Ухвала

від 17.04.2024 по справі 201/4289/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4289/24

Провадження № 2-з/201/96/2024

УХВАЛА

17 квітня 2024 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради, третя особа Первинна профспілкова організація працівників охорони здоров`я Комунального некомерційного підприємства «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради про скасування наказів та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради, третя особа Первинна профспілкова організація працівників охорони здоров`я Комунального некомерційного підприємства «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради про скасування наказів та поновлення на роботі.

15 квітня 2024 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

-зупинення дії наказу від 28 лютого 2024 року № 94/01-05 про скорочення штату працівників;

-заборони Комунальному некомерційному підприємству «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради покладати виконання обов`язків заступника медичного директора на медичного директора ОСОБА_2 або інших осіб.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що предметом спору по даній справі є, зокрема, наказ від 28 лютого 2024 року № 94/01-05 про скорочення штату працівників, яким 01 травня2024 року буде скорочено посаду заступника медичного директора, яку займає ОСОБА_1 . Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки оскаржуваний наказ має бути приведений до виконання з 01 травня 2024 року та це призведе до порушення трудових прав позивача у формі його незаконного звільнення з роботи. Наказ про звільнення очевидно суперечить закону, що дає підстави для процесуального реагування. Вжиття заходів забезпечення позову матимуть позитивний вплив на охорону прав та інтересів позивача, а невжиття заходів забезпечення позову створює наслідки, які не можливо компенсувати тільки рішенням про задоволення позову, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 2 ч. 1 ст.150ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до п. 4 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами цивільногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» від22грудня 2006року №9 суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз`яснень Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до КНП «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради, третя особа Первинна профспілкова організація працівників охорони здоров`я КНП «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради про скасування наказів та поновлення на роботі.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно (в тому числі рухоме майно, грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

В даному випадку в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача.

Ураховуючи вищезазначені положення ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволеннізаяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради, третя особа Первинна профспілкова організація працівників охорони здоров`я Комунального некомерційного підприємства «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради про скасування наказів та поновлення на роботі відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев