Постанова

від 09.04.2024 по справі 902/144/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/144/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

прокуратури - Колодяжної А. В. (прокурор за посвідченням),

позивача - не з`явилися,

відповідача - Кучерявої І. П. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Бук-2007"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.08.2023 (суддя Шамшуріна М. В.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 (судді: Петухов М. Г. - головуючий, Мельник О. В., Олексюк Г. Є.) у справі

за позовом першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради

до Приватного підприємства "Бук-2007",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне агентство меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області,

про зобов`язання повернути земельні ділянки.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Перший заступник керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Бук-2007" (далі - ПП "Бук-2007") про зобов`язання повернути земельні ділянки водного фонду площею 112,7500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, площею 67,7012 га, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, площею 307,7770 га, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179, на яких розташований водний об`єкт - Дмитренківське водосховище на території Гайсинської об`єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, шляхом підписання акта приймання-передачі.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує водний об`єкт та земельні ділянки під водним об`єктом без правовстановлюючих документів.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.08.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024, позов задоволено: зобов`язано ПП "Бук-2007" повернути державі в особі Гайсинської міської ради земельні ділянки водного фонду площею 112,7500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, площею 67,7012 га, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, площею 307,7770 га, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179, на яких розташований водний об`єкт - Дмитренківське водосховище на території Гайсинської об`єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, шляхом підписання акта приймання-передачі.

4. Судові рішення мотивовано тим, що відповідач здійснює рибогосподарську діяльність на водному об`єкті - Дмитренківському водосховищі без правовстановлюючих документів, а наявні в нього режим рибогосподарської експлуатації Дмитренківського водосховища, розташованого на р. Соб (басейн р. Південний Буг) Гайсинського району Вінницької області (далі - режим рибогосподарської експлуатації) та дозвіл № 3 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 09.01.2019 (далі - дозвіл) не є такими документами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі ПП "Бук-2007" просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а саме:

- у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 923/213/18 про те, що наявність режиму рибогосподарської експлуатації не дає підстав для одноосібного використання водного об`єкта та земельної ділянки під ним;

- у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 912/1941/20, в якій зазначено, що ані режим рибогосподарської експлуатації, ані дозвіл не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об`єктом;

- у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 914/1326/16, в якій зазначено, що ні режим рибогосподарської експлуатації та науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації, ні ліцензія на промисловий вилов риби, ні дозвіл, не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водним об`єктом.

При цьому скаржник наголошує на тому, що спеціальними нормами у сфері використання біоресурсів передбачено, що режим рибогосподарської експлуатації та дозвіл надають право користування рибогосподарським водним об`єктом в контексті вирощування, вилову, розведення водних біоресурсів незалежно від оформлення прав на земельну ділянку та водний об`єкт.

Наведені документи (режим рибогосподарської експлуатації та дозвіл) не є правовстановлюючими для конкретної земельної ділянки, водночас є правовстановлюючими документами для здійснення рибогосподарської експлуатації у конкретному водному об`єкті чи на конкретній ділянці водного об`єкта та конкретно визначених умовах.

На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК, скаржник вважає, що суди необґрунтовано відхилили клопотання про призначення експертизи у цій справі, оскільки під час вирішення питання про повернення земельних ділянок обов`язковому встановленню підлягають обставини, зокрема, якою саме земельною ділянкою володіє особа, адже зобов`язати повернути можливо лише те, що особа використовує, але ніяк не більше.

Скаржник також наголошує на тому, що:

- суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відсутність порушення принципу належного урядування, який, в свою чергу, свідчить про відсутність порушеного права, що підлягало б захисту;

- суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що чинний дозвіл та чинний режим рибогосподарської експлуатації не перешкоджають задоволенню позову про зобов`язання повернути земельні ділянки, оскільки передчасність подання позову у цій справі свідчить про відсутність порушених прав позивача, а відповідно до пункту 1 статті 5 ГПК України відсутність порушених прав позивача є окремою підставою для відмови у задоволенні позову;

- суди попередніх інстанцій надали перевагу неоформленню права на земельну ділянку над порушенням балансу у водному середовищі та нанесенню шкоди екосистемі;

- суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що у цьому випадку прокурором при зверненні з позовною заявою не доведено бездіяльність контролюючого органу та не дотримано порядок звернення з позовною заявою, передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

На думку скаржника, висновки судів попередніх інстанцій про обґрунтованість звернення прокурора до суду є помилковими, а позов підлягав залишенню без розгляду за правилами частини 4 статті 53 ГПК України, пункту 4 частини 5 статті 174 ГПК України, пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. Інші учасники справи процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Бук-2007" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.08.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі № 902/144/23, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 09.04.2024.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на території Гайсинської об`єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області на річці Соб розташоване водосховище, яке згідно з водогосподарським паспортом, виготовленим у 1980 році та затвердженим 16.11.1982, має назву Дмитренківське.

10. У водогосподарському паспорті зазначено, що місцезнаходженням водосховища є Гайсинський район, Вінницька область, тип водосховища русловий та визначено призначення водосховища - для енергетики та зрошення. У примітках цього паспорта зазначено, що для зрошення водосховище не використовується.

11. У відповідь на запит Гайсинської окружної прокуратури листом від 16.11.2022 № 140 8/03 Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг повідомило, що звернень щодо розгляду та надання пропозицій територіальному органу Держводагентства стосовно погодження договорів оренди землі в комплексі з розташованими на ньому Дмитренківським водосховищем до Басейнового управління не надходило.

12. 30.07.2012 Держрибагентством України видано ПП "Бук-2007" ліцензію серії АВ № 581639 на здійснення діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств з необмеженим строком дії, починаючи з 31.07.2012.

13. 27.12.2013 Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області видано ПП "Бук-2007" дозвіл із зазначенням виду спеціального використання - згідно із режимом рибогосподарської експлуатації від 10.08.2007 та строком дії дозволу - з 01.01.2014 по 31.12.2018.

14. У червні 2016 року Національним університетом біоресурсів і природокористування України на замовлення ПП "Бук-2007" розроблено режим рибогосподарської експлуатації, який погоджено 01.07.2016 Державним агентством рибного господарства України та 08.06.2016 Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства У Вінницькій області, за змістом якого:

- місцезнаходженням водного об`єкта є Дмитренківське водосховище, розташоване на річці Соб (басейн річки Південний Буг) в околицях села Дмитренки Гайсинського району Вінницької області (пункт 2.1);

- розміри водосховища - довжина 7,7 км, середня ширина 0,47 км, площа водного дзеркала 362 га (пункт 2.2);

- за виконання вимог, складених для цього режиму, відповідає ПП "Бук-2007" та термін дії режиму з 11.09.2016 до 11.08.2026 (пункти 16, 17).

15. У 2019 році до пунктів 6, 7, 11 цього режиму було внесено зміни та визначено, що режим рибогосподарської експлуатації діє з 12.03.2019 до 11.08.2026.

16. 09.01.2019 Управлінням Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області видано ПП "Бук-2007" дозвіл із зазначенням виду спеціального використання - згідно із режимом рибогосподарської експлуатації та строком дії дозволу - з 09.01.2019 до 08.01.2024.

17. Судами встановлено, що на підставі чинних дозвільних документів ПП "Бук-2007" з 2016 року здійснює вселення та вилов водних біоресурсів, що підтверджується підсумковими актами/актами про виконання робіт із вселення водних біоресурсів у Дмитренківському водосховищі та звітами про обсяги вилову водних біоресурсів з Дмитренківського водосховища.

18. Із матеріалів справи вбачається, що з питання дотримання правил промислового рибальства у рибогосподарських об`єктах України відносно ПП "Бук-2007" проводилися заходи державного нагляду (контролю). Зокрема, 26.08.2016 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області було проведено планову перевірку, 24.02.2021 позапланову перевірку, 08.12.2021 планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і охорони природних ресурсів ПП "Бук-2007".

19. Згідно з актом, складеним за результатами проведення перевірки у сфері вимог природоохоронного законодавства про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів від 26.08.2016, а також актів перевірок щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ПП "Бук-2007" від 24.02.2021, 08.12.2021 порушень вимог природоохоронного законодавства не виявлено.

20. Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області супровідним листом від 26.05.2023 № 0-2-0.6-2507/2-23 на виконання вимог ухвали Господарського суду Вінницької області від 11.05.2023 повідомило суд, що протягом останніх 5 років воно не проводило перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок водного фонду площею 112,7500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, площею 67,7012 га, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, площею 307,7770 га, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179. Останнє також повідомило, що відповідно до електронних матеріалів технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель водного фонду державної власності на території Гайсинського району Вінницької області, розробленої Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі - ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") у 2020 році, яка міститься в Національній кадастровій системі, зокрема, в кадастрових планах земельних ділянок та кресленнях перенесення меж земельних ділянок - земельні ділянки площею 67,7012 га, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, площею 112,75 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, площею 307,7770 га, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179, належать до земель водного фонду державної власності Дмитренківське руслове водосховище на річці Соб.

21. Відповідно до даних Державного земельного кадастру зазначені земельні ділянки віднесено до земель запасу (угіддя штучні водосховища, природні водотоки (річки та струмки), болота).

22. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 26.05.2023 № НВ-0500478462023 щодо земельної ділянки площею 112,75 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, угіддями цієї ділянки є штучні водосховища.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 26.05.2023 № НВ-0500478472023 щодо земельної ділянки площею 67,7012 га, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, угіддями цієї ділянки є штучні водосховища.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 26.05.2023 № НВ-0500478482023 щодо земельної ділянки площею 307,7770 га, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179, угіддя штучні водосховища становлять 168,4775 га площі всієї ділянки, угіддя болота - 112,8001 га, угіддя природні водотоки (річки та струмки) - 26,4994 га.

Відповідно до частини 4 статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) зазначені земельні ділянки є сформованими.

23. Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області також повідомило суд, що на планово-картографічних матеріалах минулих років, які наявні у відділі, зазначені земельні ділянки визначені як землі водного фонду річки Соб.

24. У листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 02.03.2023 № 0-2-0.6-894/2-23, адресованому адвокату відповідача, зазначено, що перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок ПП "Бук-2007" не проводилися та щодо земельних ділянок водного фонду площею 112,7500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, площею 307,7770 га, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179, площею 67,7012 га, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, обстеження не проводилися.

25. У 2020 році на замовлення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель водного фонду державної власності на території Гайсинського району Вінницької області.

26. За даними Поземельної книги на земельну ділянку, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, площею 67,7012 га зазначено, що ця земельна ділянка розташована на території Жерденівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, відноситься до категорії земель водного фонду та відповідно до відомостей щодо експлікації земельних угідь є земельними угіддями площею 67,7012 га "штучні водосховища".

За даними Поземельної книги на земельну ділянку, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, площею 112,75 га зазначено, що ця земельна ділянка розташована на території Бубнувської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, відноситься до категорії земель водного фонду та відповідно до відомостей щодо експлікації земельних угідь є земельними угіддями площею 112,75 га "штучні водосховища".

За даними Поземельної книги на земельну ділянку, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179, площею 307,777 га, зазначено, що ця земельна ділянка розташована на території Кунянської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, відноситься до категорії земель водного фонду та відповідно до відомостей щодо експлікації земельних угідь є земельними угіддями "штучні водосховища" на площі 168,4775 га, "болота" - на площі 112,8001 га, "природні водотоки (річки та струмки)" - на площі 26,4994 га.

27. В описі кадастрового плану земельної ділянки площею 67,7012 га, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, зазначено, що це земельна ділянка водного фонду державної власності Дмитренківське руслове водосховище на річці Соб, Жерденівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області.

В описі кадастрового плану земельної ділянки площею 112,750 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, зазначено, що це земельна ділянка водного фонду державної власності Дмитренківське руслове водосховище на річці Соб, Бубнівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області.

В описі кадастрового плану земельної ділянки площею 307,7770 га, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179, зазначено, що це земельна ділянка водного фонду державної власності Дмитренківське руслове водосховище на річці Соб, Кунянська сільська рада Гайсинського району Вінницької області.

28. У відповідь на запит Вінницької обласної прокуратури листом від 11.04.2023 № 570/03 Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг повідомило, що Дмитренківське водосховище розташоване на річці Соб, лівій притоці річки Південний Буг та розміщується на території Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області. На його берегах розташовані такі населені пункти: с. Дмитренки, с. Бубнівка, с. Новоселівка, с. Крутогорб.

29. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області" до Гайсинської міської територіальної громади (інтереси якої представляє Гайсинська міська рада) включено, зокрема, території Бубнівської, Жерденівської та Кунянської сільських рад Гайсинського району.

30. За змістом листа Гайсинської міської ради від 24.04.2023 № 022-08/02.2-17-712 та додатків до нього (викопіювань з планово-картографічних матеріалів земельних ділянок) Дмитренківське водосховище розміщується на земельних ділянках, кадастрові номери: 0520880600:01:004:0113, площею 112,7500 га, 0520882000:01:003:0074, площею 67,7012 га, 0520883600:03:002:0179, площею 307,7770 га, та є єдиним водним об`єктом такого типу на території Гайсинської міської ради.

31. У письмових поясненнях щодо надання інформації на виконання вимог ухвали суду від 11.05.2023 Гайсинська міська рада з посиланням на планово-картографічні матеріали земельних ділянок та на витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000958322023, № НВ-0000958312023, № НВ-0000958302023 зазначила, що Дмитренківське водосховище, яке розташоване на річці Соб на території Гайсинської міської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, перебуває на трьох земельних ділянках водного фонду, кадастрові номери: 0520880600:01:004:0113, площею 112,7500 га, 0520882000:01:003:0074, площею 67,7012 га, 0520883600:03:002:0179, площею 307,7770 га.

32. Земельна ділянка водного фонду площею 112,7500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, є частиною Дмитренківського водосховища, розташована у межах Бубнівського старостинського округу Гайсинської міської ради. Ця земельна ділянка перебуває під водною гладдю водосховища і прилягає до населених пунктів - с. Дмитренки, с. Новоселівка та с. Бубнівка.

Земельна ділянка площею 67,7012 га, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, є частиною Дмитренківського водосховища, розташована у межах Жерденівського старостинського округу Гайсинської міської ради. Ця земельна ділянка перебуває під водною гладдю водосховища і розташована на місцевості між населеними пунктами - з одного боку с. Крутогорб, з іншого боку с. Новоселівка та с. Бубнівка.

Земельна ділянка площею 307,7770 га, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179, є частиною Дмитренківського водосховища, розташована у межах Кунянського старостинського округу Гайсинської міської ради. Ця земельна ділянка перебуває під водною гладдю водосховища (168,4775 га) та його заболоченою частиною з природними водотоками (139,2995 га) і прилягає до населених пунктів - с. Крутогорб, с. Куна та с. Мар`янівка.

33. Під водною гладдю водного об`єкта - Дмитренківське водосховище, яке розташоване на річці Соб на території Гайсинської об`єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, розміщені три сформовані земельні ділянки водного фонду:

1) площею 112,7500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113 (повністю);

2) площею 67,7012 га, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074 (повністю);

3) площею 307,7770 га, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179 (під водною гладдю водосховища - 168,4775 га та під заболоченою частиною водосховища з природними водотоками - 139,2995 га).

34. Гайсинська міська рада також повідомила, що з 27.05.2021 земельні ділянки водного фонду площею 112,7500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, площею 67,7012 га, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, площею 307,7770 га, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179, на яких розташований водний об`єкт - Дмитренківське водосховище, перейшли у комунальну власність Гайсинської міської ради.

35. З метою реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки Гайсинська міська рада звернулася до державного реєстратора, проте розгляд поданих заяв зупинено.

36. В матеріалах справи наявні знімки з Публічної кадастрової карти України, на яких відображено конфігурації, межі та місцезнаходження земельних ділянок, кадастрові номери: 0520883600:03:002:0179, 0520882000:01:003:0074, 0520880600:01:004:0113, на яких розміщено Дмитренківське водосховище.

37. Як вбачається із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.12.2022 № 317724793 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, від 27.12.2022 № 318957916 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, від 27.12.2022 № 318957362 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179, відомості про реєстрацію права власності, іншого речового права відсутні.

38. У відповідь на запит Гайсинської окружної прокуратури від 04.11.2022 № 51-2911вих-22 щодо укладення Гайсинською районною державною адміністрацією з ПП "Бук-2007" договору оренди на використання земельної ділянки водного фонду, яка розташована на річці Соб в околицях с. Дмитренки Гайсинського району (Дмитренківське водосховище), листом від 10.11.2022 № 02-14-1981 Гайсинська районна військова адміністрація повідомила, що Гайсинською районною військовою адміністрацією договір оренди на використання земельної ділянки водного фонду, яка розташована на річці Соб в околицях с. Дмитренки Гайсинського району з ПП "Бук-2007" не укладався.

39. Листом від 22.11.2022 № 12.01-14-860 Департамент правового забезпечення Вінницької обласної військової адміністрації у відповідь на запит Гайсинської окружної прокуратури від 15.11.2022 № 51-3006вих- 22 щодо укладення Вінницькою обласною державною (військовою) адміністрацією з ПП "Бук-2007" договору оренди на використання земельної ділянки водного фонду, яка розташована на річці Соб в околицях с. Дмитренки Гайсинського району (Дмитренківське водосховище), повідомив, що Вінницькою обласною державною (військовою) адміністрацією не приймалися рішення щодо зазначеного водного об`єкта та земельної ділянки, на якій він розташований.

40. У відповідь на запит Гайсинської окружної прокуратури від 15.11.2022 № 51-3015вих-22 щодо укладення Гайсинською міською радою з ПП "Бук-2007" договору оренди на використання земельної ділянки водного фонду, яка розташована на річці Соб в околицях с. Дмитренки Гайсинського району (Дмитренківське водосховище), та прийняття Гайсинською міською радою рішення про надання дозволу ПП "Бук-2007" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду водного об`єкта листом від 05.12.2022 № 02-22-08/022-17-2029 Гайсинська міська рада повідомила, що ПП "Бук-2007" використовує Дмитренківське водосховище, розташоване на річці Соб (басейн річки Південний Буг) Гайсинського району Вінницької області на підставі дозволу, наданого Управлінням Державного агентства рибною господарства у Вінницькій області, тому жодні договори оренди землі чи рішення про відведення земельних ділянок згаданому користувачу Гайсинською міською радою не укладалися та не приймалися.

41. Листом від 27.12.2022 № 51-3486вих-22 Гайсинська окружна прокуратура звернулася до Гайсинського міського голови з проханням повідомити прокуратуру, чи вживалися Гайсинською міською радою заходи представницького характеру щодо оскарження дій ПП "Бук-2007", яке використовує земельну ділянку водного фонду (Дмитренківське водосховище) без правовстановлюючих документів, та у разі невжиття таких заходів повідомити про причини, які перешкоджали їх застосуванню, а також чи будуть вживатися такі заходи в майбутньому.

42. У відповідь за запит Гайсинської окружної прокуратури від 27.12.2022 листом від 30.12.2022 № 02-22-08/022-17-2152 Гайсинська міська рада відповіді щодо вжиття заходів представницького характеру не надала та повторно зазначила, що ПП "Бук-2007" використовує Дмитренківське водосховище, розташоване на річці Соб (басейн річки Південний Буг) Гайсинського району Вінницької області на підставі дозволу, наданого Управлінням Державного агентства рибною господарства у Вінницькій області, тому жодні договори оренди землі чи рішення про відведення земельних ділянок згаданому користувачу Гайсинською міською радою не укладалися та не приймалися.

43. На повторний запит Гайсинської окружної прокуратури від 18.01.2023 № 51-283 вих-23 до Гайсинського міського голови про стан та підстави використання земельних ділянок під Дмитренківське водосховищем, кадастрові номери 0520880600:01:004:0113, площею 112,75 га, 0520882000:01:003:0074, площею 67,7012 га, 0520883600:03:002:0179, площею 307,777 га, та про вжиття Гайсинською міською радою заходів представницького характеру щодо оскарження дій суб`єктів господарювання, що використовують земельні ділянки водного фонду (Дмитренківське водосховище) без правовстановлюючих документів, листом від 23.01.2023 №022-08/022-17-127 Гайсинська міська рада повідомила, що зазначені земельні ділянки використовує ПП "Бук-2007" на підставі дозволу, наданого Управлінням Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області, а тому запитувана інформація щодо стану використання, підстав для використання у Гайсинській міській раді відсутня та у зв`язку з тим, що Гайсинська міська рада жодних дозволів чи рішень щодо користування земельними ділянками водного фонду під Дмитренківським водосховищем не приймала, заходи щодо оскарження дій суб`єктів господарювання, які використовують зазначені земельні ділянки без правовстановлюючих документів, не вживалися та вживатися не будуть.

44. Листом від 26.01.2023 № 51-374вих-23, яке 26.01.2023 вручене Гайсинській міській раді, Гайсинська окружна прокуратура повідомила, що відповідно до вимог пункту 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" окружною прокуратурою планується пред`явлення позову в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області до ПП "Бук-2007" про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду.

45. Вважаючи, що ПП "Бук-2007" порушує положення статті 51 Водного кодексу України (далі - ВК України), статей 123- 126 ЗК України, використовує водосховище та зайняті ним земельні ділянки без будь-яких правовстановлюючих документів, прокурор звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом у справі.

Позиція Верховного Суду

46. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

47. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України

48. Предметом позову в цій справі є вимога про звільнення відповідачем земельних ділянок з тих підстав, що у останнього відсутні законні правовстановлюючі документи на спірні земельні ділянки та розташований на них водний об`єкт.

49. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

50. Згідно з абзацом 3 пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

51. Верховний Суд звертає увагу на те, що підставою касаційного оскарження судових рішень є обґрунтована необхідність відступлення від висновку саме щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови.

52. З огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити належне обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовно обґрунтувати мотивів такого відступлення.

Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v.United Kingdom) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

53. Верховний Суд звертає увагу на те, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

54. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання (такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 43- 45), від 05.12.2018 у справах № 757/1660/17-ц (пункти 43 - 44) і № 818/1688/16 (пункти 44- 45), від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18 (пункт 54), від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункти 44- 45), від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (пункт 24), від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц (пункт 23), від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (пункт 48), від 30.06.2020 у справах № 264/5957/17 (пункт 41) і № 727/2878/19 (пункт 39), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 35), від 09.09.2020 у справі № 260/91/19 (пункти 58- 59), від 29.09.2020 у справі № 712/5476/19 (пункт 40), від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18 (пункт 29), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.19), від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (пункт 34), від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункт 90), від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (пункт 31), від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 49), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21 (пункт 45)).

55. Таким чином, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

56. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а саме:

- у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 923/213/18 про те, що наявність режиму рибогосподарської експлуатації не дає підстав для одноосібного використання водного об`єкта та земельної ділянки під ним;

- у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 912/1941/20, в якій зазначено, що ані режим рибогосподарської експлуатації, ані дозвіл не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об`єктом;

- у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 914/1326/16, в якій зазначено, що ні режим рибогосподарської експлуатації та науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації, ні ліцензія на промисловий вилов риби, ні дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водним об`єктом.

57. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що спеціальними нормами у сфері використання біоресурсів (Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Закон України "Про тваринний світ") передбачено, що режим рибогосподарської експлуатації та дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів надають право користування рибогосподарським водним об`єктом в контексті вирощування, вилову, розведення водних біоресурсів незалежно від оформлення прав на земельну ділянку та водний об`єкт, з огляду на таке.

58. Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі регулюються Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

59. У статті 1 цього Закону визначено, зокрема, що водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

60. Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання (стаття 25 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів").

61. Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає, зокрема промислове рибальство (частина 1 статті 27 зазначеного Закону).

62. За змістом частини 1 статті 34 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" суб`єкт рибного господарства (юридична чи фізична особа, яка провадить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства) мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.

63. Згідно з положеннями частин 1, 3 статті 36 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону. Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

64. Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства відповідно до статті 53 зазначеного Закону передбачають, зокрема пріоритетне надання в оренду водних об`єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб`єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

65. Статтею 17 Закону України "Про тваринний світ" визначено, що до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Спеціальне використання об`єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об`єктами.

66. Комплексний правовий аналіз наведених вище норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів як окремими об`єктами користування. Можливості використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому ЗК України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), у тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів, чинним законодавством не передбачена. Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), у тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 923/213/18, від 06.10.2021 у справі № 914/1326/16, від 05.01.2022 у справі № 908/2153/20.

67. У статті 12 Закону України "Про аквакультуру" визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать: надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених ЗК України; здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про аквакультуру" рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до ВК України.

68. За змістом частини 1 статті 6 ВК України води (водні об`єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

69. До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (частина 1 статті 58 ЗК України та стаття 4 ВК України).

70. Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (частини 1, 2 статті 79 ЗК України).

71. Суди попередніх інстанцій встановили, а відповідач не заперечує, що він здійснює діяльність з вселення та вилову водних біоресурсів на Дмитренківському водосховищі, таким чином підтвердивши факт користування водним об`єктом, повернення земельних ділянок під яким і є предметом спору.

72. За змістом статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

73. Стаття 13 Конституції України серед іншого визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

74. Відповідно до частин 2, 3 статті 6 ВК України Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідними органами виконавчої влади та Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

75. За змістом частин 1-7, 12 статті 51 ВК України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об`єкти, що: використовуються для питних потреб; розташовані в межах територій та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними ЗК України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

76. Відповідно до частин 1, 3 статті 85 ВК України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

77. За змістом частин 1, 2, 4, 5 статті 59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

78. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що використання земель водного фонду фізичними та юридичними особами державної та комунальної власності може здійснюватися на умовах оренди, постійного або тимчасового користування. При цьому у разі перебування земель водного фонду у власності або постійному користуванні відповідних суб`єктів, у тимчасове користування такі об`єкти надаються за погодженням з постійними землекористувачами або за згодою власників.

79. За змістом частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

80. Згідно із частиною 1 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

81. За змістом статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

82. У статті 122 ЗК України визначено, зокрема, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша). Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 3, 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (частина 5).

83. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області" до Гайсинської міської територіальної громади (інтереси якої представляє Гайсинська міська рада) включено, зокрема, території Бубнівської, Жерденівської та Кунянської сільських рад Гайсинського району.

84. Судами попередніх інстанцій установлено, що Гайсинською міською радою Гайсинського району Вінницької області, яка є розпорядником земельних ділянок водного фонду площею 112,7500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, площею 67,7012 га, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, площею 307,7770 га, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179, на яких розташований водний об`єкт - Дмитренківське водосховище, рішень щодо передачі у користування цих земельних ділянок не приймалося, договорів щодо передачі у користування зазначеного водного об`єкта в комплексі із земельними ділянками не укладалося.

85. Верховний Суд звертає увагу на те, що ані режим рибогосподарської експлуатації, розроблений Національним університетом біоресурсів і природокористування України на замовлення ПП "Бук-2007", ані дозвіл, виданий Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об`єктом, оскільки Національний університет біоресурсів і природокористування України та Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області не є органами, що здійснюють розпорядження спірними земельними ділянками, та не наділені повноваженнями надавати водні об`єкти у користування.

86. Скаржник у касаційній скарзі у контексті положень пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України не навів вагомих і достатніх аргументів, які б свідчили про обґрунтованість необхідності відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.03.2019 у справі № 923/213/18, від 16.06.2021 у справі № 912/1941/20, від 06.10.2021 у справі № 914/1326/16, а саме: не довів наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення; зміна суспільного контексту).

87. Таким чином, Верховний Суд констатує, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України

88. У касаційній скарзі ПП "Бук-2007" наголошує на тому, що суди необґрунтовано відхилили клопотання про призначення експертизи у цій справі, оскільки під час вирішення питання про повернення земельних ділянок обов`язковому встановленню підлягають обставини, зокрема, якою саме земельною ділянкою володіє особа, адже зобов`язати повернути можливо лише те, що особа використовує, але ніяк не більше.

Так, ПП "Бук-2007" в суді першої інстанції подало клопотання від 27.04.2023 № б/н про призначення судової земельно-технічної експертизи та судової товарознавчої експертизи, в якому з урахуванням доповнення обґрунтування до клопотання про призначення судової експертизи просило дослідити питання:

- чи відповідають земельні ділянки водного фонду площею 112,7500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, площею 67,7012 га, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, площею 307,7770 га, кадастровий номер 0520883600:03:002:0179, земельній ділянці під водним дзеркалом Дмитренківського водосховища, розташованого на річці Соб Гайсинського району Вінницької області, визначеного у режимі рибогосподарської експлуатації, який погоджено Державним агентством рибного господарства України від 01.07.2016 та Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області від 08.06.2016 з терміном дії режиму від 11.08.2016 до 11.08.2026 з доповненням, погодженим Державним агентством рибного господарства України від 12.03.2019 та Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області 18.01.2019.

На розгляд судової товарознавчої експертизи ПП "Бук-2007" просило суд поставити питання:

- який розмір матеріальної шкоди зазнає ПП "Бук 2007" у разі припинення здійснення рибогосподарської експлуатації Дмитренківського водосховища, розташованого на річці Соб Гайсинського району Вінницької області, з врахуванням проведеного ПП "Бук 2007" вселення водних ресурсів та неодержаних доходів від реалізації вирощених видів риби.

89. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.05.2023 у цій справі (№ 902/144/23) відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи повністю.

Суд першої інстанції, враховуючи предмет та підстави позову, обставини справи, характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку, що для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування та вирішення спору по суті у справі № 902/144/23 відсутня дійсна потреба у проведенні судової земельно-технічної експертизи, оскільки наявні у справі докази, зокрема, матеріали Поземельних книг, картографічні матеріали, матеріали проекту землеустрою щодо інвентаризації земель водного фонду, відомості з Публічної кадастрової карти України тощо містять достатні дані про місцезнаходження, кількісну і якісну характеристики спірних земельних ділянок, відтак, немає необхідності у спеціальних знаннях для встановлення необхідних обставин, що входять до предмета доказування у цій справі.

Щодо призначення у справі судової товарознавчої експертизи, то суд першої інстанції правильно зазначив, що предметом спору у цій справі є вимога про зобов`язання ПП "Бук 2007" повернути спірні земельні ділянки водного фонду, на яких розташований водний об`єкт - Дмитренківське водосховище на території Гайсинської об`єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, шляхом підписання акта приймання-передачі, тому питання щодо розміру матеріальної шкоди (збитків) ПП "Бук 2007" у разі припинення здійснення рибогосподарської експлуатації Дмитренківського водосховища не входить до предмета спору та відповідно предмета доказування у справі № 902/144/23, отже, клопотання відповідача в частині призначення у справі судової товарознавчої експертизи є безпідставним та задоволенню не підлягає.

90. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідач також заявляв клопотання про призначення судової експертизи.

Відповідно до прохальної частини цього клопотання відповідач просить призначити у справі № 902/144/23 судову земельно-технічну експертизу, на розгляд якої поставити питання:

- чи відповідають земельні ділянки водного фонду площею 112,7500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0113, площею 67,7012 га, кадастровий номер 0520882000:01:003:0074, площею 307,7770 га, кадастровий номер 0520883600:03:002:017, земельній ділянці під водним дзеркалом Дмитренківського водосховища, розташованого на річці Соб Гайсинського району Вінницької області, визначеного у режимі рибогосподарської експлуатації, який погоджено Державним агентством рибного господарства України від 01.07.2016 та Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області від 08.06.2016 з терміном дії режиму від 11.08.2016 до 11.08.2026 з доповненням, погодженим Державним агентством рибного господарства України від 12.03.2019 та Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області 18.01.2019;

та судову товарознавчу експертизу, на розгляд якої поставити питання:

- який розмір матеріальної шкоди зазнає ПП "Бук-2007" у разі припинення здійснення рибогосподарської експлуатації Дмитренківського водосховища, розташованого на річці Соб Гайсинського району Вінницької області, з врахуванням проведеного ПП "Бук-2007" вселення водних ресурсів та неодержаних доходів від реалізації вирощених видів риби.

Надаючи оцінку наявності підстав для призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, апеляційний суд зазначив, що в цій частині клопотання мотивоване тим, що до предмета доказування належить доведення того, чи дійсно саме ті земельні ділянки, які зазначено у позові, або ж які їх частини, мають відношення (співпадають) до здійснення ПП "Бук-2007" режиму рибогосподарської експлуатації, а для встановлення таких обставин необхідні спеціальні знання.

Однак, проаналізувавши матеріали справи, подані сторонами докази на підтвердження своєї позиції, спростування доводів інших учасників, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вони містять необхідні у своїй кількості та якості докази, необхідні для встановлення обставин розташування Дмитренківського водосховища, спірних земельних ділянок, їхніх характеристик, а тому апеляційний суд дійшов висновку про відсутність необхідності у спеціальних знаннях для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у цій справі.

Щодо клопотання в частині призначення у цій справі товарознавчої експертизи, то суд зауважив, що на його обґрунтування покладено те, що у випадку задоволення позову, відповідач зазнає збитків у вигляді втрати майна, зокрема товару (риби), яка була ним придбана для вселення водних ресурсів у водний об`єкт та неодержаних доходів від реалізації вирощених видів риби.

В той же час предметом позову в цій справі є вимога про звільнення відповідачем земельних ділянок з тих підстав, що в останнього відсутні законні правовстановлюючі документи на спірні земельні ділянки та розташований на них водний об`єкт, тобто збитки відповідача не є предметом розгляду цієї справи, а їх розмір і правильність розрахунку не входить до предмета доказування у цій справі.

91. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що площа водного дзеркала не є тотожною площі земельної ділянки, на котрій розташовується водний об`єкт, оскільки остання включає також площі інших земель водного фонду, як то болото.

Крім того, характер діяльності відповідача на водосховищі полягає у його зарибненні, вирощені та подальшому вилові рибі (біоресурсів), тому твердження, що таку діяльність відповідач здійснює лише на частині водного об`єкта, є помилковим.

92. Апеляційний господарський суд цілком обґрунтовано враховував, що режим рибогосподарської діяльності було видано відповідачу у 2016 році до інвентаризації земельних ділянок з прив`язкою їх координат до місцевості, а сам режим не є документом, який спростовує офіційні відомості Державного земельного кадастру, та відповідно актуальні відомості щодо правового та фактичного зв`язку земельних ділянок з водним об`єктом - Дмитренківським водосховищем.

93. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. Наведені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 09.08.2022 у справі № 902/1038/21, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Отже, суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

94. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що прокурором доведено здійснення відповідачем господарської діяльності на території Дмитренківського водосховища, яке розташоване на спірних земельних ділянках, а різниці в площах, на які звертає увагу відповідач, спростовуються матеріалами справи та не може бути єдиною підставою для відмови в позові.

95. Враховуючи викладене, доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд необґрунтовано відхилив клопотання про призначення експертизи не знайшли підтвердження.

96. Верховний Суд зауважує, що за цих правовідносин користування водними біоресурсами потребує не лише отримання дозвільних документів на її здійснення (зокрема режим рибогосподарської експлуатації та дозвіл), а й отримання в установленому законодавством порядку речових прав щодо водного об`єкта та земельних ділянок під ним, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем не було зроблено.

При цьому Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що саме відповідач як особа, яка виявила бажання провадити господарську діяльність, пов`язану із водними біоресурсами, повинен був вчинити дії з отримання всіх документів (дозвільних та правовстановлюючих), а та обставина, що такі документи державою видаються через різні уповноважені органи, сфери управління яких не залежать одна від одної, не вказує на те, що за відсутності одного із документів порушується принцип "належного урядування".

Тому з цієї точки зору твердження скаржника про передчасність пред`явлення позову про повернення земельних ділянок до моменту скасування (анулювання) дозволу та режиму рибогосподарської експлуатації є безпідставними, позаяк існує дві відокремлені умови щодо здійснення господарської діяльності з водними біоресурсами: наявність дозвільних документів; наявність речового права на водний об`єкт та розташовані під ним земельні ділянки.

97. Доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, про те, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що у цьому випадку прокурором при зверненні з позовною заявою не доведено бездіяльність контролюючого органу та не дотримано порядок звернення з позовною заявою, передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", Верховний Суд визнає необґрунтованими з огляду на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій.

З метою задоволення державної, а також суспільної потреби у відновленні законності та вирішення питання щодо повернення державі земельних ділянок водного фонду з розташованим на них водним об`єктом, які за твердженням прокурора відповідач використовує з порушенням закону, прокурор звернувся до суду для захисту інтересів держави та територіальної громади у сфері ефективного і раціонального використання природних ресурсів.

Гайсинська міська рада як власник та розпорядник спірних земельних ділянок має право звертатися до суду з метою усунення порушень законодавства та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, однак зазначеним органом місцевого самоврядування не здійснено захист порушених прав територіальної громади.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до звернення прокурора до суду з позовом у цій справі мало місце його листування з Гайсинською міською радою з питань законності використання спірного водного об`єкта та земельних ділянок під ним починаючи з листопада 2022 року, а саме листи: від 15.11.2022 № 51-3015вих-22, від 27.12.2022 № 51-3486вих-22, від 18.01.2023 № 51-283вих-23, від 26.01.2023 № 51-374вих-23.

Листом від 23.01.2023 № 022-08/022-17-127 Гайсинська міська рада поінформувала окружну прокуратуру про те, що у зв`язку з тим, що Гайсинська міська рада дозволів чи рішень щодо користування земельними ділянками водного фонду під Дмитренківським водосховищем не приймала, заходи щодо оскарження дій суб`єктів господарювання, які використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів не вживалися та вживатися не будуть.

Тобто Гайсинська міська рада, надаючи відповідь прокурору на його звернення, свою позицію щодо порушення інтересів держави не висловила, про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявила, водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства.

Таким чином, Гайсинською міською радою не було самостійно вжито дій щодо повернення земельних ділянок територіальній громаді. Такі дії були обґрунтовано оцінені прокурором як бездіяльність уповноваженого органу.

Листом від 26.01.2023 № 51-374вих-23, яке 26.01.2023 вручене Гайсинській міській раді Гайсинською окружною прокуратурою, зазначено, що з метою вжиття заходів представницького характеру, встановлено, що ПП "Бук-2007" на порушення вимог статті 51 ВК України, статей 123- 126 ЗК України використовує Дмитренківське водосховище та зайняті ним земельні ділянки без будь-яких правовстановлюючих документів, та повідомила, що відповідно до вимог пункту 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" окружною прокуратурою планується пред`явлення позову в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області до ПП "Бук-2007" про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду.

Отже, матеріалами справи підтверджується те, що прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави в особі Гайсинської міської ради, яка, в свою чергу, не вжила заходів щодо повернення земельних ділянок водного фонду територіальній громаді, про що було повідомлено прокуратуру відповідними листами (тобто навів підставу для представництва інтересів держави), прокурор зазначив про встановлення обставин порушення використання відповідачем земельних ділянок водного фонду без правовстановлюючих документів, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом) та повідомив про намір звернутися з позовом в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради.

Усі інші доводи касаційної скарги відповідача підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, спрямовані на переоцінку встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду, передбаченого статтею 300 ГПК України, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

98. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

99. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

100. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

101. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування останніми норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

102. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ПП "Бук-2007" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розподіл судових витрат

103. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Бук-2007" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.08.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі № 902/144/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай