Рішення

від 09.04.2024 по справі 904/6392/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024м. ДніпроСправа № 904/6392/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" (90630, смт Ясіня Рахівського району Закарпатської обл., вул. Миру, буд. 18, офіс 1-14; ідентифікаційний код 44651359)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код 00659101)

про стягнення 622 285 грн. 98 коп.

Представники:

від позивача: Москаленко Д.Ф. - адвокат;

від відповідача: Замула Р.О. - адвокат;

вільний слухач: Півоваров М.В. - адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" (90630, смт Ясіня Рахівського району Закарпатської обл., вул. Миру, буд. 18, офіс 1-14; ідентифікаційний код 44651359) до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код 00659101) про стягнення 622 285 грн. 98 коп. - задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" (90630, смт Ясіня Рахівського району Закарпатської обл., вул. Миру, буд. 18, офіс 1-14; ідентифікаційний код 44651359) 618 679 (шістсот вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) грн. 00 коп. - заборгованості, 1 979 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 77 коп. - пені та 9 309 (дев`ять тисяч триста дев`ять) грн. 88 коп. - витрат на сплату судового збору.

Позивач у заявах (вх.№15453/24 від 28.03.2024 та вх.№16288/24 від 02.04.2024) про ухвалення додаткового рішення просить ухвалити додаткове рішення у справі №904/6392/23, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" витрати понесені на правничу допомогу у розмірі 35 413 грн. 18 коп.

Відповідач у запереченні (вх.№15595/24 від 29.03.2024) у справі №904/6392/23 просить заяву адвоката ТОВ "Торгівельний дім "ЗМЗ" Москаленко Дениса Федоровича про ухвалення додаткового рішення від 28.03.2024 повернути без розгляду, посилаючись на наступне: - заява представника позивача не містить відомостей щодо наявності/відсутності електронного кабінету; - заява від 28.03.2024 була підписана представником позивача адвокатом Москаленко Д.Ф., на підтвердження своїх повноважень адвокатом було надано ордер від 03.01.2024 № 1148658; - зі змісту ордеру від 03.01.2024 №1148658 вбачається, що адвокатом не зазначено обов`язкових реквізитів, визначених пп. 12.5. п. 12 Положення "Про ордер на надання правничої (правової) допомоги".

Позивач у заяві (вх.№15724/24 від 29.03.2024) зазначає, що надає до суду інформацію щодо наявності електронного кабінету в системі Електронний суд у позивача відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2024 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" (90630, смт Ясіня Рахівського району Закарпатської обл., вул. Миру, буд. 18, офіс 1-14; ідентифікаційний код 44651359) (вх.№15453/24 від 28.03.2024) про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 04.04.2024 о 16:00 год.

Відповідач у запереченні (вх.№15828/24 від 01.04.2024) у справі №904/6392/23 просить заяву адвоката ТОВ "Торгівельний дім "ЗМЗ" Москаленко Дениса Федоровича від 29.03.2024 повернути без розгляду, посилаючись на те, що: - заява представника позивача від 28.03.2024 не містила відомостей щодо наявності/відсутності електронного кабінету; - приписи процесуального законодавства не містять можливості стороні уточнити раніше подану заяву про ухвалення додаткового рішення; - як заява від 28.03.2024 так і заява від 29.03.2024 була підписана представником позивача адвокатом Москаленко Д.Ф., на підтвердження своїх повноважень адвокатом було надано ордер від 03.01.2024 № 1148658; - зі змісту ордеру від 03.01.2024 №1148658 вбачається, що адвокатом не зазначено обов`язкових реквізитів, визначених пп. 12.5. п. 12 Положення "Про ордер на надання правничої (правової) допомоги".

Крім того, відповідач у запереченні (вх.№15905/24 від 01.04.2024) у справі №904/6392/23 просить: - заяву адвоката ТОВ "Торгівельний дім "ЗМЗ" Москаленко Дениса Федоровича від 28.03.2024 про ухвалення додаткового рішення повернути без розгляду; - у випадку неповернення без розгляду, відмовити у задоволенні заяви адвоката ТОВ "Торгівельний дім "ЗМЗ" Москаленко Дениса Федоровича від 28.03.2024 про ухвалення додаткового рішення та зазначає про те, що: - за наявними матеріалами, наданими позивачем, неможливо визначити, яку саме надано професійну правничу допомогу; - розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, що міститься у заяві, помилковим, неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг; - незрозуміло яким саме чином було здійснено розрахунок понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки жоден із наданих договорів не містять в собі відомостей стосовно вартості (ціни) послуг, що апріорі нівелює можливість іншим сторонам та суду взяти такий доказ, як Акт, до уваги при вирішенні питання щодо ухвалення додаткового рішення, оскільки такий Акт є неналежним доказом, адже не може беззаперечно підтвердити ті факти, на які посилається представник позивача у своїй заяві від 28.03.2024; - заява представника позивача від 28.03.2024 не містила відомостей щодо наявності/відсутності електронного кабінету; - приписи процесуального законодавства не містять можливості стороні уточнити раніше подану заяву про ухвалення додаткового рішення; - зі змісту ордеру від 03.01.2024 № 1148658 вбачається, що адвокатом не зазначено обов`язкових реквізитів, визначених пп. 12.5. п. 12 Положення "Про ордер на надання правничої (правової) допомоги"; - як вбачається із заяви представника позивача від 28.03.2024, заяву він робив саме щодо подачі доказів у строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, тобто, загальні строки, а не протягом 5-ти днів з моменту ухвалення рішення; - стороною позивача порушено визначений ст. 129 та ст. 221 Господарського процесуального кодексу України порядок щодо подачі доказів, які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, що, в свою чергу, є підставою для залишення такої заяви без розгляду.

Позивач у заяві/поясненні (вх.№16682/24 від 04.04.2024) з урахуванням заперечень відповідача від 01.04.2024 просить стягнути на користь ТОВ "Торгівельний дім "ЗМЗ" з ПрАТ "ДТРЗ" витрати, понесені на правничу допомогу у розмірі 35 413,18 гривень (тридцять п`ять тисяч чотириста тринадцять гривень 18 коп.) та зазначає про те, що: - позивачем було завчасно до винесення рішення заявою вказано орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу та те, що всі документи будуть надані суду пізніше; - у строк, встановлений ГПК України, а саме протягом 5 днів після винесення судом рішення, позивачем було надано до суду остаточний розмір даних витрат та всі підтверджуючі документи; - між АО "Діалог" та його клієнтом, позивачем у справі ТОВ "Торгівельний дім ЗМЗ" підписано договори про надання правничої допомоги №03-10/23 від 03.10.2023 р. та №03-01/24 від 03.01.2024; - в результаті надання професійної правничої допомоги з подання позову про стягнення заборгованості з ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" між сторонами було

підписано акт виконаних робіт №ОУ-000027/1 від 27.03.2024; - згідно даного акту, сторонами узгоджено оплату послуг, а саме: за опрацювання законодавчої бази що регулюють спірні відносини. Формування правової позиції. Вивчення та аналіз документації підприємства для підготовки зазначеного позову до суду, складання позову до суду - 17 000,00 грн.; за участь у судовому засіданні - 3 000,00 грн. за одне засідання; - як позивач, так і представник територіально знаходяться у м. Запоріжжя, тому у дану суму включаються також транспортні витрати, саме тому 3 000,00 грн. є співрозмірним та адекватним розміром; - окрім того, у акті вказана винагорода за виграш справи у суді (2% від задоволеної судом першої інстанції суми) у розмірі 12 413,18 грн.; - даний розмір узгоджено було сторонами під час підписання договору, а саме п. 3.1.4. Договору передбачено, що клієнт бере на себе зобов`язання оплачувати юридичну допомогу, включаючи винагороду за виграш справи у суді, у розмірі 2% від суми, задоволеної судом першої інстанції, у відповідності до умов розділу 4 Договору; - отже, розмір правничої допомоги, що позивач просить суд стягнути на його користь, є співрозмірним, об`єктивним та відповідає критерію розумності; - щодо відсутності посвідчення у адвоката Москаленка Дениса Федоровича, позивач зазначає, що вся необхідна інформація про адвоката наявна в Єдиному реєстрі адвокатів України; - відповідач не просить суд зменшити розмір таких витрат; - у пункті 5 статті 126 ГПК України, суд дійсно може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише за умови наявності клопотанням про це від іншої сторони, даного клопотання від відповідача не надходило.

У судове засідання 04.04.2024 з`явилися повноважні представники сторін та вільний слухач.

У судовому засіданні оголошено перерву до 09.04.2024 о 12:30 год.

Позивач у додаткових поясненнях у справі (вх.№17626/24 від 09.04.2024) просить стягнути на користь ТОВ "Торгівельний дім "ЗМЗ" з ПрАТ "ДТРЗ" витрати, понесені на правничу допомогу у розмірі 35 413,18 гривень (тридцять п`ять тисяч чотириста тринадцять гривень 18 коп.) та зазначає про те, що: - у постанові ВС України по справі №260/392/23 від 31.10.2023 суд дійшов висновку, що у разі наявності об`єктивних сумнівів щодо легітимності повноважень адвоката, суд не обмежений у перевірці наявності права на здійснення адвокатської діяльності зокрема, шляхом сканування QR-коду, який міститься у правому верхньому куті спірного ордеру; - суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; - аналізуючи норми чинного законодавства та позицію Верховного Суду можна чітко сказати, що аналізу підлягає саме факт обсягу та співмірності заявлених у справі послуг до фактично наданих, тобто суд повинен оцінити саме це, не зводячи це питання до формалізму - виключно до якого зводяться всі заперечення сторони; - безперечним фактом є підготовка адвокатом документів до суду (позов, заперечення по справі, пояснення по справі), участь адвоката у судових засіданнях, та виграш справи (з чого розраховується гонорар успіху); - вартість оговорених між клієнтом та АО цін на послуги не є завищеною, та є порівняльною з середньою вартістю в рамках таких справ, що в свою чергу навіть не намагається заперечить відповідач немає жодного контррозрахунку.

У судове засідання 09.04.2024 з`явилися повноважні представники сторін та вільний слухач.

Дослідивши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" про ухвалення додаткового рішення суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається, позивач у заяві (вх.№9080/24 від 22.02.2024) зазначив, що при подані позовної заяв, позивачем понесено (та планується понести) судові витрати, до яких відносяться, окрім судового збору, витрати на сплату послуг адвоката за професійну правничу допомогу, а саме: - підготовка позовної заяви - 17 000 грн. 00 коп.; - участь у судовому засіданні - 3 000 грн. 00 коп.; - винагорода за виграш справи у суді - є складовою частиною гонорару адвоката та має розмір 2% від задоволеної судом першої інстанції суми позову, що сплачується у разі досягнення мети представництва (прийняття судом першої інстанції на користь позивача), орієнтовно складає 12 445 грн. 72 коп. Також позивач зазначив, що даний розрахунок є орієнтовним, а всі документи, що підтверджуватимуть судові витрати (договір про надання адвокатських послуг, акт виконаних робіт, тощо) будуть надані до суду у строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Суд зауважує, що вказана вище заява подана позивачем до початку судових дебатів у справі.

Рішення суду у цій справі було ухвалено 25.03.2024.

Заяву про ухвалення додаткового рішення було подано позивачем 28.03.2024.

Враховуючи викладене, заяву про ухвалення додаткового рішення позивачем подано з дотриманням строку, встановленого нормами процесуального закону.

Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, надано:

- копію договору від 03.10.2023 №03-10/23 про надання правничої допомоги (а.с.171-172);

- копію договору від 03.01.2024 №03-01/24 про надання правничої допомоги (а.с.173-174);

- копію акту від 27.03.2024 №ОУ-000027/1 здачі-приймання робіт (надання послуг) про надання правової (правничої) допомоги (а.с.175);

- копію ордеру від 03.01.2024 серії АР №1148658 (а.с.176).

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ", як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням "Діалог" було укладено договір від 03.10.2023 №03-10/23 та договір від 03.01.2024 №03-01/24 про надання правничої допомоги (надалі - Договори), які є ідентичними за своїм змістом, окрім пункту 7.1 щодо строку дії договору (надалі - Договори).

Пунктом 1.1 Договорів визначено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання здійснювати захист клієнта, представництво інтересів клієнта у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів, надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта, інформаційно-консультаційне обслуговування клієнта в галузі права та надавати юридичну допомогу.

Відповідно до пункту 2.1 Договорів адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, за його попереднім замовленням, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги:

- представляти у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських та адміністративних судах, в судах загальної юрисдикції, а також в інших органах під час розгляду правових спорів (підпункт 2.1.1 Договорів).

- партнери Адвокатського об`єднання та/або адвокати (виступаючи як захисники), здійснюють, у встановленому законом порядку, захист прав та законних інтересів клієнта, у випадках, передбачених законодавством України (підпункт 2.1.2 Договорів).

- підписувати позовні заяви та інші процесуальні документи в рамках справ, де стороною є клієнт. Надавати консультації з правових питань, що виникають у клієнта в період дії Договору (підпункт 2.1.3 Договорів).

Відповідно до пункту 3.1 Договорів клієнт приймає на себе наступні зобов`язання:

- оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень (підпункт 3.1.3 Договорів).

- оплачувати юридичну допомогу, включаючи винагороду за виграш справи у суді, у розмірі 2% від суми, задоволеної судом першої інстанції, у відповідності до умов розділу 4 договору (пункт 3.1.4 Договорів).

Пунктом 4.1 Договорів визначено, що за результатами надання юридичної допомоги, а саме по факту винесення судом рішення складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін не пізніше 10 днів з дати винесення рішення. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість, відповідно до додатків до договору. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 10 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 10-ти днів з моменту підписання акту (пункт 4.2 Договорів).

Пунктом 7.1 Договору від 03.10.2023 №03-10/23 про надання правничої допомоги визначено, що даний договір укладений на строк до 02.01.2024 та набирає чинності з моменту його підписання.

Пунктом 7.1 Договору від 03.01.2024 №03-01/24 про надання правничої допомоги визначено, що даний договір укладений на строк до 31.12.2024 та набирає чинності з моменту його підписання.

Як вбачається, 27.03.2024 сторонами було підписано акт №ОУ-000027/1 здачі приймання робіт (надання послуг) про надання правової (правничої) допомоги, згідно з яким виконавцем здійснено надання правничої допомоги згідно Договору №03-10/23 від 03.10.2023 та №03-01/24 від 03.01.2024, а саме: надана професійна правнича допомога з подання позову про стягнення заборгованості з ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (ЄДРПОУ 00659101).

Відповідно до вказаного Акта виконавцем надано наступну професійну правничу допомогу на загальну суму 35 413 грн. 18 коп., а саме:

- опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини; формування правової позиції; вивчення та аналіз документації підприємства для підготовки зазначеного позову до суду, складання позову до суду вартістю - 17 000 грн. 00 коп.;

- участь у судовому засіданні (2-х судових засіданнях) - 6 000 грн. 00 коп.;

- винагорода за виграш справи у суді (2% від задоволеної судом першої інстанції суми) 12 413 грн. 18 коп.

Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 35 413 грн. 18 коп., в той час, як:

- предметом спору у даній справі було стягнення заборгованості за поставлений товар за договором про закупівлю у загальному розмірі 622 285 грн. 98 коп. (з урахуванням пені та 3% річних), судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- справа не є складною по своїй суті та за обсягом документів;

- предметом спору була заборгованість, за однією видатковою накладною, за період з 30.10.2023 по 01.12.2023, отже, обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним.

- у справі було проведено три судові засідання, при цьому представник позивача приймав участь у двох засідання (20.03.2024, яке тривало 52 хвилини та 25.03.2024, яке тривало 24 хвилини). Суд зауважує, що у судовому засіданні 20.03.2024 було оголошено перерву через відсутність у матеріалах справи, ненадання представником позивача повної копії договору від 07.09.2023 №23300 про закупівлю.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 позов задоволено частково, а відтак, в силу приписів частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладають на сторони пропорційно розміру задоволених вимог та складають 35 320 грн. 58 коп. (35 413 грн. 18 коп. / 622 285 грн. 98 коп. х 620 658 грн. 77 коп. ).

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Таким чином, позивачем надані докази, що свідчать про підстави та предмет правової допомоги, наданої адвокатом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи все викладене, суд вважає, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат позивача на професійну правничу допомогу є сума 26 413 грн. 18 коп., яка складається з 12 413 грн. 18 коп. - гонорару успіху, 11 000 грн. 00 коп. - опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини; формування правової позиції; вивчення та аналіз документації підприємства для підготовки зазначеного позову до суду, складання позову до суду та 3 000 грн. 00 коп. - за участь у двох судових засіданнях (у одному приймав участь у режимі відеоконференції, а у другому безпосередньо у суді, проте, через те, що не було додано до позовної заяви усіх аркушів Договору від 07.09.2023 №23300 про закупівлю).

Одночасно суд не приймає, відхиляє заперечення відповідача, як такі, що спростовані матеріалами справи та вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається, ордер адвоката Москаленка Д.Ф. сформований (згенерований) відповідно до Положення "Про ордер на надання правничої (правової) допомоги", затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 з наступними змінами і містить підпис адвоката та керівника адвокатського об`єднання, дані свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю тощо. Водночас, графа "Посвідчення адвоката №" за заповнена не зазначено відомості щодо номера, дати видачі та назви органу, що видав посвідчення).

Суд зауважує, що в спірному ордері, поряд з іншим, зазначені реквізити свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності (від 29.12.2014 №516, видане Радою адвокатів Запорізької області на підставі рішення №31 від 24.03.2005), а також двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.

Судом була перевірена наявність права на здійснення адвокатської діяльності зокрема, шляхом сканування QR-коду, який міститься у правому верхньому куті ордеру адвоката Москаленка Д.Ф.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №260/392/23.

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" про ухвалення додаткового рішення - підлягає частковому задоволенню.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" (90630, смт Ясіня Рахівського району Закарпатської обл., вул. Миру, буд. 18, офіс 1-14; ідентифікаційний код 44651359) 26 413 (двадцять шість тисяч чотириста тринадцять) грн.18 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог за заявою - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання додаткового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання додаткового рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

17.04.2024.