояснень позивача НКРЕКП прийнята оскаржувану постанову від 14.11.2023 №2125 «Про накладення штрафу на АТ «Івано-Франківськгаз» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» та розпорядження від 14.11.2023 №310-р «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз» (т.1 а.с.123-127).

З оскаржуваної постанови №2125 (т.1 а.с.123-125) вбачається, що відповідачем накладено на позивача штраф у розмірі 813 127,00 гривень за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов, а саме:

пункту 2.1 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме пункту 15 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, у частині забезпечення Оператором ГРМ функціонування електронних сервісів надання послуги з приєднання, які мають забезпечити взаємодію та документообіг між замовником та оператором газорозподільчої системи у процесі приєднання, інформування замовника про стан надання послуги з приєднання та забезпечення відображення інформації про поточний стан виконання відповідних організаційних та технічних заходів, які здійснюються для надання послуги з приєднання замовнику, із зазначенням очікуваних та граничних строків їх виконання,

пункту 4.4 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, у частині зобов`язання щодо оплати рахунка, наданого постачальником "останньої надії" відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу;

підпункту 27 пункту 2.2 у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договорами транспортування природного газу;

пункту 2.5 Ліцензійних умов, а саме:

підпункту 6 у частині укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб`єктами ринку природного газу, у тому числі із споживачами,

підпункту 8 у частині забезпечення періодичної повірки (у тому числі демонтажу, транспортування, монтажу та ремонту) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника.

Позивач, вважаючи вищевказану постанову та розпорядження протиправними, звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначені Законом України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Закон № 1540-VIII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом державного контролю та застосування заходів впливу (п.4 ч.2 ст.3 Закону №1540-VIII).

Статтею 14 Закону №1540-VIII встановлено, що основною формою роботи Регулятора, як колегіального органу є засідання. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.1, 11, 12 ч.1 ст.17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

Статтею 19 Закону №1540-VIII встановлено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату або територіальних органів Регулятора.

Із змісту оскаржуваної постанови НКРЕКП від 14.11.2023 № 2125 вбачається що на підставі акту перевірки на позивача накладено штраф у розмірі 813 127,00 грн за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України Про ринок природного газу, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про правомірність застосування до позивача штрафу у розмірі 813 127,00 грн за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виходячи з такого.

Пунктом 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП 16.02.2017 № 201 визначено, що господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимог Закону України Про ринок природного газу, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Івано-Франківськгаз є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (КВЕД 35.22).

Статтею 17 Закону України Про природні монополії (далі - Закон № 1682-III) передбачено, що національні комісії регулювання діяльності суб`єктів природних монополій накладають штрафи на суб`єктів природних монополій (яким у даному випадку є позивач) за порушення в розмірах, визначених, зокрема, Законом При ринок природного газу № 329-VIII у випадках: невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють діяльність суб`єктів природних монополій, та порушення умов та правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов) у розмірі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, частина 2 статті 59 Закону України Про ринок природного газу, який є спеціальним законом по відношенню до сторін у даному спорі, містить перелік правопорушень на ринку природного газу, серед яких: 1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; 2) несанкціонований відбір природного газу; 3) використання природного газу споживачами в обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку постачальниками; 4) неподання або несвоєчасне надання звітності, передбаченої цим Законом, а також подання недостовірної інформації у такій звітності; 4-1) порушення обов`язку з відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги розподілу природного газу, та порушення обов`язку з перерахування на рахунки із спеціальним режимом використання коштів за розподіл природного газу, зарахованих на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відповідно до ч.3 ст.40 цього Закону; 5) використання приладів обліку природного газу, не повірених або не атестованих в установленому порядку; 6) необґрунтована відмова в доступі до газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища або установки LNG або у приєднанні до газотранспортної або газорозподільної системи; 7) несанкціоноване втручання в роботу газової інфраструктури; 8) самовільне під`єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання; 9) відмова у доступі уповноважених працівників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи, постачальника до приміщень, житлових та підсобних приміщень, де розташовані газові прилади (пристрої), лічильники газу, якщо обов`язок надання такого доступу встановлюється законодавством; 10) невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів; 11) неподання або несвоєчасне подання оператору газотранспортної системи, оператору газорозподільної системи, оператору газосховища, оператору установки LNG та суб`єктам владних повноважень на ринку природного газу інформації, передбаченої законодавством, або надання завідомо неправдивої інформації; 12) створення перешкод у виконанні робіт, пов`язаних з обслуговуванням об`єктів постачання природного газу та вжиття заходів до повного або часткового припинення постачання природного газу споживачам; 13) порушення технічних регламентів, норм, правил; 14) необґрунтована відмова у складенні та підписанні актів приймання-передачі природного газу; 15) невиконання вимог Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо встановлення вузлів обліку природного газу та/або припинення розподілу природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку.

Тобто, Закон України Про ринок природного газу, серед іншого, абсолютно виокремлює таке порушення, як порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Закон України Про ринок природного газу у статті 1 визначає поняття розподілу природного газу, як господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Відповідач акцентує увагу на порушеннях, які зводяться виключно до переписування акту перевірки, однак НКРЕКП ні у відзиві на позов, ні в акті перевірки, ні у відповіді на апеляційну скаргу, жодним чином не розкриває самої суті порушень у чому ж виявилося порушення саме Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Слід зазначити, що у п.4 ст.1 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності (далі - Закон № 222-VIII) визначає ліцензійні умови, як нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.

При цьому, відповідно до ч.9 ст.9 Закону № 222-VIII, вимоги ліцензійних умов до суб`єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, а згідно частини десятої цієї ж статті чітко вказується на те, що до ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги: 1) щодо додержання законодавства України у відповідній сфері або окремих законів у цілому; 2) законодавства, обов`язкові до виконання всіма суб`єктами господарювання.

Тобто, ліцензійні умови це специфічні вимоги в тій чи іншій сфері господарювання.

До такого висновку дійшов й Касаційний адміністративний суд Верховного суду у Постанові від 11.03.2021 року по справі № 640/20494/19.

При цьому, як вбачається з пункту 2.1. Ліцензійних умов, господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимог Закону України Про ринок природного газу, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Отже, зазначена норма є загальною, передбачає загальний, тобто не виключний перелік законодавчих актів, якими Оператори ГРМ керуються у своїй діяльності.

Пункт 2.1. Ліцензійних умов не містить вичерпного переліку вимог до провадження господарської діяльності, за порушення якого Законом України Про ринок природного газу передбачена відповідальність Оператора ГРМ.

Чинне законодавство, зокрема, положення Закону України Про ринок природного газу, встановлюють відповідальність суб`єктів ринку природного газу за порушення саме певних організаційних вимог у провадженні господарської діяльності.

Вичерпний перелік цих вимог встановлено у пункті 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови), де визначено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог:

1) провадити ліцензовану діяльність лише за допомогою засобів та місць провадження діяльності ліцензіата, зазначених у документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до документів, поданих ліцензіатом до НКРЕКП);

2) мати в наявності затверджену організаційну структуру суб`єкта господарювання відповідно до переліку робіт та затверджені положення про відповідні структурні підрозділи та посадові інструкції працівників згідно з розподілом обов`язків, повноважень та відповідальності осіб штатного розпису;

3) мати в організаційній структурі суб`єкта господарювання підрозділи та/або спеціалістів, які забезпечують виконання адміністративно-керівних, виробничо-технічних, планово-договірних, виробничих, юридичних функцій та функцій з контролю якості, промислової безпеки та охорони праці, ведення та збереження національних стандартів, будівельних норм та нормативно-правових актів у сфері нафтогазового комплексу та виконавчої документації;

4) зберігати протягом дії ліцензії документи, копії яких подавалися до НКРЕКП відповідно до вимог законодавства України;

5) повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії (крім документів до заяви щодо встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу), у строк не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін, крім інформації щодо кількості підключених споживачів, кількості об`єктів газорозподільної системи ліцензіата, кількості персоналу ліцензіата та його матеріально-технічної бази, яка надається протягом 30 днів після закінчення календарного року.

У разі зміни переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, ліцензіат повинен:

при доповнені переліку новими документами подати до НКРЕКП документи, якими доповнено перелік, протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни;

при зміні форми відомостей, що додаються до заяви про отримання ліцензії і складаються здобувачем ліцензії, подати до НКРЕКП відомості, форму яких змінено, за новою формою протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни;

6) складати звітність, затверджену НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та подавати її до НКРЕКП у встановленому порядку;

7) подавати НКРЕКП копії фінансової звітності у встановленому законодавством порядку.

Річна фінансова звітність ліцензіата, яка відповідно до законодавства підлягає обов`язковій перевірці аудитором, вимоги до якого встановлені Законом України Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність, має бути розміщена на вебсайті ліцензіата у порядку, встановленому Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні;

8) у разі планового або позапланового припинення (у зв`язку з неможливістю використання матеріально-технічної бази) провадження ліцензованої діяльності загалом або за певним місцем провадження ліцензованої діяльності ліцензіат зобов`язаний повідомити сторону, з якою укладено договір щодо розподілу природного газу, у встановлений договором строк про дату і причини припинення ліцензованої діяльності із визначенням приблизної дати відновлення її провадження;

9) забезпечити (за відсутності передбачених законодавством підстав для відмови в проведенні перевірки) допуск членів комісії з перевірки до її здійснення та забезпечити присутність керівника ліцензіата, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення НКРЕКП перевірки дотримання ліцензіатом вимог цих Ліцензійних умов та нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу;

10) з урахуванням статті 39 Закону України Про ринок природного газу у разі здійснення одночасно декількох видів господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягають ліцензуванню, вести окремий облік за кожним видом діяльності та затверджувати правила розподілу активів і зобов`язань, доходів та витрат між різними видами господарської діяльності;

11) забезпечити функціонування кол-центру для обслуговування споживачів, який оснащено єдиним багатоканальним номером телефону для стаціонарних та мобільних телефонів та єдиною електронною скринькою для прийому електронних повідомлень до кол-центру;

12) забезпечити функціонування та підтримувати на належному рівні персональний вебсайт у мережі Інтернет;

13) забезпечити належну організацію та функціонування особистого кабінету споживача в мережі Інтернет;

14) дотримуватися вимог чинного Кодексу газорозподільних систем, а також виконувати умови укладених із споживачами договорів розподілу природного газу відповідно до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого НКРЕКП;

15) надавати послуги розподілу природного газу за тарифами, що встановлені НКРЕКП;

16) використовувати кошти, отримані за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі;

17) створити на підприємстві комісії з експертизи засобів вимірювальної техніки та з розгляду актів про порушення та забезпечити їх роботу в порядку та відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем;

18) організувати та забезпечити вільний доступ до свого структурного підрозділу, що здійснює реєстрацію вхідної кореспонденції, з можливістю отримання вхідного номера на момент подання вхідної кореспонденції. Реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції має здійснюватися ліцензіатом в окремому журналі;

19) на письмову вимогу постачальника надати йому в десятиденний термін договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання його споживачам, підключеним до газорозподільної системи ліцензіата;

20) мати у власності чи користуванні будівлі та/або приміщення, в яких організовано прийом та обслуговування споживачів;

21) розробляти та щороку до 31 липня подавати на затвердження до НКРЕКП та виконувати план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років;

22) розробити і запровадити програму відповідності згідно із статтею 39 Закону України Про ринок природного газу;

23) сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП;

24) щорічно подавати до НКРЕКП звіт про виконання програми відповідності;

25) забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення ліцензованої діяльності, а також розміщувати на своєму вебсайті у недискримінаційний спосіб інформацію, яка стимулюватиме розвиток ринку природного газу;

26) мати укладений з оператором газотранспортної системи договір транспортування природного газу відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого НКРЕКП;

27) здійснювати розрахунки із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу;

28) у строки, передбачені Порядком ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 03 березня 2020 року № 548, звернутися із письмовою заявою до НКРЕКП щодо проведення перевірки додержання ним ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо:

ліцензіат має намір передати цілісний майновий комплекс іншому суб`єкту господарювання (якщо статутними документами не передбачено, що до суб`єкта господарювання, якому передається цілісний майновий комплекс, переходять усі права і обов`язки попереднього ліцензіата);

ліцензіат, що здійснює господарську діяльність на цілісному майновому комплексі, має намір анулювати ліцензію.

29) дотримуватись мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП;

30) надавати НКРЕКП документи, інформацію та звітність, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менш як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю));

31) виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством;

32) забезпечити необхідні умови доступності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будівель та приміщень, у яких здійснюється прийом та обслуговування споживачів та/або отримуються звернення або скарги від споживачів, відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів;

33) вносити відомості про споживачів природного газу, приєднаних до мереж ліцензіата, до інформаційної бази даних споживання природного газу у випадках та обсязі, встановлених Положенням про інформаційну базу даних споживання природного газу, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст.37 Закону України Про ринок природного газу встановлено, що оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Відповідно до частини 1 ст.38 Закону України Про ринок природного газу, права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Частиною 2 ст.38цього Закону, передбачено, що з метою виконання функцій, передбачених ч.1 ст.37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний:

1) розробляти, щороку до 31 липня подавати на затвердження Регулятору, розміщувати на своєму веб-сайті та виконувати план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років;

2) вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи;

3) розробити і впроваджувати програму відповідності згідно із ст.39 цього Закону;

4) вживати заходів для підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час здійснення своєї господарської діяльності;

5) надавати інформацію, обов`язковість надання якої встановлена законодавством;

6) забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення господарської діяльності, а також розміщувати на своєму веб-сайті у недискримінаційний спосіб інформацію, яка стимулюватиме розвиток ринку природного газу;

7) вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

Основні функції Оператора ГРМ визначені ч.3 глави 2 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, а саме:

1) забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел (від ГДП та ВБГ, підключених до ГРМ, та від суміжних ГРМ) до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів;

2) забезпечення оперативно-диспетчерського управління ГРМ та планово-профілактичних і аварійно-відновлювальних робіт на об`єктах ГРМ з урахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки;

3) забезпечення максимальної економічності, оптимальних режимів та надійності роботи ГРМ, розробка оптимальних технологічних режимів роботи ГРМ для безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів;

4) забезпечення організації та реєстрації взаємовідносин (адміністрування) суб`єктів ринку природного газу, які підключені до/через ГРМ та співпрацюють з ним, при забезпеченні розподілу (передачі) природного газу ГРМ;

5) виконання договірних зобов`язань при розподілі (споживанні, передачі) природного газу ГРМ;

6) своєчасне інформування суб`єктів ринку природного газу про відхилення технологічних режимів роботи ГРМ, що можуть вплинути на режим газоспоживання (обмеження обсягів тощо), та вжиття заходів щодо їх ліквідації;

7) забезпечення контролю якості фізико-хімічних характеристик та показників природного газу, який передається до/з ГРМ;

8) забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ;

9) забезпечення приєднання об`єктів замовників до ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності або користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, за їх зверненням та за умови дотримання вимог цього Кодексу;

10) забезпечення балансування між об`ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ (від ГТС, ГДП, ВБГ, інших ГРМ) та об`ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ);

11) формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об`єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об`єктах суб`єктів ринку природного газу, які знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ та/або які замовили розподіл природного газу ГРМ у відповідному періоді;

12) співпраця з операторами суміжних систем з метою надійного та ефективного функціонування ГРМ;

13) дослідження потреб споживачів (замовників), у тому числі різних галузей економіки, в природному газі для здійснення підготовки планів розвитку та розбудови ГРМ.

Суд погоджується з доводами позивача, що перевіркою не встановлено запровадження АТ «Івано-Франківськгаз» таких організаційних заходів, прийняття таких внутрішніх нормативно-правових актів чи регламентів, які б не відповідали чи суперечили положенням та вимогам Закону України Про ринок природного газу, Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, чи відсутності таких, які регламентують виконання визначених законом, вищенаведених основних функцій Оператора ГРМ.

Вичерпний перелік організаційних вимог передбачений у п. 2.2. Ліцензійних умов.

Відповідно до підпункту 14 п. 2.2. Ліцензійних умов, Оператор ГРМ зобов`язаний дотримуватися вимог чинного Кодексу газорозподільних систем, а також виконувати умови укладених із споживачами договорів розподілу природного газу відповідно до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого НКРЕКП.

Тобто, у випадку недотримання АТ «Івано-Франківськгаз» положень Кодексу ГРМ, НКРЕКП повинно притягати Оператора ГРМ до відповідальності за порушення зазначеного підпункту 14.

Проте, в оскаржуваній постанові про порушення даного підпункту Ліцензійних умов взагалі нічого не вказано.

Відповідно до оскаржуваної постанови у частині додержання вимог Кодексу ГРМ АТ АТ «Івано-Франківськгаз» притягнуто до відповідальності (накладено штраф) за порушення лише деяких його положень стосовно декількох споживачів.

Як зазначено вище, закон встановлює відповідальність саме за порушення Ліцензійних умов, які мають вичерпний перелік вимог до господарської діяльності у цілому, а не окремих положень Кодексу ГРМ, допущених відносно окремих споживачів з тих чи інших причин.

Вищевказане підтверджується, що НКРЕКП не вимагає усунення такого порушення Ліцензійних умов, яке передбачене пп.14 п.2.2, і в оскаржуваному розпорядженні.

Таким чином, суд констатує, що навіть у разі наявності певних порушень законодавства на ринку природного газу чи вимог Кодексу ГРМ, вказане не свідчить та не є порушенням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, адже ліцензійні умови є специфічними вимогами в тій чи іншій сфері господарювання (у даному випадку розподілу природного газу), які обумовлюють сам процес здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу та надання послуг з розподілу природного газу, як побутовим, так і не побутовим споживачам.

Враховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова від 14.11.2023 №2125 «Про накладення штрафу» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» є протиправною через відсутність порушень вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у діях ліцензіата, а тому вона підлягає скасуванню.

Оскільки судом визнано постанову протиправною то вимога про скасування розпорядження від 14.11.2023 № 310-р «Про усунення порушень», яким зобов`язується позивача про усунення порушень є похідною та підлягає до задоволення.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 14 880,90 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи АТ "Івано-Франківськгаз" (код ЄДРПОУ - 03361046, вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76010) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ - 39369133, вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта щодо державного регулювання цін та тарифів, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 14.11.2023 №224 «Про накладення штрафу на АТ «Івано-Франківськгаз» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

Визнати протиправним та скасувати розпорядження від 14.11.2023 № 310-р «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз».

Cтягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ - 39369133, вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи АТ "Івано-Франківськгаз" (код ЄДРПОУ - 03361046, вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76010) сплачений судовий збір в розмірі 14 880 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 90 копійок.

Сторонам рішення надіслати через підсистему Електронний суд.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.