Ухвала

від 17.04.2024 по справі 382/447/24

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/447/24

Провадження № 2/382/362/24

У Х В А Л А

17 квітня 2024 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., перевіривши матеріали справи № 382/447/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі спредставника адвоката Старик Володимира Михайловича до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом.

Судом здійснено запит (14.03.2024) до Подільської районноїв містіКиєві державноїадміністрації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 для перевірки зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача за адресою, зазначеню в позовній заяві.

12.04.2024 року на електронну адресу суду надійшла відповідь, відповідно до якої ОСОБА_3 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві заявлені вимоги:

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на 1/8 частки у праві спільної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1684846532255).

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на 1/8 частки у праві спільної власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3225582703:03:004:0026;

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на 1/8 частки у праві спільної власності на автомобіль Hyundai і30, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) право власності на 1/8 частки у праві спільної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1684846532255;

- визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) право власності на 1/8 частки у праві спільної власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3225582703:03:004:0026;

- визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) право власності на 1/8 частки у праві спільної власності на автомобіль Hyundai і30, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

При цьому, кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Позивачами не дотримано вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме позовна заява не містить зазначення ціни позову щодо позовних вимог, які підлягають грошовій оцінці, щодо частки у праві спільної власності на автомобіль, а також вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Позовна вимога майнового характеру - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.

Таким чином, позовна вимога про визнання права власності на частку у спадковому майніє майновою, оскільки за своєю правовою природою пов`язана з володінням майном.

Позивачі при зверненні до суду зазначили ціну позову в розмірі 94 451 грн та додали до позовної заяви дві квитанції, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2 336 (1168+1168) грн.

Разом із тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу з 01 січня 2024 року складає 3028 гривень 00 копійок.

Пред`являючи вимоги про визнання за кожним права власності на 1/8 частки будинку та земельної ділянки, визначаючи їх вартість (ціну позову) в сумі 94 451 грн, позивачами (кожним окремо) в цій частині не доплачено судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 1211,20 грн (не доплачено судовий збір по 43,20 грн кожним).

Крім цього, позовна заява не містить зазначення ціни позову щодо позовних вимог, які підлягають грошовій оцінці, щодо частки у праві спільної власності на автомобіль, Із позовної заяви та додатків до неї не вбачається даних щодо актуальної (орієнтовної, в тому числі встановленої із відкритих джерел) вартості майна (автомобіль Hyundai і30).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Водночас, розмір судового збору у даній категорії справ, встановлюється безпосередньо від ціни позову, яку позивачі мають визначити від повної вартості всього майна, на які просять визнати за ними право власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленого при вирішення справи.

Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити позивач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.

При цьому, враховуючи принцип змагальності, відсутні підстави вважати, що позивачі позбавлені можливості визначити орієнтовну ринкову вартість транспортного засобу щодо якого пред`являються ними вимоги, в тому числі й із відкритих джерел інформації (дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна). Із позовної заяви не вбачається відсутність у позивачів можливості, при зверненні до суду, визначити вартість транспортного засобу, яке є предметом спору, на рівні ціни, за якою здійснюється продаж аналогічного майна у відповідній місцевості.

Так, Верховний Суд в ухвалі від 23 лютого 2022 року у справі № 448/754/18 зазначив, що позивач самостійно визначає ціну позову, підтвердивши його належними доказами, якими можуть бути, зокрема: позовна заява з визначеною ціною позову на день її подання, експертний висновок тощо.

Верховний Суд в ухвалі від 01 грудня 2021 року у справі № 495/10352/17 зазначив, що обов`язок визначення ціни позову покладається на позивача, на підтвердження чого повинні бути надані відповідні докази - експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна.

Отже, позивачам необхідно здійснити доплату судового збору в розмірі 43,20 грн кожним в частині майнових вимог щодо визнання права власності на частку у праві спільної власності на земельну ділянку та житловий будинок. Також, необхідно зазначити ціну позову щодо всього спірного майна (в тому числі в частині вимог майнового характеру щодо транспортного засобу), підтвердивши доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову щодо всього спірного майна станом на день її подання, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо) та сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

При цьому, надання позивачу строку для усунення недоліків необхідно розглядати не як перешкоджання доступу до правосуддя? а як дотримання чинного законодавства України, адже практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України"(заява № 18389/03) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним залишити заяву без руху, надавши позивачам строк для усунення недоліків шляхом її приведення у відповідність до положень чинного законодавства, надання відповідних документів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі спредставника адвоката Старик Володимира Михайловича до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Повідомити позивачку про необхідність усунення недоліків шляхом направлення їй копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Нарольський