Окрема думка

від 10.04.2024 по справі 750/319/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Уркевича В. Ю., Банаська О. О., Власова Ю. Л., Пількова К. М., Ткача І. В.

щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 750/319/18 (провадження № 14-10цс22)

Коротка історія справи

1. Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Голосіївський квартал» (далі - ОК «ЖБК «Голосіївський квартал», кооператив) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат за порушення строків виконання кооперативних договорів про закріплення паю за асоційованим членом кооперативу та порядок оплати пайових внесків у ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» від 28 квітня 2015 року № 29 та № 30 (далі - договори № 29 і № 30 відповідно).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» та ОСОБА_1 уклали договори № 29 і № 30, за умовами яких остання зобов`язалася у порядку та у строки, визначені цими договорами, сплатити пайовий внесок у розмірі 768 480,00 грн за договором № 29 та 528 640,00 грн за договором № 30 з метою закріплення паю у пайовому фонді кооперативу, який складається з квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

3. Оскільки ОСОБА_1 договірні зобов`язання не виконала у визначений договорами строк, кооператив просив стягнути з неї (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) 40 591,56 грн пені, 29 596,24 грн інфляційних втрат і 9 369,69 грн 3 % річних за договором № 29 та 78 644,64 грн пені, 32 135,78 грн інфляційних втрат і 8 940,87 грн 3 % річних за договором № 30.

4. ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом про стягнення з ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» 226 569,95 грн збитків та 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

5. Зустрічний позов мотивувала тим, що вона станом на 14 жовтня 2015 року сплатила 831 136,00 грн (частину пайових внесків) за договорами № 29 та № 30, проте кооператив порушив строк введення житлового будинку в експлуатацію, який у договорах визначений як ІІІ квартал 2015 року, а пакет документів для реєстрації права власності на квартири ОСОБА_1 фактично отримала лише 20 грудня 2017 року.

6. Вважає, що ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» безпідставно користувався її коштами протягом цього часу.

7. Виходила, зокрема, з того, що станом на 19 липня 2018 року відсоткова ставка за депозитом в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») становила 12,5 % річних. Отже, не сплачуючи зазначених коштів кооперативу, а розмістивши їх на депозит, вона могла б отримати прибуток у сумі 226 569,95 грн.

8. Зазначила, що неправомірні дії ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» спричинили їй душевні хвилювання, що завдало їй моральної шкоди.

9. Голосіївський районний суд міста Києва рішенням від 23 серпня 2019 року позов ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» задовольнив. У зустрічному позові ОСОБА_1 відмовив.

10. Київський апеляційний суд постановою від 25 лютого 2020 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року залишив без змін.

11. Судові рішення в частині задоволення первісних позовних вимог мотивовані тим, що ОСОБА_1 порушила строки сплати пайових внесків за договорами № 29 і № 30, тому наявні підстави для застосування наслідків порушення зобов`язання - як стягнення пені, розмір якої визначено у договорах, так і 3 % річних та інфляційних втрат, установлених законом.

12. Суди також зазначили, що невчасна здача об`єкта будівництва в експлуатацію не є тим критерієм, який дає підстави для застосування статті 613 Цивільного кодексу України, оскільки грошові зобов`язання пайовиком мали бути виконані у встановлені в договорах строки раніше, ніж здача об`єкта в експлуатацію.

13. Відмовляючи в зустрічному позові, суди дійшли висновку, що ОСОБА_1 не довела наявність наміру укласти депозитний договір з АТ «Ощадбанк» та не обґрунтувала підстави для відшкодування моральної шкоди, а надані ОСОБА_1 медичні довідки не підтверджують причинно-наслідкового зв`язку між її захворюваннями і діями кооперативу щодо порушення строків будівництва об`єкта нерухомості та введення його в експлуатацію.

14. ОСОБА_1 звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення - про відмову кооперативу у задоволенні позовних вимог, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

15. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки вважала за необхідне відступити шляхом конкретизації від правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 29 травня 2019 року у справі № 592/2083/15-ц (провадження № 14-165цс19), та визначити, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а тому спори між асоційованим членом та обслуговуючим кооперативом не є такими, що виникають із корпоративних правовідносин, тому їх слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

16. Постановою від 10 квітня 2024 року Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року -без змін.

17. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку (частина третя статті 35 Цивільного процесуального кодексу України).

Підстави незгоди з постановою Великої Палати Верховного Суду

18. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року мотивована, зокрема, тим, що системне тлумачення норм Закону України «Про кооперацію» (далі - Закон про кооперацію), Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дає підстави для висновку, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б у повному обсязі відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а спори між ним та кооперативом не є такими, що виникають із корпоративних відносин.

19. Таким чином, спори між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу і таким кооперативом щодо сплати пайових внесків, визначених кооперативними договорами, не пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу, тому такі спори слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

20. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що кооператив у цій справі не заявив позовних вимог про стягнення саме пайових внесків, які за загальним правилом є власністю кооперативу та витрачаються ним на власні потреби.

21. Отже, розглянувши справу по суті, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості за кошти замовника, а справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

22. Проте з наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду погодитися не можна з огляду на таке.

23. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

24. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

25. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

26. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

27. Відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

28. Зокрема, віднесено до юрисдикції господарських судів: справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

29. Тобто спір між юридичною особою та її членом, який пов`язаний з діяльністю такої юридичної особи, належить до юрисдикції господарських судів як такий, що виникає в корпоративних правовідносинах та є спором корпоративним.

30. Корпоративний спір за своєю природою є проявом корпоративного конфлікту, тобто конфлікту щодо наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків у корпоративних правовідносинах. Корпоративний спір у юрисдикційній площині має окрім матеріально-правового також і процесуальний вимір, оскільки безпосередньо пов`язується із визначенням предметної юрисдикції.

31. Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

32. Особливості створення та ведення господарської діяльності кооперативів визначається Законом про кооперацію.

33. Відповідно до визначення, що міститься у статті 1 цього Закону, кооператив - юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

34. Відповідно до статті 19 Закону про коопераціюдля досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних, інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

35. Згідно зі статтею 20 Закону про кооперацію для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди (частина перша).

36. Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу (частина друга статті 20 Закону про кооперацію).

37. Неподільний фонд створюється в обов`язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу (частина третя статті 20 Закону про кооперацію).

38. Відповідно до частин першої, другої статті 21 Закону про кооперацію пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

39. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу (частина четверта статті 21 Закону про кооперацію).

40. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (частина друга статті 6 Закону про кооперацію).

41. Особливості діяльності обслуговуючих кооперативів містяться, зокрема, у статтях 2, 23 Закону про кооперацію.

42. Так, обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та (або) юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження, господарської діяльності.

43. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

44. Отже, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність із моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

45. Відповідно до пункту 1.3 розділу 1 «Загальні положення. Найменування, тип та місцезнаходження кооперативу» статуту (в редакції, чинній на момент укладення договорів) ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» утворюється шляхом об`єднання юридичних та фізичних осіб для надання послуг виключно членам та асоційованим членам кооперативу, не маючи на меті одержання прибутку, таким чином, кооператив є неприбутковою організацією.

46. Тип кооперативу - обслуговуючий.

47. Кооператив створюється для надання будівельних, ремонтних, експлуатаційних та інших послуг членам кооперативу та задоволення їх споживчих потреб на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва. Метою діяльності кооперативу є поліпшення житлових умов та забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирних житлових будинків за власні кошти членів кооперативу, у тому числі за допомогою банківського кредиту, інших коштів, а також подальшої спільної експлуатації споруд загального користування, інженерних комунікацій та під`їзних шляхів, задоволення соціальних та інших потреб членів кооперативу, надання їм послуг на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

48. Отже, норми чинного законодавства, у тому числі Закону про кооперацію, щодо правового статусу, особливостей діяльності обслуговуючих кооперативів, поширюються на ОК «ЖБК «Голосіївський квартал».

49. Право членства в кооперативі - система правових норм стосовно реалізації конституційного права особи стати членом кооперативу, порядку й умов вступу до кооперативу та виходу з його складу, визначення змісту й порядку реалізації членських прав та обов`язків, припинення членства в кооперативі.

50. Згідно зі статтею 10 Закону про кооперацію членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

51. Закон про кооперацію (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає два види членства в кооперативі: дійсне і асоційоване, та не встановлює жодних обмежень щодо таких видів членства залежно від типу кооперативу. На особу, яка вступала до кооперативу як дійсний чи асоційований член, покладається обов`язок сплати вступного та пайового внесків.

52. Згідно зі статтею 12 Закону про кооперацію основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

53. Водночас законодавче визначення асоційованого членства в кооперативі міститься у частині другій статті 14 Закону про кооперацію (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з повними членами кооперативу право на одержання паю.

54. Звідси асоційованим членом кооперативу може бути будь-яка юридична або фізична особа, яка є членом такого кооперативу та внесла пайовий внесок у порядку та розмірах, визначених статутом кооперативу, що дає переважне порівняно з дійсними членами кооперативу право на одержання паю при ліквідації кооперативу. Асоційований член кооперативу має право дорадчого голосу в кооперативі.

55. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу (частина третя статті 14 Закону про кооперацію (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

56. Розділом 8 «Права та обов`язки членів (асоційованих членів) кооперативу» статуту (в редакції, чинній на момент укладення договорів) визначені права членів, у тому числі асоційованих членів ОК «ЖБК «Голосіївський квартал», які кореспондуються з правами, передбаченими статтею 12 Закону про кооперацію.

57. За змістом пункту 8.2 розділу 8 «Права та обов`язки членів (асоційованих членів) кооперативу» та пункту 14.9 розділу 14 «Загальні збори членів кооперативу» статуту (в редакції, чинній на момент укладення договорів) асоційовані члени кооперативу можуть брати участь у діяльності загальних зборів кооперативу з правом дорадчого голосу.

58. Пунктом 7.4 розділу 7 «Членство (асоційоване членство) в кооперативі. Умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього» та пунктом 8.2 розділу 8 «Права та обов`язки членів (асоційованих членів) кооперативу» статуту (в редакції, чинній на момент укладення договорів) встановлено, що при ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з повними членами кооперативу право на одержання паю.

59. З викладеного вбачається, що Законом про кооперацію та статутом установлено особливості правового статусу асоційованих членів кооперативу, наділення їх як майновими правами (участь у формуванні майнових фондів кооперативу шляхом внесення вступних та пайових внесків, переважне право на одержання паю при ліквідації кооперативу), так й іншими правами, зокрема на участь таких асоційованих членів у господарській та іншій діяльності кооперативу.

60. Специфіка управлінських прав асоційованих членів кооперативу полягає в тому, що вони мають право брати участь у діяльності загальних зборів кооперативу з правом лише дорадчого голосу.

61. Звідси вважаємо, що асоційованих членів обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності слід вважати носіями корпоративних прав, а відносини між кооперативом та його асоційованими членами, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

62. Такий підхід не суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 (провадження № 12-8гс19) та від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18 (провадження № 12-92гс19).

63. Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово зазначала, що спори, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України (такі правові висновки викладено, зокрема, в її постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18), від 18 березня 2020 року у справі № 466/6221/16-а (провадження № 11-801апп19), від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15 (провадження № 11-1106апп19), від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (провадження № 12-84гс20)).

64. Розглядаючи справу по суті спору в порядку цивільного судочинства, суди попередніх інстанцій встановили, що 28 квітня 2015 року ОСОБА_1 (пайовик) та ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» уклали договори № 29 і № 30 та в пункті 2.1 вказаних договорів погодили порядок сплати пайових внесків до пайового фонду кооперативу.

65. Пунктом 4.1 наведених договорів визначено, що у випадку порушення строків сплати пайовиком пайового (цільового) чи додаткових пайових внесків, установлених цим договором, пайовик сплачує як пеню 0,5 % від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення починаючи з третього дня, але не більше 50 % простроченої суми заборгованості.

66. Отже, у цій справі предметом первісного позову кооперативу до його асоційованого члена є стягнення коштів за порушення договірних зобов`язань щодо сплати пайових внесків - пені, 3% річних та інфляційних втрат. Зустрічні позовні вимоги асоційованого члена до кооперативу стосуються відшкодування майнової та моральної шкоди.

67. Тобто спірні правовідносини пов`язані з майновою участю асоційованого члена кооперативу у діяльності кооперативу, а саме із виконанням відповідачем умов договорів щодо сплати пайових внесків до кооперативу в грошовій формі, з метою закріплення за ОСОБА_1 паю у пайовому фонді ОК «ЖБК «Голосіївський квартал». Такі відносини стосуються діяльності ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» як юридичної особи та є корпоративними.

68. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18 (провадження № 14-158цс20) зробила висновок про те, що, ураховуючи акцесорний характер визначених статтею 625 Цивільного кодексу України зобов`язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум з огляду на їх похідний характер від основного спору підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір.

69. Згідно із частинами першою, третьою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

70. Оскільки пеня також обчислюється від суми несвоєчасно виконаного основного грошового зобов`язання, то зобов`язання зі сплати пені є акцесорним, а вимога про сплату пені є додатковою до основної вимоги з огляду на її похідний характер від основного спору.

71. Звідси спір щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат підлягає розгляду в порядку того судочинства, що і спір за основним зобов`язанням.

72. Ураховуючи те, що предметом спору за первісним позовом у цій справі є стягнення грошових коштів - пені, 3% річних та інфляційних втрат за зобов`язаннями ОСОБА_1 , які виникли за договорами щодо сплати пайових внесків між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу та самим кооперативом, і ці відносини стосуються діяльності ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» як юридичної особи та є корпоративними, вважаємо, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

73. За змістом частини чотирнадцятої статті 30 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов пред`являється в господарський суд за місцем розгляду первісного позову.

74. Отже, вирішення спору в цій справі належить до компетенції господарських судів.

75. Згідно із частиною другою статті 414 Цивільного процесуального кодексу України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

76. Звідси існували передбачені процесуальним законом підстави для часткового задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , скасування рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року і постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у справі № 750/319/18 та закриття провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судді: В. Ю. Уркевич

О. О. Банасько

Ю. Л. Власов

К. М. Пільков

І. В. Ткач