Рішення

від 16.04.2024 по справі 127/32703/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/32703/23

Провадження 2/127/4258/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Остапенко І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

адвоката позивача Ланге С.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проторія» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проторія» про захист прав споживача.

Позов мотивованийтим,що міжпозивачем тавідповідачем черезмережу магазинів,а самемагазин,розташований у АДРЕСА_1 ТЦ «СкайПарк»,23.10.2022було укладенодоговір купівлі-продажумобільного телефонуSamsungGalaxyS22UltraS908B/DS12Gb/256GbPhantomBlackIMEI: НОМЕР_1 серійний номерR5CT92MQGNJ.Через деякийчас користуванняданим телефоном,в періодгарантійного строку,позивачем буливиявлені наступнінедоліки придбаноготовару:телефон самовільноперезавантажується часвід часуяк врежимі очікування,так іпід часкористування.Крім того,пристрій втрачавдоступ домережі Інтернет.Виявлені недолікиунеможливлювали використаннясмартфону запризначенням іспонукали позивачазвернутись 13.02.223і 16.02.2023із письмовимизаявами довідповідача звимогою пробезоплатне усуненнявиявлених недоліківу смартфоні(ремонту)і наданняна часремонту телефону смартфонуаналогічної марки(моделі,артикулу,модифікації)незалежно відмоделі.На данізаяви позивачембули отриманівідповіді від16.02.2023і від21.02.2023,згідно якихвідповідачем булозапрошено позивачадо магазинудля наданняпристрою зметою подальшоїпередачі всервісний центрдля встановленняпричин виникненнянедоліків таремонту;на часперебування пристроюу сервісномуцентрі гарантованонадання аналогічногопристрою.В якостіаналогічного пристроюпозивачу булозапропоновано SamsungSM-A325F,від якоговін відмовся,оскільки піддавсумніву аналогічністьцього пристроюпридбаному нимSamsungGalaxyS22.07.03.2023Вінницька ТППна замовленняпозивача склалаекспертний висновок№ В-50згідно якогоекспертом встановлено,що модельSamsungGalaxyА32(SM-A325F)не єаналогічним товароммоделі Samsung Galaxy S22 за своїми технічними характеристиками. У зв`язку із тим, що відповідачем не було надано аналогічний пристрій для користування на період діагностики та ремонту придбаного телефону, позивачем не було передано телефон для діагностики та ремонту відповідачу. На думку позивача, враховуючи істотні недоліки смартфону, у нього є усі законні підстави для розірвання договору купівлі-продажу смартфону Samsung Galaxy S22 і повернення сплачених за нього коштів в сумі 54826, 00 гривень. Крім того, на думку позивача, оскільки відповідач мав усунути недолік протягом 30 календарних днів, враховуючи що першу заяву позивачем було подано 13.02.2023, тобто до 28.02.2023, позивач має право на неустойку в розмірі 1 % за кожен день прострочення, що становить 130485, 88 гривень за період з 28.02.2023 по 23.10.2023. Також позивач вказує, що кошти сплачені ним експертній установі в сумі 1560, 00 гривень, до якої він вимушений був звернутись для встановлення відсутності аналогічності запропонованого відповідачем смартфону на час діагностики та ремонту придбаного позивачем телефону, підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогами про розірвання договору купівлі-продажу мобільного телефону Samsung Galaxy S22 Ultra S908B/DS 12Gb/256Gb Phantom Black IMEI: 350048583704072 серійний номер R5CT92MQGNJ, укладеного 23.10.2022 між ТОВ «Проторія» та ОСОБА_1 , а також стягнення з ТОВ «Проторія» на користь ОСОБА_1 грошових коштів за придбаний смартфон в сумі 54826, 00 гривень, неустойки за ненадання товару аналогічної марки в сумі 130485, 88 гривень та вартості експертизи в сумі 1560, 00 гривень.

Ухвалою суду від 24.10.2023 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін і запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.

21.11.2023 від відповідача надійшов відзив із запереченнями щодо задоволення позовних вимог.

Відповідь на відзив позивачем надана не була.

В судовому засіданні позивач та його адвокат підтримали позовні вимоги, аргументуючи мотивами викладеними у позовній заяві, та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

23.10.2022 ОСОБА_1 було придбано в магазині ТОВ «Проторія» мобільний телефон Samsung Galaxy S22 Ultra S908B/DS 12Gb/256Gb Phantom Black за 50299, 00 гривень та послугу «Turbota Life» за 4527, 00 гривень, що разом становить 54826, 00 гривень, що підтверджується відповідним розрахунковим документом. (а.с. 10)

25.01.2023 позивач звернувся до сервісного центру ТОВ «Скормаг-Сервіс» із скаргами на самовільне перезавантаження мобільного телефону (IMEI: НОМЕР_1 ) час від час. (а.с. 22)

13.02.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про безоплатне усунення недоліків вищевказаного товару у розумний строк і надання на час ремонту товару аналогічної марки. (а.с. 11)

На вищевказані вимоги позивача ТОВ «Проторія» надало 16.02.2023 відповідь, де зазначило:

1)для з`ясування виду недоліку, причин його виникнення та ремонту пристрій необхідно передати в сервісний центр;

2)запрошення ОСОБА_1 у найближчий час в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (вказано адресу) для надання пристрою з метою подальшої передачі в сервісний центр, де на час перебування пристрою в сервісному центрі йому буде надано аналогічний пристрій, згідно діючого законодавства;

3)місцезнаходження авторизованого сервісного центру, в який буде передано телефон для встановлення причин виникнення недоліку та ремонту. (а.с. 13)

16.02.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою аналогічній заяві від 13.02.2023. (а.с. 12)

21.02.2023 відповідачем надано відповідь на заяву позивача від 16.02.2024 аналогічну тій, що була надана 16.02.2023 на заяву від 13.02.2023. (а.с. 14)

З матеріалів справи вбачається, що позивач був ознайомлений із вищевказаними відповідями 16.02.2023 і 22.02.2023, відповідно, про що свідчить його підпис про це на примірниках відповідей. (а.с. 55, 57)

Як вбачається із допису на відповіді відповідача від 16.02.2023 на заяву позивача від 13.02.2023 і підтверджено особисто позивачем в судовому засіданні, останній відмовився від запропонованого йому смартфона Samsung SM-A325F на час перебування Samsung Galaxy S22 в сервісному центрі. (а.с. 13, 55)

Вважаючи свої права як споживача порушеними, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно доч.1і ч.2ст.77ЦПК Україниналежними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1 ч. 3 ст.83ЦПК України сторонита іншіучасники справиподають доказиу справібезпосередньо досуду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Будь-які клопотання про витребування доказів по справі в зв`язку з неможливістю їх самостійного надання та заяви про забезпечення доказів до суду сторонами по справі не подавалися.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Також, судом в ухвалі від 24.10.2023 було роз`яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.

Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Відповідно доч.2і ч.3ст.12ЦПК Україниучасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зп.2,п.4,п.6 п.7ч.2ст.43ЦПК Україниучасники справизобов`язані: сприятисвоєчасному,всебічному,повному таоб`єктивному встановленнювсіх обставинсправи; подаватиусі наявніу нихдокази впорядку тастроки,встановлені закономабо судом,не приховуватидокази; виконуватипроцесуальні діїу встановленізаконом абосудом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, заслухавши пояснення надані позивачем, його адвокатом та представником відповідача в судовому засіданні, дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи в заявах по суті та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, прийшов до переконання в тому, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ізст.655ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 5 ст. 656 ЦК України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Частиною третьоюстатті 698 ЦК Українипередбачено, що до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

ПреамбулоюЗакону України «Про захист прав споживачів»установлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що між ТОВ «Проторія» та ОСОБА_1 23.10.2022 було укладено договір купівлі-продажу мобільного телефону Samsung Galaxy S22 Ultra S908B/DS 12Gb/256Gb Phantom Black в приміщенні магазину ТОВ «Проторія», розташованому у м. Вінниці по вул. Оводова, 51/Соборна, 24.

В судовому засіданні сторони визнали, що гарантій строк на придбаний позивачем товар ставить 2 роки. Оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, дані обставини не підлягають доказуванню у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Також в ході розгляду справи судом встановлено, що під час передачі продавцем вищевказаного мобільного телефону покупцю позивачу, останній не мав зауважень щодо якості придбаного ним товару. Однак, через три місяці користування цим телефоном, тобто протягом встановленого гарантійного строку, проявились, як стверджує позивач, недоліки у придбаному ним товарі.

У відповідностідо ст.8Закону України«Про захистправ споживачів»у разівиявлення протягомвстановленого гарантійногостроку недоліківспоживач,в порядкута устроки,що встановленізаконодавством,має правовимагати:1)пропорційного зменшенняціни;2)безоплатного усуненнянедоліків товарув розумнийстрок;3)відшкодування витратна усуненнянедоліків товару.У разівиявлення протягомвстановленого гарантійногостроку істотнихнедоліків,які виниклиз винивиробника товару(продавця,виконавця),або фальсифікаціїтовару,підтверджених занеобхідності висновкомекспертизи,споживач,в порядкута устроки,що встановленізаконодавством іна підставіобов`язковихдля сторінправил чидоговору,має правоза своїмвибором вимагативід продавцяабо виробника:1)розірвання договорута поверненнясплаченої затовар грошовоїсуми;2)вимагати замінитовару натакий жетовар абона аналогічний,з числанаявних упродавця (виробника),товар (ч.1ст.8Закону).Стосовно непродовольчихтоварів,що перебувалиу використанніта булиреалізовані черезроздрібні комісійніторговельні підприємства,вимоги споживача,зазначені участині першійцієї статті,задовольняються зазгодою продавця.Згідно зцією частиноюзадовольняються вимогиспоживача щодотоварів,гарантійний строкна якіне закінчився(ч.2ст.8Закону).Вимоги споживача,встановлені частиноюпершою цієїстатті,пред`являютьсяна вибірспоживача продавцевіза місцемкупівлі товару,виробникові абопідприємству,що задовольняєці вимогиза місцезнаходженнямспоживача.Споживач маєправо пред`явитиодну звимог,передбачених частиноюпершою цієїстатті,а вразі їїневиконання заявитиіншу вимогу,передбачену частиноюпершою цієїстатті (ч.3ст.8Закону). Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги (ч. 5 ст. 8 Закону).

Аналогічні права споживача закріплені і нормами ст.708 і ст. 709 ЦК України.

Отже, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач вимагав від відповідача безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк.

Так,згідно ізч.9ст.8Закону України«Про захистправ споживачів»,при пред`явленніспоживачем вимогипро безоплатнеусунення недоліківтовару вониповинні бутиусунуті протягомчотирнадцяти днівз датийого пред`явленняабо зазгодою сторінв іншийстрок. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Переліктаких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару. При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину обчислюється починаючи від дня видачі споживачеві товару після ремонту.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач своєчасно відреагував на вимогу позивача, запросивши останнього до магазину «Samsung» для надання придбаного ним мобільного телефону з метою подальшої передачі в сервісний центр для з`ясування виду недоліку, причин його виникнення та ремонту, де на час перебування пристрою в сервісному центрі йому буде надано аналогічний пристрій. Однак, позивачем придбаний ним 23.10.2022 мобільний телефон Samsung Galaxy S22 не було передану продавцю для подальшої передачі в сервісний центр. Від отримання на час перебування його мобільного телефону в сервісному центрі іншого мобільного телефону з обмінного фонду позивач відмовився. В засіданні позивач пояснив, що запропонований відповідачем з обмінного фонду мобільний телефон не задовольнив його, оскільки не був товаром аналогічної марки, що підтверджується експертним висновком № В-50, зробленим 07.03.2023 на його замовлення. (а.с. 18-21)

Суд не бере до уваги вищевказаний висновок, виходячи з наступного.

Так, ст. 106 ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною шостою ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим, у експертному висновку № В-50 від 07.03.2023 не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Отже, враховуючи вищевикладене наданий позивачем разом із позовом експертний висновок є недопустимим доказом в розумінні положень ст. 78 ЦПК України.

Вищевказане узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові у справі № 522/1029/18 від 18.12.2010, та Касаційного цивільногосуду у складі Верховного Суду, висловленою зокрема в постанові у справі № 172/313/21 від 20.12.2023.

Відповідно до п. 12, п. 15 ч. 1ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Необхідно розмежовувати права споживача, які відносяться до категорії товарів, що мають недоліки (право на безоплатне усунення недоліків товару) та до категорії товарів, що мають істотні недоліки (право на обмін товару чи розірвання договору).

Тільки сукупність чотирьох обов`язкових ознак недоліку надає підстави вважати його істотним недоліком із усіма правовими наслідками щодо задоволення вимог споживачів, та повернення грошових коштів, сплачених за товар.

Згідно зі ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.

Частиною 2 статті 679 ЦК Українипередбачено, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Вищевказана норма кореспондується із ч. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов`язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.

Визначення поняття гарантії якості товару міститься у ч. 1 ст. 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості в момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема вищенаведеними ч. 2 ст. 678 ЦК України та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних (споживчих) властивостей товару і не пов`язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду.

Зазначене узгоджується також з положеннями п. 18 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (надалі Порядок), згідно з яким на гарантійне обслуговування приймається товар за наявності експлуатаційних документів, пломб виробника або виконавця на товарі, якщо це передбачено експлуатаційним документом, відсутності пошкоджень товару, які могли викликати несправність, за умови дотримання вимог експлуатаційного документа щодо правил зберігання, введення в експлуатацію та використання товару за призначенням. У разі виходу товару з ладу з вини споживача (невиконання правил експлуатації), відсутності передбачених експлуатаційними документами пломб, гарантійного талона споживач втрачає право на гарантійне обслуговування.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що встановлений ч. 2 ст. 679 ЦК України обов`язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України покладається на нього.

Вищевказане узгоджується із позицією Верховного Суду, зокрема висловленою в постанові по справі № 591/2641/20 від 07.07.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції. У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Зазначене узгоджується також з положеннями п. 13 Порядку, якими визначено, що у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, продавець зобов`язаний у триденний термін з дня одержання письмової заяви від споживача відправити такий товар на експертизу. Споживачеві видається акт приймання товару на експертизу за формою № 6-гарант (додаток 7). Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі товару споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець) має право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Як встановлено в ході розгляду справи відповідач намагався організувати проведення перевірки якості придбаного позивачем товару для встановлення наявності або відсутності недоліків, причин виникнення недоліків в разі їх встановлення. Однак, по незалежним від відповідача причинам (позивач не передав продавцю товар для передачі його до сервісного центру), встановити такі обставини не вдалося. При цьому очевидним є те, що для проведення діагностики товару, є необхідним надання самого товару.

У відповідності до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства;при здійсненнісвоїх правособа зобов`язанаутримуватися віддій,які моглиб порушитиправа іншихосіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Суд звертає увагу на те, що необхідною умовою виконання вимог споживача про безоплатне усунення недоліків товару є встановлення наявності таких недоліків, а вимог про розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої за товар грошової суми встановлення виключно істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що придбаний позивачем 23.10.2022 мобільний телефон Samsung Galaxy S22 взагалі має якісь недоліки.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, в ході розгляду справи судом було роз`яснено учасникам справи право клопотати перед судом про призначення відповідної експертизи. Однак, учасники справи таким процесуальним правом не скористалися.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Щодо вимог позивача про стягнення на його користь з відповідача неустойки в сумі 130485, 88 гривень на підставі ч. 9 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», то суд прийшов до наступного висновку.

Так, у відповідності до ч. 9 ст.8Закону України«Про захистправ споживачів» за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Закон не пов`язує передачу споживачем придбаного ним товару для з`ясування наявності або відсутності недоліку, виду недоліку, причин його виникнення із наданням продавцемтовару аналогічноїмарки зобмінного фонду.Тобто наданняспоживачем товару для проведення його діагностики є необхідною умовою для реалізації його прав як споживача. Надання продавцем товару аналогічноїмарки зобмінного фонду-є обов`язкомпродавця,у зв`язку з затримкою виконання якого й передбачена відповідальність сплата неустойки в розмірі одного відсотка вартості товару. Зі змісту положень ч. 9 ст.8Закону України«Про захистправ споживачів» виснується, що надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) з обмінного фонду продавця відбувається лише в разі передачі товару, в якості якого виникли сумніви, до сервісного центру для з`ясування наявності або відсутності недоліку, виду недоліку, причин його виникнення, тобто для проведення його діагностики та в разі необхідності ремонту. Однак,як зазначенопозивачем упозовній заявіі встановленов судовомузасіданні,придбаний 23.10.2022позивачем мобільнийтелефон небуло переданопродавцю дляпередачі досервісного центру. Тому й твердження позивача про те, що запропонований йому з обмінного фонду телефон не є товаром аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації), що стало причиною відмови в наданні ним телефону для передачі до сервісного центру, не заслуговують на увагу. Позивач, в даному випадку, розпорядився своїми цивільними правами на власний розсуд.

Як вбачається з підстав звернення до суду, позивач, вимагаючи стягнення на його користь з відповідача неустойки, обґрунтував таку вимогу неусуненням відповідачем недоліків понад установлений законом строк. Водночас, просив суд стягнути неустойку за затримку його вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації). Однак, такі порушення є різними і, відповідно, обґрунтування таких вимог є різним.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи виключно в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

Лише у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Враховуючи встановлені судом у цій справі обставини, суд прийшов до висновку, що відповідачем не були порушені зобов`язання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача неустойки в розмірі 130485, 88 гривень задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню й вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача витрат на проведення експертного дослідження в сумі 1560, 00 гривень, оскільки такі витрати позивача не є шкодою (збитками) в розумінні положень ст. 22 ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, виходячи з вищевикладеного суд прийшов до висновку, що в даному випадку, відсутні підстави та необхідність для захисту прав позивача, як споживача, шляхом розірвання договору купівлі-продажу мобільного телефону Samsung Galaxy S22 Ultra S908B/DS 12Gb/256Gb Phantom Black, укладеного між ТОВ «Проторія» та ОСОБА_1 23.10.2022, стягнення на користь позивача з відповідача сплаченої затовар грошовоїсуми врозмірі 54826,00гривень, неустойки в сумі 130485, 88 гривень та витрат на проведення експертного дослідження в сумі 1560, 00 гривень, оскільки такі вимоги є необґрунтованими і недоведеними належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України, які б були достатніми, в розумінні ст. 80 ЦПК України, для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору за подачу позову на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати, крім судового збору, складаються й з витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Подаючи позов, позивач повідомив суд про надання доказів, що підтверджують розмір понесених ним витрат, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Водночас, причини неможливості надання таких доказів протягом розгляду справи, суду повідомлено не було. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 246 ЦПК України саме поважні причини неможливості подання доказів, що підтверджують розмір понесених стороною витрат, в даному випадку протягом розгляду справи, оскільки судові дебати у даній справі не проводяться, є підставою для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Відповідно суд, ухвалюючи рішення у даній справі, не має підстав та обов`язку вирішувати питання щодо встановлення позивачу терміну для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат, як і призначати засідання для вирішення питання про судові витрати, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України). Крім того слід врахувати, що у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в задоволенні позову інші судові витрати покладаються на позивача.

До ухвалення рішення у справі представником відповідача не було повідомлено суд про понесені відповідачем витрати; неможливість надання доказів, що підтверджують розмір понесених витрат; про причини неможливості надання таких доказів. Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не має підстав та обов`язку вирішувати питання щодо встановлення відповідачу терміну для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат, як і призначати засідання для вирішення питання про судові витрати, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).

Отже, доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про захист прав споживачів», Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст.ст. 3, 11-16, 22, 610-612, 655, 656, 668, 673, 675, 678, 679, 698, 708, 709 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 11-13, 76-83, 89, 106, 133, 141, 223, 229, 235, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проторія» про захист прав споживача - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_2 : РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Товариство зобмеженою відповідальністю«Проторія»: код ЄДРПОУ 39659560; місцезнаходження: м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 14-16.

Рішення суду складено 18.04.2024.

Суддя: