Рішення

від 18.04.2024 по справі 910/1354/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2024Справа № 910/1354/24Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "Житомиртехноліс"

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про стягнення 303 445,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Житомиртехноліс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 303 445,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу №1 від 10.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонами строки для подачі своїх заяв по суті спору.

Відповідачем 08.03.2024 надано суду відзив, яким заперечено вимоги повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 продовжено розгляд справи після залишення її без руху за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 10.01.2022 укладено договір № 1, за умовами пункту 1.1. якого позивач зобов`язався поставити запасні частини, вузли та агрегати до лісовозної та лісозаготівельної техніки, а також надати послуги по ремонту та обслуговуванню машин та устаткування, а відповідач - прийняти та оплатити товар або послуги.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2. договору № 1 розрахунок проводиться шляхом перерахунку грошей на розрахунковий рахунок позивача, або іншим шляхом, не забороненим законодавством. Відповідач сплачує аванс в розмірі 50% від загальної суми замовлення.

Також сторонами 01.03.2023 укладено договір купівлі-продажу товару (продукції) № 8, за умовами пункту 1.1. якого позивач зобов`язався передати у власність залізні вироби, будівельні матеріали та санітарно-технічні вироби, а відповідач - прийняти та оплатити товар.

Згідно з пунктом 2.4 договору № 8 загальна ціна цього договору складається із суми вартості всіх поставок товару, здійснених відповідно до цього договору та розраховується шляхом складання сум, зазначених у видаткових накладних на всі поставки товару протягом строку дії цього договору, але не повинно перевищувати 5 000 00 ,00 грн.

Пунктом 2.3 договору № 8 передбачено, що розрахунок за товар проводиться у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до пункту 5.1 договору № 8 - договір набирає чинності з дати укладання та діє до 31.05.2023, але в будь-якому випадку договір діє до припинення прав та обов`язків сторін, які з нього виникли. В разі, якщо жодна сторона за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить про намір його розірвати, договір вважається продовженим на один календарний рік.

Як вказує позивач, ним на підставі договору № 1 від 10.01.2022 поставлено товар та надано послуги на загальну суму в розмірі 505 960,00 грн, однак відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 195 000,00 грн, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 310 960,00 грн. На підставі договору № 8 від 01.03.2023 поставлено товар на загальну суму в розмірі 81 453,03 грн, розрахунок здійснено в розмірі 88 968,03 грн, переплата в розмірі 7 515,00 грн була зарахована в рахунок погашення заборгованості за договором № 1. Як наслідок, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 303 445,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є змішаним договором, який включає поставку товару та підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За позитивно-правовими приписами статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору №1 від 10.01.2022 було поставлено відповідачу товари та надано послуги на загальну суму 505 960,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №№ РН-0000092, РН-0000093, РН-0000094, 0000095, 0000096, 0000097 від 19.10.2022, № 0000105 від 21.11.2022 та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000018 від 19.10.2022 та № ОУ-0000025 від 23.11.2022, які належним чином підписані сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не повністю оплатив поставлений позивачем товар, у результаті чого на момент звернення до суду існувала прострочена заборгованість у розмірі 303 445,00 грн (з урахуванням переплати в розмірі 7 515,00 грн за договором № 8 від 01.03.2023, яку позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості за договором № 1 від 10.01.2022).

Вказане також підтверджується долученим до матеріалів справи актом звіряння взаємних розрахунків станом на 15.12.2022, який підписано сторонами та скріплено печатками.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем суми заборгованості в розмірі 303 445,00 грн.

Посилання відповідача на невизначеність строків оплати за договором №1 від 10.01.2022 та, як наслідок, відсутність підстав для стягнення заборгованості суд вважає неприйнятним з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 3.4 договору № 1 всі розбіжності, що виникають внаслідок чи в зв`язку з цим договором вирішуються згідно з діючим законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем 10.11.2023 направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу в семиденний строк від дня пред`явлення даної вимоги, що підтверджується належними доказами поштового направлення форми 107.

Судом встановлено, що строк оплати товару за договором №1 від 10.01.2022 є таким, що настав.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 303 445,00 грн є правомірною і підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а; ідентифікаційний код 44768034) на користь Приватного підприємства «Житомиртехноліс» (10029, м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 40а, кв. 32; ідентифікаційний код 35343939) 303 445,00 грн основного боргу та 4 551,68 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк