Ухвала

від 18.04.2024 по справі 464/1814/20

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/1814/20

пр.№ 1-кп/464/156/24

У ХВ АЛ А

15 квітня 2024 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у кримінальному провадженні № 464/1814/20, внесеному 28.10.19. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140070000781, стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту, -

у с т а н о в и в :

Під час судового провадження ОСОБА_4 подано клопотання про скасування арешту з майна, яке у провадженні визнано речовими доказами, у зв`язку із відсутністю потреби у такому накладенні та гострою необхідністю в реалізації належного їй транспортного засобу «Volkswagen Golf» р.н. НОМЕР_1 . Розгляд вказаного клопотання просить здійснювати без її участі.

Заслухавши думку прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого та захисника ОСОБА_5 з приводу заявленого ОСОБА_4 клопотання щодо відмови у задоволенні такого, суд дійшов наступного.

Відповідно до положеньст.174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням зокрема, власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з положенннямист.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленомуКПК Українипорядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 11 листопада 2019 року за наслідками розгляду клопотання про арешт майна у цьому кримінальному провадженні накладено арешт на автомобіль «Volkswagen Golf» р.н. НОМЕР_1 , який визнано речовим доказом та належить заявнику на праві власності, із забороною користування, розпорядження та проведення обліково-реєстраційних операцій із вказаним транспортним засобом.

Згідно з ухвалою слідчого судді того ж суду від 10 квітня 2020 року за клопотанням ОСОБА_4 скасовано ареш на вказаний автомобіль в частині заборони користування ним.

Під час судового провадження заявником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно відпала потреба або арешт накладено не обґрунтовано, зазначення нею про відсутність у водія належного їй автомобіля статусу обвинуваченого у вказаному кримінальному провадженні та відсутність цивільного позову до нього не спростовує необхідності у застосуванні відповідного заходу.

Строниобвинувачення тазахисту наполягають на необхідності збереження арешту на вказаному майні, що накладався з метою збереження речових доказів, у зв`язку із незакінченням судового слідства у зазначеному кримінальному провадженні з метою забезпечення завдань останнього.

Аналізуючи матеріали клопотання, суд дійшов висновку, що, оскільки судове слідство у кримінальному провадженні не завершено, питання щодо долі речових доказів вирішується судом в порядку ст.100 КПК України під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби такого виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

У подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження не відпала потреба, а наявні обмеження щодо розпорядження майном є співмірним з потребами кримінального провадження. На переконання суду скасування арешту майна може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити дієвості такого провадження та виконанню завдань, визначенихст.2 КПК України, відтак подане клопотання є передчасним.

Указане вище спростовує покликання власника майна на відсутність потреб у застосуванні такого заходу.

Оскільки підстав для скасування арешту на майно не встановлено, а тому у поданому клопотанні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.369-372, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в:

відмовити в клопотанні.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_6