Постанова

від 09.04.2024 по справі 756/12893/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/12893/23 Головуючий у 1 інстанції: Диба О.В.

провадження № 22-ц/824/2188/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.,

при секретарі: Курченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Головкова Євгена Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича, заінтересована особа: стягувач ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс»,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 20.09.2023 року.

В обґрунтування зазначених вимог боржник посилається на те, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. перебуває виконавче провадження НОМЕР_1, відкрите постановою від 20.09.2023 року на підставі виконавчого листа, виданого 21.03.2012 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ФОЛЬКСБАНК» заборгованості за кредитним договором №КF47637 від 07.03.2008 року у розмірі 1 852 470 доларів США 37 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 12.10.2010 року становить 14 766 041,31 грн., яка складається із: заборгованості по кредиту у розмірі 1 614 504 долари США; нарахованих та несплачених процентів у розмірі 237 966 доларів США 37 центів, та судових витрат по справі у розмірі 1 820 гривень, а всього - 14 767 861 грн. 31 коп.

Про укладання між ПАТ «Фольксбанк» та колишнім чоловіком ОСОБА_3 кредитного договору ОСОБА_1 було відомо, оскільки за зазначеним договором вона виступала поручителем, але про розгляд Оболонським районним судом м. Києва справи №2-1305/12 її належним чином не повідомляли та про судове рішення по зазначеній справі їй нічого не було відомо.

Крім того, невідомо на якій підставі право вимоги до боржника перейшло від ПАТ «Фольксбанк» до ТОВ «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС», оскільки ТОВ «ФК «ТРАСТ ФІНАНС» жодним чином про це заявницю не повідомляло, і до суду з приводу заміни сторони у виконавчому провадженні ОСОБА_1 теж не викликалась.

На думку боржника, під час відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем порушено вимоги чинного законодавства якими є: відкриття виконавчого провадження з пропуском встановленого строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження підстава для відкриття виконавчого провадження - арешт частки у статутному капіталі ТОВ «Коди», створена штучно, оскільки підприємство зареєстровано ще у 2003 році і з того часу частка ОСОБА_1 у статутному капіталі не змінювалась.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі адвоката Головкова Є.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , з підстав порушення судом норм процесуального та матеріального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухваленню постанови, якою скаргу задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно з матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2. в рамках виконавчого провадження було реалізовано належне ОСОБА_1 нерухоме майно (нежилі приміщення №27 площею 226,8 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1 ) та рухоме майно (легковий автомобіль Мазда 6, 2007 року випуску).

Належну ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3221884400:08:269:0001 площею 2.0000 га, що знаходиться на території Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області, не реалізовано до цього часу, хоча постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було винесено державним виконавцем ще 10 липня 2012 року.

Обтяжувачем зазначеного нерухомого майна є Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, який належних дій, направлених на реалізацію майна в інтересах стягувача, не вчинив.

14 липня 2022 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій зазначено про реалізацію належного боржнику транспортного засобу та про наявність у боржника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на який неможливо звернути стягнення через перебування зазначеного нерухомого майна в іпотеці у іншої юридичної особи, ніж стягувач.

При цьому, про інше належне ОСОБА_1 нерухоме майно (земельну ділянку з кадастровим номером 3221884400:08:269:0001 площею 2.0000 га, що знаходиться на території Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області) та частку у статутному капіталі ТОВ «КОДИ» державний виконавець взагалі не послалась.

Також жодним чином не враховано те, що у власності ОСОБА_3 до цього часу продовжує перебувати земельна ділянка загальною площею 19.5798 га, розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, територія Литвинівської сільської ради, яка передавалась в іпотеку банку та мала бути реалізована з метою погашення існуючих боргових зобов`язань ОСОБА_3 .

На зазначені обставини державний та приватний виконавці жодної уваги не звернули та намагаються стягнути боргові зобов`язання ОСОБА_3 виключно з ОСОБА_1 .

Як вбачається з винесеної приватним виконавцем Павлюком Н.В. 25.09.2023 року постанови про арешт майна боржника - належність ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ «КОДИ» (код ЄДРПОУ 32668076) не могла виступати у якості належної підстави для відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, оскільки ТОВ «КОДИ» було зареєстровано ще 17 листопада 2003 року, та після 2012 року у керівництві, структурі та статутному капіталі зазначеного підприємства нічого не змінювалось, та приватним виконавцем Павлюком Н.В. штучно взято накладення штрафу на належну ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ «КОДИ», як підставу для відкриття виконавчого провадження.

Звертає увагу суду, що всі необхідні дії по виконавчому провадженню, в тому числі ті дії, що полягали у стягненні належної ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ «КОДИ», мало бути виконано в межах розумних строків, у разі наявності у боржників майна, часток у статутних капіталах підприємств та/або іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.

Всі необхідні дії державним виконавцем у передбачений Законом України «Про виконавче провадження» строк вчинено не було, що призвело до штучного затягування строків проведення виконавчий дій, повернення виконавчого документа стягувачу та відкриття нового виконавчого провадження.

Державний виконавець жодних дій, направлених на зняття арешту з майна та скасування інших вжитих відносно ОСОБА_1 заходів примусового виконання рішень не вчинив.

Також зазначає, що судом було проігноровано та не надано жодної оцінки повідомленій у скарзі обставині про те, що частка у статутному капіталі ТОВ «КОДИ» належала ОСОБА_1 від 2003 року та з того часу статус ОСОБА_1 , як власника такої частки, розмір частки та інші пов`язані з такою часткою обставини не змінювались. Внаслідок дій державного та приватного виконавців з ОСОБА_1 двічі необґрунтовано призначено стягнення витрат виконавчого провадження, хоча підставою відкриття обох виконавчих проваджень є один і той же виконавчий документ: - по виконавчому провадженню НОМЕР_2 винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 1 476 786.13 грн: - по виконавчому провадженню НОМЕР_1 винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 винагороди приватного виконавця у сумі 185 247,04 доларів США.

Тому, зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про формальне відношення суду до поданої в інтересах ОСОБА_1 скарги, ігнорування того факту, що державним виконавцем не було вчинено всіх необхідних дій по виконавчому провадженню НОМЕР_2 та необґрунтовано повернуто виконавчий документ стягувачу, який з метою продовження строку дії виконавчого провадження необґрунтовано подав той самий виконавчий документ для відкриття нового виконавчого провадження № НОМЕР_1, а приватний виконавець Павлюк Н.В. у свою чергу необґрунтовано використав належність 6 ОСОБА_1 частки у статутному капіталі TOB «КОДИ» як єдину підставу для прийняття виконавчого документа до виконання.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Вказує, що Виконавчий документ №2-1305/12 від 21.03.2012 року перебував на виконанні в органі державної виконавчої служби від 07.05.2012 року до 14.07.2022 року (Інформація з АСВП наявна в матеріалах справи).

Зазначає, що згідно з ч.5 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час вчинення виконавчої дії) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього закону. Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (діючої на час пред`явлення) встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Оскільки виконавчий лист Оболонського районного суду міста Києва №2-1305/12 від 21.03.2012 року перебував на виконанні в органі державної виконавчої служби, строк пред`явлення зазначеного виконавчого документа до виконання був перерваний до 14.07.2022 року, тобто до дати повернення Виконавчого документа Стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Перебіг строку пред?явлення Виконавчого документа до виконання не відбувався протягом періоду його перебування на виконанні в органі державної виконавчої служби.

Відтак, після переривання строку пред`явлення Виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання, перебіг строку починається заново з дня його повернення в силу приписів частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, виконавчий документ після його повернення Стягувачу 14.07.2022 року може бути пред`явлений до виконання протягом трьох років з дня його повернення, тобто у строк до 15.07.2025 року.

20.09.2023 року на підставі заяви про примусове виконання рішення ТОВ «ФК «ТРАСТ ФІНАНС» приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Н.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.

Отже, постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 20.09.2023 року винесена з дотриманням вимог ст.26, п.5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо виконавчих дій в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 зазначає, що виконавчі дії, вчинені в межах попереднього виконавчого провадження НОМЕР_2, не були предметом оскарження, а тому Оболонський районний суд м. Києва правомірно не має надавати оцінку «відсутності чи наявності підстав для повернення виконавчого документа в межах виконавчого провадження НОМЕР_2».

Тим більше, що станом на 11.03.2024 року в Оболонському районному суду м. Києва відкрито провадження у справі №756/15701/23 за скаргою ОСОБА_1 на Постанову про повернення виконавчого документа Стягувачу НОМЕР_2 від 14.07.2022 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Залишаючи скаргу без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець Павлюк Н.В. правомірно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 21.03.2012 року №2-1305/12, виданого Оболонським районним судом м. Києва.

Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику та отримана ним, що не заперечувалось в ході розгляду справи.

Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07.02.2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ФОЛЬКСБАНК» заборгованість за кредитним договором №КF47637 від 07.03.2008 року у розмірі 1 852 470 доларів США 37 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 12.10.2010 року становить 14 766 041,31 грн, яка складається із: заборгованості по кредиту у розмірі 1 614 504 долари США; нарахованих та несплачених процентів у розмірі 237 966 доларів США 37 центів, судові витрати по справі у розмірі 1 820 гривень, а всього - 14 767 861,31 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.09.2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.02.2016 року залишено без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07.02.2012 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 25.05.2016 року було відмовлено у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ПАТ «ФОЛЬКСБАНК» до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07.02.2012 року, ухвали Апеляційного суду

м. Києва від 15.09.2015 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.02.2016 року.

На виконання рішення суду Оболонським районним судом м. Києва 21.03.2012 року видано виконавчий лист №2-1305/12.

Встановлено, що 07.05.2012 року Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 на підставі виконавчого листа №2-1305/12 від 21.03.2012 року.

В межах відкритого виконавчого провадження було проведено ряд виконавчих дій про стягнення з боржника наявної заборгованості.

14.07.2022 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, матеріали справи свідчать про те, що виконавчий лист від 21.03.2012 року №2-1305/12 перебував на виконанні в органах виконавчої служби від травня 2012 року до липня 2022 року та був повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 1 вищенаведеного закону визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч.5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, з урахуванням зазначених норм чинного законодавства, стягувач мав право пред`явити виконавчий лист від 21.03.2012 року №2-1305/12 до липня 2025 року.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. від 20.09.2023 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ФОЛЬКСБАНК» заборгованість за кредитним договором №КF47637 від 07.03.2008 року у розмірі 1852470 доларів США 37 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 12.10.2010 року становить 14 766 041,31 грн, яка складається із: заборгованості по кредиту у розмірі 1614504 долари США; нарахованих та несплачених процентів у розмірі 237 966 доларів США 37 центів, судових витрат по справі у розмірі 1 820 гривень, а всього - 14 767 861,31 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. від 25.09.2023 року з метою забезпечення виконання рішення суду накладений арешт на частку боржника в ТОВ «Коди», що належить боржнику ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення у розмірі 74 472 349,85 грн.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з матеріалів справи вбачається, що приватний виконавець Павлюк Н.В. правомірно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 21.03.2012 року №2-1305/12, виданого Оболонським районним судом м. Києва.

Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику та отримана ним, що не заперечувалось в ході розгляду справи.

За частиною 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження є правомірними, у зв`язку з чим підстави для задоволення скарги відсутні. Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги адвоката Головкова Є.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 та залишення без змін ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Головкова Євгена Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 16 квітня 2024 року.

Головуючий:

Судді: