номер провадження справи 24/310/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2024 Справа № 908/3666/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі Азізбекян Тетяна Анатоліївна, за участі секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю., розглянувши матеріали справи №908/3666/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Енергостройінвест» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 16, офіс 12, код ЄДРПОУ 38799405)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство Агрінол» (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 34-А, приміщення 48, код ЄДРПОУ 32365441)
про стягнення 268721,14грн.
за участю представників:
від позивача: Дзенік С.І., довіреність від 28.12.2023
від відповідача: представник не приєднався до участі у судовому засіданні в режимі відео конференції
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Енергостройінвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство Агрінол» про стягнення з відповідача 268721,14 грн, з яких: 113477,11 грн суми інфляційних втрат, 20530,06 грн 3% річних, 70993,97 грн пені та 63720,00 штрафу. Також заявлено до стягнення 10 000,00 грн витрат на правову (правничу) допомогу адвоката.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару в строки, визначені умовами договору поставки № 2201/1 від 01.04.2018. У зв`язку з простроченням оплати вартості поставленого товару, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 70993,97 грн. за загальний період прострочення з 23.02.2022 по 23.08.2022, штраф у розмірі 63720,00 грн., 3% річних у розмірі 20530 грн. за період з 23.02.2022 по 03.10.2023 та інфляційні втрати у розмірі 113477,11 грн. за період березень 2022 року - вересень 2023 року.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3666/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/310/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 25.12.2023 об 11 год. 40 хв.
14.12.2023 через систему «Електронний суд» до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Енергостройінвест» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/3666/23 з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 14.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Енергостройінвест» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 908/3666/23 задоволено.
19.12.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство Агрінол» через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнає повністю та вказує на те, що строк дії договору поставки № 2201/1 від 22.01.2018 скінчився не пізніше 22.01.2021, тому посилання на положення цього договору є помилковим. З доданих до позовної заяви первинних документів вбачається, що у жодному з них немає посилання на договір поставки № 2201/1 від 22.01.2018. У свою чергу, жодне положення первинних документів не встановлює строки виконання грошових зобов`язань, у зв`язку з чим такі строки обчислюються з моменту пред`явлення вимоги (ч. 2 ст. 530 ЦК України). Також зазначає, що оскільки правовідносини між сторонами не охоплюються договором поставки № 2201/1 від 22.01.2018, хибним є й висновок про застосування договірних положень про відповідальність за порушення грошових зобов`язань. До того ж, договір не містить жодних положень про строк виконання грошових зобов`язань. Отже, за відсутності визначених сторонами строків виконання грошових зобов`язань, відсутні й підстави стверджувати про їх порушення.
Судове засідання відкладалося на 22.01.2024, на 05.02.2024 та перенесено слухання справи на 12.02.2024, про що судом винесено відповідні ухвали.
В судовому засіданні 12.02.2024 оголошено протокольну перерву до 22.02.2024.
13.02.2024 через систему «Електронний суд» до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Енергостройінвест» надійшли письмові пояснення, в яких позивач вказує на те, що оскільки договір поставки №2201/1 від 22.01.2018, скінчився 22.01.2021, то застосування до відповідача штрафних санкцій передбачених договором у вигляді пені та штрафу не вбачається за можливе. Разом з тим, вимоги щодо стягнення інфляційних збитків (113 477,11 грн.) та 3% річних за користування грошовими коштами (20 530,06 грн.) вважає обґрунтованими та правомірними, оскільки заявлені ґрунтуються на нормах ч.1,2 статті 625 Цивільного кодексу України, а не договору поставки.
20.02.2024 відповідачем надана суду заяву, в якій останній не погоджується з позовною заявою, а свої заперечення, викладені у відзиві підтримує в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію відсутністю договору і відсутністю передбачених відповідно строків виконання зобов`язання стосовно оплати товару.
Ухвалою суду від 22.02.2024 відкладено судове засідання на 27.02.2024 о 15год. 20 хв.
Розгляд справи відкладався на 26.03.2024, на 10.04.2024.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 10.04.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечує, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.
В засіданні 10.04.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
УСТАНОВИВ:
22.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Енергостройінвест» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство Агрінол» (Покупець) був укладений Договір поставки №2201/1, згідно п.1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати Товар на умовах та в порядку, визначеному цим Договором.
Відповідно до п. 1.2. договору, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати визначається Сторонами у Заявках (Додаток № 1), які є додатками до цього Договору і становлять його невід`ємну частину. Поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих до виконання (погоджених) Постачальником Заявок Покупця. Заявки підписуються Сторонами та скріплюються печатками Сторін у порядку, згідно п.п.4.1.- 4.7. Договору.
Ціна одиниці виміру Товару та загальна вартість кожної партії Товару визначаються Сторонами в Заявках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною (п. 2.1.).
На підставі погоджених Сторонами Заявок, Постачальник формує для Покупця рахунок на оплату для кожної конкретної поставки Товару (п. 2.4.).
Згідно п. 3.1. договору, розрахунки за кожну партію Товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат Постачальника (у разі поставки Товару транспортом Постачальника) здійснюються безготівковим шляхом в порядку визначеному в Заявках до даного Договору, які є його невід`ємного частиною.
У розділі 6 договору сторонами обумовлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по даному Договору винна Сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 6.1.). У випадку прострочення оплати за поставлену партію Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії Товару за кожний день прострочення, та штраф у розмірі 5 % від вартості неоплачених в строк Товарів. У разі прострочення оплати за поставлену партію Товару понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 15 % від вартості неоплачених в строк Товарів (п. 6.4.).
Відповідно до п. 9.1. даний Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 22 січня 2019 року, а в частиш зобов`язань, що залишились не виконаними на вказану дату - до повного виконання таких зобов`язань Сторонами. У тому випадку, якщо Сторони, у строк не менше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії даного Договору, не повідомлять одна одну про бажання розірвати Договір, то Договір вважається автоматично пролонгованим на один календарний рік на тих же умовах. Кількість автоматичних пролонгацій не може перевищувати двох разів.
Таким чином строк дії договору поставки № 2201/1 від 22.01.2018 закінчився не пізніше 22.01.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2022 ТОВ «Торговий Дім Енергостройінвест» виставило ТОВ «Науково - виробниче підприємство Агрінол» рахунок на оплату № ТД-009990 від 16.02.2022 товару: 1, 2 - гидроксістеаринова кислота, 12 000 кг, на суму 1416000,00 грн.
17.02.2022 ТОВ «Науково - виробниче підприємство Агрінол» здійснило часткову оплату по вказаному рахунку в сумі 991200,00 грн. (70% від загальної суми), що підтверджується платіжним дорученням №12680 від 17.02.2022.
22.02.2022, відповідно до видаткової накладної №ТД-009136 від 22.02.2022, ТОВ «Торговий Дім Енергостройінвест» здійснило поставку ТОВ «Науково - виробниче підприємство Агрінол» товару: 1,2 - гидроксістеаринова кислота, 12 000 кг, на суму 1416000,00 грн.
Разом з тим, оплати залишку суми коштів в розмірі 424 800,00 грн. (що становить 30% від загальної суми) за поставлений товар покупцем здійснено не було.
26.10.2022 ТОВ «Торговий Дім Енергостройінвест» звернувся до ТОВ «НВП Агрінол» із претензією №26/10/22, в якій вимагав сплатити заборгованість за отриманий Товар (1,2-гидроксістеаринова кислота, 12 000 кг) відповідно до видаткової накладної №ТД-009136 від 22.02.2022 протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання цієї претензії.
Відповідно до трекінгу ПАТ Укрпошта поштове відправлення №0730201321407, яким було відправлено претензію, отримано відповідачем 02.11.2022. Але, відповідач зазначену претензію залишив без задоволення та без відповіді, тобто без жодного реагування.
09.06.2023 ТОВ «Торговий Дім Енергостройінвест» повторно звернувся до ТОВ «НВП Агрінол» із претензією № 09/06/23, в якій повторно вимагав сплатити заборгованість за отриманий Товар (1,2-гидроксістеаринова кислота, 12 000 кг) відповідно до видаткової накладної №ТД-009136 від 22.02.2022 протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання цієї претензії.
Відповідно до трекінгу ПАТ Укрпошта поштове відправлення №0105494707000, яким відправлено претензію, отримано відповідачем 14.06.2023. Але, відповідач зазначену претензію також залишив без задоволення та без відповіді, тобто без жодного реагування.
Станом на 03.10.2023, ТОВ «Торговий Дім Енергостройінвест» отримало від ТОВ «НВП Агрінол» часткову оплати за поставлений товар в сумі 991 200,00 грн. Тобто, покупець частково виконав свої зобов`язання по оплаті за поставлений товар.
Таким чином, станом на 03.10.2023 заборгованість ТОВ «НВП Агрінол» за поставлений товар складала 424 800,00 грн. з ПДВ.
В подальшому (після 03.10.2023) відповідач здійснив погашення заборгованості за Товар в повному обсязі в сумі 424 800,00 грн., а саме: 200000,00 грн згідно інформаційного повідомлення про зарахування коштів № 945 від 04.10.2023 та 248000,00 грн згідно інформаційного повідомлення про зарахування коштів № 967 від 10.10.2023.
Враховуючи порушення строків оплати за поставлений товар позивачем було здійснено нарахування неустойки (штрафних санкцій) в наступних розмірах: розмір інфляційних витрат складає 113 477,11 грн., розмір 3% річних - 20 530,06 грн., пені -70 993,97грн. та штрафу (15%) - 63 720,00 грн. (розрахунки додаються).
У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати товару позивач звертається із даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходить з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Зобов`язанням, відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтями 202, 203, 205 ЦК України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України).
Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду.
Рахунок на оплату № ТД -009990 від 16.02.2022, який наданий ТОВ «Торговий Дім Енергостройінвест» до ТОВ «НВП Агрінол» є пропозицією укласти договір поставки товару вартістю 1416000,00 грн з ПДВ.
Цей рахунок на оплату містить назву документа, дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, найменування товару, код УКТЗЕД, кількість, ціну, прізвище, ім`я, по-батькові та підпис уповноваженої особи, печатку підприємства.
За видатковою накладною № ТД-009136 від 22.02.2022 Постачальник (ТОВ «Торговий Дім Енергостройінвест») поставив, а Покупець ТОВ «НВП Агрінол» прийняв товар на суму 1416000,00 грн на підставі рахунку № ТД -009990 від 16.02.2022.
Платіжне доручення № 12680 від 17.02.2022 на суму 991200,00 грн., інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 945 від 04.10.2023 на суму 200000,00 грн та інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 967 від 10.10.2023 на суму 224800,00 грн, призначення платежу в яких повністю співпадає з отриманим від позивача рахунком на оплату № ТД - 009990 від 16.02.2022, свідчать про прийняття пропозиції на укладання договору поставки у спрощений спосіб в порядку ч. 1 ст. 181 ГПК України.
Враховуючи зазначене, всі обов`язкові умови договору поставки були узгоджені сторонами, що вбачається як зі змісту рахунку на оплату, видаткової накладної та платіжних документів, так і зі змісту конклюдентних дій, вчинених сторонами.
Отже, сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписом статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Вказана правова норма не встановлює конкретний строк оплати поставленого товару, а лише визначаєпослідовність таких подій як прийняття товару та його оплата покупцем.
Одночасно ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачає, що у випадках, коли термін виконання обов`язку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який термін, і боржник зобов`язаний виконати його у 7-денний строк з дня пред`явлення вимоги.
Оскільки сторонами не було погоджено строків оплати товару, позивач, в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, 26.10.2022 та повторно 09.06.2023 звернувся до відповідача з претензіями про погашення заборгованості у розмірі 424598,10 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії.
Відповідно до трекінгу ПАТ Укрпошта поштове відправлення №0730201321407, яким було відправлено претензію № 26/10/22 від 26.10.2022, отримано відповідачем 02.11.2022, та відповідно до трекінгу ПАТ Укрпошта поштове відправлення №0105494707000, яким відправлено претензію № 09/06/23 від 09.06.2023, отримано відповідачем 14.06.2023.
Однак, відповідач здійснив погашення заборгованості за товар в повному обсязі 04.10.2023 в сумі 200000,00 грн та 10.10.2023 248000,00 грн, що підтверджено інформаційними повідомленнями про зарахування коштів № 945, № 967.
Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.
Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 20530 грн. за період з 23.02.2022 по 03.10.2023 та інфляційні втрати у розмірі 113477,11 грн. за період березень 2022 року - вересень 2023 року.
Разом з тим, судом встановлено, що період нарахування 3% річних та інфляції позивачем визначено не вірно.
Так з урахуванням норм ст. 530 ЦК України та звернення позивача до відповідача з претензіями з вимогою погашення заборгованості у розмірі 424598,10 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії, беручи до уваги, що претензія отримана відповідачем 02.11.2022, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляції, а саме: 11696,55 грн - 3% річних за період з 03.11.2022 по 03.10.2023 та 18934,47 грн інфляції за період листопад 2022 року по вересень 2023 року. В іншій частині вимоги відхиляються.
Щодо стягнення з відповідача 70993,97 грн пені та 63720,00 штрафу, суд зазначає наступне.
Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546 ЦК України).
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Оскільки неустойка, є способом забезпечення виконання зобов`язань, на неї поширюються відповідні положення правових норм щодо таких забезпечень.
Тож, згідно зі ст. 547 ЦК України, правочин щодо неустойки вчиняється у письмовій формі.
Доказів укладання сторонами правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання суду не надано, тому суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 70993,97 грн пені та 63720,00 штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у розмірі 459,47 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство Агрінол» (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 34-А, приміщення 48, код ЄДРПОУ 32365441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Енергостройінвест» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 16, офіс 12, код ЄДРПОУ 38799405) - 11696 (одинадцять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн 55 коп. - 3% річних, 18934 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 47 коп. інфляції та 459 (чотириста п`ятдесят дев`ять) грн 47 коп. судового збору.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 18.04.2024.
Суддя Т.А. Азізбекян
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2024 |
Оприлюднено | 22.04.2024 |
Номер документу | 118453186 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чус Оксана Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чус Оксана Володимирівна
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Азізбекян Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні