Рішення

від 18.04.2024 по справі 369/7131/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7131/22

Провадження № 2/369/574/24

РІШЕННЯ

Іменем України

18.04.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участі секретаря судових засідань Соловюк В.І.,

за участі

прокурора ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Київській області до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування землі з чужого незаконного володіння , -

в с т а н о в и в :

У серпні 2022 року заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду з вказаним позовом. Позов обґрунтовує тим, що за результатами проведення прокуратурою Київської області аналізу додержання вимог земельного законодавства на території Фастівського району Київської області виявлено ряд грубих порушень вимог законодавства при розпорядженні земельними ділянками державної форми власності.

Встановлено, що наказом Головного управління Держземагенства у Київській області від 21.02.2014 № КИ/322241600:02:001/00013585 затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_5 у приватну власність земельну ділянку площею 1,25 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5090 для ведення особистого селянського господарства на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. На підставі договору купівлі- продажу від 10.12.2015 року № 7339 ОСОБА_5 відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_6 .

Наказом Головного управління Держземагенства у Київській області від 21.02.2014 № КИ/322241600:02:001/0001357 затверджено проект із землеустрою та надано ОСОБА_7 у приватну власність земельну ділянку площею 1,25 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5091 для ведення особистого селянського господарства на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. На підставі договору купівлі- продажу від 05.02.2016 № 485 ОСОБА_7 відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_8 .

Наказом Головного управління Держземагенства у Київській області від 21.02.2014 №КИ/3222481600:02:001/00013586 затверджено проект із землеустрою та відведено у приватну власність ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,75 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5092 для ведення особистого селянського господарства на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. На підставі договору купівлі- продажу від 31.07.2014 № 1081 ОСОБА_9 відчужив належну йому земельну ділянку на користь ОСОБА_10 .

В подальшому ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на підстав договорів купівлі-продажу від 21.07.2016 за №№ 4194, 419, 4184 відчужили належні їм земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481600:02:001:5090, 3222481600:02:001:5091, 3222481600:02:001:5092 у спільну часткову власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які у свою чергу заявою від 21.07.2016 об`єднали дані ділянки в єдину, внаслідок чого утворилася земельна ділянка площею 3,25 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5177.

В подальшому, на підставі відповідних заяв від 10.08.2016 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 поділили належну їм на праві спільної часткової власності земельну ділянку, внаслідок чого утворилось дві земельні ділянки: площею 1,239 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112 та площею 2,011 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5113.

Рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20.12.2016 року № 111 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій площею 1,239 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112 на території с. Гатне. Вказану земельну ділянку віднесено до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі договорів оренди земельних ділянок від 30.01.2017 № 300 та від 04.04.2017 № 1477 передали в оренду ТОВ «Альт-Хаус» земельні ділянки площею 1,239 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112 та площею 2,011 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5113 терміном на 3 роки.

Позивач зазначає, що відведення спірних земельних ділянок у приватну власність відбулося без їх вилучення у попереднього землекористувача у порядку передбаченому Земельним кодексом України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року у справі № 911/2892/13 задоволено позов прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави до Київської обласної державної адміністрації та ГО «Центральний спортивний клуб автомобілістів», за участю треті особи Києво-Святошинська районна державна адміністрація та ДП «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства» Національної академії аграрних наук України, яка набрала законної сили. Судом визнано незаконним та скасовано розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 01.12.2003 № 764 про надання в оренду ГО «Центральний спортивний клуб автомобілістів» земельної ділянки площею 5 га на території Гатненської сільської ради, визнано недійсним договір оренди та зобов`язано вказану громадську організацію повернути державі земельну ділянку.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 01.12.2003 року № 764 затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 5,0 га (рілля 4,8 га, польові шляхи 0,2 га) за рахунок земель дослідного господарства «Чабани» Української академії аграрних наук України на території Гатненської сільської ради Києво- Святошинського району та надано вказану земельну ділянку в оренду ГО «Центральний спортивний клуб автомобілістів» для будівництва спортивно-оздоровчої бази.

На підставі вказаного розпорядження між Київською обласною державною адміністрацією та ГО «Центральний спортивний клуб автомобілістів» 28.07.2004 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 5 га на території Гатненської сільської ради.

У постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства» Національної академії аграрних наук України, як науково-дослідного господарства, знаходились земельні ділянки на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району з цільовим призначенням для проведення науково-дослідних робіт, які використовувалась підприємством для вирощування перспективних сортів рослин. Повноваження по вилученню та наданню в користування цих земель відповідно до чинного на той час законодавства не була наділена Київська обласна державна адміністрація. Проте, спірним рішенням Київської обласної державної адміністрації частина цих особливо цінних земель без їх попереднього вилучення у ДП «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства» Національної академії аграрних наук України була надана в оренду ГО «Центральний спортивний клуб автомобілістів» для будівництва спортивно-оздоровчої бази.

Київською обласною державною адміністрацією при прийнятті спірного розпорядження були перевищені надані законом повноваження та порушені норми ст. ст. 84, 116, 122, 149, 150 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання незаконним та скасування цього розпорядження.

Після скасування судом розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 01.12.2003 року № 764 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 5 га на території Гатненської сільської ради остання повернута у первинний статус, а саме у постійне користування ДП «Дослідне господарство «Чабани».

У своїй діяльності Господарство керується Конституцією України, Законами України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», Цивільним та Господарським кодексами України, Статутом Академії та її постановами, наказами і розпорядженнями, Статутом Інституту та цим Статутом, (п. 3.3).

Пунктом 3.6 Статуту передбачено, що основою діяльності Господарства є державна власність України на основні фонди, інше майно, закріплене Академією за господарством, а також землі Академії, надані Господарству згідно з державним актом на право користування.

В пунктах 4.2 - 4.4 Статуту вказано, що використання земельних ділянок, переданих державою у постійне користування та майна - у безстрокове безплатне користування Академії, здійснюється відповідно до законодавства України, Статуту Академії, Інституту, якому підпорядковане Господарство, а також цього Статуту. Порядок володіння, користування земельними ділянками та розпорядження майном, питання, пов`язані з вилученням землі та відчуження майна, погоджуються виключно з Президією Академії.

Земельні ділянки, які надані в постійне користування Господарству - для розміщення його об`єктів, здійснення науково - дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур і пропаганди ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визначених Статутом Академії та цим Статутом, є державною власністю.

Вилучення земельних ділянок Господарства може здійснюватися лише за згодою Президії Академії відповідно до Земельного кодексу України.

Майно Господарства є державною власністю, закріплене за ним Академією і належить йому на праві господарського відання (п. 4.10. Статуту).

Державне підприємство «ДГ «Чабани» є користувачем земельної ділянки загальною площею 330,92 га для проведення науково-дослідних робіт, згідно державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ№ 001207.

Отже, рішення про вилучення спірних земельних ділянок має право приймати відповідний орган державної влади, який в силу вимог ст. ст. 6, 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, всупереч вищезазначених вимог законодавства, Головним управлінням Держземагентства у Київській області прийнято оскаржувані накази про відведення у приватну власність спірних земельних ділянок без їх попереднього вилучення у постійного землекористувача та за відсутності на те визначених законом повноважень.

Крім того, відповідно п. 4.5 Статуту землі дослідних полів Господарства та ділянки з цінними ґрунтами відносяться до особливо цінних земель і їх вилучення для суспільних потреб не допускається, крім випадків, визначених Земельним кодексом України.

За інформацією Кабінету Міністрів України від 19.08.2017 № 7337/0/2-17, рішення останнім щодо вилучення особливо цінних земель Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани», за рахунок яких у подальшому відведено у приватну власність ОСОБА_11 земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:001:5093 в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району не приймалися.

Також, відповідно до інформації Верховної Ради України від 22.08.2017 № 04-12/13-656, припинення права постійного користування Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» земельними ділянками, за рахунок яких у подальшому відведено у приватну власність ОСОБА_11 земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:001:5093 в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району, Верховною Радою України не погоджувалось.

Таким чином, всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, ст. ст. 116, 122, 141, 142, 149, 150 Земельного кодексу України Головним управлінням Держземагентства у Київській області на підставі вищезазначених наказів відведено у приватну власність ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481600:02:001:5090, 3222481600:02:001:5091 та 3222481600:02:001:5092, за рахунок особливо цінних земель Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» без попереднього вилучення їх у постійного землекористувача та прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.

Факт відведення Головним управлінням Держземагентства у Київській області у приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481600:02:001:5090, 3222481600:02:001:5091 та 3222481600:02:001:5092 за рахунок особливо цінних земель ДП «Дослідне господарство «Чабани» повністю підтверджують картографічні матеріали місць розташування спірних ділянок та земельної ділянки площею 5 га, яка перебувала у користуванні ГО «Центральний спортивний клуб автомобілістів», зведеним кадастровим планом земельних ділянок та ортофотопланом з їх відображенням, виготовленого сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_12 ..

Окрім того, відповідно до положень ст. ст. 1, 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Обов`язковій державній експертизі підлягають у тому числі проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Всупереч зазначеним вимогам законодавства державна експертиза проектів землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481600:02:001:5090, 3222481600:02:001:5091 та 3222481600:02:001:5092 на території Гатненської сільської ради не проводилась, про що свідчить інформація Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.06.2017 № 21-10-0Л14-10836/2-17.

Таким чином, накази Головного Управління Держземагентства у Київській області від 21.02.2014 № КИ/3222481600:02:001/00013585, № КИУ3222481600:02:001/00013587 та № КИ/3222481600:02:001/00013586 прийнято всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, ст. ст. 116, 122, 141, 142, 149, 150 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим останні на підставі ст. ст. 21, 152, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу України є недійсними.

Водночас, оскільки зазначені накази суперечать вимогам закону, тому прийняте рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району від 20.12.2016 № 111 про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 1,239 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112 також є недійсним на вищевказаних підставах.

Здійснення Головним управлінням Держземагентства у Київській області права власності, зокрема розпорядження землею не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі держави, що відповідно до ст. 388 ЦК України дає підстави для витребування державою її майна від добросовісного набувача.

У даному випадку, вірним способом захисту порушеного права є пред`явлення до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене просив суд: витребувати на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Київській області з незаконного володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,239 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112 та земельну ділянку площею 2,011 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5113,які розташовані на території Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області. Стягнути з відповідачів сплачений судовий збір.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2022 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні.

27 вересня 2022 року представник відповідачів подала відзив на позовну заяву. Не погоджуючись з позовними вимогами вказала, що судовим рішенням по справі 369/10000/17 встановлено пропуск прокурором строку позовної давності, оскільки про порушене право стало відомо ще в 2008 році. Тому і по даній справі позивач пропустив строк звернення до суду за захистом порушеного права.

Також позивач не надав документальних доказів того, що спірні земельні ділянки передавались в управління ГУ Держгеокадастру в Київській області, в інтересах чиїх ним подано позов. Для захисту інтересів держави прокурор звернувся до ГУ Держгеокадастру в Київській області, на що отримали відповідь: предмет спору по даній справі не відноситься до повноважень управління і вони не можуть бути позивачами по справі. Хоча і позові прокурор стверджував про відсутність реагування на їх лист, неправильно вказувались в висновки суду касаційної інстанції по справі 369/10000/17.

Вказали на відсутність підстав витребування майна. Так, ГУ Держгеокадастру в Київській області здійснило управлінські дії щодо передачі у приватну власність фізичних осіб спірних земельних ділянок. Тобто майно вибуло у результаті волевиявлення управління. А здійснення державної реєстрації права власності на ці земельні ділянки підтверджено правомірність реалізації майна. Більш того, ні вони, ні попередні власники не могли знати про теоретичне існування будь-яких порушень та не мали обовязку досліджувати весь ланцюг власників майна, придбавши майно за відплатним договором. Все це підтверджує їх добросовісність, витребування у них майна є непропорційним втручанням у їхнє право на мирне володіння таким майном, що становитиме порушення стю1 Першого протоколу до Конвенції. Просили відмовити в задоволенні позову, як через безпідставність, так і пропуском строку позовної давності.

07 листопада 2022 року прокурор у справі подав відповідь на відзив. Додатково вказано, що як на час звернення прокурора з позовом, так і на час виникнення спірних правовідносин, землі, надані для проведення науково-дослідних робіт перебувають в постійно користуванні державних підприємств відносяться до особливо цінних земель, а тому розпорядником є ГУ Держгеокадастру в Київській області. При розгляді попередньої справи Верховним Судом встановлено неправомірність передача земельних ділянок, які на даний час перебувають у власності відповідачів. А здійснення ГУ Держгеокадастру в Київській області права власності, а саме розпорядження землею не у спосіб а поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватись як вираження волі держави, що відповідно до ст.388 ЦК України дає підстави для витребування державою її майна від добросовісного набувача.

У справі 369/10000/17 суд апеляційної інстанції вказав на дотримання строків звернення до суду, а подання позову мало наслідком переривання такого строку. Тому строків позовної давності прокурором не пропущено. Просили позов задоволити у повному обсязі.

23 листопада 2022 року представник відповідачів подала заперечення на відповідь на відзив. Наголосила на неправильному трактуванні прокурором судових рішень по справі 369/10000/17 та наявності підстав для застосування строків позовної давності та безпідставності звернення прокурором до суду. Просила відмовити у задоволенні позову.

22 лютого 2023 року Київською обласною прокуратурою подані письмові заперечення щодо застосування строків позовної давності.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2023 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити.

У судовому засіданні представник відповідачів проти позову заперечувала.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 12 сесії 7 скликання від 20 грудня 2016 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, цільове призначення якої змінюється» вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 2-м громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ), цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій площею 1,239 га на території с. Гатне Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112; віднесено земельну ділянку до категорії земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Наказом Головного Управління Держземагентсва у Київській області № КИ/3222481600:02:001/00013585 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» від 21 лютого 2014 року затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області»; надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 1,2500 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5090, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 10 грудня 2015 року № 7339 відчужив зазначену земельну ділянку ОСОБА_6 .

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 21 лютого 2014 року № КИ/3222481600:02:001/00013587 затверджено проєкт із землеустрою та надано ОСОБА_7 у приватну власність земельну ділянку площею 1,25 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5091 для ведення особистого селянського господарства на території Гатненської сільської ради.

На підставі договору купівлі-продажу від 05 лютого 2016 року № 485 ОСОБА_7 відчужив зазначену земельну ділянку ОСОБА_8 .

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 21 лютого 2014 року № КИ/3222481600:02:001/00013586 затверджено проєкт із землеустрою та відведено у приватну власність ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,75 га з кадастровим номером: 3222481600:02:001:5092 для ведення особистого селянського господарства на території Гатненської сільської ради.

ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 31 липня 2014 року № 1081 відчужив належну йому земельну ділянку ОСОБА_10 .

У подальшому ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на підставі договорів купівлі-продажу від 21 липня 2016 року за № 4194, № 4189, № 4184 відчужили належні їм земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481600:02:001:5090, 3222481600:02:001:5091, 3222481600:02:001:5092 у спільну часткову власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які за заявою від 21 липня 2016 року об`єднали ці ділянки в одну, в результаті чого утворилася земельна ділянка площею 3,25 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5177.

На підставі заяв від 10 серпня 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили поділ належної їм на праві спільної часткової власності земельної ділянки площею 3,25 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5177, в результаті чого утворилися дві земельні ділянки: площею 1,239 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112 та площею 2,011 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5113.

Рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20 грудня 2016 року № 111 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій площею 1,239 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112. Віднесено зазначену земельну ділянку до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договорів від 30 січня 2017 року № 300 і від 04 квітня 2017 року № 1477 передали ТОВ «Альт-Хаус» в оренду земельні ділянки площею 1,239 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112 та площею 2,011 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5113 терміном на 3 роки.

Згідно ст.387ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не могли законно набути право власності на спірні земельні ділянки, оскільки набули таке право власності в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності на землю стало можливим у результаті прийняття Головним управлінням Держземагентства у Київській області незаконних наказів від 21 лютого 2014 року №КИ/3222481600:02:001/00013585, №КИ/3222481600:02:001/00013587, №КИ/3222481600:02:001/00013586 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» та в результаті прийняття Гатненською сільською радою Києво-Святошинського району незаконного рішення від 20 грудня 2016 року № 111 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, цільове признання якої змінюється».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у спорах щодо земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема, без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

При цьому, колегією суддів також враховується, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року та інші) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обгрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Згідно положень частини першої статті 83, частини першої статті 84, статті 122 ЗК України, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, особливо цінні землі є об`єктами права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу в приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

За таких обставин у даній справі, «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокурора до суду з вимогою витребування спірних земельних ділянок із володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є задоволенням суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - безоплатної передачі у власність громадянам особливо цінних земель, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення в державну власність землі, що незаконно вибула з такої власності.

В питаннях оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, також визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за виключенням випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах «Спорронґ і Льоннорт проти Швеції», «Булвес» АД проти Болгарії»).

Європейський суд з прав людини, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 06 листопада 2008 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист право на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність та поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Одночасно судом враховується, що загальний інтерес у контролі за використанням земельної ділянки за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та не погіршення екологічної ситуації у цій справі переважає приватний інтерес ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у збереженні права на земельні ділянки.

Отже, витребування земельної ділянки у відповідачів не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право мирного володіння майном, тому колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовної вимоги про витребування на користь держави в особі Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства» Національної академії аграрних наук України із незаконного володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельні ділянки площею 1,239 га, кадастровий номер: 3222481600:02:001:5112, площею 2,011 га, кадастровий номер: 3222481600:02:001:5113, які розташовані на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району.

Стосовно строку позовної давності слід вказати наступне.

Відповідно до ст.256Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст.261ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.ч. 3-5 ст.56ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Отже, позовна давність є строком для пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатись до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

У разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідалася або могла довідатися особа, право якої порушене, чи прокурор, уповноважений звернутися до суду в інтересах держави за захистом такого права, якщо прокурор довідався чи міг довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила, раніше, ніж особа, право якої порушене. Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 та від 05.12.2018 у справі № 522/2202/15-ц.

У зв`язку з наведеним вище, до позовних вимог позивача, як особи право якої порушене, позовна давність починається обчислюватися з моменту, коли він довідався або міг довідатися про порушення своїх прав, тільки якщо органи прокуратури не довідалися про це раніше.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Такий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15.

Звертаючись з позовом до суду Заступник прокурора Київської області оспорює накази Головного Держземагенства у Київській області, якими затверджено проекти землеустрою та надано у приватну власність земельні ділянки від 21 лютого 2014 року.

З листа секретаріату Кабінету Міністрів України №7337/0/2-17 від 19.08.2017 року на запит прокуратури Київської області від 11.08.2017 року вбачається, що Кабінетом Міністрів рішення щодо вилучення земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481600:02:001:5090, 3222481600:02:001:5091, 3222481600:02:001:5092 та 3222481600:02:001:5093, розташованих в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району, що перебували у постійному користуванні державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» не приймалося.

З відповіді секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин від 18.08.2017 року на прокуратури Київської області від 11.08.2017 року вбачається, що рішення Комітету з питань погодження Верховною Радою України припинення права постійного користування земельними ділянками державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» не приймалося.

З викладеного вбачається, що про порушене право власності держави на особливо цінні землі стало відомо в 2017 році.

З позовом по справі № 369/1000/17 прокурор звернувся до суду в 18.09.2017 року.Остаточне рішення по справі № 369/1000/17 прийнято 08.09.2021 року. З цим позовом позивач звернувся у серпні 2022, а отже з врахуванням положення ст.264 ЦК щодо переривання перебігу позовної давності, строк для звернення з даним позовом до суду позивачем не пропущено.

Таким чином, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо витребування на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Київській області з незаконного володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,239 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112 та земельну ділянку площею 2,011 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5113,які розташовані на території Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області.

Згідно з ч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред`явленні позову Київська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 2 481,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 923 від 17 червня 2022 року.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, сплачений прокуратурою судовий збір підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 : по 1240 грн. 50 коп. з кожної.

Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ч. 2 ст. 14, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст.21 387, 393 ЦК України, ст.ст.1,2,7, 51, 66, 116, 118 , 122, 155, ч. 1 ст. 126, ст.ст. 155, 173 ЗК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 81, 82, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Київській області до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування землі з чужого незаконного володіння задоволити.

Витребувати на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Київській області з незаконного володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,239 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112 та земельну ділянку площею 2,011 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5113, які розташовані на території Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Київської обласної прокуратури судовий збір по 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 50 коп.) з кожної.

Інформація про позивача:

Головне управління Держгеокадастру в Київській області, адреса: м. Київ, вул. Серпова, 3/14, код ЄДРПОУ 39817550.

Інформація про відповідачів:

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 18 квітня 2024 року.

Суддя