Ухвала

від 18.04.2024 по справі 904/2534/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18.04.2024 м.Дніпро Справа № 904/2534/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді:?Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів:?Коваль Л.А., Чередка А.Є

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" про ухвалення додаткового рішення

у справі № 904/2534/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП", м. Дніпро

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" про стягнення 247 298,57 грн, з яких 140 625,00 грн боргу, 68 806,85 грн пені, 4 669,06 грн 3 % річних та 33 197,66 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 у справі № 904/2534/23 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" 68 806,85 грн пені, 4 669,06 грн 3 % річних, 33 197,66 грн інфляційних втрат, 3 709,48 грн судового збору за подання позову, 5 000,00 грн витрат на оплату професійної правової допомоги. В частині стягнення 140 625,00 грн заборгованості провадження у справі закрито.

Не погодившись з вказаним рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" подано апеляційну скаргу, згідно якої просило скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 у справі № 904/2534/23 в частині задоволення позовних вимог та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 657,53 грн пені, 480,00 грн інфляційних втрат, 98,63 грн 3 % річних, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024 апеляційну скаргу?Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 у справі № 904/2534/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 у справі № 904/2534/23 залишено без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на?Товариство з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП".

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої просить стягнути ТОВ "БІГ СІТІ ГРУП" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 950,0 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи, що справа №904/2534/23 розглядалася в порядку письмового провадження колегія вбачає підстави для розгляду заяви про розподіл витрат на правничу допомогу у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.ч. 3-5 ст. 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Положення ч.8 ст.129 ГПК підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Аналіз відповідних норм процесуального закону засвідчує, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Отже як вже було зазначено частинами 1, 2 ст.124 ГПК передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Разом з цим згідно з вимогами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд в додатковій постанові від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20) зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (додаткова постанова Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20)).

В постановах Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №916/24/18, від 21.06.2022 у справі №908/574/20 викладено висновок, що кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями ст.124 ГПК особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 у справі № 904/2534/23 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

З аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що, на відміну від розгляду справи у суді апеляційної інстанції в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, який передбачає стадію судових дебатів, розгляд справи в письмовому провадженні не передбачає проведення судових дебатів. У такому випадку заява в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України має бути зроблена стороною до закінчення розгляду апеляційної скарги разом з першою заявою по суті спору, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення розгляду апеляційної скарги, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення апеляційним господарським судом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначає заявник, у відзиві на апеляційну скарги ним було зроблено заяву про відшкодування відповідачем судових витрат.

В подальшому протягом встановленого п`ятиденного строку позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення та надано докази понесення ним витрат на правничу допомогу.

Разом з тим апеляційний суд зазначає, що згідно прохальної частини відзиву позивач зазначив лише про покладення судових витрат на відповідача.

Будь-яких інших заяв щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, розміру таких витрат та попереднього розрахунку позивачем надано не було.

Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, згідно якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника.

Правильність оформлення поданих заяв покладається на заявника, вимоги в таких заявах повинні бути повними та однозначними, та містити інформацію щодо того, які повноваження суд апеляційної інстанції повинен застосувати за результатами поданих заяв.

З огляду на зазначене, колегія вважає, що п. 2 прохальної частини відзиву не може вважатися заявою позивача про намір подати докази на підтвердження понесених витрат, поданою в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, яка має бути зроблена стороною до закінчення розгляду апеляційної скарги.

Окрім того апеляційний суд зазначає, що згідно позовної заяви позивач просив про стягнення з ТОВ «Біг Сіті Груп» судового збору у розмірі 3 709,49 грн. та витрат на правничу допомогу понесені лише в суді першої інстанції в сумі 15 450,00 грн. Будь-яких інших заяви щодо витрат, які позивач планує понести у зв`язку з розглядом справи останнім зроблено не було.

Позивачу було відомо про відкриття апеляційного провадження у даній справі в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Проте ним не було повідомлено суд у порядку і строк, визначені процесуальним законом, а саме до закінчення розгляду апеляційної скарги, про намір подати докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення (постанови) апеляційним господарським судом.

Зазначене свідчить про недотримання позивачем вимог Господарського процесуального кодексу України, які надають право стороні на відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Окрім того апеляційний суд звертає увагу, що доданий позивачем Акт виконаних робіт №13 від 27.10.2023 місить суперечливу інформацію, оскільки даним актом сторонами визначено та погоджено загальний розмір гонорару адвоката за розгляд справи в суді першої інстанції.

Верховний Суд у постановах від 29 червня 2022 року у справі №908/574/20, від 07 вересня 2022 року у справі №911/2130/21 зазначав, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи, що подання заяви (про намір надати докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення (постанови) суду) є обов`язковою умовою для надання доказів понесення таких витрат в силу положень абз. 2 ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, неподання позивачем відповідної заяви у встановленому законом порядку, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для здійснення розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції та відповідно відсутні підстави для ухвалення додаткової постанови.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №904/2534/23.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко