Постанова

від 29.11.2024 по справі 300/8911/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 300/8911/23 пров. № А/857/12859/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року(прийняте в м. Івано-Франківську суддею Микитюком Р. В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження) в адміністративній справі № 300/8911/23 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування індивідуального акта щодо державного регулювання цін та тарифів,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2023 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» (далі також - АТ «Івано-Франківськгаз», Товариство, позивач) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправними і скасувати:

- постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП, відповідач) від 14 листопада 2023 року № 224 «Про накладення штрафу на АТ «Івано-Франківськгаз» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання»;

- розпорядження НКРЕКП від 14 листопада 2023 року № 310-р «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз».

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що твердження відповідача про порушення позивачем підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків з оператором газотранспортної системи є передчасними і, як наслідок, необґрунтованими, позаяк станом на дату закінчення перевірки сума заборгованості є неузгодженою та позивачем не визнається. Також укладення актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін із суміжними суб`єктами ринку природного галу, в тому числі зі споживачами, було утруднене через складний епідеміологічний стан (COVID19) на території області впродовж 2020 - 2022 років, а надалі через повномасштабне вторгнення; вказане потребує додаткового часу; з приводу цього серед населення проводиться роз`яснювальна робота. Стосовно забезпечення проведення періодичної повірки лічильників газу вказало, що переважна кількість лічильників повірена; також це було пов`язане з відсутністю у Товариства необхідної технічної пропускної потужності.

Також НКРЕКП не наділена абсолютними дискреційними повноваженням у застосуванні штрафної санкції до АТ «Івано-Франківськгаз», позаяк така санкція та її розмір мають відповідати конкретному виду виявленого правопорушення, тобто НКРЕКП може встановлювати конкретний розмір штрафної санкції за умови, що він визначений у межах закону та передбачений за конкретно виявлене правопорушення; а за одне правопорушення на ринку природного газу може бути застосоване лише один вид штрафної санкції або штраф разом із зупиненням ліцензії. Крім того, покликається на порушення відповідачем процедурних моментів при винесенні оскаржуваної постанови.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило НКРЕКП, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильного рішення. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що факт вчинених порушень підтверджено матеріалами справи та загалом не заперечується позивачем, а висновки суду першої інстанції щодо нібито дотримання Позивачем ліцензійних умов є хибним та безпідставними. А посилання позивача на запроваджений в Україні карантинних заходів не може слугувати підставою для нівелювання відповідальності Ліцензіата за встановлені проведеною перевіркою порушення. Позивач не може та не повинен намагатися отримати вигоду від ситуації яка склалася в державі. З приводу наявної заборгованості позивача перед оператором газотранспортної системи НКРЕКП вважає безпідставним посилання Позивача на судові справи № 909/373/18, № 908/1214/19, № 909/65/20, № 909/948/20, № 909/847/21, № 909/1040/21, № 909/840/22 як мотивування недотримання останнім вимог пункту підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, позаяк рішення у цих справах відсутні. Також факт оскарження позивачем у судовому порядку рахунків на оплату послуги з балансування та актів приймання передачі не звільняє товариство від обов`язку дотримуватися Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу. Також НКРЕКП акцентує увагу, що мотивувальна частина рішення суду першої інстанції не містить мотивованої оцінки аргументів сторін відносно порушень позивачем вимог законодавства, які були виявлені НКРЕКП та, зокрема, якими Ліцензіат мотивував власні позовні вимоги.

АТ «Івано-Франківськгаз» подало відзив на вказану апеляційну скаргу, вважаючи, що така є необґрунтованою, безпідставною, надуманою, та такою, що не підтверджена належними засобами доказування. Тому просило відмовити в задоволенні апеляційної скарги НКРЕКП, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив обґрунтовує загалом тими ж доводами, що й вимоги позовної заяви. Також, з покликанням норми Законів України «Про природні монополії», «Про ринок природного газу», «Про ліцензування видів господарської діяльності», положення Ліцензійних умов, аналізуючи повноваження ліцензіата, оператора газорозподільної системи, оператора ГРМ, вказує, що у випадку недотримання АТ «Івано-Франківськгаз» положень Кодексу ГРМ, НКРЕКП повинно притягувати оператора ГРМ до відповідальності за порушення підпункту 14 Ліцензійних умов. Проте, його притягнуто за порушення лише деяких положень стосовно декількох споживачів.

Також у постанові НКРЕКП при визначенні розміру штрафних санкцій лише зазначив про вчинені позивачем правопорушення. Однак, вказана постанова не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого ним правопорушення та відповідність вчиненого правопорушення розміру штрафу. В оскаржуваній постанові відповідачем не визначено наскільки невиконання умов, зазначених у постанові, може призвести до реального настання негативних наслідків. Тобто, при визначені міри відповідальності за порушення позивачем вимог Ліцензійних умов відповідачем було порушено норми статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 69 Закону України «Про ринок природного газу» та статті 22 Закону України «Про НКРЕКП», а саме: не враховано принципу пропорційності порушення і покарання, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, та притягнуто до відповідальності без наявності вини. Очевидним є те, що принцип співмірності, обґрунтованості при накладенні на позивача штрафу в розмірі 813 127,00 грн відповідачем у постанові не дотриманий, що відповідно є порушенням законодавства України. Також вважає безпідставним одночасне застосування штрафу за п`ять порушень.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, АТ «Івано-Франківськгаз» є підприємством, що здійснює господарську діяльність із розподілу природного газу, яке діє на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП № 852 від 29.06.2017.

Відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2023 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 23.11.2022 № 1550 та повідомлення на проведення планової перевірки від 28.08.2023 № 37/83-23, у строк з 19.09.2023 по 09.10.2023 відповідач провів планову перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу, за період діяльності з 01.01.2022 по 31.12.2022.

За результатами планової перевірки АТ «Івано-Франківськгаз» складено Акт № 429 від 16.10.2023 (т. 1 а. с. 59 - 119), яким встановлено ряд порушень законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійних умов), допущених Ліцензіатом при здійсненні своєї господарської діяльності з розподілу природного газу, а саме:

пункту 2.1 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме:

- пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» у частині забезпечення встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, - до 01 січня 2012 року; для приготування їжі до 01 січня 2016 року; тільки для приготування їжі до 01 січня 2023 року;

- пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс ГТС), та пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2497 (далі - Типовий договір транспортування), у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування;

- пункту 15 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, у частині забезпечення Оператором ГРМ функціонування електронних сервісів надання послуги з приєднання, які мають забезпечити взаємодію та документообіг між замовником та оператором газорозподільчої системи у процесі приєднання, інформування замовника про стан надання послуги з приєднання та забезпечення відображення інформації про поточний стан виконання відповідних організаційних та технічних заходів, які здійснюються для надання послуги з приєднання замовнику, із зазначенням очікуваних та граничних строків їх виконання;

- пункту 4.4 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, у частині зобов`язання щодо оплати рахунка, наданого постачальником "останньої надії" відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу;

пункту 2.2 Ліцензійних умов, а саме:

- підпункту 6 у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку;

- підпункту 16 у частині використання коштів, отриманих за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачених структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки), у визначеному розмірі та за цільовим призначенням;

- підпункту 21 у частині виконання плану розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, зокрема Плану розвитку газорозподільної системи на 2022 - 2031 роки газорозподільного підприємства АТ «Івано-Франківськгаз», затвердженого постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2789 (далі - Плану розвитку на 2022 - 2031 роки);

- підпункту 27 у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договорами транспортування природного газу;

- підпункту 29 у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП;

- пункту 30 у частині надання документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менш як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

- підпункту 31 у частині виконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством;

пункту 2.5 Ліцензійних умов, а саме:

- підпункту 6 у частині укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб`єктами ринку природного газу, у тому числі із споживачами;

- підпункту 8 у частині забезпечення періодичної повірки (у тому числі демонтажу, транспортування, монтажу та ремонту) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника.

Позивач 23.10.2023 направив відповідачу листом за № 76005-Сл-13616-1023 свої пояснення до вищевказаного акта перевірки (т. 1 а. с. 120 - 122).

За результатами розгляду Акта від 16.10.2023 № 429 та пояснень позивача НКРЕКП прийнята оскаржувану постанову від 14.11.2023 № 2125 «Про накладення штрафу на АТ «Івано-Франківськгаз» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» та розпорядження від 14.11.2023 № 310-р «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз» (т. 1 а. с. 123 - 127).

Із оскаржуваної постанови № 2125 (т. 1 а. с. 123 - 125) видно, що відповідачем накладено на позивача штраф у розмірі 813 127,00 гривень за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов, а саме:

- пункту 2.1 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме пункту 15 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, у частині забезпечення Оператором ГРМ функціонування електронних сервісів надання послуги з приєднання, які мають забезпечити взаємодію та документообіг між замовником та оператором газорозподільчої системи у процесі приєднання, інформування замовника про стан надання послуги з приєднання та забезпечення відображення інформації про поточний стан виконання відповідних організаційних та технічних заходів, які здійснюються для надання послуги з приєднання замовнику, із зазначенням очікуваних та граничних строків їх виконання;

- пункту 4.4 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, у частині зобов`язання щодо оплати рахунка, наданого постачальником "останньої надії" відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу;

- підпункту 27 пункту 2.2 у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договорами транспортування природного газу;

пункту 2.5 Ліцензійних умов, а саме:

- підпункту 6 у частині укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб`єктами ринку природного газу, у тому числі із споживачами;

- підпункту 8 у частині забезпечення періодичної повірки (у тому числі демонтажу, транспортування, монтажу та ремонту) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника.

Позивач, вважаючи вказані постанову та розпорядження протиправними, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що оскаржувані постанова НКРЕКП від 14 листопада 2023 року № 224 «Про накладення штрафу на АТ «Івано-Франківськгаз» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», а також розпорядження НКРЕКП від 14 листопада 2023 року № 310-р «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз» є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, частково відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є частково правильними з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначені Законом України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Закон № 1540-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом державного контролю та застосування заходів впливу (пункт 4 частини другої статті 3 Закону № 1540-VIII).

Статтею 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що основною формою роботи Регулятора, як колегіального органу є засідання. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до пунктів 1, 11, 12 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

Статтею 19 Закону № 1540-VIII встановлено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату або територіальних органів Регулятора.

Зі змісту оскаржуваної постанови НКРЕКП від 14.11.2023 № 2125 видно, що на підставі акту перевірки на позивача накладено штраф у розмірі 813 127,00 грн за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України Про ринок природного газу, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про правомірність застосування до позивача штрафу у розмірі 813 127,00 грн за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виходячи з такого.

Пунктом 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП 16.02.2017 № 201 визначено, що господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимог Закону України Про ринок природного газу, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Івано-Франківськгаз є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (КВЕД 35.22).

Статтею 17 Закону України Про природні монополії (далі - Закон № 1682-III) передбачено, що національні комісії регулювання діяльності суб`єктів природних монополій накладають штрафи на суб`єктів природних монополій (яким у даному випадку є позивач) за порушення в розмірах, визначених, зокрема, Законом При ринок природного газу № 329-VIII у випадках: невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють діяльність суб`єктів природних монополій, та порушення умов та правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов) у розмірі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, частина 2 статті 59 Закону України Про ринок природного газу, який є спеціальним законом по відношенню до сторін у даному спорі, містить перелік правопорушень на ринку природного газу, серед яких: 1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; 2) несанкціонований відбір природного газу; 3) використання природного газу споживачами в обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку постачальниками; 4) неподання або несвоєчасне надання звітності, передбаченої цим Законом, а також подання недостовірної інформації у такій звітності; 4-1) порушення обов`язку з відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги розподілу природного газу, та порушення обов`язку з перерахування на рахунки із спеціальним режимом використання коштів за розподіл природного газу, зарахованих на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відповідно до ч.3 ст.40 цього Закону; 5) використання приладів обліку природного газу, не повірених або не атестованих в установленому порядку; 6) необґрунтована відмова в доступі до газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища або установки LNG або у приєднанні до газотранспортної або газорозподільної системи; 7) несанкціоноване втручання в роботу газової інфраструктури; 8) самовільне під`єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання; 9) відмова у доступі уповноважених працівників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи, постачальника до приміщень, житлових та підсобних приміщень, де розташовані газові прилади (пристрої), лічильники газу, якщо обов`язок надання такого доступу встановлюється законодавством; 10) невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів; 11) неподання або несвоєчасне подання оператору газотранспортної системи, оператору газорозподільної системи, оператору газосховища, оператору установки LNG та суб`єктам владних повноважень на ринку природного газу інформації, передбаченої законодавством, або надання завідомо неправдивої інформації; 12) створення перешкод у виконанні робіт, пов`язаних з обслуговуванням об`єктів постачання природного газу та вжиття заходів до повного або часткового припинення постачання природного газу споживачам; 13) порушення технічних регламентів, норм, правил; 14) необґрунтована відмова у складенні та підписанні актів приймання-передачі природного газу; 15) невиконання вимог Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо встановлення вузлів обліку природного газу та/або припинення розподілу природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку.

Тобто, Закон України Про ринок природного газу, серед іншого, абсолютно виокремлює таке порушення, як порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Закон України Про ринок природного газу у статті 1 визначає поняття розподілу природного газу, як господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Пункт 4 статті 1 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності (далі - Закон № 222-VIII) визначає ліцензійні умови, як нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.

А відповідно до частини дев`ятої статті 9 Закону № 222-VIII вимоги ліцензійних умов до суб`єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, а згідно частини десятої цієї ж статті чітко вказується на те, що до ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги: 1) щодо додержання законодавства України у відповідній сфері або окремих законів у цілому; 2) законодавства, обов`язкові до виконання всіма суб`єктами господарювання.

Тобто, ліцензійні умови - це специфічні вимоги в тій чи іншій сфері господарювання.

За змістом пункту 2.1 Ліцензійних умов господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимог Закону України Про ринок природного газу, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Отже, зазначена норма є загальною, передбачає загальний, тобто не виключний перелік законодавчих актів, якими Оператори ГРМ керуються у своїй діяльності.

Пункт 2.1 Ліцензійних умов не містить вичерпного переліку вимог до провадження господарської діяльності, за порушення якого Законом України Про ринок природного газу передбачена відповідальність Оператора ГРМ.

Чинне законодавство, зокрема, положення Закону України Про ринок природного газу, встановлюють відповідальність суб`єктів ринку природного газу за порушення саме певних організаційних вимог у провадженні господарської діяльності.

Вичерпний перелік цих вимог встановлено у пункті 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови), де визначено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог:

1) провадити ліцензовану діяльність лише за допомогою засобів та місць провадження діяльності ліцензіата, зазначених у документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до документів, поданих ліцензіатом до НКРЕКП);

2) мати в наявності затверджену організаційну структуру суб`єкта господарювання відповідно до переліку робіт та затверджені положення про відповідні структурні підрозділи та посадові інструкції працівників згідно з розподілом обов`язків, повноважень та відповідальності осіб штатного розпису;

3) мати в організаційній структурі суб`єкта господарювання підрозділи та/або спеціалістів, які забезпечують виконання адміністративно-керівних, виробничо-технічних, планово-договірних, виробничих, юридичних функцій та функцій з контролю якості, промислової безпеки та охорони праці, ведення та збереження національних стандартів, будівельних норм та нормативно-правових актів у сфері нафтогазового комплексу та виконавчої документації;

4) зберігати протягом дії ліцензії документи, копії яких подавалися до НКРЕКП відповідно до вимог законодавства України;

5) повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії (крім документів до заяви щодо встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу), у строк не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін, крім інформації щодо кількості підключених споживачів, кількості об`єктів газорозподільної системи ліцензіата, кількості персоналу ліцензіата та його матеріально-технічної бази, яка надається протягом 30 днів після закінчення календарного року.

У разі зміни переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, ліцензіат повинен:

при доповнені переліку новими документами подати до НКРЕКП документи, якими доповнено перелік, протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни;

при зміні форми відомостей, що додаються до заяви про отримання ліцензії і складаються здобувачем ліцензії, подати до НКРЕКП відомості, форму яких змінено, за новою формою протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни;

6) складати звітність, затверджену НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та подавати її до НКРЕКП у встановленому порядку;

7) подавати НКРЕКП копії фінансової звітності у встановленому законодавством порядку.

Річна фінансова звітність ліцензіата, яка відповідно до законодавства підлягає обов`язковій перевірці аудитором, вимоги до якого встановлені Законом України Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність, має бути розміщена на вебсайті ліцензіата у порядку, встановленому Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні;

8) у разі планового або позапланового припинення (у зв`язку з неможливістю використання матеріально-технічної бази) провадження ліцензованої діяльності загалом або за певним місцем провадження ліцензованої діяльності ліцензіат зобов`язаний повідомити сторону, з якою укладено договір щодо розподілу природного газу, у встановлений договором строк про дату і причини припинення ліцензованої діяльності із визначенням приблизної дати відновлення її провадження;

9) забезпечити (за відсутності передбачених законодавством підстав для відмови в проведенні перевірки) допуск членів комісії з перевірки до її здійснення та забезпечити присутність керівника ліцензіата, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення НКРЕКП перевірки дотримання ліцензіатом вимог цих Ліцензійних умов та нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу;

10) з урахуванням статті 39 Закону України Про ринок природного газу у разі здійснення одночасно декількох видів господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягають ліцензуванню, вести окремий облік за кожним видом діяльності та затверджувати правила розподілу активів і зобов`язань, доходів та витрат між різними видами господарської діяльності;

11) забезпечити функціонування кол-центру для обслуговування споживачів, який оснащено єдиним багатоканальним номером телефону для стаціонарних та мобільних телефонів та єдиною електронною скринькою для прийому електронних повідомлень до кол-центру;

12) забезпечити функціонування та підтримувати на належному рівні персональний вебсайт у мережі Інтернет;

13) забезпечити належну організацію та функціонування особистого кабінету споживача в мережі Інтернет;

14) дотримуватися вимог чинного Кодексу газорозподільних систем, а також виконувати умови укладених із споживачами договорів розподілу природного газу відповідно до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого НКРЕКП;

15) надавати послуги розподілу природного газу за тарифами, що встановлені НКРЕКП;

16) використовувати кошти, отримані за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі;

17) створити на підприємстві комісії з експертизи засобів вимірювальної техніки та з розгляду актів про порушення та забезпечити їх роботу в порядку та відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем;

18) організувати та забезпечити вільний доступ до свого структурного підрозділу, що здійснює реєстрацію вхідної кореспонденції, з можливістю отримання вхідного номера на момент подання вхідної кореспонденції. Реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції має здійснюватися ліцензіатом в окремому журналі;

19) на письмову вимогу постачальника надати йому в десятиденний термін договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання його споживачам, підключеним до газорозподільної системи ліцензіата;

20) мати у власності чи користуванні будівлі та/або приміщення, в яких організовано прийом та обслуговування споживачів;

21) розробляти та щороку до 31 липня подавати на затвердження до НКРЕКП та виконувати план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років;

22) розробити і запровадити програму відповідності згідно із статтею 39 Закону України Про ринок природного газу;

23) сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП;

24) щорічно подавати до НКРЕКП звіт про виконання програми відповідності;

25) забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення ліцензованої діяльності, а також розміщувати на своєму вебсайті у недискримінаційний спосіб інформацію, яка стимулюватиме розвиток ринку природного газу;

26) мати укладений з оператором газотранспортної системи договір транспортування природного газу відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого НКРЕКП;

27) здійснювати розрахунки із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу;

28) у строки, передбачені Порядком ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 03 березня 2020 року № 548, звернутися із письмовою заявою до НКРЕКП щодо проведення перевірки додержання ним ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо:

ліцензіат має намір передати цілісний майновий комплекс іншому суб`єкту господарювання (якщо статутними документами не передбачено, що до суб`єкта господарювання, якому передається цілісний майновий комплекс, переходять усі права і обов`язки попереднього ліцензіата);

ліцензіат, що здійснює господарську діяльність на цілісному майновому комплексі, має намір анулювати ліцензію.

29) дотримуватись мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП;

30) надавати НКРЕКП документи, інформацію та звітність, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менш як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю));

31) виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством;

32) забезпечити необхідні умови доступності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будівель та приміщень, у яких здійснюється прийом та обслуговування споживачів та/або отримуються звернення або скарги від споживачів, відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів;

33) вносити відомості про споживачів природного газу, приєднаних до мереж ліцензіата, до інформаційної бази даних споживання природного газу у випадках та обсязі, встановлених Положенням про інформаційну базу даних споживання природного газу, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Відповідно до статті 38 Закону України Про ринок природного газу, права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

З метою виконання функцій, передбачених ч.1 ст.37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний:

1) розробляти, щороку до 31 липня подавати на затвердження Регулятору, розміщувати на своєму веб-сайті та виконувати план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років;

2) вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи;

3) розробити і впроваджувати програму відповідності згідно із ст.39 цього Закону;

4) вживати заходів для підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час здійснення своєї господарської діяльності;

5) надавати інформацію, обов`язковість надання якої встановлена законодавством;

6) забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення господарської діяльності, а також розміщувати на своєму веб-сайті у недискримінаційний спосіб інформацію, яка стимулюватиме розвиток ринку природного газу;

7) вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

Основні функції Оператора ГРМ визначені ч.3 глави 2 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, а саме:

1) забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел (від ГДП та ВБГ, підключених до ГРМ, та від суміжних ГРМ) до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів;

2) забезпечення оперативно-диспетчерського управління ГРМ та планово-профілактичних і аварійно-відновлювальних робіт на об`єктах ГРМ з урахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки;

3) забезпечення максимальної економічності, оптимальних режимів та надійності роботи ГРМ, розробка оптимальних технологічних режимів роботи ГРМ для безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів;

4) забезпечення організації та реєстрації взаємовідносин (адміністрування) суб`єктів ринку природного газу, які підключені до/через ГРМ та співпрацюють з ним, при забезпеченні розподілу (передачі) природного газу ГРМ;

5) виконання договірних зобов`язань при розподілі (споживанні, передачі) природного газу ГРМ;

6) своєчасне інформування суб`єктів ринку природного газу про відхилення технологічних режимів роботи ГРМ, що можуть вплинути на режим газоспоживання (обмеження обсягів тощо), та вжиття заходів щодо їх ліквідації;

7) забезпечення контролю якості фізико-хімічних характеристик та показників природного газу, який передається до/з ГРМ;

8) забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ;

9) забезпечення приєднання об`єктів замовників до ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності або користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, за їх зверненням та за умови дотримання вимог цього Кодексу;

10) забезпечення балансування між об`ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ (від ГТС, ГДП, ВБГ, інших ГРМ) та об`ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ);

11) формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об`єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об`єктах суб`єктів ринку природного газу, які знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ та/або які замовили розподіл природного газу ГРМ у відповідному періоді;

12) співпраця з операторами суміжних систем з метою надійного та ефективного функціонування ГРМ;

13) дослідження потреб споживачів (замовників), у тому числі різних галузей економіки, в природному газі для здійснення підготовки планів розвитку та розбудови ГРМ.

Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг передбачена статтею 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», відповідно до якої посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є, зокрема: порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

У разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді:

1) попередження про необхідність усунення порушень;

2) штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах:

від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу, зокрема:

б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню;

б-1) за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Регулятора, прийнятих у межах його повноважень;

б-2) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу;

в) за порушення правил обліку та звітності суб`єктів ринку природного газу, передбачених цим Законом.

Штрафи, передбачені цією статтею, мають бути ефективними, стримуючими та пропорційними, а їх розмір має відповідати виду, тривалості та тяжкості порушення, завданій споживачам шкоді та потенційній вигоді від торгівлі з використанням інсайдерської інформації, маніпулювання або спроби маніпулювання на оптовому енергетичному ринку.

Під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, приймається у 30-денний строк з дня складення акта перевірки чи висновку про результати розслідування зловживань на оптовому енергетичному ринку.

За одне правопорушення на ринку природного газу може застосуватися лише один вид штрафної санкції (штраф) або штраф разом із зупиненням дії ліцензії.

Аналізуючи покликання НКРЕКП на недотримані позивачем вимог підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договорами транспортування природного газу за надані послуги з балансування у 2022 році колегія суддів зауважує, що АТ «Івано-Франківськгаз», не погоджувалося із сумою заборгованості з огляду на незгоду з виставленими рахунками та актами щодо вартості наданих послуг, існуванням економічно необґрунтованих тарифів на розподіл природного газу, що було предметом судового розгляду в справах № 909/373/18, № 908/1214/19, № 909/65/20, № 909/948/20, № 909/847/21, № 909/1040/21, № 909/840/22. Водночас, станом на час проведення перевірки рішення у вказаних справах відсутні, тобто суми заборгованості на час перевірки не були узгодженими.

Також Товариство брало участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14 липня 2021 року № 1639-IX (далі - Закон № 1639-IX) заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону включає, зокрема:

заборгованість постачальників природного газу, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01 січня 2020 року, не сплачена станом на розрахункову дату;

заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплачена станом на розрахункову дату;

заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1639-IX для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що постановою НКРЕКП від 01.11.2022 №1374 АТ «Івано-Франківськгаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, а тому така заборгованість підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-IX.

За таких умов колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на порушення позивачем зазначених вище вимог.

Стосовно порушення підпункту 6 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб`єктами ринку природного газу, у тому числі зі споживачами, як встановлено в ході перевірки станом на 31.12.2022 залишаються не оформленими акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін зі споживачами (багатоквартирними житловими будинками, в яких відсутній балансоутримувач) у кількості 2281 од.

З приводу цього позивач зазначає, що вагомим фактором, який сприяв затримці укладення позивачем актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб`єктами ринку природного газу, були складний епідеміологічний стан на території області продовж 2020 - 2022 років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» були запроваджені протиепідемічні обмежувальні заходи, у зв`язку з чим були обмежені фізичні контакти працівників позивача та споживачів, а також відбулося повномасштабне вторгнення, що загалом негативно вплинуло на динаміку оформлення актів.

Також Товариство проводить роз`яснювальну роботу серед населення через заходи масової інформації та листами інформує органи місцевого самоврядування щодо необхідності підписання актів розмежування та укладення угод на технічне обслуговування.

Стосовно порушенням Товариством вимог підпункту 8 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов в частині обов`язку ліцензіата забезпечити проведення періодичні повірки (у тому числі демонтаж, транспортування, монтаж та ремонт) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2022:

- кількість приладів обліку із простроченим терміном державної повірки по Підприємству становила 112 971 шт.;

- кількість приладів обліку, які включено до плану по повірці побутових лічильників у 2022 році становила 48 000 шт. (29 474 лічильників, в яких термін повірки настав у 2022 році та 18 526 лічильники в яких термін повірки настав до 2022 року);

- фактично проведено повірку 47 609 шт. побутових лічильників (33,42 %);

- станом на 31 грудня 2022 року залишились не повіреними 94 836 побутових лічильників газу.

З приводу цього позивач зауважив, що із 48000 шт. приладів обліку, включених до плану по повірці побутових лічильників у 2022 році фактично проведено повірку побутових лічильників у кількості 47 609 шт., тобто 99,19 % від затвердженого річного плану.

Зазначає, що за період 2022 року підприємство не мало технічної пропускної потужності щодо повірки більше ніж 50 тис. лічильників газу на рік на існуючому обладнанні в повірочній лабораторії підприємства, а для повірки всіх лічильників з протермінованою повіркою необхідно збільшувати кількість персоналу, обладнання та засобів, проте такі зміни повинні бути затвердженні та погодженні Регулятором при затвердженні тарифу на розподіл природного газу. Також через повномасштабне вторгнення на кілька місяців була паралізована робота метрологічної служби; також через негативний вплив на соціальну ситуацію в країні є численні випадки відсутності абонентів за місцем реєстрації, що унеможливлює виконання робіт з монтажу лічильника газу.

При цьому зміни режиму нарахування по споживачах, в яких протерміновано чергову повірку лічильника газу з вини оператора ГРМ, не проводилося.

З приводу доводів Товариства про те, що у постанові НКРЕКП при визначенні розміру штрафних санкцій лише зазначив про вчинені позивачем правопорушення. Однак, вказана постанова не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого ним правопорушення та відповідність вчиненого правопорушення розміру штрафу, не враховано принципу пропорційності порушення і покарання, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, та притягнуто до відповідальності без наявності вини, а також безпідставне одночасне застосування штрафу за п`ять порушень колегія суддів зазначає таке.

Механізм визначення розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП, зокрема, за порушення ліцензіатами законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов, встановлено Порядком (методикою) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800 (далі - Порядок № 1800), відповідно до якого розмір штрафів визначається НКРЕКП з урахуванням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання» та «Про природні монополії».

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 1800 розрахунок штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов складається з таких етапів:

1) визначення початкового розміру штрафу, що включає:

застосування критеріїв оцінки серйозності та характеру порушення;

розрахунок завданої ліцензіатом шкоди, та/або отриманої додаткової вигоди, внаслідок порушення (у разі можливості встановлення такої шкоди або додаткової вигоди);

2) коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості порушення;

3) коригування розміру штрафу з урахуванням пом`якшуючих та/або обтяжуючих обставин;

4) коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень та забезпечення пропорційності покарання та порушення;

5) визначення підсумкового розміру штрафу та коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та мінімальної межі штрафу;

6) застосування індивідуальних пом`якшень.

Згідно з пунктом 2.6.1 Порядку № 1800 підсумковим розміром штрафу за правопорушення є штраф, розрахований та скоригований відповідно до глав 2.2 - 2.5 цього розділу.

Пунктами 2.7.1, 2.7.2 Порядку № 1800 визначено, якщо ліцензіат вчиняє дії, спрямовані на усунення порушення після його виявлення, НКРЕКП має право застосувати індивідуальне пом`якшення та додатково зменшити підсумковий розмір штрафу, але не більш ніж на 50% від підсумкового розміру штрафу. Діями ліцензіата, що спрямовані на усунення порушення, можуть бути, зокрема:

1) надання НКРЕКП інформації, що вказує про врегулювання вчиненого порушення або його усунення в найкоротші строки;

2) самостійне відшкодування збитків постраждалим сторонам після виявлення вчиненого порушення, але до прийняття рішення НКРЕКП про застосування санкції у вигляді штрафу;

3) добровільна відмова від додаткової вигоди, отриманої внаслідок порушення, та її повернення всім постраждалим сторонам;

4) активна співпраця порушника з НКРЕКП, зокрема, сприяння з`ясуванню всіх обставин та наслідків порушення.

5) надання НКРЕКП інформації, що вказує на зміни в роботі ліцензіата, спрямовані на недопущення подібних порушень в майбутньому (збільшення кількості працівників, оптимізація процесів та інше) та, за наявності, підтвердження ефективності запроваджених змін.

У випадку, якщо після застосування індивідуальних пом`якшень, сума штрафу за порушення є нижчою за мінімальний розмір штрафу, передбачений законодавством, НКРЕКП не накладає штраф, а застосовує санкцію у вигляді застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень.

Частиною 2 статті 22 Закону № 1540-VIII передбачено, про що уже зазначено вище, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

Приписи вказаної норми узгоджуються з приписами статті 59 Закону України «Про ринок природного газу», якою також визначено, що регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу, зокрема порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню, приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах:

від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу.

Тобто, розмір зазначеного вище штрафу може складати від 51000 грн до 1700000 грн; при цьому відповідач визначив розмір штрафу в сумі 813127 грн.

З приводу цього відповідач зазначає, що вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених цією нормою є дискреційним повноваженням НКРЕКП.

Проте, дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

Водночас, частинами четвертою, п`ятою статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що штрафи, передбачені цією статтею, мають бути ефективними, стримуючими та пропорційними, а їх розмір має відповідати виду, тривалості та тяжкості порушення, завданій споживачам шкоді та потенційній вигоді від торгівлі з використанням інсайдерської інформації, маніпулювання або спроби маніпулювання на оптовому енергетичному ринку.

Під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.

А в силу вимог частини третьої статті 22 Закону № 1540-VIII при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

У постанові від 26 липня 2023 року в справі № 200/3265/21-а Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив такі висновки щодо застосування дискреції НКРЕКП та пропорційності санкцій:

«…47. Право на визначення розміру санкції згідно із наведеної вище норми покладається на орган контролю, проте, законодавцем встановлено можливість застосування штрафних санкцій в розмірі від 85 000,00 грн до 1 700 000,00 грн.

49. Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

50. В свою чергу, обов`язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

…76. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов`язаний обґрунтовано вказати про причини застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.

77. Разом з цим, оспорювана постанова Нацкомісії не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення та відповідності вчиненого правопорушення розміру штрафу».

Застосовуючи ці правові висновки в контексті обставин цієї справи, колегія суддів бере до уваги, що обґрунтування розміру штрафної санкції, а також неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі, повинно наводитися у постанові суб`єкта владних повноважень, а зазначення порушень в акті перевірки не може вважатися належним обґрунтуванням розміру санкції, оскільки, конкретна санкція визначається не під час перевірки, а під час вирішення питання про відповідальність суб`єкта господарювання та прийняття відповідного рішення.

Також, як зазначив Верховний Суд у постанові від 23 серпня 2023 року в справі №420/1369/22 обґрунтування розміру санкцій та їх пропорційності у відзиві під час розгляду справи теж не узгоджується з вимогами закону, оскільки правомірність рішень суб`єктів владних повноважень оцінюється на час їх прийняття.

Вказане свідчить про недотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови принципу обґрунтованості та пропорційності.

Правову позицію аналогічного змісту викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2024 р. в справі № 420/13667/22 та від 23 серпня 2023 р. в справі № 420/1369/22 за результатами розгляду справ у подібних правовідносинах.

Разом з тим, як видно з оскаржуваної постанови НКРЕКП від 14 листопада 2023 року № 2125, відповідач жодним чином не обґрунтував розміру застосованої до позивача штрафної санкції, не оцінив тривалість правопорушення, його наслідки для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, зокрема, зазначені позивачем обставини щодо неможливості виконання Ліцензійних вимог своєчасно та в повному обсязі, тобто не виконав вимог частин четвертої, п`ятої статті 79 Закону України «Про ринок природного газу», що свідчить про недотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови принципу обґрунтованості та пропорційності.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказаним приписам рішення відповідача про накладення штрафу на позивача не відповідає.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Всупереч вказаному відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, не довів належними доказами правомірність свого рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що оскаржувана постанова НКРЕКП від 14 листопада 2023 року № 2125 є протиправною та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги в цій частині загалом спростовані вищевказаними аргументами; решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Що стосується доводів позивача та суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування розпорядження НКРЕКП від 14 листопада 2023 року № 310-р «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз», колегія суддів зауважує, що протиправність такого розпорядження жодним чином не мотивована та не обґрунтована належними та достовірними доказами, при тому, що позивач не заперечує наявності певних порушень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких умови підстави для визнання протиправним та скасування розпорядження НКРЕКП від 14.11.2023 № 310-р «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз» відсутні.

Згідно зістаттею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є частково суттєвими і складають підстави для висновку про частково неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до частково неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з частковим задоволення позову колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП на користь АТ «Івано-Франківськгаз» сплачений судовий збір в розмірі 7440,45 грн.

З приводу вимог апелянта щодо стягнення з АТ «Івано-Франківськгаз» на його користь понесені судові витрати в цій справі колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин другої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Аналізуючи зміст вказаних норм, колегія суддів дійшла висновку, що суб`єкту владних повноважень не можуть бути відшкодовані витрати на сплату судового збору.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 рокув адміністративній справі № 300/8911/23 скасувати.

Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи АТ «Івано-Франківськгаз» задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 листопада 2023 року № 224 «Про накладення штрафу на АТ «Івано-Франківськгаз» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи АТ «Івано-Франківськгаз» в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 листопада 2023 року № 310-р «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз» відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи АТ «Івано-Франківськгаз» (код ЄДРПОУ - 03361046, вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76010) сплачений судовий збір в розмірі 7440 (сім тисяч чотириста сорок) гривень 45 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин