Постанова

від 10.04.2024 по справі 753/3263/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/3263/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/191/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,

при секретарі Даньшиній І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок № 3» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Каліушка Ф.А.,-

встановив:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з названим позовом до суду.

ОСОБА_1 просив: скасувати наказ в.о. директора КНП «КМПБ № 3 від 09 лютого 2023 року № 29к/тр «про звільнення ОСОБА_2 »; поновити його на посаді лікаря-акушера-гінеколога відділення гінекології та ендоскопічної хірургії КНП «КМПБ № 3 та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з КНП «КМПБ № 3 на користь позивача виплату за час простою в розмірі 91 697 грн 40 коп.; стягнути з КНП «КМПБ № 3 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 20 000 грн 00 коп.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 з 2001 року перебував у трудових відносинах з КНП «КМПБ № 3.

15 грудня 2022 року ОСОБА_1 переведено на посаду лікаря-акушера-гінеколога відділення гінекології та ендоскопічної хірургії на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Наказом КНП «КМПБ № 3» № 29 к/тр від 09 лютого 2023 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 10 лютого 2023 року відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

Позивач вважає застосування положень ст. 36 КЗпП при його звільненні у зв`язку із закінченням строку трудового договору незаконним, а тому наказ про звільнення підлягає визнанню недійсним з поновленням ОСОБА_1 на рівнозначній посаді на умовах безстрокового трудового договору.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року у задоволенні названого позову відмовлено.

Стягнутоз ОСОБА_1 на користь комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок № 3» витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн 00 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник КНП «КМПБ № 3 зазначила, що апеляційна скарга не обґрунтована, рішення суду є законним та скасуванню не підлягає.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник апеляційної скарги підтримали.

Представник КНП «КМПБ № 3 проти апеляційної скарги заперечила.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог ОСОБА_1 .

Стягуючи з ОСОБА_1 на користь КНП «КМПБ № 3» 9 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із обсягу фактично наданих послуг та з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з КНП «Київський міський пологовий будинок № 3».

Наказом № 9 к/тр від 02 січня 2015 року ОСОБА_1 переведено на посаду лікаря-акушера-гінеколога в відділення гінекології № 1 з стаціонаром денного перебування з 01 січня 2015 року посадовим окладом згідно зі штатним розписом і оплатою пропорційно до відпрацьованого часу.

Наказом КНП «КМПБ № 3» від 08 вересня 2022 року № 155 передбачалось скорочення 39 штатних одиниць, а також зміна істотних умов праці частини працівників з 05 грудня 2022 року; створено комісію з визначення кандидатур працівників, які підпадають під скорочення та доручено кадровому підрозділу вжити заходи щодо попередження працівників про можливе їх вивільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП та/або про зміну істотних умов праці.

Наказом КНП «КМПБ №3» від 10 жовтня 2022 року № 177 змінено дату введення в дію нової структури та штатного розпису відповідача, а також змінено дату звільнення працівників з 05 грудня 2022 року на 15 грудня 2022 року.

04 жовтня 2022 року ОСОБА_1 направлено повідомлення про зміну істотних умов його праці шляхом його переведення на тимчасово вільну посаду до виходу з відпустки по догляду за дитиною до 3-х років ОСОБА_3 .

Наказом № 340 к/тр від 14 грудня 2022 року ОСОБА_1 лікаря-акушера-гінеколога гінекологічного відділення № 1 переведено на посаду лікаря-акушера-гінеколога відділення гінекології та ендоскопічної хірургії до виходу з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_3 з 15 грудня 2022 року.

Наказом КНП «Київський міський пологовий будинок № 3» від 09 лютого 2023 року № 29к/тр з 10 лютого 2023 року ОСОБА_1 звільнений з посади лікаря-акушера-гінеколога відділення гінекології та ендоскопічної хірургії шляхом припинення дії строкового трудового договору у зв`язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною до 3-х років та виходом на роботу основного працівник ОСОБА_3

13 лютого 2023 року ОСОБА_1 запропоновано переведення на 0, 25 посади лікаря-акушера-гінеколога відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології (на час відпустки по догляду за дитиною до 3-х років ОСОБА_4 ) з посадовим окладом згідно штатного розпису з 10 лютого 2023 року. Згоди на переведення ОСОБА_1 не надавав.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що унаказі про переведення позивача на посаду на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не зазначено конкретних строків такої відпустки. Вважає незаконним визначення строковості трудового договору та застосування положень ст. 36 КЗпП при звільненні у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Вказує, що наказ про звільнення підлягає визнанню недійсним з поновленням ОСОБА_1 на рівнозначній посаді на умовах безстрокового трудового договору.

Згідно ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За ч. 2 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до ст. 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Згідно ст. 113 КЗпП України передбачено, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Так, у заяві від 05 жовтня 2022 року про переведення на посаду лікаря-акушера-гінеколога відділення гінекології та ендоскопічної хірургії до виходу з відпустки по догляду за дитиною до 3-х років ОСОБА_3 . ОСОБА_1 особисто вказано на строковість трудових відносин.

З матеріалів справи вбачається, що у наказі № 340 к/тр від 14 грудня 2022 року відповідачем також вказано про строковість трудових відносин із ОСОБА_1 .

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обізнаності ОСОБА_1 про строковість його трудового договору.

Доводи апеляційної скарги про відсутність фактичних обставин справи, які вказують на обізнаність позивача щодо строків трудового договору, колегія суддів оцінює критично, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Оскільки позивачем не доведено та не обґрунтовано вимогу щодо скасування наказу про звільнення, тому вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді лікаря-акушера-гінеколога відділення гінекології та ендоскопічної хірургії КНП «КМПБ № 3» та стягнення середнього заробітку також не підлягають задоволенню, як похідні.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання вимоги про стягнення з КНП «КМПБ № 3 виплати за час простою безпідставною, оскільки в позовній заяві ОСОБА_1 зазначав, що під час простою у період з серпня по жовтень 2022 року отримував кошти у розмірі посадового окладу по 7 000 грн 00 коп.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відзиві на позовну заяву представник КНП «КМПБ №3» просить стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн 00 коп.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником КНП «КМПБ №3» надано: договір про надання правничої допомоги № 01/02/23-2 від 01 лютого 2023 року; акт наданих послуг від 10 квітня 2023 року; розрахунок вартості послуг наданих адвокатським об`єднанням.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про стягнення з позивача на користь КНП «КМПБ №3» витрат на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 05 травня 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для їх скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 16 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.В.Кулікова

С.Г. Музичко