Ухвала

від 15.04.2024 по справі 187/1942/23

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1942/23

1-кс/0187/101/24

УХВАЛА

"15" квітня 2024 р.

Слідчий суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників судового провадження

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянув клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12023041520000296, відомості про яке 02.10.2023 внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.364КК Українищодо підозрюваної

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження смт Петриківка, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Встановив:

12.04.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури у кримінальному провадженні 12023041520000296 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваної ОСОБА_6 в розмірі 60560 грн з покладенням ряду обов`язків.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими СВ ВП №10 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023041520000296 від 02.10.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України. Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною нетяжкого злочину, за який передбачено, зокрема, відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлено наявність ризиків по справі, передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому прокурор просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави.

При цьому, прокурор зазначає, що встановлені в ході досудового розслідування та викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім застави, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до підозрюваного.

Водночас, на думку прокурора, розмір застави має бути визначений в максимальному розмірі передбаченому в ст. 182 КПК України, тобто в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На переконання прокурора, у підозрюваної наявні фінансової можливості внесення застави у вказаному розмірі та він не є для неї непомірним.

Також прокурор вказує про доцільність покладення на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- не відлучатись із смт Петриківка Дніпровського району Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженню, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання. Узагальнені доводи захисників зводились до такого:

- повідомлена підозра є необґрунтованою;

- прокурор не надаючи доказів, наводить стандартний набір підстав і ризиків для обрання запобіжного заходу, тобто ризики є виключно власним не підтвердженим припущенням прокурора;

- відсутні докази неналежної поведінки підозрюваної;

- підозрювана веде добропорядний спосіб життя, тому застосування запобіжного заходу є недоцільним;

- розмір застави є необґрунтованим, оскільки не враховано, що підозрювана, хоча й отримує дохід, але її мати та чоловік тяжко хворіють, що потребує постійних, систематичних великих матеріальних витрат.

У підсумку, адвокат ОСОБА_5 , якого підтримала ОСОБА_6 , просив відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру 09.04.2024 було вручено особисто ОСОБА_6 в присутності адвоката, про що в матеріалах, долучених до клопотання є відповідна відмітка. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самої підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, що підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, а саме: 1) витягом з ЄРДР щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення, 2) рапортом про виявлені ознаки кримінального правопорушення від 02.10.2023, 3) протоколом огляду від 10.10.2023 веб сайту ПРОЗОРРО під час якого оглянуто закупівлю «Поточний ремонт частини внутрішніх мереж теплопостачання в комунальному закладі дошкільної освіти (ясла-садок) «Метелики» Петриківської селищної ради по АДРЕСА_2 ; 50720000-8 Послуги з ремонту і технічного обслуговування систем центрального опалення за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», ідентифікатор закупівлі НОМЕР_1 -a, 4) протоколом тимчасового доступу до документів у Управлінні освіти, молоді та спорту Петриківської селищної ради по вказаній закупівлі, 5) договором від 10.04.2023 №2/10-2023 з додатками до нього, 6) додатковою угодою від 27.06.2023 №1 до договору від 10.04.2023 №2/10-2023 з додатками до неї, 7) довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2023 року по даній закупівлі, 8) актом №107/1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 року; 9) протокол огляду місця події, а саме території ясла-садка « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого по АДРЕСА_2 , 10) протоколом допиту свідка - фахівця з публічних закупівель Управління освіти, молоді та спорту Петриківської селищної ради ОСОБА_12 , 11) висновком судової товарознавчої експертизи від 07.12.2023 №5988/23, 12) висновком судово будівельно-технічної експертизи від 11.01.2024 № 91-23, 13) протоколом допиту свідка ОСОБА_10 директора ТОВ «Дніпробудперспектива», 14) висновком судово-економічної експертизи від 25.01.2024, 15) висновком почеркознавчої експертизи від 28.02.2024 № 66, 16) протоколом допиту свідка директора ясла-садочку «Метелики» ОСОБА_8 .

Слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про непов`язаність та недостатність наданих стороною обвинувачення на обґрунтування повідомлення про підозру доказів, оскільки сторона захисту насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України. Поряд з цим слід зазначити, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатності доказів (підстав), не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Таким чином за вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої підозри. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Щодо наявності ризиків.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що підозрювана може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що підозрювана, скоїла, хоча і нетяжкий злочин, однак цей злочин відноситься до корупційних, за його вчинення, зокрема, передбачено покарання у виді позбавлення волі, що дає підстави вважати, що остання усвідомлюючи покарання, яке їй загрожує та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваної наслідками може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнути у майбутньому відповідальності. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом.

Підозрюваною у запереченнях зазначено, що на її утриманні перебуває її мати 1946 року народження інвалід І групи (лежача) за якою вона здійснює догляд; а її чоловіку зроблено операцію на очах, тому про переховування не може бути і слова.

При цьому, суд враховує, як пояснила підозрювана в неї є повнолітні діти та брат, які на думку суду не позбавлені можливості здійснювати догляд, а тому вказані обставина (наявність на утриманні похилої матері та здійснення операції чоловікові) не виключає наявність ризиків переховування.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення.

Як встановлено слідчим суддею, досудове розслідування не завершилось, і сторона обвинувачення не завершила збирання доказів у кримінальному провадженні, а деяка документація щодо закупівлі все ще зберігається в Управлінні освіти, молоді та спорту Петриківської селищної ради, яке очолює підозрювана, а тому остання може їх знищити, внести до них недостовірні відомості або іншим чином спотворити, створити нові документи (наприклад додатки тощо) з метою перешкоджання досудовому розслідуванню.

Вищенаведені обставини вказують на існування ризику знищення, приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Як зазначено вище досудове розслідування триває, при цьому на даний час частина встановлених свідків у даному кримінальному провадження, на даний час працює у підпорядкуванні підозрюваної, або ж їй підзвітні, а отже підозрювана в майбутньому може незаконно впливати на них з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування та спотворення обставин, які їм відомі.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України;

- пред`явлення їй підозри у вчиненні нетяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватою у вчиненні якого, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- станом на день розгляду клопотання підозрюваній виповнилося 49 рік;

- достатній майновий стан, зокрема її доходи за 2023 рік складають 428091 грн (з урахуванням споживчого кредиту), а за січень-березень 2024 року 73076,19 грн; у власності її членів сім`ї перебуває житловий будинок та земельна ділянка, а також два автомобіля та причеп;

- міцність соціальних зв`язків - підозрювана має постійне місце роботи та є депутатом селищної ради, одружена, має на утриманні матір похилого віку;

- інформації про наявність у підозрюваної тяжких хронічних захворювань, які б перешкоджали застосуванню до нього запобіжного заходу, слідчому судді не надано; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває;

- розмір ймовірно завданої кримінальним правопорушенням шкоди складає 146579,10 грн;

- підозрювана раніше не судима, відомостей про застосування до неї раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваної, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваної не спростовують висновків слідчого судді про ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням встановлених в ухвалі ризиків та наведених індивідуальних обставин підозрюваної, такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним стримуючим фактором від ймовірної неналежної поведінки та перешкоджання кримінальному провадженню.

Водночас, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Крім того, відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нетяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.

Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного.

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваній, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому вона підозрюється, її майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрювану та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, тобто нетяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо неї, за загальним правилом, має визначатися у межах від 1 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У своєму клопотанні прокурор просив визначити розмір застави в максимальному розмірі передбаченим статтею 182 КПК України.

Так, в своєму клопотанні прокурор вказував, що підозрювана має міцні соціальні зв`язки, одружена, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має постійне місце роботи. Згідно даних декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави підозрювана протягом 2023 року отримала доходу у виді заробітної плати у розмірі 406855 грн, що складає близько 34000 грн на місяць, а чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_13 протягом 2023 року отримав доходу у виді заробітної плати у розмірі 379968 грн, що складає близько 32000 грн на місяць. З огляду на це, сторона обвинувачення просить застосувати заставу в розмірі 60560 грн, оскільки внесення застави в меншому розмірі не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Зважаючи на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , обставини його вчинення та індивідуальні особливості підозрюваної, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу в меншому розмірі ніж зазначено прокурором, оскільки на переконання слідчого судді, зазначений стороною обвинувачення розмір застави у сумі 60560 гривень, є надмірно високим, необґрунтованим та таким, що не відповідає майновому стану підозрюваної.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваної та членів її сім`ї. Так, доходи підозрюваної за 2023 рік складають 428 091 грн (з урахуванням споживчого кредиту), а за січень-березень 2024 року 73076,19 грн. Її чоловік протягом 2023 року отримав доход у виді заробітної плати у розмірі 379968 грн. У власності її членів сім`ї перебуває житловий будинок та земельна ділянка, а також два автомобіля та причеп. Зокрема, як вбачається з наданих документів, грошових активів за 2023 рік, які б підлягали декларуванню підозрювана та член її сім`ї не має.

Таким чином, враховуючи обставини розслідуваного злочину, який інкримінується підозрюваній, розмір ймовірно завданої шкоди, обставини та спосіб вчинення розслідуваного злочину, беручи до уваги існування ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає, що заставу слід визначити у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45420 грн. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваної та її індивідуальних обставин, зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку та запобігти реалізації ризиків кримінального провадження. Визначений розмір застави є співмірним з вартістю належного підозрюваній (її членам сім`ї) майна, а також з огляду на розмір ймовірно завданої шкоди.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрювана або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Крім того, слідчий суддя вважає, що встановлений та доведений ризик переховування та імовірної втечі можливо нівелювати шляхом покладення на підозрюваного обов`язків повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи, не відлучатись із селища Петриківка без дозволу слідчого, прокурора або суду. Також, беручи до увагу доведеність існування ризику впливу на свідків, слідчий суддя вважає, що обов`язок утримуватися від спілкування з ними не дасть можливості втіленню такому ризику.

Отже, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки передбачені пунктами 1-4 вказаної частини відповідної статті.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваної і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків. Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що подане клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 186, 193-194, 197, 369, 371-372, 376 КПК України -

Постановив:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 (п`ятнадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45420 (сорок п`ять тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області (реквізити - одержувач: ТУ ДСАУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк одержувача: ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, як міра запобіжного заходу за (ПІП особи, за яку внесено заставу), ухвала (найменування суду, номер справи, дата ухвали), ПІП особи, яка вносила кошти).

Покласти на підозрювану ОСОБА_6 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- не відлучатись із АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженню, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Термін дії обов`язків, покладених на підозрювану, визначити строком на 2 місяці, але в межах строку досудового розслідування - до 09.06.2024.

Роз`яснити підозрюваній, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави вона зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, яке карається пробаційним наглядом на строк до трьох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023041520000296 та слідчих, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та проголошено 18.04.2024 о 13:00 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1