Ухвала

від 15.04.2024 по справі 165/3377/19

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 165/3377/19

Провадження № 2/156/1/24

У Х В А Л А

15 квітня 2024 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Федечко М. О.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Іваничі клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення комплексної судово-почеркознавчої експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Павлівської сільської ради про визнання заповіту недійсним,

учасники справи:

представник позивача: ОСОБА_3 ,

позивач: ОСОБА_1 ,

представник відповідача: ОСОБА_4 ,

відповідач: ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

В провадженні Іваничівського районного суду Волинської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Павлівської сільської ради про визнання заповіту недійсним.

Судове засідання у справі призначене на 15.04.2024 року о 14:00 год.

15.04.2024 року від третьої особи у справі: Павлівської сільської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Причини відкладення розгляду справи, відсутні.

В матеріалах цивільної справи наявний висновок судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/103-21/322-ПЧ від 06.04.2021 року, проведеної за клопотанням позивача. Згідно з висновком експерта, встановлено, що підпис від імені заповідача ОСОБА_5 в графі «ПІДПИС» в заповіті від 08.02.2016 року ймовірно виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою. Вирішити питання в категоричній формі не виявляється можливим по причині зазначеній в дослідницькій частині даного висновку експерта (не виконано вимоги експерта з надання кількості зразків підпису ОСОБА_5 ).

07.06.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотаннями про призначення посмертної судово психіатричної експертизи та повторно уже комплексної судово почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 07.06.2021 року суд постановив призначити в даній справі посмертну судово-психіатричну експертизу. Проведення експертизи доручив експертам Комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька». Направив в розпорядження експертам матеріали цивільної справи № 165/3377/19, провадження у справі зупинив на час проведення експертизи.

У зв"язку з задоволенням клопотання про призначення посмерної судово-психіатричної експертизи, вирішено розгляд наступного клопотання провести в судовому засіданні після отримання висновку експерта щодо посмертної судово психіатричної експертизи.

26.03.2024 року на адресу суду надійшов висновок експерта № 340/23, в якому зазначено що померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя на тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння або психічне захворювання не страждала.

В судовому засіданні, представник позивача та позивач підтримав заявлене клопотаня про призначення комплексної судово почеркознавчої експертизи, просили перейти до його розгляду.

Клопотання мотивують тим, що висновок експерта СЕ-19/103-21/322-ПЧ від 06.04.2021 року не містить стверджувальної відповіді на поставленні питання, а докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, тому є всі підстави для проведення комплексної судово-почеркознавчої експертизи про належність підпису ОСОБА_5 в період укладення і підписання Заповіту від 08.02.2016 року. Також зазначено, що позивачем були виявлені інші рукописні матеріали, що містять оригінали підписів ОСОБА_5 . У зв`язку з наведеним позивач просить призначити повторно уже комплексну судово почеркознавчу експертизу у справі.

Позивач в судовому засіданні також додатково ствердила, що на її думку експертиза проведена не достатньо кваліфікованою організацією, а також зазначила, що має інші підписи ОСОБА_5 , які наявні на повідомленнях про отримання повістки по іншій цивільній справі ( дана справа знаходиться в провадженні апеляційного суду), підпис в заповіті ОСОБА_5 від 2011 року, є записи пісень та рецепти ОСОБА_5 . Представник позивача також зазначив, що проведення саме комплексної експертизи є необхідним у зв"язку з тим, що можливо декілька експертів більш точно нададуть відповідь на поставлене судом запитання.

Представник відповідач заперечив щодо заявленого клопотання, додатково зазначив, що Інструкцією передбачено, що вільні зразки підпису надаються у кількості не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів. Крім того, не відомо, що це за підписи (записи), про які повідомляє позивачка, чи вони будуть документально підтверджені.Також добавив, що докази з підписами померлої мають бути в період 2016 року.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши подане клопотання та матеріали справи, , приходить до наступного висновку.

Зі змісту ст. 76 ЦПК України слідує, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, на підставі висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним принципом диспозитивності при здійсненні судочинства кожен учасник справи розпоряджається своїми правами щодо доведення обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, на власний розсуд.

Зокрема, заявляючи клопотання про призначення експертизи, сторона позивача у такий спосіб фактично вчиняє процесуальні дії щодо збирання доказів для доведення обставин, якими він обгрунтовує заявлені позовні вимоги, що в повній мірі відповідає принципу змагальності сторін.

Відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертних досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, постановлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання призначення почеркознавчих експертизи врегульоване Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції від 27.11.2023 року).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Згідно ч. 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 112 ЦПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 111 цього Кодексу.

Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5, - основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо) (далі Науково-методичні рекомендації).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Згідно пп. 1.3. п. 1 «Почеркознавча експертиза» Розділу І Науково-методичних рекомендацій, - для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Так, суд звертає увагу, що попередня судово почеркознавча експертиза була проведена саме за клопотанням позивача ОСОБА_6 , позивачка самостійно запропонувала доручити проведення почеркознавчої експертизи науково-дослідному експертно криміналістичному центру УМВС України у Волинській області.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації. (п. 1-1, п.1.13 Розділу 1 зазначеної Інструкції ).

На виконання вимог ухвали суду від 06.11.2020 року, експерт 19.01.2021 року заявив клопотання, в якому зазначив, що надані судом документи: заповіт від 10.06.2015 року, довіреність від 02.07.2015 року можливо використовувати, як зразки підпису, однак для проведення судової почеркознавчої експертизи їх недостатньо.

Ухвалою від 09.02.2021 року суд зобов`язав позивача ОСОБА_1 в термін до 19.02.2021 року надати додаткові документи з вільними зразками підпису, почерку ОСОБА_5 у відповідній кількості не менше ніж на 15 документах та відповідного життєвого періоду в якому виконувався досліджуваний підпис. Тобто, суд максимально сприяв проведенню та отриманню повного та детального висновку судового експерта. Додаткові документи від позивача на виконання ухвали суду для проведення експертизи не надійшли. Як пояснила в судовому засіданні позивачка, такі документи в той час у неї були відсутні, оскільки у будинку був безлад, у неї були маленькі діти та вона не могла їх знайти.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначала, що має ще зразки підпису померлої ОСОБА_5 та просить суд долучити дані документи та призначити комплексну судово-почеркознавчу експертизу. Як додаткові зразки підпису суду було продемонстровано копії документів та лише один документ в оригіналі, який можна асоціювати саме з померлою ОСОБА_5 .

Суд погоджується з позицією сторони відповідача та приходить до висновку, що він позбавлений можливості переконатися, що документи, котрі є у володінні позивача беззаперечно виконані померлою ОСОБА_5 , а тому вони не можуть вважатися достовірними матеріалами для проведення експертного дослідження.

Крім того, як зазначалося вище такі документи повинні бути в кількості не менше ніж на 15 документах та складені у відповідний життєвий період.

Суд зауважує, що стороні позивача було забезпечено достатньо часу для збору почеркового матеріалу з метою забезпечення проведення судово-почеркознавчої експертизи, однак на виконання ухвали суду 09.02.2021 року такий матеріал в розпорядження суду наданий не був, клопотання про його витребування від позивача не надходило, в кількості достатній для проведення експертизи. Будь -які поважні причини у зв"язку з якими позивачка була позбавлена можливості надати такі документи ще у 2021 року останньою недоведено.

Таким чином, суд вважає, що підстав для повторного призначення по справі уже комплексного судово-почеркознавчого дослідження, про яке клопоче сторона позивача, яке заздалегідь буде суперечити встановленому чинним законодавством порядку, немає, а відтак заявлене клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.Крім цього суд звертає увагу, що некомпетентність, на думку позивача, організації, яка проводила дослідження та яка була обрана саме нею не є законодавчою підставою для проведення комплексного дослідження.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача в призначенні комплексної судово-почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст. 103-105, 258-261, 353 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення комплексної судово-почеркознавчої експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Павлівської сільської ради про визнання заповіту недійсним відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 18 квітня 2024 року.

Суддя М. О. Федечко