Ухвала

від 18.04.2024 по справі 335/8859/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 335/8859/23

провадження № 51-2013впс24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду

у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши подання Запорізького апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 335/8859/23) за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2024 року, з одного суду апеляційної інстанції до іншого,

встановив:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Запорізького апеляційного суду про направлення вищезазначеного кримінального провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, яке мотивовано тим, що в результаті проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями неможливо утворити склад суду для апеляційного розгляду вказаного провадження.

Учасників судового провадження повідомлено про день і час розгляду подання, проте в судове засідання вони не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду, заяв про неможливість прибути з поважних причин для участі в судовому засіданні від них не надходило, що не перешкоджає розгляду цього подання.

Перевіривши наведені у поданні доводи, вивчивши матеріали кримінального провадження, керуючись положеннями ст. 34 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що подання Запорізького апеляційного суду підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.

За п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

Відповідно до положень частини 3 зазначеної вище статті, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

З наданих до суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що до Запорізького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2024 року щодо останнього.

Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 квітня 2024 року, автоматизований розподіл не відбувся у зв`язку з тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Як убачається зі змісту подання до судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду входить троє суддів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Згідно з наявною в матеріалах кримінального провадження копією ухвали Запорізького апеляційного суду від 21 серпня 2023 року судді ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 переглядали в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, а отже не можуть брати участь в апеляційному перегляді вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2024 року з підстав, передбачених ч. 1 ст. 76 КПК.

Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

У рішенні Ради суддів України № 18 від 11 червня 2021 року роз`яснено, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.

Отже, оскільки у складі судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду не залишилося суддів, які можуть брати участь у зазначеному апеляційному провадженні, та неможливо визначити суддю-доповідача з числа суддів цієї палати, то немає можливості і залучити резервних суддів для розгляду цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК, у разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.

Виходячи зі змісту положень статей 31, 34 КПК, з огляду на неможливість утворити у Запорізькому апеляційному суді склад суду для судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне передати кримінальне провадження (справа № 335/8859/23) за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2024 року, із Запорізького апеляційного суду до Дніпровського апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного.

Керуючись статтями 31, 34 КПК, Суд

постановив:

Подання Запорізького апеляційного суду задовольнити.

Кримінальне провадження (справа № 335/8859/23) за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2024 року передати на розгляд Дніпровського апеляційного суду.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3