Третій апеляційний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
11 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 340/5575/23
Головуючий суддя І інстанції Науменко В.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року в адміністративній справі №340/5575/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні місяці: квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні місяці: квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн. не є обов`язковою виключно безпосередня участь у бойових діях, оскільки положення пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р. передбачають, зокрема й здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Зауважено, що окреме доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29, на яке посилається суд першої інстанції, не було зареєстрованим, не пройшло правову експертизу та не набрало чинності у встановленому законодавством порядку, - положення даного акту не підлягали застосуванню під час позбавлення позивача права на збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду за спірний період.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2022 №155, ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_1 , зараховано до списків особового складу частини на посаду сержанта резерву 3 взводу запасної роти військової частини НОМЕР_1 , з 18.03.2022 зараховано на котлове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 (а.с. 60).
Вважаючи протиправним ненарахування та невиплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні місяці: квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено будь-яких ознак протиправності в діях відповідача щодо виплати позивачу, відповідно до Постанови №168 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн., а не 100000,00 грн. як того вимагає позивач, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року, №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (надалі, також - Постанова №168), яка набрала чинності 28.02.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року.
Пунктом 1 Постанови №168, зокрема встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, Міністром оборони України видано окреме доручення від 23.06.2022 року №912/з/29 (надалі, також - Доручення від 23.06.2022 року№912/з/29), згідно з пунктом 1 якого під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу у групування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
Абзацами 1 та 2 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 року №912/з/29 передбачено, що райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Водночас, абзацами 3-7 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 року №912/з/29 визначено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
З аналізу вищезазначених норм слідує, що безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або заходах є виконання військовослужбовцем у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та у визначених відповідним рішення Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій завдань та участь військовослужбовця у заходах, перелік яких визначений пунктом 1 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29.
При цьому, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або заходах повинна бути підтверджена відповідними документами, перелік яких визначений абзацами 4-6 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 року №912/з/29, на підставі яких керівником органу військового управління видається наказ про виплату додаткової винагороди.
Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець складена за формою, наведеною в додатку № 1 Телеграми від 25.03.2022 № 248/1298.
Як видно з матеріалів справи, на підтвердження наявності у позивача права на виплату додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 в розмірі 100000 грн. за періоди квітень-листопад 2022 року позивач надає довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 07.01.2023 року № 176.
Відповідно до вказаної довідки, позивач у період з 26.03.2022 року по 01.12.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у м. Новогродівка, Покровського району, Донецької області.
Водночас вищезазначена довідка не містить інформації саме про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів у вказаний період, в той час як Постановою КМУ №168 передбачено виплату додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень, саме за безпосередню участю у бойових діях або забезпеченні здійснення таких заходів.
Також, суд зауважує і на тому, що ця довідка складена не за формою наведеною в додатку № 1 Телеграми від 25.03.2022 № 248/1298, а тому не є підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень для військовослужбовця відрядженого для безпосередньої участі у бойових діях або заходах.
Підставою для виплати додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень військовослужбовцям, які не були відряджені для безпосередньої участі у бойових діях або заходах за умовами постанови КМУ №168 та Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 є наказ керівника органу військового управління про виплату додаткової винагороди виданого на підставі документів, перелік яких визначений абзацами 4-6 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 року №912/з/29.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, керівником органу військового управління наказ про виплату позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або заходах не видавався. Враховуючи те, що керівником органу військового управління наказ про виплату позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень не видавався та позивачем такі дії не оскаржуються, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у відповідача обов`язку нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень у спірний період.
Інші доводи, що викладені в апеляційній скарзі до уваги колегією суддів не приймаються, тому як не мають правового значення для правильного вирішення справи.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року в адміністративній справі №340/5575/23 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддяС.М. Іванов
суддяВ.А. Шальєва
суддяВ.Є. Чередниченко
| Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
| Дата ухвалення рішення | 11.04.2024 |
| Оприлюднено | 19.04.2024 |
| Номер документу | 118430729 |
| Судочинство | Адміністративне |
| Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Іванов С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні