Постанова

від 07.10.2024 по справі 910/1354/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Справа№ 910/1354/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Бондар Л.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2024

у справі №910/1354/24 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Приватного підприємства "Житомиртехноліс"

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про стягнення 303 445,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство "Житомиртехноліс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 303 445,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу №1 від 10.01.2022.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/1354/24 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а; ідентифікаційний код 44768034) на користь Приватного підприємства «Житомиртехноліс» (10029, м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 40а, кв. 32; ідентифікаційний код 35343939) 303 445,00 грн основного боргу та 4 551,68 грн витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 09.05.2024 (документ сформований в підсистемі "Електронний суд" 08.05.2024) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, яке постановлене з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а також через неповноту та неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, що має наслідком необхідності його скасування судом апеляційної інстанції.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- в порушення статті 129 Конституції України, норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з грубим порушенням вищенаведених норм процесуального права, зокрема, ст. 2, ч.ч. 3, 4 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76 та ч. 1 ст. 77 ГПК України, судом першої інстанції позбавлено Відповідача права на справедливий суд, в т.ч. порушуючи рівність сторін та в супереч принципу змагальності сторін, ухвалено незаконне оскаржуване Рішення, оскільки з поміж усього:

ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.04.2024 було залишено без руху позовну заяву Приватного підприємства "Житомиртехноліс" після відкриття провадження у справі; 15.04.2024 Приватне підприємство "Житомиртехноліс" звернулося до суду з уточненою позовною заявою; 17.04.2024 ухвалою Господарського суду м. Києва було продовжено розгляд справи після усунення недоліків позовної заяви; 18.04.2024 Господарським судом м. Києва було прийнято рішення у справі №910/1354/24 за позовною заявою Приватного підприємства «Житомиртехноліс» до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Словечанське лісове господарство» про стягнення 303 445,00 грн, не надавши Відповідачу можливість надати пояснення/заперечення щодо даного спору; при цьому судом першої інстанції у жодний спосіб не враховано заперечення Відповідача на заявлені позовні вимоги у первісній позовній заяві, що наведені Філією у відзиві на позовну заяву, й так само, судом в оскаржуваному рішенні не наведено мотиву щодо неприйняття та відхилення всіх мотивів, які наводилися Відповідачем у своєму відзиві на первісну позовну заяву.

- позивачем не доведено порушення відповідачем свого зобов`язання з оплати товару, якщо зважати на наявність як такого Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 15.12.2022 (без аналізу його правильності та відповідності оформлення), то вказаний акт не може вважатися таким, що узгоджує чи встановлює строк (термін) виконання зобов`язання.

- договір №1 від 10.01.2022 був укладений між ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» та ПП «Житомиртехноліс». Водночас, лише і тільки ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ» є правонаступником прав та обов`язків ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО». Філія «Словечанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» не є учасником відносин, що склалися згідно договору №1 від 10.01.2022 й Філія не є стороною за договором №1 від 10.01.2022 та не є правонаступником ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО».

- попри наявність в матеріалах справи в Електронному кабінеті у підсистемі Електронний суд ЄСІТС вимоги №53 від 10 листопада 2023 року, відсутні в Електронному кабінеті докази надсилання вказаної вимоги на адресу саме ДСГП «Ліси України».

- не доведення письмовими доказами (адже в електронному суді відсутні завантажені відповідні докази) й в оскаржуваному Рішенні відсутні встановленні факти з підтвердженням чіткими доказами, а саме: поштовою квитанцією чи чеком, описом вкладення в цінний лист та/або рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про дійсний факт направлення вимоги №53 від 10.11.2023 р. належній особі - ДСГП «Ліси України», то є неспроможним довід про встановлення, що строк оплати товару за договором №1 від 10.01.2022 є таким, що настав.

- оскільки не доведено факту порушення зобов`язання чи іншого визначеного законом обов`язку зі сторони Відповідача, тобто відсутній факт прострочення, то право для нарахування 3% річних та інфляційних у Позивача не виникло, а Відповідач не має нести відповідальність, визначену ст. 625 ЦК України, що водночас свідчить про безпідставність позовних вимог також і в цій частині та не підлягає задоволенню судом.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Хрипун О.О.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1354/24.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/1354/24.

20.05.2024 матеріали справи №910/1354/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

03.06.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд» 31.05.2024) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано заяву про усунення недоліків, яка передана головуючому судді 21.06.2024 після виходу з відпустки.

До заяви долучено квитанції №5263 від 30.05.2024 та №5264 від 31.05.2024 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 5 462,01 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/1354/24, справу призначено до розгляду на 26.08.2024.

Судове засідання 26.08.2024 о 12:40 не відбулось у зв`язку із тривалою повітряною тривогою у місті Києві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 розгляд справи №910/1354/24 призначено на 07.10.2024 об 11 год. 40 хв.

09.07.2024 до матеріалів справи від представника позивача отримано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній спростовує доводи апелянта та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

07.10.2024 до матеріалів справи від представника відповідача отримано пояснення до апеляційної скарги.

Явка представників сторін

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції 07.10.2024 не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача та відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Станом на час розгляду справи, колегії суддів апеляційної інстанції клопотання від представників сторін не надходили.

В судовому засіданні 07.10.2024 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Сторонами у справі 10.01.2022 укладено договір № 1, за умовами пункту 1.1. якого позивач зобов`язався поставити запасні частини, вузли та агрегати до лісовозної та лісозаготівельної техніки, а також надати послуги по ремонту та обслуговуванню машин та устаткування, а відповідач - прийняти та оплатити товар або послуги.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2. договору № 1 розрахунок проводиться шляхом перерахунку грошей на розрахунковий рахунок позивача, або іншим шляхом, не забороненим законодавством. Відповідач сплачує аванс в розмірі 50% від загальної суми замовлення.

Сторонами 01.03.2023 укладено договір купівлі-продажу товару (продукції) № 8, за умовами пункту 1.1. якого позивач зобов`язався передати у власність залізні вироби, будівельні матеріали та санітарно-технічні вироби, а відповідач - прийняти та оплатити товар.

Згідно з пунктом 2.4 договору № 8 загальна ціна цього договору складається із суми вартості всіх поставок товару, здійснених відповідно до цього договору та розраховується шляхом складання сум, зазначених у видаткових накладних на всі поставки товару протягом строку дії цього договору, але не повинно перевищувати 5 000 000 ,00 грн.

Пунктом 2.3 договору № 8 передбачено, що розрахунок за товар проводиться у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до пункту 5.1 договору № 8 - договір набирає чинності з дати укладання та діє до 31.05.2023, але в будь-якому випадку договір діє до припинення прав та обов`язків сторін, які з нього виникли. В разі, якщо жодна сторона за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить про намір його розірвати, договір вважається продовженим на один календарний рік.

Як вказує позивач, ним на підставі договору № 1 від 10.01.2022 поставлено товар та надано послуги на загальну суму 505 960,00 грн, однак відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 195 000,00 грн, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 310 960,00 грн.

На підставі договору № 8 від 01.03.2023 поставлено товар на загальну суму 81 453,03 грн, розрахунок здійснено в розмірі 88 968,03 грн, переплата в розмірі 7 515,00 грн була зарахована в рахунок погашення заборгованості за договором № 1. Як наслідок, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 303 445,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Даний правочин за своєю правовою природою є змішаним договором, який включає поставку товару та підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За позитивно-правовими приписами статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору №1 від 10.01.2022 було поставлено відповідачу товари та надано послуги на загальну суму 505 960,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №№ РН-0000092, РН-0000093, РН-0000094, 0000095, 0000096, 0000097 від 19.10.2022, № 0000105 від 21.11.2022 та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000018 від 19.10.2022 та № ОУ-0000025 від 23.11.2022, які належним чином підписані сторонами договору.

До матеріалів справи також долучено копії податкових накладних за 2023 рік на підтвердження здійснення факту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не в повному обсязі оплатив поставлений позивачем товар, внаслідок чого на момент звернення з позовом до суду існувала прострочена заборгованість у розмірі 303 445,00 грн (з урахуванням переплати в розмірі 7 515,00 грн за договором № 8 від 01.03.2023, яку позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості за договором № 1 від 10.01.2022).

Вказане також підтверджується долученим до матеріалів справи актом звіряння взаємних розрахунків станом на 15.12.2022, який підписано сторонами та скріплено печатками.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем суми заборгованості в розмірі 303 445,00 грн.

Посилання відповідача на невизначеність строків оплати за договором №1 від 10.01.2022 та, як наслідок, відсутність підстав для стягнення заборгованості, судом першої інстанції відхилено з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 3.4 договору №1 всі розбіжності, що виникають внаслідок чи в зв`язку з цим договором вирішуються згідно з діючим законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем 10.11.2023 направлено на адресу відповідача (Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», 01601, м.Київ, вул.Шота Руставелі, буд.9-а) вимогу про сплату боргу в семиденний строк від дня пред`явлення даної вимоги, що підтверджується належними доказами поштового направлення форми 107, що містяться в матеріалах справи (а.с.90, 91).

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про настання строку оплати товару за договором №1 від 10.01.2022 та обґрунтованість заборгованості, заявленої до стягнення.

Доводи відповідача про порушення судом статті 129 Конституції України, норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з грубим порушенням вищенаведених норм процесуального права, зокрема, ст. 2, ч.ч. 3, 4 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76 та ч. 1 ст. 77 ГПК України, позбавлення Відповідача права на справедливий суд, в т.ч. порушуючи рівність сторін та в супереч принципу змагальності сторін, колегією суддів відхиляються, оскільки:

- залишення судом позовної заяви без руху та усунення позивачем недоліків позовної заяви шляхом подання уточненої (виправленої) позовної заяви в частині визначення суми та ціни позову не суперечить положенням чинного ГПК України;

- 08.03.2024 до матеріалів справи надійшов відзив відповідача на позовну заяву (а.с.102-117), в якому викладено заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог, отже відповідачем була реалізована можливість подати свої заперечення до суду;

- посилання апелянта на неврахування судом його заперечень та не наведення мотивів щодо неприйняття та відхилення доводів, викладених у відзиві на позов, не свідчить про помилковість висновків суду за результатами розгляду справи в їх сукупності.

Доводи відповідача про неможливість однозначно та чітко встановити про початок строку виконання зобов`язання з оплати як то визначено нормами ст.530 ЦК України, не ґрунтуються на матеріалах справи та положеннях чинного законодавства, оскільки:

Загальні правила визначення строку виконання зобов`язання визначені ст.530 ЦК України. При цьому, конструкція ст.530 ЦК України, визначає два випадки - коли в зобов`язанні встановлений строк його виконання та коли такий строк не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ні умовами Договору купівлі-продажу №1 від 10 січня 2022 року та Договору купівлі-продажу товару (продукції) №8 від 01 березня 2023 року, ні у видаткових накладних, за якими товар було поставлено відповідачу, не встановлено строк виконання зобов`язання відповідачем по оплаті товару, позивачем 10 листопада 2023 року на адресу відповідача (Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», 01601, м.Київ, вул. Шота Руставелі, буд.9-а) направлено вимогу про сплату боргу в семиденний строк від дня пред`явлення даної вимоги, що підтверджується належними доказами поштового направлення форми 107, що містяться в матеріалах справи (а.с.90, 91).

Частина 2 ст.530 ЦК України, не ставить настання строку виконання зобов`язання в залежність від факту отримання боржником вимоги про сплату боргу, оскільки боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Доводи відповідача про недоведеність порушення ним свого зобов`язання з оплати товару, якщо зважати на наявність як такого Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 15.12.2022 (без аналізу його правильності та відповідності оформлення), колегією суддів відхиляються з огляду на наявність у справі первинних документів, підписаних відповідачем на підтвердження отримання товару за спірним договором.

Щодо посилань відповідача на те, що лише і тільки ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ» є правонаступником прав та обов`язків ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО», що Філія «Словечанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» не є учасником відносин, що склалися згідно договору №1 від 10.01.2022 й Філія не є стороною за договором №1 від 10.01.2022 та не є правонаступником ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» колегія суддів зазначає наступне.

У даній справі заявлено позов до ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» з огляду на таке:

У відповідності з умовами Договору купівлі-продажу №1 від 10 січня 2022 року, укладеного між Приватним підприємством «Житомиртехноліс» та ДП «Словечанське лісове господарство» Позивачем на адресу ДП «Словечанське лісове господарство» поставлявся товар.

Як зазначає сам відповідач, згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022р. №820 «Про припинення ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «Словечанське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» (із змінами наказом від 12.12.2022р. №1162 «Про внесення змін до складу Комісії з припинення ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «Словечанське лісове господарство», копії наказів - додаються) НАКАЗАНО:

- припинити ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «Словечанське лісове господарство» шляхом реорганізації, а саме - приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код згідно з ЄДРПОУ 44768034 (пункт 1);

- утворити Комісію з припинення ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «Словечанське лісове господарство» та затвердити її склад (пункт 2);

- визначити, що ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ» є правонаступником прав та обов`язків ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «Словечанське лісове господарство» (пункт 8).

Відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 17.04.2024 року підтверджується, що державне підприємство «Словечанське лісове господарство» має статус - припинено.

У відповідності до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України, у разі реорганізації юридичних осіб, майно, права та обов`язки переходять до правонаступників, тобто обов`язки ДП «Словечанське лісове господарство» як до правонаступника перейшли до Відповідача.

Згідно Договору купівлі-продажу товару (продукції) №8 від 01 березня 2023 року, укладеного між Позивачем та Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Словечанське лісове господарство», протягом 2023 року ПП «Житомиртехноліс» поставляв на адресу Філії «Словечанське лісове господарство» ДП «Ліси України» товар.

У відповідності до ст.95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або

частину її функцій. Філії не є юридичними особами; вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення; керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Таким чином, заборгованість у Відповідача виникла і як у правонаступника ДП «Словечанське лісове господарство», і як у юридичної особи за зобов`язаннями, що виникли у його філії - Філії «Словечанське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Оскільки у даній справі позивачем не заявлялись вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, необґрунтованими є доводи апелянта про безпідставність позовних вимог в цій частині.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/1354/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/1354/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".

4. Матеріали справи №910/1354/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 22.10.2024 після виходу судді Хрипуна О.О. з відпустки.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

О.О. Хрипун