Постанова

від 18.04.2024 по справі 911/1166/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. Справа№911/1166/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення та виклику учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана»

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023

у справі №911/1166/23 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом Приватного підприємства «Торговий дім Поляков»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана»

про стягнення 104 248, 37 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торговий дім Поляков» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» про стягнення заборгованості за договором поставки від 10.11.2021 №10497 у загальному розмірі 104 248, 37 грн, з яких: 28 499,16 грн основний борг, 9 486,71 грн 30% річних, 8 550,00 грн штраф, 57 712,50 грн проценти за користування грошовими коштами.

Дослідивши зміст поданої заяви позивача про зменшення позовних вимог, судом першої інстанції встановлено, що подана заява відповідає вимогам ст. ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, відповідно, суд вважав за необхідне заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийняти до розгляду, у зв`язку з чим предметом розгляду у справі були вимоги позивача про стягнення з відповідача 28 499,16 грн основного боргу, 8 783,98 грн 30% річних, 8 550,00 грн штрафу, 53 435,92 грн процентів за користування грошовими коштами.

За результатами розгляду справи №911/1166/23 Господарським судом Київської області ухвалено рішення 11.10.2023, яким позов Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» (далі- позивач) задоволено частково та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» (далі - відповідач) на користь Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» 28 499,16 грн основного боргу, 8 783,98 грн 30% річних, 8 550,00 грн штрафу та 1 239,22 грн судового збору, в задоволенні вимоги щодо стягнення 53 435,92 грн процентів за користування грошовими коштами суд відмовив.

До суду 18.10.2023 від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому заявник просить суд стягнути з позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

23.10.2023 від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в обґрунтування якого позивач зазначив, що витрати заявлені представником відповідача на професійну правничу допомогу - є завищеними, неспівмірними із складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Крім того, 25.10.2023 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому заявник просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/1166/23 заяву представника Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» задоволено. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» 1 148,80 грн витрат на правничу допомогу

Приймаючи вказане додаткове рішення суд першої інстанції, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, дійшов висновку, що загальний розмір фактично понесених відповідачем та позивачем витрат на професійну правову допомогу пов`язаних із розглядом цієї справи становить по 15 000 грн. Вказано, що позивач звертаючись до суду з позовом, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог, заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 99 269,06 гривень, які судом задоволено частково та стягнуто з відповідача борг у загальній сумі 45 833,14 гривень.

Здійснивши аналіз поданих позивачем та відповідачем доказів понесення судових витрат на оплату послуг адвоката та враховуючи те, що вимоги позивача підлягали частковому задоволенню, суд першої інстанції дійшов висновку, що в силу приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем та відповідачем витрати на правову допомогу підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд першої інстанції встановив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума понесених витрат на оплату правової допомоги у розмірі 6925,60 грн, а стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума понесених витрат на оплату правової допомоги у розмірі 8 074,40 грн.

З урахуванням положень частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, провівши відповідне зарахування, суд першої інстанції вважав за доцільне покласти на Приватне підприємство «Торговий дім Поляков» обов`язок сплатити відповідачу різницю стягнутих сум судових витрат, у зв`язку з чим з позивача на користь відповідача остаточно стягнуто суму судових витрат у розмірі 1148,80 грн.

Не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Докана» (далі - скаржник) звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати причини пропуску поважними та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Докана» строк на подання апеляційної скарги. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/1166/23 в частині задоволення заяви Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» повністю та ухвалити в цій частині нове додаткове рішення, яким, заяву Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» залишити без задоволення. Судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем у даній справі не було здійснено подання попереднього розрахунку судових витрат ні з першою заявою по суті, ні на більш пізніх стадіях, а подано лише після розгляду справи.

Також апелянт зазначає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є співмірною із предметом спору та наданих послуг представником позивача, що на думку відповідача не було враховано судом першої інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/1166/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №911/1166/23. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/1166/23.

Матеріали справи №№911/1166/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 07.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 задоволено клопотання та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Докана» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/1166/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/1166/23. Зупинено дію додаткового рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/1166/23 на час апеляційного провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (ст. 59).

Статтею 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI).

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону №5076-VI договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 14.06.2023 між позивачем (Клієнт) та адвокатом - Осадьком Олександром Олексійовичем (Адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги (далі по тексту - Договір), за умовами якого Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати усіма законними методами та способами правничу (правову допомогу Клієнту у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, зобов`язується оплатити надану правничу (правову) допомогу в порядку та на умовах, передбачених Договором та/або додатковими угодами до даного договору (а.с. 150).

Обсяг та характер правничої допомоги сторони узгодили у розділі 2 Договору.

У розділі 3 Договору сторони узгодили наступні умови: порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в додаткових угодах до даного Договору.

Матеріали даної справи містять Додаток №1 до Договору (а.с. 152), який містить перелік послуг та їх вартість.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об`єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, саме суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.

Згідно із частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19 зазначила, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» та у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015).

У рішення від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Отже, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у акті від 19.10.2023 прийому-передачі наданої правничої (правової) допомоги №1 до додаткової угоди №1 послуг до Договору, визначено наступні послуги: складання відповіді на відзив на позовну заяву (позивач - Клієнт, відповідач - ТОВ «Докана» у справі №911/1166/23, вартість послуги 4 500,00 грн; складання заяви про зменшення судових витрат, вартість послуги 3 000,00 грн; підготовка до подачі процесуальних документів до канцелярії суду, у тому числі: роздрукування відповіді на відзив на позовну заяву у справі, добірка та сканування письмових доказів для подання до позову, завіряння копій документів, відправка пошти, вартість послуги 4 500,00 грн, складання заперечення, вартість послуги 3000, 00 грн. Загальна вартість послуг у справі №911/1166/23 складає 15 000,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що послуга підготовки до подачі процесуальних документів до канцелярії суду, у тому числі: роздрукування відповіді на відзив на позовну заяву у справі, добірка та сканування письмових доказів для подання до позову, завіряння копій документів, відправка пошти зазначена в пункті 3 вищенаведеного акта охоплюються послугою щодо складання відповіді на відзив, заяви про зменшення судових витрат та складання заперечення, у зв`язку з чим обґрунтованою сумою за цим актом є 10 500,00 грн, а тому суд першої інстанції не правильно врахував при розрахунку витрат на професійну правничу допомогу вказану послугу на суму 15 000 грн.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області 11.10.2023 позов Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» задоволено частково, у зв`язку з чим судові витрати покладено на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до приписів статті 129 ГПК України.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивачем було заявлено про стягнення з відповідача заборгованість в загальному розмірі 99 269, 04 грн, які судом задоволено частково та стягнуто з відповідача борг у загальній сумі 45 833, 14 грн (тобто на користь позивача позовні вимоги було задоволено у відсотковому відношенні 46, 17 %, на користь відповідача 53, 83 %).

В акті наданих послуг від 13.10.2023 згідно Договору №207 про надання правової допомоги від 10.02.2023 (укладеного між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «ВР Партнерс», визначено наступні послуги: підготовка та подання заяви від 08.05.2023 про ознайомлення з матеріалами справи №911/1166/23 до Господарського суду Київської області, ознайомлення 12.05.2023 з матеріалами справи безпосередньо у приміщенні Господарського суду Київської області, вартість послуги 1 500,00 грн; проведення правового аналізу наданих документів Клієнтом, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування Клієнта у справі №911/1166/23, підготовка та подання заяви про продовження строку на подання відзиву від 23.05.2023 у справі №911/1166/23 до Господарського суду Київської області, вартість послуги 4 500,00 грн; підготовка та подання відзиву на позовну заяву від 05.06.2023 у справі №911/1166/23 до Господарського суду Київської області, вартість послуги 7 500,00 грн, підготовка та подання клопотання про приєднання доказів від 07.08.2023 у справі №911/1166/23 до Господарського суду Київської області, вартість послуги 1 500, 00 грн. Загальна вартість послуг за у справі №911/1166/23 складає 15 000,00 грн.

Судом першої інстанції розмір фактично понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції у сумі 15 000 грн визнано підтвердженим та задоволеним до стягнення з позивача.

Позивач своїм правом на оскарження додаткового рішення суду першої інстанції не скористався, а отже погодився з вірним визнанням витрат на правову допомогу відповідача.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Так, відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення частини 4 статті 129 ГПК України розподіл судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, підлягає пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В до ч. 11 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову та вищенаведені приписи статті 129 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 4 847, 85 грн (10 500, 00 грн * 46,17 %) витрат на професійну правничу допомогу, а стягненню з позивача на користь відповідача 8074, 50 грн ( 15 000 грн * 53, 84 %) розраховані пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене вище, та з урахуванням положень частини 11 статті 129 ГПК України, суд першої інстанції неправильно розрахував розмір різниці стягнутих сум судових витрат.

З урахуванням розрахунку суду апеляційної інстанції на Приватне підприємство «Торговий дім Поляков» слід покласти обов`язок сплатити відповідачу різницю стягнутих сум витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 226, 65 грн.

Щодо доводів відповідача, що позивачем у даній справі не було здійснено подання попереднього розрахунку, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем у відповіді на відзив повідомлено суд першої інстанції, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складається з витрат на професійну (правничу) допомогу 15 000, 00 грн (а.с. 71).

За Законом України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права (стаття 17).

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам апелянта з посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» підлягає задоволенню частково, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/1166/23 підлягає скасуванню в частині задоволення заяви Приватного підприємства «Торговий дім Поляков», а також задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» та ухваленню в цій частині нового додаткового рішення, яким заяву Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» задовольнити частково, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» задовольнити частково, з викладенням в новій редакції резолютивної частини рішення.

Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення не сплачується, то відповідно судовий збір згідно з приписами статті 129 ГПК України розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/1166/23 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/1166/23 скасувати в частині задоволення заяви Приватного підприємства «Торговий дім Поляков», а також задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» та ухвалити нове рішення в цій частині, яким заяву Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

3. Резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/1166/23 викласти у наступній редакції:

«Заяву Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» (18005, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Чехова, будинок 41, код 32268131) на Товариства з обмеженою відповідальністю «Докана» (08292, Київська обл., Бучанський р-н, місто Буча, вул. Києво-Мироцька, будинок 104-В, квартира 8, код 44414732) 3 226 (три тисячі двісті двадцять шість) грн 65 коп витрат на правничу допомогу».

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи №911/1166/23 повернути до Господарського суду Київської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 18.04.2024 після виходу головуючого судді Владимиренко С.В. з лікарняного.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська