Постанова

від 03.04.2024 по справі 260/5336/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/5336/23 пров. № А/857/1010/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року (судді Плеханової З.Б., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 10 год. 46 хв. в м. Ужгород повний текст рішення складено 15.12.2023) у справі №260/5336/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фішер Мукачево» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Українсько-австрійське підприємство з іноземними інвестиціями у формі ТзОВ «Фішер Мукачево» (далі - УАП ТОВ «Фішер Мукачево») 27.06.2023 звернулося в суд з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №203/33-00-07-05 від 28 березня 2023 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, вказує про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права. Вказує, що за результатами перевірки УАП ТОВ «ФІШЕР- МУКАЧЕВО» встановлено порушення вимог п.3, п.4 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» по контракту від 01.04.2021 DI3203/ВS N3-2 з компанією «FILL GESELLSCHAFT М.В.Н.» (Австрія), по контрактах від 08.03.2021 №DI330109-DI330110, від 18.02.2021 №DI330102 з компанією «NORDFELS GМВН» (Австрія), а тому контролюючим органом правомірно донараховано до бюджету 1558873,35 грн., а беручи у сукупності факти встановлених порушень встановлені під час проведення фактичної перевірки та документів, винесене податкове повідомлення-рішення, яке є правомірним та прийняте з дотриманням усіх норм чинного законодавства.

ТзОВ «Фішер Мукачево» подало до апеляційного суду доповнення до відзиву на апеляційну скаргу в якому заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Несторак Х.І. апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі надала пояснення щодо проведеної перевірки позивача та вказала про вчинені порушення, які зафіксовані в акті перевірки, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 12.09.2022 №83 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» (код ЄДРПОУ 22073637) з питань дотримання вимог валютного законодавства по контрактах: від 01.04.2021 DI3203/ВS N3-2 (дата здійснення імпортної операції 09.04.2021), від 18.02.2021 №DI330102 (дата здійснення імпортної операції 19.04.2021), від 08.03.2021 №DI330109-DI330110 (дата здійснення імпортної операції 19.04.2021), відповідно до отриманої інформації ДПС України від 09.06.2022 №4849/7/99-00-07-07-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, наданої уповноваженим банком АТ «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313) станом на 01.04.2022, за період з 01.04.2021 по 30.05.2022 року.

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» від 25.10.2022 №236/33-00-07 05/22073637 22073637 та встановлено порушення п.3, п.4 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» в частині відсутності поставки товару по імпорту та відсутністю висновку Мінекономіки на продовження строків розрахунків по контрактах: - від 01.04.2021 DI3203/ВS N3-2 з компанією «NORDFELS GМВН» (Австрія), на суму 233565,00 євро за період з 09.04.2022 року до 30.05.2022 року (кількість днів прострочення - 51 день); - від 08.03.2021 №DI330109-DI330110, від 18.02.2021 №DI330102 з компанією «NORDFELS GМВН» (Австрія). на суму 46200,00 євро за період з 19.04.2022 року до 26.05.2022 року (кількість днів прострочення - 37 днів); - від 18.02.2021 №DI330102 з компанією «NORDFELS GМВН» (Австрія). на суму 72900,00 євро за період з 19.04.2022 року до 26.05.2022 року (кількість днів прострочення - 37 днів).

УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» (код ЄДРПОУ 22073637), не погоджуючись з порушеннями, викладеними в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.10.2022 №236/33-00-07-05/22073637, подано заперечення від 04.11.2022 №1079/1364 (вх. від 10.11.2022 №1763/6), яке винесене на розгляд постійної комісії Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з розгляду спірних питань, заперечень та пояснень до актів перевірок.

За результатами розгляду заперечення УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» (код ЄДРПОУ 22073637) комісією прийнято рішення: розглянути питання щодо організації проведення документальної позапланової перевірки з питань, що стали предметом заперечення УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» від 04.11.2022 №1079/1364 (вх. від 10.11.2022 №1763/6) на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.10.2022 №236/33-00-07-05/22073637 відповідно до п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78, з врахуванням вимог 78.2 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), у зв`язку з тим, що платник податків у своєму запереченні посилається на обставини, що не були дослідженні під час перевірки та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.

На адресу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшла заява УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» від 23.11.2022 №1149/1437 про проведення документальної позапланової перевірки з питань, що стали предметом заперечення УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» від 04.11.2022 №1079/1364 (вх. від 10.11.2022 №1763/6) на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.10.2022 №236/33-00-07-05/22073637.

Відповідно до Наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 28.11.2022 року №137 розпочато 29.12.2022 документальну позапланову невиїзну перевірку УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО»(код ЄДРПОУ 22073637) з питань, що стали предметом заперечення УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» від 04.11.2022 №1079/1364 (вх. від 10.11.2022 №1763/6) на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.10.2022 №236/33-00-07-05/22073637.

Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на юридичну адресу УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» (код ЄДРПОУ 22073637) направлено письмовий запит від 29.12.2022 за №3351/6/33-00-07-05 про надання інформації та її документального підтвердження щодо питань, зазначених у запереченні від 04.11.2022 №1079/1364 (вх. від 10.11.2022 №1763/6).

УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» (код ЄДРПОУ 22073637) надіслало лист від 11.01.2023 за №19/01 (вх.№79/6 від 11.01.2023) з проханням призупинення проведення позапланової документальної невиїзної перевірки строком на 15 робочих днів. Причиною звернення є очікування відповіді від Міністерства економіки України щодо предмету перевірки, який надісланий платником 22.12.2022 і отриманий Міністерством 05.01.2023.

Згідно із наказом Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 12.01.2023 №7 «Про зупинення документальної позапланової невиїзної перевірки УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» (код ЄДРПОУ 22073637)» термін проведення документальної позапланової невиїзної перевірки УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» (код ЄДРПОУ 22073637) зупинено з 13 січня 2023 року на 15 робочих днів.

При проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки УАП ТОВ «ФІШЕР- МУКАЧЕВО» використано документи, які отримано від платника податків листами від 08.02.2023 №165-02 (вх.№370/6 від 08.02.2023), від 15.02.2023 №188-02 (вх.№482/6 від 15.02.2023).

За результатами перевірки та розгляду заперечення складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» від 28.02.2023 №98/33-00-07-05/22073637, згідно висновків якого було встановлено порушення підприємством вимог п.3, п.4 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасної поставки товару по імпорту та відсутністю висновку Мінекономіки на продовження строків розрахунків по контрактах: - від 01.04.2021 DI3203/ВS N3-2 з компанією «FILL GESELLSCHAFT M.B.H.» (Австрія), на суму 233565,00 євро за період з 09.04.2022 року до 30.05.2022 року (кількість днів прострочення - 51 день); - від 08.03.2021 №DI330109-DI330110, від 18.02.2021 №DI330102 з компанією «NORDFELS GМВН» (Австрія) на суму 46200,00 євро за період з 19.04.2022 року до 26.05.2022 року (кількість днів прострочення - 37 днів); - від 18.02.2021 №DI330102 з компанією «NORDFELS GМВН» (Австрія) на суму 72900,00 євро за період з 19.04.2022 року до 26.05.2022 року (кількість днів прострочення - 37 днів).

Вказано, що УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» по Контракту від 08.03.2021 №DI330109-DI330110 (дата здійснення імпортної операції 19.04.2021), відповідно до отриманої інформації ДПС України від 09.06.2022 №4849/7/99-00-07-07-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, наданої уповноваженим банком АТ «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313) станом на 01.05.2022 (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 19.04.2022), встановлено порушення вимог п.3, п.4 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасної поставки товару по імпорту та відсутністю висновку Міністерства економіки України на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією по Контракту від 08.03.2021 №DI330109-DI330110, укладеному з компанією «NORDFELS GМВН» (Австрія), на суму 46 200,00 євро на період з 19.04.2022 року до 26.05.2022 року (кількість днів прострочення - 37 днів). Розрахунок пені наведено в додатку № 1 до акта перевірки (донараховано до бюджету 162 161,89 грн.).

За результатами перевірки УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» з питань дотримання вимог валютного законодавства по Контракту від 01.04.2021 DI3203/ВS N3-2 (дата здійснення імпортної операції 09.04.2021), відповідно до отриманої інформації ДПС України від 09.06.2022 №4849/7/99-00-07-07-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, наданої уповноваженим банком АТ «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313) станом на 01.05.2022 (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 09.04.2022), встановлено порушення вимог п.3, п.4 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасної поставки товару по імпорту та відсутністю висновку Міністерства економіки України на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією по Контракту від 01.04.2021 №ОІ3203/В8 N3-2, укладеному з компанією «FILL GESELLSCHAFT M.B.H.» (Австрія), на суму 233 565,00 євро на період з 09.04.2022 року до 30.05.2022 року (кількість днів прострочення - 51 день). Розрахунок пені наведено в додатку № 1 до акта перевірки (донараховано до бюджету 1 140 832,64 грн.).

За результатами перевірки УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» з питань дотримання вимог валютного законодавства по Контракту від 18.02.2021 №01330102 (дата здійснення імпортної операції 19.04.2021), відповідно до отриманої інформації ДПС України від 09.06.2022 №4849/7/99-00-07-07-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, наданої уповноваженим банком АТ «УКРЕКСІМБАНК»(МФО 322313) станом на 01.05.2022 (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 19.04.2022), встановлено порушення вимог п.З, п.4 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасної поставки товару по імпорту та відсутністю висновку Міністерства економіки України на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією по Контракту від 18.02.2021 №01330102, укладеному з компанією «NORDFELS GМВН» (Австрія), на суму 72 900,00 євро на період з 19.04.2022 року по 25.05.2022 року (кількість днів прострочення - 37 днів). Розрахунок пені наведено в додатку № 1 до акта перевірки (донараховано до бюджету 255 878,83 грн.).

На підставі висновків Акту перевірки Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України прийнято податкове повідомлення-рішення №203/33-00-07-05 від 28.03.2023, щодо застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі один мільйон п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят три гривні 35 коп.

Судом встановлено, що у зв`язку з проведенням реконструкції за наслідками масштабної пожежі лижного цеху УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» в період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року та придбанням нового обладнання для виробництва гірських та бігових лиж підприємством була укладена значна кількість зовнішньоекономічних контрактів з провідними світовими виробниками промислового обладнання, зокрема компаніями «Fill Gesellschaft m.b.H» (Австрія), «Nordfels GmbH» (Австрія) .

Відповідно до умов з укладених зовнішньо-економічних контрактів щодо поставки нового виробничого обладнання УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» було здійснено авансові платежі, зокрема: - аванс в розмірі 233565,00 євро за контрактом №DI3203/BS N3-2 від 01.04.2021 року з компанією «Fill Gesellschaft m.b.H» (Австрія) (на загальну суму 778550,00 євро); - аванс в розмірі 72900,00 євро за контрактом №DI330102 від 18.02.2021 року з компанією «Nordfels GmbH» (на загальну суму 249183,00 євро); - аванс в розмірі 46200,00 євро за контрактом №DI330109- DI330110 від 08.03.2021 року з компанією «Nordfels GmbH» (на загальну суму 154000,00 євро).

Позивач звертався до Міністерства економіки щодо видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактами №DI330102 та №DI3203/В8 NS-2 та 30 травня 2022 року щодо видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактом №DI330109- DI330110, підприємством було отримано Висновки Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за контрактами, а саме: згідно Наказу №1752 від 23.06.2022 року щодо контракту №DI330102 (граничний термін за яким сплив 19.04.2022 року), з 26 травня 2022 року до 30 вересня 2022 року на суму 72900,00 євро; згідно Наказу №1754 від 23.06.2022 року щодо контракту №DI 330109- ОІЗЗОІ10 (граничний термін за яким сплив 19.04.2022 року), з 26 травня 2022 року до 30 вересня 2022 року на суму 46200,00 євро; згідно Наказу №1804 від 28.06.2022 року щодо контракту №DI3203/В8 N3-2 (граничний термін за яким сплив 09.04.2022 року), з 30 травня 2022 року до 30 вересня 2022 року на суму 233 565.00 євро.

УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» (Покупець) та компанія «Fill Gesellschaft m.b.H» (Австрія) (Постачальник) укладено Контракт від 01.04.2021 DI3203/ВS N3-2 на поставку обладнання. 08.04.2022 - граничний термін надходження товару по імпорту за даним контрактом, а 09.04.2022 дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків.

15.04.2022 УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» звернулось через Єдиний портал державних послуг «Дія» до Міністерства економіки України з заявою (вх. Мінекономіки від 18.04.2022 №П116) щодо видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактом №DI3203/ВS N3-2.

03.05.2022 УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» отримало повідомлення на свій запит про стан розгляду заяви щодо видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактом №DI3203/ВS N3-2 від адміністратора сайту «ДІЯ» - перебуває на розгляді.

25.05.2022 УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» було отримано електронний лист Мінекономіки щодо залишення заяви без розгляду та необхідності подання нової заяви з додатковими документами щодо обґрунтування необхідності продовження граничних строків розрахунків окремими контрактами.

УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» 30.05.2022 повторно звернулося до Міністерства економіки України із заявою про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактом №DI330109- DI 330110 (реєстраційний номер П293 від 30.05.2022), тобто є початок терміну (до 30 вересня 2022 року) дії Наказу №1804 від 28.06.2022 Міністерства економіки України про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів щодо контракту №013203/в$ N3-2 (граничний термін за яким сплив 08.04.2022).

УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» (Покупець) та компанія «NORDFELS GМВН» (Австрія) (Постачальник) укладено Контракт від 08.03.2021 №DI330109-DI330110 на поставку обладнання. 18.04.2022 - граничний термін надходження товару по імпорту за даним контрактом, а 19.04.2022 - дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків.

19.04.2022 УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» звернулось через Єдиний портал державних послуг «Дія» до Міністерства економіки України з заявою (вх. Мінекономіки від 20.04.2022 року №11120) щодо видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактом №DI330109-DI330110.

УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» 03.05.2022 отримало повідомлення на свій запит про стан розгляду заяви щодо видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту7 та імпорту товарів за контрактом №DI330109-DI330110 від адміністратора сайту «ДІЯ» - перебуває на розгляді.

25.05.2022 УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» було отримано електронний лист Мінекономіки щодо залишення заяви без розгляду та необхідності подання нової заяви з додатковими документами щодо обґрунтування необхідності продовження граничних строків розрахунків окремими контрактами.

УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» 26.05.2022 повторно звернулося до Міністерства економіки України із заявою про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактом №DI330109-DI330110 (реєстраційний номер П287 від 26.05.2022), тобто 26.05.2022 року є початком терміну (до 30 вересня 2022 року) дії Наказу №1754 від 23.06.2022 року Міністерства економіки України про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів щодо контракту №DI330109-DI330110 (граничний термін за яким сплив 19.04.2022 року).

Також УАП ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО» (Покупець) та компанія «NORDFELS GМВН» (Австрія) (Постачальник) укладено Контракт від 18.02.2021 №DI330102, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити виробниче обладнання. 18.04.2022 - граничний термін надходження товару по імпорту за даним контрактом, а 19.04.2022 - дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків.

18.04.2022 УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» звернулось через Єдиний портал державних послуг «Дія» до Міністерства економіки України з заявою (вх. Мінекономіки від 18.04.2022 №П117) щодо видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактом №DI330102.

03.05.2022 УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» отримало повідомлення на свій запит про стан розгляду заяви щодо видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактом №DI330102 від адміністратора сайту «ДІЯ» - перебуває на розгляді.

25.05.2022 УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» було отримано електронний лист Мінекономіки щодо залишення заяви без розгляду та необхідності подання нової заяви з додатковими документами щодо обґрунтування необхідності продовження граничних строків розрахунків окремими контрактами.

УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» 26.05.2022 повторно звернулося до Міністерства економіки України з заявою про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактом №DI330102 (реєстраційний номер П286 від 26.05.2022), тобто 26.05.2022 є початок терміну (до 30 вересня 2022 року) дії Наказу №1754 від 23.06.2022 року Міністерства економіки України про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів щодо контракту №01330102 (граничний термін за яким сплив 18.04.2022 року).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянтів, що викладені у апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Посадкового кодексу України (далі - ПК України) унормовано, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: - проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків; - застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до норм статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Слід також зазначити, що відповідно до пунктів 112.1, 112.2 та 112.7 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Разом з цим, судова колегія звертає увагу на те, що пунктом 112.8. статті 112 ПК України визначає обставини, які звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Такими обставинами, відповідно до підпункту 112.8.9. пункту 112.8 статті 112 ПК України, зокрема є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Законом України від 13.05.2020 № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» пункту 52-1 підрозділу 10 ПК України доповнено абзацом 11 наступного змісту: «Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню», який набрав чинності 29.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1246 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено карантин на території України із уведенням протиепідемічних заходів, який неодноразово продовжували, в тому числі постановами Кабінету Міністрів України до 30 червня 2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, з 01.07.2023 на всій території України відмінено карантин, а за ним дію абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 ПК України.

Диспозиція абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 ПК України містить правило, за яким з 01.03.2020 до 30.06.2023 платникам податків не нараховується пеня.

Закон України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною 1 статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Стаття 11 Закону №2473-VIII, визначає, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Приписами статті 13 Закону №2473-VIII, унормовано, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Частиною 8 статті 13 Закону №2473-VIII, визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

У той же час, пунктом 14-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Закон України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», серед усього іншого, повністю змінив правовий підхід до розуміння «пені» та її ролі в системі фінансової відповідальності платників податків.

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ, крім іншого, внесено зміни до підпунктів 14.1.39, 14.1.162 пункту 14.1 статті 14, статті 111 ПК України відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 16.01.2020 № 466-ІХ вказані зміни набули чинності з 01.01.2021.

Підпункт 14.1.39 ПК України визначає, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпункт 14.1.162 ПК України, передбачає, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (до 01.01.2021, підпункт 14.1.162 визначав, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки).

Абзац 2 пункту 111.2 статті 111 ПК України, визначає, що фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

В останньому випадку «пеня» стала різновидом фінансової відповідальності, за порушення інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Звертаємо увагу на тому, що до 01.01.2021 (до набрання чинності Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ) дана норма була відсутня в ПК України.

За правилами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Із аналізу наведених норм видно, що пеня, є формою фінансовою відповідальності платника податків за порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюють контролюючі органи. Крім того, пеня є грошовим зобов`язанням платника податків, яке визначається (нараховується) контролюючим органом у випадку встановлення порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюють контролюючі органи і застосовується в порядку, який передбачений для податкових повідомлень-рішень.

Отже, пеня, як форма фінансової відповідальності платника податків (резидента) за порушення валютного законодавства нараховується у розмірі, що передбачений Законом України «Про валюту і валютні операції», а застосовується в порядку, що визначений Податковим кодексом України.

Колегія суддів вважає, що Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень. У той же час, Закон України «Про валюту і валютні операції» зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею (установлює розмір пені). Всі інші умови її застосування окреслені законодавцем в нормах Податкового кодексу України, якими керувався відповідач, коли приймав оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Посеред іншого, норми Податкового кодексу України містять умови, за яких пеня не застосовується. Тож, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпунктів 14.1.39, 14.1.162 пункту 14.1. статті 14 та абзацу 2 пункту 111.2 статті 111 ПК України, та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, оскільки станом на час її нарахування на території України діяв карантин.

Указом Президента України «Про введення військового стану в Україні» №64/2022 з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено військовий стан, який діє до цього часу.

Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Як слідує із вищенаведеного, обмежувальні/забороняючі заходи, військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану - підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

28.02.2022 Торгово-промислова палата України на своєму сайті офіційно розмістила лист № 2024/02.0-7.1, яким на підставі ст. ст. 14, 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, Торгово-промисловою палатою України підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Верховний Суд в постанові від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22 зазначив, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Таким чином, у зв`язку із військовою агресію російської федерації проти України та набранням чинності постанови Національного банку України № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», виконання зовнішньо-економічного зобов`язання щодо поставки товару, у встановлені строки, стало неможливим. Громадяни країни нерезидента, який є постачальником, не могли в`їжджати на територію України у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій.

Апеляційний суд зазначає, що у зв`язку з введенням в дію Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану від 03.03.2022 №2118-IX, відповідно до якого підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнили пунктом 69.9 такого змісту:

«Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.»

У подальшому, Законом України від 12.05.2022 року № 2260-IX внесено зміни до п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно до якого визначено: «Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, окрім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.».

Відтак, дія норми пункту 69.9 Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини, які випливають з Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, адже контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено саме на контролюючі органи.

Вказане відповідає постанові Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23.

Як підтверджується листом Міністерства економіки України №4432-14/1759-07 від 16.01.2023 перевищення Мінекономіки встановлених законодавством строків розгляду заяв підприємства (10 робочих днів) про видачу висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що передбачено відповідно п.4 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 104, що призвело до застосування до підприємства пені в розмірі, визначеному згідно з Актом перевірки №98/33-00-07- 05/22073637 від 28.02.2023 року та ППР №203/33-00-07-05 від 28 березня 2023 року мало місце у зв`язку в введенням військового стану та на підставі ухваленої відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №165 «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру», якою зупинено строки, крім строків надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації актів цивільного стану, суб`єктами (особами), що провадять діяльність під час воєнного стану, адміністративних послуг суб`єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру та час воєнного стану в Україні (крім надання адміністративних послуг у сфері будівництва, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Зупинені строки поновлюються у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України. Видача висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, є адміністративною послугою, що надається Мінекономіки

Як встановлено судом вище, відповідно до ряду умов з укладених зовнішньо-економічних контрактів щодо поставки нового виробничого обладнання УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» було здійснено авансові платежі, зокрема: - аванс в розмірі 233565,00 євро за контрактом №DI3203/BS N3-2 від 01.04.2021 року з компанією «Fill Gesellschaft m.b.H» ( Австрія) (на загальну суму 778550,00 євро); - аванс в розмірі 72900,00 євро за контрактом №DI330102 від 18.02.2021 року з компанією «Nordfels GmbH» (на загальну суму 249183,00 євро); - аванс в розмірі 46200,00 євро за контрактом №DI330109- DI330110 від 08.03.2021 року з компанією «Nordfels GmbH» (на загальну суму 154000.00 євро).

Строк поставки обладнання за даними контрактами було пролонговано внаслідок відсутності окремих комплектуючих обладнання у компанії-виробника.

15.04.2022 УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» звернулось через Єдиний портал державних послуг «Дія» до Міністерства економіки України з заявами (вх. Мінекономіки від 18.04.2022 року №П116 та №11117) щодо видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактами №DI330102 та №DI3203/ВS N3-2 (граничні терміни за якими спливали відповідно 18.04.2022 року та 08.04.2022 року).

19.04.2022 УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» звернулось через Єдиний портал державних послуг «Дія» до Міністерства економіки України з заявою (вх. Мінекономіки від 20.04.2022 року №П120) щодо видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактом №DI330109- DI330110 (граничний термін за яким спливав 18.04.2022 року).

Згідно пункту 4 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 104, передбачено, що Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання, приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.

За наслідками подання заяв УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» відповідно 15 та 19 квітня 2022 року, у зв`язку з відсутністю будь-яких відомостей щодо стану розгляду поданих підприємством до Міністерства економіки України заяв, після спливу 10 робочих днів з моменту звернення, підприємство надсилало запит про стан розгляду поданих заяв через Єдиний портал державних послуг «Дія».

За наслідками отримання електронного листа-відповіді на запит адміністратором Порталу електронних сервісів Мінекономіки було 03 травня 2022 року повідомлено УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» про те, що послуга знаходиться на опрацюванні та відповідно до законодавства під час воєнного стану строки надання адміністративних послуг можуть не дотримуватись.

25.05.2022 УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» було отримано електроні листи Мінекономіки щодо залишення заяв без розгляду та необхідності подання нових заяв з додатковими документами щодо обґрунтування необхідності продовження граничних строків розрахунків окремими контрактами.

26.05.2022 було направлено повторно заяви щодо видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактами №DI330102 та №DI3203/В8 NS-2 та 30.05.2022 щодо видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів за контрактом №DI330109- DI330110

УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» було отримано Висновки Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за контрактами, а саме: - згідно Наказу №1752 від 23.06.2022 року щодо контракту №DI330102 (граничний термін за яким сплив 19.04.2022 року), з 26 травня 2022 року до 30 вересня 2022 року на суму 72900,00 євро; - згідно Наказу №1754 від 23.06.2022 року щодо контракту №DI 330109- DI330110 (граничний термін за яким сплив 19.04.2022 року), з 26 травня 2022 року до 30 вересня 2022 року на суму 46200,00 євро; - згідно Наказу №1804 від 28.06.2022 року щодо контракту №DI3203/ВS N3-2 (граничний термін за яким сплив 09.04.2022 року), з 30 травня 2022 року до 30 вересня 2022 року на суму 233 565.00 євро.

При цьому, в Акті податкового органу вказано, що: - за контрактом №DI3203/ВS N3-2 від 01.04.2021 року кількість днів прострочення становить - 51 день; - за контрактом №DI330102 від 18.02.2021 року - 37 днів; за контрактом №DI330109- DI330110 від 08.03.2021 року - 37 днів.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що контролюючим органом не взято до уваги, що прострочення виникло також у зв`язку з військовим станом та надання відповіді Міністерством економіки України після нормативно встановленого строку у 10 робочих днів за поданими заявами підприємства про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями, що становило: - за контрактом №DI3203/ВS N3-2 від 01.04.2021 - 30 днів щодо контракту №DI330102 від 18.02.2021 - 30 днів; - за контрактом №DI330109- DI330110 від 08.03.2021 - 26 днів, таким чином, тільки впродовж - 11 днів, а саме з 09 квітня 2022 року по 18 квітня 2022 року та 25 травня 2022 року підприємство з власних причин не забезпечило звернення з заявою та, відповідно, не мало оформленого висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів щодо контракту №DI3203/ВS N3-2.

Міністерством економіки України за наслідками розгляду повторних заяв УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» за цими ж контрактами було надано підприємстві відповідні висновки, якими відтерміновано можливість ввозу обладнання до 30 вересня 2022 року, тому суд дійшов висновку, що відсутні підстави нарахування пені за весь період, адже підприємством отримані необхідні погодження Мінекономіки України, щодо наявних контрактів, згідно яких надано згоду на ввезення обладнання до 30 вересня 2022 року, що не враховано апелянтом та не спростовано у апеляційній скарзі, відповідно колегія суддів вважає, що застосування до позивача пені є протиправним, а судом першої інстанції правомірно скасовано податкове повідомлення-рішення №203/33-00-07-05 від 28.03.2023 Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, встановлено, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06).

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення Європейського суду з прав людини у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року. «Булвес АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» мас широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того. Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржників.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат згідно статті 139 КАС України у суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі №260/5336/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено і підписано 16.04.2024 у зв`язку з перебуванням судді Коваля Р.Й. у відпустці з 09.04.2024 по 15.04.2024.