Ухвала

від 17.04.2024 по справі 320/4619/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

17 квітня 2024 року Справа № 320/4619/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "САЛДІ СЕРВІС" до Державної податкової служби у Київській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язати вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "САЛДІ СЕРВІС" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, в якому заявлено вимоги щодо:

- визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування позивачу боргу (недоїмки по платіжному дорученню №38975727 від 26 березня 2018 року) з податку на додану вартість на суму 941193 грн. 00 коп. та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо коригування даних (показників) інтегрованої картки платника податку на додану вартість позивачу, шляхом виключення нарахованого боргу (платіжне доручення №38975727 від 26 березня 2020 року) на суму 941193грн. 00 коп;

- визнання протиправною та скасування податкової вимоги відповідача від 3 квітня 2020 року №44775-54 до позивача про сплату податкового боргу у розмірі 882417 грн. 01 коп.;

- визнання протиправним та скасування рішення начальника Києво-Святошинського управління Головного управління ДПС у Київській області Берегового Сергія Анатолійовича №377 від 5 травня 2020 року про опис майна позивача у податкову заставу;

- визнання протиправними дій відповідача із списання переплати позивача з податку на додану вартість на суму 58775 грн. 99 копійок та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо коригування даних (показників) інтегрованої картки платника податку на додану вартість позивача, шляхом включення переплати позивачу з податку на додану вартість на суму 58775 грн. 99 коп.;

- визнання протиправними дій відповідача з нарахування з 27 березня 2020 року пені в порядку підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у зв`язку із нарахуванням боргу (платіжне доручення №38975727 від 26 березня 2020 року) та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо коригування даних (показників) інтегрованої картки платника податку на додану вартість позивачу, шляхом виключення пені, нарахованої на суму податкового боргу (платіжне доручення №38975727 від 26 березня 2020 року).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі (суддя Журавель В.О.).

15 лютого 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 320/4619/20 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.01.2024 справу розподілено судді Войтович І.І.

17 січня 2024 року, ухвалою суду прийнято до провадження судді Войтович І.І. адміністративну справу № 320/4619/20; справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

14.04.2024 через систему Електронний суд представником позивача Сєдовим І.В. подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

1. Заборонити Головному управлінню ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 44096797; вул. Святослава Хороброго, 5а, м. Київ-151, 03151) вчиняти дії, спрямовані на стягнення неузгодженої заборгованості за податковою вимогою від 03 квітня 2020 року №44775-54 про сплату боргу у розмірі 882417 (Вісімсот вісімдесят дві тисячі чотириста сімнадцять) гривень 01 коп., нарахованого на підставі визначеної Головним управлінням ДПС у Київській області недоїмки № ? по платіжне доручення №38975727 від 26 березня 2020 року, з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі № 320/4619/20.

2. Заборонити Головному Управлінню Державної казначейської служби України у Київській області (ідентифікаційний код: 37955989, площа Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196) вчиняти дії з погашення податкового боргу за неузгодженим зобов`язанням згідно із податковою вимогою від 03 квітня 2020 року №44775-54 про сплату боргу у розмірі 882417 (Вісімсот вісімдесят дві тисячі чотириста сімнадцять) гривень 01 коп., нарахованого на підставі самостійно визначеної Головним управлінням ДПС у Київській області недоїмки № ? по платіжне доручення №38975727 від 26 березня 2020 року з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі № 320/4619/20.

3. Заборонити Акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження: Україна, 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д) вчиняти дії з виконання платіжної інструкції Головного управлінням ДПС у Київській області на примусове списання (стягнення) коштів у сумі 293 342,76 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі № 320/4619/20.

4. Заборонити Головному управлінню ДПС України у Київській області вчиняти дії, спрямовані на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САЛДІ СЕРВІС» пені, нарахованої на стягнені з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САЛДІ СЕРВІС» кошти у розмірі 178268,10 грн. (Сто сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят вісім гривень 10 коп.) та стягнені суми ПДВ, задекларовані до сплати та перераховані на спецрахунок ПДВ, в рахунок погашення неузгодженого зобов`язання за податковою вимогою від 03 квітня 2020 року №44775- 54 про сплату боргу у розмірі 882417 (Вісімсот вісімдесят дві тисячі чотириста сімнадцять) гривень 01 коп., нарахованого на підставі самостійно визначеної Головним управлінням ДПС у Київській області недоїмки № ? по платіжне доручення №38975727 від 26 березня 2020 року, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі № 320/4619/20.

5. Заборонити Головному управлінню ДПС України у Київській області вчиняти дії, спрямовані на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САЛДІ СЕРВІС» недоїмки, нарахованої на стягнені з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САЛДІ СЕРВІС» кошти у розмірі 178268,10 грн. (Сто сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят вісім гривень 10 коп.) та стягнені суми ПДВ, задекларовані до сплати та перераховані на спецрахунок ПДВ, в рахунок погашення неузгодженого зобов`язання за податковою вимогою від 03 квітня 2020 року №44775-54 про сплату боргу у розмірі 882417 (Вісімсот вісімдесят дві тисячі чотириста сімнадцять) гривень 01 коп., нарахованого на підставі самостійно визначеної Головним управлінням ДПС у Київській області недоїмки № ? по платіжне доручення №38975727 від 26 березня 2020 року, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі № 320/4619/20.

В обґрунтування поданої заяви представник вказує, що 28 травня 2020 року в порядку абз. 4 п. 56.15. ст. 56 ПК України до ГУ ДПС у Київській області подано заяву про неузгоджене зобов`язання за податковою вимогою Головного управління ДПС у Київській області від 03 квітня 2020 року №44775-54 про сплату податкового боргу у розмірі 882417,01 грн. та 08.03.2024 з рахунку НОМЕР_1 позивач, що відкритий в АТКБ "Приватбанк" проведено стягнення коштів у розмірі 178268,10 грн. з призначенням платежу: « 141 Ч/с178268.1 грн за ВП 135 від 13.2.24 згідно ВД 28.03.2024 No320/1916/19 240307PBNKI000000034839 ТД САЛДІ СЕРВІС 35997828 зал. 115074,66».

Позивачем встановлено, що підставою для стягнення коштів у розмірі 178268,10 грн. стало рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 №320/1916/19.

11.04.2024 позивачем отримано листа АТКБ «ПРИВАТБАНК» від 10.04.2024 за № 20.1.0.0.0/7-240328/50546, в якому йдеться про те, що 07.03.2024 до банку надійшла платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) коштів у сумі 293 342,76 грн. з рахунку ТОВ «ТД САЛДІ СЕРВІС».

20.03.2024 позивач направляв листа на адресу ГУ ДКС України у Київській області з вимогою вжити заходи, спрямовані на повернення коштів у розмірі 178268,10 грн. на рахунок позивача у визначений строк та 06.04.2024 ГУ ДКС України у Київській області рекомендував звернутись до податкового органу із вимогою про повернення коштів.

03.04.2024 позивач намагався з`ясувати у ГУ ДПС у Київській області щодо правових підстав стягнення з рахунку позивача спірних коштів на користь ГУ ДКС України у Київській області.

Позивач вказує, що АТКБ «ПРИВАТБАНК» у своєму листі підтверджує надходження 07.03.2024 року від відповідача платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) коштів у сумі 293 342,76 грн., тобто суми пені, яка підлягає стягненню не з ТОВ «ТД САЛДІ СЕРВІС» на користь відповідача, а навпаки з Відповідача на користь ТОВ «ТД САЛДІ СЕРВІС» відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року у справі №320/1916/19. Тобто, відповідач протиправно скористався судовим рішенням, ухваленим у справі №320/1916/19 на користь позивача, щоб стягнути з позивача в позасудовому порядку кошти та зарахувати їх в рахунок неузгодженого зобов`язання позивача.

За зробленими позивачем запитами до автоматизованої системи виконавчого провадження, відповідних виконавчих проваджень не встановлено. Позивач зауважив, що в електронному кабінеті позивача наявні створені відповідачем суперечливі відомості щодо ідентифікації операції по стягненню спірної суми коштів.

Позивач вважає, що відповідач вчиняє дії із стягнення боргу, зобов`язання позивача за яким не є узгодженим, оскільки є предметом оскарження у справі № 320/4619/20, та вказує, що до платіжного доручення № O38C09RO2R від 08.03.2024 умисно внесено неправдиві відомості.

За внесеними позивачем відомостей до електронного кабінету, у період з 2023 року по дату подання цієї заяви, щодо декларування сум ПДВ до сплати, відповідно, поповнював електронний рахунок на задекларовані до сплати суму, відповідач вчиняв дії, а саме зараховував в оплату в рахунок погашення неузгодженої заборгованості за спірною в даній справі податковою вимогою від 03 квітня 2020 року №44775-54 та нараховував недоїмку.

Представник зазначає, що задекларовані позивачем до сплати суми ПДВ сплачуються на спецрахунок ПДВ, та за відсутності правових підстав такі перераховані позивачем суми ПДВ зараховуються в рахунок погашення неузгодженого зобов`язання, відповідач вчиняє дії із стягнення боргу, зобов`язання позивача з погашення якого є неузгодженим, оскільки є предметом оскарження у справі № 320/4619/20.

Вказуючи на положення норм ПК України щодо податкового боргу та неузгодженого податкового зобов`язання, ст. 150 КАС України, позивач зазначає про наявність очевидність ознак протиправності дій відповідача, систематичний характер їх вчинення вказують на те, що відповідач й надалі буде вважати, що визначений відповідачем борг, що є предметом адміністративного позову у справі № 320/4619/20, є узгодженим зобов`язанням, стверджує, що відповідач вчинятиме дії із зарахування сум ПДВ, самостійно визначених позивачем до сплати у податкових деклараціях і перерахованих на спецрахунок ПДВ, в рахунок погашення неузгодженого боргу, а також вдаватиметься до спроб стягнення із позивача недоїмки та пені, які безпідставно нараховані Відповідачем у зв`язку із здійсненим стягнення коштів в рахунок погашення неузгодженого зобов`язання за податковою вимогою від 03 квітня 2020 року №44775-54.

Покликаючись на положення ст. 151 КАС України вважає, що ефективний захист прав позивача можливий за умови застосування таких заходів забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, заходи забезпечення позову не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та гарантує ефективність судового захисту у разі задоволення цього позову та відповідає вимогам процесуального закону та враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб вказує, що відповідачем та іншими особами дій вже має вкрай негативні фінансові наслідки для позивача. Задоволення заяви покликане на запобігання порушення прав у майбутньому та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті.

Дослідивши отриману заяву про забезпечення позову, позовну заяву та документи додані до них, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі № 640/29749/20.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач посилається на ст. 150 та ст. 151 КАС України та вказує підставами для забезпечення позову те, що наявні очевидні ознаки протиправності дій відповідача, систематичний характер їх вчинення, що полягає у стягненні спірної суми коштів згідно податкової вимоги з рахунку товариства відкритого у банку, нарахування недоїмки, пені, та невжиття заходів забезпечення призводить до ускладнення фінансових інтересів позивача.

Відповідно, на думку позивача, визначений спосіб забезпечення позову покликаний на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача та заявлений задля забезпечення об`єктивного, повного, всебічного розгляду справи, ефективного захисту, поновлення вже порушених прав та не допущення ще більшого порушення фінансових інтересів та прав позивача, згідно ч. 2 ст. 150 КАС України.

Дослідивши заяву представника позивача про забезпечення позову, наведені обґрунтування для вжиття відповідних заходів та підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

За предметом спору позивач оскаржує податкову вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 03 квітня 2020 року №44775-54 про сплату податкового боргу у розмірі 882417,01 грн., рішення №377 від 5 травня 2020 року про опис майна у податкову заставу та дії щодо нарахування недоїмки, пені на суму боргу, відображення відповідних дій по стягненню/списанню спірних сум коштів (податкового боргу, недоїмки, пені) в інтегрованій картці платника, які відповідно підлягають перевірці судом в даній справі, є обов`язком суду під час вирішення справи по суті та на час розгляду заяви про забезпечення позову, зазначені позивачем заходи забезпечення позову є фактично надання судом правової оцінки діям та прийнятим спірним рішенням податкового органу до ухвалення рішення по суті.

Суд зазначає, що ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову.

Враховуючи те, що позивач у поданій заяві вказує на підстави для забезпечення позову, що визначені у ст. 150 КАС України, та суд зазначає, що такі обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову, та зокрема із врахуванням судом інтересів позивача.

Суд зазначає, що зазначені заходи забезпечення позову заявлені представником позивача до суду є фактично ідентичними заявленим позовним вимогам в позовній заяві в даній справі.

Також, суд відмічає, що перевірка правомірності дій, наявності чи відсутності відповідного рішення суду по списанню/стягнення спірної суми коштів, чи інші правові підстави, є діями суду, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, які вчиняються під час вирішення предмету спору.

Суд звертає увагу на те, що представник позивача не надав доказів існування очевидних ознак протиправності рішення, дій суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи яка звернулась до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам товариства до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав товариства у майбутньому. Відповідно, також представником не доведені та документально не підтверджені обставини очевидності ознак протиправності спірних рішень та заподіяння шкоди правам та інтересам товариства без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову.

Під час розгляду даної заяви про забезпечення позову суд застосовує висновки Верховного Суду викладені у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 826/14303/18, від 12 лютого 2020 року у справі № 640/17408/19 та від 27 лютого 2020 року у справі № 640/16242/19, в яких зазначено щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом (beyond reasonable doubt). Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.

Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період перебування справи у провадженні суду та вирішення справи судом, що є неприпустимим.

Аналогічний правовий висновок викладений в абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) про те, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Оскільки наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не доведено, заява не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Войтович І.І.