Ухвала

від 18.04.2024 по справі 345/6036/23

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/6036/23

Провадження № 2-зз/345/3/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 року м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного судуІвано-Франківської області Мигович О.М., ознайомившись із матеріалами клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі №345/6036/23,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у справі №345/6036/23.Своє клопотанняобґрунтовує,тим,що ухвалоюКалуського міськрайонногосуду від16.01.2024накладено арештна нерухомемайно,яке знаходитьсяу йоговласності,а самена квартиру АДРЕСА_1 ,та квартиру АДРЕСА_2 ,загальною площею44,3кв.м.,житловою площею21кв.м.,за адресою АДРЕСА_3 .Заборонено державнимреєстраторам,реєстраційним службам,нотаріусам,а такожбудь-якиміншим суб`єктам,які наділенівладними повноваженнямищодо здійсненняреєстраційних дійщодо нерухомогомайна,проводити діїзадля відчуженнявище зазначенихквартир. Звертає увагу,що заходизабезпечення позову,вжиті ухвалоюсуду домайна,яке перебуваєу спільнійсумісній власностіподружжя.Як підтверджуєтьсясвідоцтвом прошлюб,заявник з03.08.2005року перебуваєу зареєстрованомушлюбі із ОСОБА_2 Квартири наякі накладеноарешт,придбано ушлюбі в2021та 2022році.Таким чиномсудом вжитозаходи намайно,що єоб`єктом праваспільної сумісноївласності подружжя.Просив скасуватизаходи забезпеченняпозову у справі №345/6036/23.

Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Вірста Р.Я. у судове засідання подав заяву про слухання справи у їх відсутності, просив задоволити подане клопотання.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився із невідомих для суду причин, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовезасідання нез`явилася протенаправила запереченняна заявупро скасуваннязаходів забезпеченняпозову,в якійпросила відмовитиу задоволенніклопотання відповідача ОСОБА_1 оскільки припостановленні ухвали16.01.2024про забезпеченняпозову суднадав оцінкуобґрунтованості доводівпозивача.Під часрозгляду справисуд встановивбезпосередній зв`язокміж конкретнимзаходом забезпеченняпозову тапредметом позовуі правильнозастосував ст.149ЦПК Українита законнообрав забезпеченняпозову,який відповідаєп.п.1,2ч.1ст.150ЦПК України.Просила відмовитиу задоволенніклопотання відповідача ОСОБА_1 про скасуваннязаходів забезпеченняпозову у справі №345/6036/23.

Дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні суду перебувала справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 16.01.2024 було задоволено заяву представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову.

Вказаною ухвалою було накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 . Заборонено державним реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, проводити дії задля відчуження: квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 21 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно положеньст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.Нормами частини 7 та 8 статті 158 ЦПК України визначено, що уразі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Суд може скасувати забезпечення позову у зв`язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування. Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

На момент вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову розгляд справи завершено, проте рішення не набрало законної сили, оскільки відповідач ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, що вказує на передчасність вимог про скасування заходів забезпечення позову. Тривалість розгляду справи в суді, процесуальна поведінка учасників справи не є підставою для скасування тих заходів, які вжито з метою виконання рішення суду по суті позовних вимог.

Вказане підтверджується висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20 (провадження № 61-3480сво21).

Заявник ОСОБА_1 зазначає, що заходи забезпечення позову вжито до майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, його частка у вказаному майні не виділена в натурі, то відповідно стягнення за зобов`язаннями, що виникають з рішення суду у даній справі не може бути накладене на це майно, та як воно є спільним майном подружжя та належить йому і його дружині.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У порушення зазначених вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України ОСОБА_1 не надано доказів, на підтвердження обставин на які він посилається.

Щодо посилання заявника ОСОБА_1 про перебування у шлюбі та вжиття заходів до майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі №755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) зроблено висновок, що «однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Відсутність неврегульованих питань щодо нерухомого майна вказує на відсутність спору між сторонами, що в свою чергу призводить до використання приватно-правового спору як інструменту для ухилиння від публічних зобов`язань.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, поділ спільного майна та визнання права на частку в спільному майні) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин».

Ухвалою суду від 16.01.2024 накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , рішення суду не набрало законної сили, тобто 90 днів, передбачених законом ще не минули, а клопотання заявника не є достатньо мотивованим.

На підставі викладеного, суд вважає, що підстав для скасування заходів забезпечення позову не має, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Окрім того, суд звертає увагу, що власник майна, який володіє ним у спільній сумісній власності має право звернутися із позовною заявою про скасування арешту на майно.

Також, суд зазначає, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 158 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі №345/6036/23 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: