Постанова

від 05.06.2024 по справі 910/8269/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8269/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" - Приймачук С. І.,

Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" - Шуплякова С. Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024

(судді Яковлєв м. Л., Шаптала Є. Ю., Гончаров С. А.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування"

про стягнення 4 388 459,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. 29.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" (далі - ТОВ "Українська добувна компанія", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" (далі - ТОВ "Експрес страхування", відповідач) про стягнення 4 388 459,85 грн страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, що становить вартість знищеного автомобіля.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначило, що автомобіль викрадений з території приватного будинку невідомими особами в період з 03.04.2022 до 10.04.2022, а 12.04.2022 автомобіль знайдено повністю знищеним внаслідок термічної дії. Позивач вважав, що з огляду на час та обставини знищення спірного автомобіля (викрадений після деокупації Київської області, а пожежа виникла не внаслідок дії куль, ракет, мін, осколків, ударних хвиль тощо) відсутні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, що пов`язані з введенням в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. Позивач (страхувальник) та Відповідач (страховик) 06.05.2021 уклали договір добровільного страхування наземного транспортного засобу за програмою "VIP" № 777.21.2601984, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Mercedes-Benz/GlS 400 d4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова/шасі НОМЕР_2 (далі - Автомобіль).

2.2. За умовами договору:

- згідно з розділом 3 частини Б договору страховим ризиком є певна подія на випадок настання якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховим випадком є подія, що відбулася під час дії періоду страхування за договором та у місці дії договору, з настанням якої, за умови виконання страхувальником всіх умов договору, виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику в межах страхової суми, а саме: пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу внаслідок настання однієї або кількох таких подій: незаконне заволодіння вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення у законного користувача всупереч їх волі (пункт 3.3.1); протиправні дії третіх осіб цілеспрямованого неправомірного характеру, заподіяні з метою завдання шкоди застрахованому транспортному засобу (пункт 3.3.3); пожежа, вибух (пункт 3.3.7);

- за пунктом 4.3 частини Б договору страхова сума визначається за домовленістю сторін в межах ринкової (дійсної) вартості транспортного засобу;

- дія договору поширюється на територію країн, зазначених в пункті 11 частини А договору (Україна + Європа + європейська частина країн СНД), крім зон воєнних дій, конфліктів та прирівняних до них, а також окупованих та/або незаконно відчужених територій (пункт 4.4 частини Б договору);

- згідно з частиною А договору страхова сума, визначена сторонами, складає 4 388 459,85 грн. Строк дії договору з 00.00 год. 07.05.2021 по 24:00 год. 06.06.2022. Франшиза становить 0%;

- за розділом 8 частини Б договору страховик зобов`язаний: протягом 2-х робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхової події, що в подальшому може бути визнана страховим випадком, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування (пункт 8.4.3); здійснити виплату страхового відшкодування протягом 20 робочих днів з дати підписання страхового акту (пункт 8.4.7); протягом 15 робочих днів з дати, коли йому буде надано останній з всіх необхідних документів, які передбачено розділом 11 частини Б договору, та сплачено страхові платежі, скласти страховий акт та прийняти рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування (пункт 8.4.4); у разі відмови у виплаті страхового відшкодування - протягом 5 робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити про це страхувальника з обґрунтуванням причин відмови (пункт 8.4.6).

2.3. 12.04.2022 на території земельної ділянки, яка розташована за 2,4 км у північно-західному напрямку від населеного пункту Немішаєве, Бучанського району Київської області, координати точки: широта 50.549525, довгота 30.118744, виявлено транспортний засіб автомобіль марки Mercedes-Benz/GLS 400 d4.

2.4. Прокурор 12.04.2022 у кримінальному провадженні № 42022112320000029 склав протокол огляду місця події, у якому зафіксовано, що візуальним оглядом автомобіля встановлено його повне знищення внаслідок термічної дії, на всій частині кузову наявні сліди горіння. Автомобіль з місця події вилучено та направлено для зберігання за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 32.

2.5. Виявлений 12.04.2022 автомобіль Mercedes-Benz/GLS 400 d4 matik є Автомобілем, що підтверджується висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства юстиції України від 21.06.2023 № КСЕ-19/111-23/6403-КДТЗ, яким встановлено, що ідентифікаційний номер кузова автомобіля Mercedes-Benz/ GLS 400 d4 matik , виявленого у пошкодженому стані 12.04.2022 недалеко від населеного пункту Немішаєве в рамках кримінального провадження №42022112320000029 за частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України (далі - КК України) за зверненням ОСОБА_1 , є номер НОМЕР_2.

2.6. Позивач 12.04.2022 повідомив у диспетчерський центр відповідача про виявлення пошкодженого автомобіля, а 13.04.2022 подав відповідачу заяву-повідомлення про настання страхової події, що має ознаки страхового випадку - протиправні дії третіх осіб. Відповідно до цієї заяви разом з нею надано свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

2.7. Позивач 27.04.2022 звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування; 28.04.2022 експерт експертної компанії "Експертплюс" оглянув Автомобіль та встановив, що він згорів повністю.

2.8. Позивач надав відповідачу 27.04.2022 та 03.05.2022 пояснення про обставини події, що має ознаки страхового випадку, де зазначив таке: Автомобіль знаходився у гаражі за адресою: АДРЕСА_1 ; востаннє страхувальник бачив Автомобіль 25.02.2022; за яких обставин гараж відчинено та викрадено автомобіль невідомо; ймовірно разом з автомобілем викрадений комплект ключів; автомобіль виявлений третьою особою, яка повідомила страхувальника про виявлення автомобіля; позивач відразу ж повідомив відповідача та поліцію; інший комплект ключів знаходиться у страхувальника, який готовий надати страховику за актом приймання-передачі.

2.9. Листом від 18.05.2022 № 1775/10-3.22.01517 відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування. Повідомлення не містить посилання на пункт розділу 13 частини Б договору, який фактично застосований відповідачем для відмови у виплаті страхового відшкодування. Водночас зміст відповіді свідчить про те, що відповідач застосував пункт 13.1.15 частини Б договору - пошкодження транспортного засобу за обставин, що відносяться до виключень зі страхових випадків. Зокрема у листі відповідач наводить пункти розділу 12 частини Б договору, на яких ґрунтується його рішення, що передбачають виключення зі страхових випадків, а саме:

- пункт 12.1.2.20 - війни, вторгнення, військових дій, інших збройних протистоянь, їх наслідків, страйків, громадських заворушень, бунту, революції, захоплення влади військовими або іншого протиправного захоплення влади, знищення або пошкодження ТЗ за розпорядженням існуючого де-факто або де-юре уряду або іншої установи влади;

- пункт 12.1.2.21 - дій мін, бомб, снарядів, інших видів зброї;

- пункт 12.1.2.22 - терористичних актів (в рамках даного договору страхування терористичний акт означає застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створюють небезпеку життю чи здоров`ю людини та/або заподіянню значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчиненні з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу прийняття рішень вчинення або не вчинення дій органами державної влади чи органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об`єднання громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також загроза вчинення таких дій). Даним застереженням також виключаються збитки. Пошкодження, видатки, або витрати будь-якого характеру, які безпосередньо або опосередковано спричинені, є наслідком або пов`язані з будь-якими діями, спрямовані на контроль, запобігання, придушенням, підготовкою чи замахом на нього;

- пункт 12.2.17 - не зважаючи на будь-які інші умови та обставини, страховик не несе жодної відповідальності за будь-який збиток, що відбувався, спричинився або збільшився у будь-якій зоні бойових дій та військових конфліктів, у будь-якому районі антитерористичної операції та/або під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у межах будь-якої з незаконно окупованих та/або відчужених територій, а також у адміністративних межах Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим.

2.10. За фактом викрадення невстановленими особами Автомобіля внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Цей факт став предметом розслідування в межах кримінального провадження № 42022112320000029, що розслідувалась слідчим управлінням ГУ СБУ у м.Києві та Київській області за статтею 438 КК України - порушення законів та звичаїв війни. Кримінальне провадження № 42022112320000029 є багатоепізодним, обставини, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо виявленого 12.04.2022 Автомобіля і могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, стосувались викрадення у період часу з 03.04.2022 по 10.04.2022 з території приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 невстановленими особами Автомобіля. Обставини викрадення Автомобіля розслідувалися в межах епізоду за заявою ОСОБА_1 про вбивство ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовцями збройних сил та військових формувань російської федерації за адресою, з якої було викрадено автомобіль ( АДРЕСА_1 ), його батька - ОСОБА_2 та чоловіка на ім`я ОСОБА_3 .

2.11. 09.05.2022 ОСОБА_1 , який є керівником позивача, звернувся на спецлінію "102" ГУНП у місті Києві про спалення Автомобіля, який був виявлений у середині квітня. Відповідно до стенограми розмови ОСОБА_1 з оператором "102" час події йому невідомий.

2.12. Висновком експерта за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи у кримінальному провадженні від 04.08.2022 № 42022112320000029 встановлено, що осередок пожежі, яка відбулась в Автомобілі, знаходився у задній правій частині кузова, від осередку пожежі процес горіння поширювався по горючих матеріалах салону та моторного відсіку на весь об`єм Автомобіля, а причиною виникнення пожежі могла бути теплова дія на горючі матеріали кузова та салону джерела теплової енергії у вигляді відкритого полум`я, а зважаючи на виникнення пожежі у місці (визначеному осередку пожежі), де за умовами експлуатації не передбачено виникнення будь-яких потенційних джерел запалювання, у даному випадку, для інтенсифікації процесу горіння, можливе використання горючої або легкозаймистої рідини.

2.13. Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства юстиції України від 27.06.2023 № КСЕ-19/111-23/6403, початкове горіння в осередку пожежі, наслідком якого стала пожежа на Автомобілі, виникло в проміжку дат між 03.04.2022 та 12.04.2022.

2.14. Суд апеляційної інстанції, враховуючи правовий висновок щодо застосування норми частини третьої статті 269 ГПК України, викладений у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/2187/18, поновив пропущений строк та прийняв до розгляду всі подані учасниками судового процесу до суду апеляційної інстанції докази (копії листів ПрАТ "Автокапітал" від 14.02.2024 № 27/02 та Державного космічного агентства України від 23.02.2024 № 1226-3.4 з додатками).

3. Короткий зміст судових рішень

3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 30.10.2023 задовольнив позов.

3.2. Виходив з того, що:

- відомості про викрадення Автомобіля невстановленими особами були відразу ж внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а та обставина, що внесення відбулося в межах кримінального провадження за статтею 438 КК України - порушення законів та звичаїв війни - не спростовує викрадення та знищення Автомобіля після окупації;

- існують дані про те, що Автомобіль після тимчасової окупації був наявним;

- дії позивача щодо визначення ним дати викрадення автомобіля в усіх випадках були послідовними;

- за висновком експерта горіння в осередку пожежі, наслідком якого стала пожежа на автомобілі Mercedes-Benz/GLS 400d 4 matik, що був виявлений 12.04.2022 недалеко від населеного пункту Немішаєве в рамках кримінального провадження № 42022112320000029 за статтею 438 КК України - порушення законів та звичаїв війни виникло в проміжку дат між 03.04.2022 та 12.04.2022;

- застосовуючи стандарт доказування, за відсутності жодних доказів викрадення та знищення Автомобіля в період тимчасової окупації населених пунктів смт Ворзель та смт Немішаєве, існуванні даних про те, що цей Автомобіль після тимчасової окупації був наявний, більш вірогідним є те, що транспортний засіб викрадено та знищено в період з 03.04.2022 по 12.04.2022. Дані, які вказують на наявність Автомобіля після тимчасової окупації, проаналізовані експертом у висновку комплексної експертизи з криміналістичного та пожежно-технічного дослідження транспортного засобу;

- відповідач не довів наявність обставин, які свідчать про те, що викрадення та знищення Автомобіля є виключенням зі страхового випадку, а тому відповідач неправомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування на підставі пункту 13.1.15 частини Б договору - пошкодження транспортного засобу за обставин, що відносяться до виключень зі страхових випадків.

3.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.03.2024 скасував рішення суду та відмовив у позові.

3.4. Зазначив, що:

- висновок експерта щодо проміжку дат, в яких виник осередок пожежі в автомобілі, відхиляється судом, позаяк у висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства юстиції України від 27.06.2023 № КСЕ-19/111-23/6403 вказано, що дослідження проводилось на основі аналізу судовим експертом, наданих матеріалів справи та фотозображень, з використанням існуючих методик, а з його змісту слідує, що експерт не проводив жодного експертного дослідження, яке потребує спеціальних знань, не застосовував спеціальних знань. Висновок щодо дати, у яку Автомобіль був знищений, експерт зробив, виходячи з позовної заяви, показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також протоколу огляду місця події від 12.04.2022;

- показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надані у кримінальному провадженні № 42022112320000029 і на даний час не були предметом дослідження відповідного суду в рамках кримінальних проваджень; також ці покази не оформлені в порядку, передбаченому статтею 87 ГПК України, що вказує на їх неналежність та недопустимість;

- оцінка достовірності свідчень свідків була надана судом під час розгляду цивільної справи № 278/4347/22 за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова Група", предметом розгляду у якій були вимоги про стягнення страхового відшкодування за наслідками пошкодження автомобіля BMV X5, д.н.з. НОМЕР_4 (вказаний автомобіль є одним з трьох, які свідок ОСОБА_4 бачив у гаражі - примітка суду);

- під час розгляду цивільної справи № 278/4347/22 суди встановили, що автомобіль BMV X5, д.н.з. НОМЕР_4 (на знаходження якого в гаражі приватного будинку після деокупації серед інших, до яких належав і спірний Автомобіль, вказував свідок) отримав пошкодження саме під час окупації с. Ворзель;

- у рішенні Святошинського районного суду м. Києва від 19.09.2023, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16.01.2024, у справи № 278/4347/22 зазначено, що: суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_5 , оскільки його пояснення не є достатнім доказом, на підтвердження тверджень позивача, та враховуючи, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надає, як позивач так і відповідач, а частина показів свідка базується із чуток, що не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджуються іншими доказами, визнаними допустимими судом;

- факти, які встановлені цим рішенням, зокрема те, що автомобіль BMV X5, д.н.з. НОМЕР_4 отримав пошкодження саме під час окупації с. Ворзель, спростовує показання свідка ОСОБА_4 , який стверджує, що 03.04.2022 всі наявні у гаражі автомобілі були неушкоджені;

- з наданих відповідачем під час апеляційного перегляду відомостей з відкритого джерела геоінформаціного сервісу Google Планета Земля Pro, а саме зйомками супутника Рleiades та супутника компанії Maxar (зокрема поданими і в електронному вигляді) за 14.03.2022, 15.03.2022, 16.03.2022, 31.03.2022 та 15.04.2022 слідує, що за координатами 50.54765 градусів північної широти та 30.09304 градусів східної широти (Немішаєве Київська область) принаймні 31.03.2022 було зафіксовано об`єкт схожий на автомобіль. Незважаючи на те, що згідно з протоколом огляду місця події від 12.04.2022, координати за якими було виявлено Автомобіль є дещо іншими, а саме 50.549595 градусів північної широти та 30.117744 градусів східної широти, проте такі координати позначають подвір`я приватного будинку у АДРЕСА_2 , що не співпадає з місцем виявлення Автомобіля, яке встановлено у вказаному ж протоколі, та не заперечується сторонами - 2,4 км у північно-західному напрямку від н.п. Немішаєве, тобто, при запису координат у протоколу огляду місця події від 12.04.2022 було допущено помилку, а зміст вказаного протоколу не свідчить про те, що вилучення Автомобіля з місця події відбулось саме 12.04.2022;

- з огляду на характер спірних правовідносин, відповідач не може надати жодних доказів на підтвердження дати викрадення та знищення Автомобіля, так як останній не перебував у його володінні, а доказів, крім тверджень позивача, які б могли підтвердити, що викрадення та знищення Автомобіля відбулося після деокупації Київської області, матеріали справи не містять;

- застосовуючи стандарт доказування "вірогідності доказів", суд зазначив, що події, які мали місце у той період та в результаті яких внаслідок обстрілів, масових безчинств та протиправних дій російськими військами згоріло майно та вбито людей, пошкоджено чимало транспортних засобів і будинків є загальновідомими, інформація про які поширена та підтверджена серед широкого кола населення України та за її межами, і є фактами, що не потребують доказування, а наявні у матеріалах справи докази з більшою вірогідністю підтверджують те, що викрадення та знищення Автомобіля відбулося саме в період тимчасової окупації території населених пунктів, тож заявлена страхувальником подія не може бути визнана страховим випадком, а тому не породжує обов`язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1. 11.04.2024 позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

4.2. Підставою звернення з касаційною скаргою зазначив випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вважаючи, що:

- суд застосував частину третю статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у Верховним Судом у постановах від 16.06.2021 у справі № 915/2222/19, від 28.03.2024 у справі № 903/877/20 та від 07.11.2023 у справі № 873/229/23. Зокрема суд не відобразив доводів відповідача, з яких останній був позбавлений можливості отримати та подати додаткові докази в суді першої інстанції або винятковості випадку, за якого такі докази не могли бути подані вчасно. Навпроти, усі долучені апеляційним судом докази в порядку частини третьої статті 269 ГПК України могли бути без перешкод отримані та долучені до матеріалів справи відповідачем під час провадження у суді першої інстанції;

- суд застосував статтю 77 ГПК України без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постанові від 03.08.2022 у справі № 925/538/19. Зокрема безпідставно не взято до уваги протоколи допиту свідків, сформовані в рамках кримінального провадження № 42022112320000029, хоча такі докази не відповідають статті 87 ГПК України, однак можуть вважатися допустимими у якості письмових доказів і мають оцінюватися у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

5. Позиція іншого учасника справи, заяви, клопотання

5.1. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

5.2. Від позивача 05.06.2024 надійшли додаткові пояснення у справі.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

6.2. Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

6.3. За змістом статей 988 ЦК України та статті 20 Закону України "Про страхування" обов`язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку.

6.4. Статтею 991 ЦК України, яка кореспондує статті 26 Закону України "Про страхування", визначається, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3)подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

6.5. З наведеного вбачається, що положення відповідних норм нерозривно пов`язують момент виконання обов`язку страховика здійснити виплату страхової суми із настанням страхового випадку. Настання події, яка може належати до страхових ризиків, але згідно з умовами договору страхування є винятком із страхових випадків, не породжує обов`язку страховика щодо виплати страхового відшкодування (постанови Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 910/7686/17, від 31.05.2022 у справі № 910/1661/21).

6.6. Суд апеляційної інстанції встановив, що умовами договору, зокрема пунктами 12.1.2.20, 12.1.2.21, 12.1.2.22, 12.2.17, визначені випадки, які не визнаються страховими та не проводиться виплата страхового відшкодування.

6.7. Тому для вирішення спору визначальним є встановлення періоду часу, у який сталося викрадення та знищення Автомобіля, а також наявність/відсутність обставин, передбачених пунктами 12.1.2.20, 12.1.2.21, 12.1.2.22, 12.2.17 договору.

6.8. Суд врахував висновок експерта за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи у кримінальному провадженні від 04.08.2022 № 42022112320000029, яким встановлено, що осередок пожежі, яка відбулась в Автомобілі, знаходився у задній правій частині кузова, від осередку пожежі процес горіння поширювався по горючих матеріалах салону та моторного відсіку на весь об`єм Автомобіля, а причиною виникнення пожежі могла бути теплова дія на горючі матеріали кузова та салону джерела теплової енергії у вигляді відкритого полум`я, а зважаючи на виникнення пожежі у місці (визначеному осередку пожежі), де за умовами експлуатації не передбачено виникнення будь-яких потенційних джерел запалювання, у даному випадку, для інтенсифікації процесу горіння, можливе використання горючої або легкозаймистої рідини.

6.9. За висновком суду зазначене виключає наявність обставин, передбачених пунктами 12.1.2.21, 12.1.2.22 (знищення або пошкодження транспортного засобу сталося внаслідок дій мін, бомб, снарядів, інших видів зброї, а також терористичних актів), наявність яких є підставою для невизнання події страховим випадком.

6.10. При встановленні наявності випадків, визначених пунктами 12.1.2.20, 12.2.17, суд врахував, що згідно з Переліком територій України тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, із змінами відповідно до наказу від 13.07.2023 № 199, смт Немішаєве Немішаївської селищної територіальної громади Бучанського району Київської області, перебувало в тимчасовій окупації з 01.03.2022 по 01.04.2022.

6.11. Вирішуючи питання щодо періоду часу, в який сталося викрадення та знищення Автомобіля (оскільки викрадення та знищення його у період до 01.04.2022 свідчить про виключення такого випадку зі страхових у відповідності до положень пунктів 12.1.2.20 та 12.2.17 договору, як такого, що стався у зоні бойових дій), суд першої інстанції врахував висновок експерта за результатами проведення комплексної експертизи з криміналістичного та пожежно-технічного дослідження Автомобіля від 27.06.2023 № КСЕ-19/111-23/6403, в якому зазначено, що початкове горіння в осередку пожежі, наслідком якого стала пожежа на Автомобілі, що був виявлений 12.04.2022 недалеко від населеного пункту Немішаєве в рамках кримінального провадження № 42022112320000029, виникло в проміжку дат між 03.04.2022 та 12.04.2022.

6.12. Апеляційний господарський суд, застосувавши приписи статей 86 та 104 ГПК України, натомість відхилив висновок експерта, мотивувавши причини цього в судовому рішенні (сторінки 19-20 постанови). Зокрема зазначив, що дослідження проводилось на основі аналізу судовим експертом наданих матеріалів справи та фотозображень, з використанням існуючих методик; експерт не проводив жодного експертного дослідження, яке потребує спеціальних знань, а відтак не застосовував спеціальних знань; висновок щодо періоду часу, у який сталося знищення Автомобіля експерт зробив виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, а саме позовної заяви, показань свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та протоколу огляду місця події від 12.04.2022; сам Автомобіль експерт не оглядав.

6.13. При цьому касаційна скарга не містить доводів щодо неправильності застосування судом апеляційної інстанції статті 86 ГПК України в частині надання оцінки експертному висновку від 27.06.2023 № КСЕ-19/111-23/6403, хибності висновків апеляційного суду щодо фактичних даних, на яких ґрунтується висновок, відсутності процесу дослідження самого Автомобіля. Тобто скаржник не заперечує висновки суду апеляційної інстанції, зроблені за результатом оцінки зазначеного висновку як доказу у справі.

6.14. Також, всупереч доводам касаційної скарги, в постанові апеляційної інстанції міститься оцінка свідчень ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як суперечливим і достовірність яких в частині стверджуваних обставин вже ставилася під сумнів у межах іншого судового провадження. Доводи касаційної скарги цих висновків також не спростовують.

6.15. Тож колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в порядку статті 269 ГПК України, виклав у постанові встановлені під час судового розгляду справи обставини, надав оцінку наявним у справі доказам, а також навів доводи, з яких не погодився з висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи та визначених щодо них правовідносин. Суд апеляційної інстанції мотивовано відхилив саме ті докази, на яких ґрунтувалися висновки суду першої інстанції щодо істотних обставин справи в частині дати викрадення Автомобіля, а також вказав на відсутність підстав покладати на відповідача тягар доведення обставин щодо дати викрадення чи знищення Автомобіля.

6.16. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що апеляційний господарський суд в порушення частини третьої статті 269 ГПК України необґрунтовано взяв до розгляду та здійснив оцінку з наданням переваги в оцінці докази, надані відповідачем на стадії апеляційного перегляду рішення (лист Державного космічного агентства України від 23.02.2024 №1226-3.4 з тематичними картами, які містять відомості з відкритого джерела геоінформаційного сервісу Google Планета Земля Pro, а саме зйомки супутника Pleiades та супутника компанії Махаr за 14.03.2022, 15.03.2022, 16.03.2022, 31.03.2022 та 15.04.2022, лист ПрАТ "Автокапітал" від 14.02.2024 №27/02, відомості з відкритого джерела геоінформаційного сервісу Google Планета Земля Pro, а саме зйомки супутника Pleiades та супутника компанії Махаr за 14.03.2022, 15.03.2022, 16.03.2022, 31.03.2022 та 15.04.2022).

6.17. Отже, як вже зазначалося вище, висновки апеляційного суду щодо результатів вирішення спору та скасування рішення суду першої інстанції ґрунтуються передусім на здійсненні оцінки документів, наявних у матеріалах справи на час прийняття рішення судом першої інстанції, тому згадані порушення частини третьої статті 269 ГПК України на правильність висновків апеляційного суду не впливає і відповідь на ці доводи касаційної скарги колегія суддів не надає, як на такі, що не зумовлюють скасування судового рішення.

6.18. У решті доводів касаційної скарги скаржник фактично не погоджується саме з висновками апеляційного суду, зробленими за результатами надання оцінки доказів, та прагне до здійснення їх переоцінки судом касаційної інстанції. Проте згідно з імперативними положеннями частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.19. При цьому, як вже зазначалося вище, у суду касаційної інстанції відсутні підстави вважати, що апеляційний суд не надав оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, з мотивуванням відхилення або врахування кожного доказу.

6.20. Положеннями частини третьої статті 13, частин першої та третьої статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

6.21. За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

6.22. Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

6.23. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

6.24. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

6.25. Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

6.26. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

6.27. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

6.28. Зазначений підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

6.29. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

6.30. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, а також враховуючи надання апеляційним судом оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі з мотивуванням відхилення або врахування кожного доказу, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про недоведеність позивачем обставин здійснення викрадення та знищення Автомобіля після деокупації Київської області та відсутність підстав покладати на відповідача тягар доказування фактичної дати викрадення. Як наслідок, висновок про те, що заявлена страхувальником подія не може бути визнана страховим випадком, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог є обґрунтованим.

6.31. При цьому у наведених скаржником у касаційній скарзі постановах суду касаційної інстанції (постанови Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 915/2222/19, від 03.08.2022 у справі № 925/538/19, від 28.03.2024 у справі № 903/877/20 та від 07.11.2023 у справі № 873/229/23), вказані ним норми права (частина третя статті 269, стаття 77 ГПК України) застосовувалися з урахуванням встановлених обставин справи в кожному конкретному випадку. До того ж, розглядаючи спір у подібних правовідносинах, суд може дійти різних висновків за результатами вирішення спору в залежності від встановлених ним обставин справи, поданих сторонами та оцінених судом доказів, залежно від яких (обставин і доказів) і прийнято судове рішення.

6.32. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що в ході касаційного розгляду не було виявлено порушення судом апеляційної інстанції норм права, про які зазначав скаржник у касаційній скарзі, тому і підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у касаційному провадженні, яке відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, немає.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 910/8269/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський