Повістка

від 15.04.2024 по справі 921/546/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2024 р. Справа №921/546/21

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача):Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

представники сторін в судове засідання не викликались

розглянувши заяву Приватного підприємства «Білявинці», б/н від 03 березня 2024 року

про ухвалення додаткової постанови

у справі № 921/546/21

за позовом Приватного підприємства «Білявинці»

до відповідача Фізичної особи-підприємця Дергуна Ігоря Володимировича

про стягнення 2 597 035,43 грн.

В С Т А Н О В И В :

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2024 року у справі №921/546/21 рішення Господарського суду Тернопільської області від 23 серпня 2023 року у справі №921/546/21 про задоволення позову та додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 13 вересня 2023 року у справі №921/546/21 про часткове задоволення заяви Приватного підприємства Білявинці залишено без змін, а апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Дергуна Ігоря Володимировича без задоволення.

У відзиві на апеляційні скарги позивач повідомляв апеляційний суд про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з апеляційним розглядом справи в сумі 30 000 грн. Поряд з тим, у відзиві позивач зазначив, що детальний розрахунок понесених витрат у зв`язку з розглядом справи та документальне підтвердження цих витрат буде надано після складання акту приймання-передачі наданих послуг, а таке його повідомлення є заявою про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог відповідно до ст.221 ГПК України.

11 березня 2024 року від позивача Приватного підприємства «Білявинці» до апеляційного суду надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та ухвалення додаткової постанови про стягнення з відповідача на користь позивача 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Вказана заява надіслана на адресу суду 04 березня 2024 року.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.1 ст.221 ГПК України).

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.244 ГПК України).

Згідно з ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Поряд з цим, у п.17.9 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України передбачено, якщо на момент надходження заяви про внесення виправлень, ухвалення додаткового рішення, роз`яснення судового рішення справа у відповідному суді відсутня, суд витребовує справу з суду нижчої інстанції протягом п`яти днів із дня надходження відповідної заяви, а суд нижчої інстанції направляє справу до суду, який її витребував, не пізніше наступного дня із дня надходження відповідної вимоги суду. У такому випадку подана заява розглядається протягом десяти днів із дня надходження справи до суду, який має її розглядати.

Листом від 15 березня 2024 року суд витребував матеріали справи з місцевого господарського суду.

Матеріали справи надійшли до апеляційного суду 01 квітня 2024 року (супровідний лист вих.№921/546/21/137/2024 від 18 березня 2024 року).

Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року розгляд заяви Приватного підприємства «Білявинці» про ухвалення додаткової постанови призначено в судовому засіданні в межах розумного строку на 15 квітня 2024 року на 10 год. 30 хв. в приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81, поряд з тим, суд не вбачав підстав для виклику в судове засідання учасників у справі.

Розглянувши заяву Приватного підприємства «Білявинці» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткової постанови про стягнення з відповідача на користь позивача 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вирішила таку задоволити частково, з огляду на наступне:

Згідно з ч.1 ст.281 ГПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В силу положень ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представництво інтересів позивача (ПП «Білявинці») в суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Ганга Дмитро Григорович, повноваження якого підтверджуються ордером про надання правничої (правової) допомоги серія ВІ №1137848 від 11 квітня 2023 року (арк. справи 154 том ІІІ).

На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги представником позивача подано суду, зокрема, договір про правову допомогу №11/04/2023-1 від 11 квітня 2023 року, укладений між ПП "Білявинці" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Іваненко та партнери" (адвокатське об`єднання), згідно із п.1.1 якого, адвокатське об`єднання надає правову допомогу клієнту у будь-яких спорах із Фізичною особою підприємцем Дергуном Ігорем Володимировичем, Гуменюком І.Т., Фізичною особою - підприємцем Дергун Іриною Ігорівною та іншими фізичними особами, органами державної влади (арк. справи 149 том ІІ).

Відповідно до п.1.2 Договору сторони домовились, що виконання доручення за цим договором здійснюється, зокрема адвокатом Гангою Дмитром Григоровичем, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3897 від 06 липня 2021 року.

Згідно з п.2.2 Договору клієнт сплачує на користь адвокатського об`єднання в якості винагороди за виконання доручення згідно з Додатковою угодою до договору.

Договір діє з моменту його підписання до повного виконання доручення згідно з Додатковою угодою до договору.

16 листопада 2023 року сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору про правову допомогу №11/04/2023-1 від 11 квітня 2023 року (арк. справи 158 том ІІ).

У п.1 Додаткової угоди №2 передбачено, що адвокатське об`єднання надає клієнту правову допомогу у господарській справі №921/546/21, що переглядається Північним апеляційним господарським судом за апеляційними скаргами ФОП Дергуна Ігоря Володимировича на рішення та додаткове рішення у справі №921/546/21.

Сторони погодили, що винагорода (гонорар) за виконання доручення з надання правової допомоги клієнту у справі №921/546/21 у Північному апеляційному господарському суді щодо розгляду апеляційної скарги ФОП Дергуна Ігоря Володимировича на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23 серпня 2023 року є фіксованою та складає 20 000 грн (п.2 Додаткової угоди №2).

Сторони також погодили, що винагорода (гонорар) за виконання доручення з надання правової допомоги клієнту у справі №921/546/21 у Північному апеляційному господарському суді щодо розгляду апеляційної скарги ФОП Дергуна Ігоря Володимировича на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 13 вересня 2023 року є фіксованою та складає 10 000 грн (п.3 Додаткової угоди №2).

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №2 винагорода (гонорар) повинна бути сплачена клієнтом на користь адвокатського об`єднання протягом 30 днів після набрання законної сили відповідним рішенням суду апеляційної інстанції.

Додатковою угодою №2-1 (щодо виправлення описки) від 03 березня 2024 року сторонами внесено зміни до п.п.1,2,3 Додаткової угоди №2 в частині зазначення назви апеляційного господарського суду, а саме: замість «Північний апеляційний господарський суд» змінено на «Західний апеляційний господарський суд» (арк. справи 10 том IV).

Згідно з Актом приймання передачі наданих послуг №2 від 03 березня 2024 року до договору про правову допомогу №11/04/2023-1 від 11 квітня 2023 року, адвокатом надано позивачу наступні послуги: підготовка відзиву на 2 (дві) апеляційні скарги ФОП Дергуна Ігоря Володимировича та участь у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції по справі №921/546/21.

У п.4 Акту передбачено, що загальна вартість правової допомоги за цим актом складає 30 000 грн (арк. справи 11 том IV).

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст.19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, в тому числі є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характер; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Слід зазначити, що до апеляційного суду не надходили будь-які клопотання від відповідача про зменшення витрат позивача на правову допомогу.

До заяви про стягнення витрат на правову допомогу позивач долучив фіскальний чек, накладну та опис вкладення, що підтверджують надіслання відповідачу вказаної заяви та доданих до неї документів.

Також судом належним чином повідомлено відповідача про розгляд заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, шляхом надсилання на його адресу ухвали суду від 01 квітня 2024 року.

Відтак, у відповідача була можливість надати суду свої заперечення щодо розміру витрат позивача на правову допомогу, однак, відповідач таким правом не скористався, будь-які заперечення на заяву позивача суду не надав.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Слід зазначити, що предметом позову у цій справі було стягнення 2 597 035,43 грн; позиція позивача протягом розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не змінювалася.

Представником позивача адвокатом Гангою Д.Г. під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції надано, зокрема послуги щодо складення відзиву на апеляційні скарги та участь у трьох судових засіданнях (15 січня 2024 року, яке тривало 7 хв.; 29 січня 2024 року, яке тривало 31 хв. та 26 лютого 2024 року, яке тривало 7 хв.).

Колегія суддів звертає увагу, що розгляд обох апеляційних скарг відповідача здійснювався апеляційним судом в межах одного апеляційного провадження, позивачем подавався один відзив на обидві апеляційні скарги, судові засідання проводилися з розгляду обох скарг у їх сукупності, з огляду на що, колегія суддів не вбачає за доцільне розділяти розмір витрат позивача на професійну правову допомогу, надану адвокатом окремо щодо розгляду скарги відповідача на основне рішення та окремо щодо скарги на додаткове рішення.

Так, здійснивши порівняльний аналіз заявленої до стягнення суми судових витрат, понесених позивачем за розгляд справи в суді апеляційної інстанції із кількістю та вартістю послуг, які надані позивачу його представником, апеляційний господарський суд, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн у відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу під час розгляду справи апеляційним судом, а саме: за складання відзиву на апеляційні скарги та участь представника позивача у трьох судових засіданнях).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

При цьому, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17).

З огляду на все наведене вище, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, враховуючи, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, колегія суддів вважає справедливим часткове задоволення заяви позивача та стягнення на користь останнього 10 000 грн судових витрат.

Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначалось вище, постановою Західного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2024 року у справі №921/546/21 рішення Господарського суду Тернопільської області від 23 серпня 2023 року у справі №921/546/21 про задоволення позову та додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 13 вересня 2023 року у справі №921/546/21 про часткове задоволення заяви Приватного підприємства Білявинці залишено без змін, а апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Дергуна Ігоря Володимировича без задоволення.

Відтак, враховуючи положення ст.129 ГПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача 10 000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 221, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Заяву Приватного підприємства «Білявинці» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дергуна Ігоря Володимировича (48471, Тернопільська область, Чортківський район, с. Білявинці; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства «Білявинці» (47722, Тернопільська область, Тернопільський район, село Великі Гаї, вул. Студинського, будинок 7; ідентифікаційний код юридичної особи 30811807) 10 000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.

У задоволенні решти вимог заяви Приватного підприємства «Білявинці» - відмовити.

На виконання додаткової постанови видати наказ.

Матеріали справи №921/546/21 повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.