Ухвала

від 18.04.2024 по справі 910/8269/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8269/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування"

про стягнення 4 388 459,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 4 388 459,85 грн страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, що становить вартість знищеного автомобіля.

Обґрунтовуючи настання страхового випадку позивач зазначив, що автомобіль в період з 03.04.2022 до 10.04.2022 викрадено з території приватного будинку невідомими особами, а 12.04.2022 автомобіль знайдено повністю знищеним внаслідок термічної дії.

Позивач вважав, що з огляду на час та обставини знищення спірного автомобіля (автомобіль викрадено після деокупації Київської області, а пожежа виникла не внаслідок дії куль, ракет, мін, осколків, ударних хвиль тощо) відсутні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, що пов`язані з введенням в Україні воєнного стану (Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022).

Господарський суд Київської області рішенням від 30.10.2023 задовольнив позов.

Виходив з того, що викрадення та знищення спірного автомобіля відбулося після 01.04.2022, тобто після тимчасової окупації території, тому вказаний страховий випадок не є таким, що охоплюється диспозицією пункту 12.1.2.20 розділу 12 частини Б договору, та може бути віднесений до виключень зі страхових випадків.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.03.2024 скасував рішення суду та відмовив у позові.

Застосовуючи стандарт доказування "вірогідності доказів", колегія суддів зазначила про те, що події, які мали місце у той період та в результаті яких внаслідок обстрілів, масових безчинств та протиправних дій російськими військами згоріло майно та вбито людей, пошкоджено чимало транспортних засобів та будинків є загальновідомими, інформація про які розповсюджена та підтверджена серед широкого кола населення України та за її межами, і є фактами, що не потребують доказування. Тому наявні у матеріалах справи докази з більшою вірогідністю підтверджують те, що викрадення та знищення автомобіля відбулося саме в період тимчасової окупації території населених пунктів.

Отже, заявлена страхувальником подія не може бути визнана страховим випадком, а тому не породжує обов`язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.

11.04.2024 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у паперовій формі на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" не відповідає зазначеним вимогам закону, адже не містить відповідних відомостей щодо електронного кабінету ні про особу, яка подає касаційну скаргу, ні про адвоката, який підписав касаційну скаргу від її імені.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, складає 131 653,80 грн (4 388 459,85 грн х 1,5 % х 200 %).

Однак до касаційної скарги позивач не додав доказів про сплату судового збору за її подання.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги позивачу необхідно виконати вимоги пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України, а також надати до Верховного Суду доказ про сплату судового збору в сумі 131 653,80 грн за подання цієї касаційної скарги, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та судове рішення (з датою), що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 910/8269/22 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі №910/8269/22 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач