Постанова

від 02.04.2024 по справі 947/21779/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2599/24

Справа № 947/21779/20

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на рішення Київського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Калініченко Л.В. 30 серпня 2023 року у м. Одеса, -

встановила:

У серпні 2020 року ТОВ «Вознесенський коньячний завод» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (т. 1 а.с. 1-2).

В обґрунтування позову ТОВ «Вознесенський коньячний завод» посилалося на те, що 03.07.2018 року між ТОВ «Вознесенський коньячний завод» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №1-03, за умовами якої позивач, як позикодавець, зобов`язався передати, а відповідач, як позичальник, зобов`язався повернути грошові кошти в сумі 950000,00 грн., які надаються позичальнику частинами, та підлягали поверненню в строк 03.10.2018 року.

Представник позивача стверджував, що на виконання умов вказаного договору, позивачем було передано відповідачеві грошові кошти в сумі 500000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №131 від 03.07.2018 року.

Однак, у визначений договором строк відповідач грошові кошти не повернув, що стало підставою для скерування позивачем на адресу ОСОБА_1 письмової претензії від 20.11.2018 року за вих. №35/11.

Незважаючи на вижиті заходи, відповідачем не були виконані умови договору про надання поворотної фінансової допомоги №1-03 від 03.07.2018 року в частині повернення в обумовлений термін вищевказаної суми грошових коштів у розмірі 500000,00 грн., що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси 30 серпня 2023 року позов ТОВ «Вознесенський коньячний завод» було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вознесенський коньячний завод» заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1/03 від 03.07.2018 року в сумі 500000 грн., та витрати зі сплати судового збору в сумі 7500 грн. (т. 2 а.с. 213-219).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, стягнути з позивача судові витрати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що жодних договірних правовідносин із позивачем апелянт не мав, жодних правочинів з ним не укладав, жодних договорів не підписував, жодних коштів від ТОВ «Вознесенський коньячний завод» не отримував.

Крім того, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, представник ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду першої інстанції із клопотаннями про призначення судово-почеркознавчої експертизи, яка не була проведена судом.

Сторони про розгляд справи на 02.04.2024 рокубули сповіщені належним чином, у судове засідання з`явилась представник ТОВ «Вознесенський коньячний завод», ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з`явились.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його представника, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2018 року між ТОВ «Вознесенський коньячний завод» (позикодавець), та ОСОБА_1 , як фізичною особою (позичальник), було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги за №1/03, за умовами якого позикодавець надав позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 950000,00 грн., яка згідно з п. 2.2 договору надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

У пункті 2.3 договору сторони передбачили, що поворотна фінансова допомога надається позикодавцем частинами. Термін надання не повинен перевищувати одного календарного дня з дати надання позичальником позикодавцю усної або письмової /на розсуд позичальника/ заявки на одержання чергового траншу. Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника.

Згідно з пунктом 2.4 договору, поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 03.10.2018 року шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця в установі банку, на підставі пункту 3.2 договору.

З доручення №131 від 03.07.2018 року вбачається, що ТОВ «Вознесенський коньячний завод» було здійснено перерахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 в сумі 500000,00 грн., із зазначенням призначення платежу «Перерахування безвідсоткової поворотної позики згідно з договором №1/03 від 03.07.2018 року».

Колегія суддів при цьому враховує, що відповідачем в процесі розгляду справи не спростовано, що вказаний банківський рахунок належить саме йому, а не іншій особі, а тому факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у вказаній вище сумі від ТОВ «Вознесенський коньячний завод» є встановленим.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов вказаного договору, ТОВ «Вознесенський коньячний завод» змушений був звернутися до суду із даним позовом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Таким чином, відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (ст. 14 п. 14.1 п.п. 14.1.257 ПК України).

В постанові Верховного Суду від 28.08.2019 року у справі №140/125/17 зазначено, що правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики.

Згідно ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі докази мають відповідати критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності, визначених ст. 77-80 ЦПК України.

Нормами ст. 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наявних у матеріалах справи доказів, а саме договору про надання поворотної фінансової допомоги за №1/03 від 03.07.2018 року вбачається, що останній містить чітко визначені дані щодо особи позикодавця та позичальника яким є відповідач ОСОБА_1 , із зазначенням його персональних даних, чітко визначені межі грошових коштів підлягаючих переданню в якості поворотної фінансової допомоги, зобов`язання відповідача повернути їх в обумовлений строк. Також подане до суду платіжне доручення містить інформацію про платника, яким є позивач, та отримувача грошових коштів, яким є відповідач, чітко визначено суму грошових коштів у розмірі 500000,00 грн., яка була перерахована від платника до отримувача, підтвердження про перерахування цих коштів на виконання договору про надання поворотної фінансової допомоги за №1/03 від 03.07.2018 року, а відтак, як зазначалось вище, достеменно свідчить про отримання цих грошових коштів саме відповідачем.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що на час укладення договору, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Українська Сировина», яке, у свою чергу, є власником ТОВ «Вознесенський коньячний завод», був ОСОБА_1 , що у повному обсязі спростовує доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що відповідач жодних правовідносин із позивачем не мав, жодних правочинів із ним не укладав, тощо.

Враховуючи вказані положення, колегія суддів зазначає, що на спростування позиції та доводів позивача, жодних доказів ОСОБА_1 подано не було, а відповідно існування інших обставин, а ні ж зазначені у позовній заяві, належними та допустимими доказами не підтверджено.

Крім того, судом першої інстанції правильно встановлено, що договір про надання поворотної фінансової допомоги за №1/03 від 03.07.2018 року від імені ТОВ «Вознесенський коньячний завод» укладено і підписано директором ОСОБА_2 , відомості про якого наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відповідним витягом за №1006711749 від 02.06.2020 року наявним в матеріалах справи.

Згідно копії Статуту ТОВ «Вознесенський коньячний завод», а саме пункту 6.5, виконавчим органом товариства є директор, який є посадовою особою Товариства.

Директор підзвітний зборам Учасників і організовує виконання їх рішень.

Директор має право: без доручення довіреності представляти Товариство у взаємовідносинах з третіми особами: фізичними та юридичними особами; органами державної влади та управління; судовими установами тощо; відкривати рахунки Товариства в банках та проводити операції за ними: укладати договори (угоди), контракти, вчиняти правочини від імені Товариства; видавати накази і розпорядження, обов`язкові для усіх працівників Товариства; здійснювати приймання та звільнення працівників, застосовувати до них заходів стягнень та заохочень; розробляти плани, положення, інструкції та інші акти внутрішнього регулювання діяльності Товариства; підписувати фінансові, звітні, банківські та інші документи Товариства; вирішувати всі інші питання діяльності Товариства, крім віднесених до компетенції зборів Учасників та Дирекції.

Згідно п. 6 Статуту ТОВ, останній не містить належність вирішення питання про надання позики/поворотної фінансової допомоги до виключної компетенції загальних зборів Учасників Товариства.

Таким чином, з аналізу положень Статуту підприємства вбачається відсутність будь-яких обмежень щодо укладення директором від імені ТОВ «Вознесенський коньячний завод» договору про надання поворотної фінансової допомоги за №1/03 від 03.07.2018 року.

Щодо доводів відповідача про не підписання вказаного договору, то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про їх безпідставність, оскільки такі доводи не підтверджені жодним належним доказом у порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, а у відповідності до положень ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того, як правильно зазначено судом, попри неодноразове подання стороною відповідача клопотань про призначення судово-почеркознавчої експертизи, ані відповідачем, ані його представником на протязі більше року не було вчинено жодних дій з надання і збору вільних, умовно-вільних зразки підпису відповідача ОСОБА_1 , а також дій з прибуття до суду для відібрання експериментальних зразків його підпису, що є передумовою для проведення судово-почеркознавчої експертизи.

За наслідком чого, у клопотаннях сторони відповідача про призначення судово-почеркознавчих експертиз, ухвалою суду першої інстанції від 30.08.2023 року, яка набрала законної сили, було відмовлено.

Враховуючи, що у відповідності до положень ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а також те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд дійшов вірного висновку про безпідставність тверджень відповідача про не підписання договору про надання поворотної фінансової допомоги за №1/03 від 03.07.2018 року.

Також судом враховано, що відповідачем, під час розгляду справи у суді першої інстанції, не оспорювалось отримання грошових коштів від позивача в сумі 500000,00 грн., на підставі платіжного доручення №13 від 03.07.2018 року, яке містить інформацію про передання цих коштів в якості безвідсоткової поворотної позики за договором №1/03 від 03.07.2018 року.

Таким чином, подані позивачем докази є належними доказами підтвердженням укладення між ТОВ «Вознесенський коньячний завод» та ОСОБА_1 договору про надання поворотної фінансової допомоги за №1/03 від 03.07.2018 року, за яким відповідачем отримано в позику грошові кошти в загальній сумі 500000,00 грн., що свідчить про належне виконання позивачем договірних відносин.

При цьому будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження повернення позивачеві отриманих грошових коштів в сумі 500000,00 грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги за №1/03 від 03.07.2018 року, в обумовлений термін, як і погашення спірної заборгованості в наступний термін, ОСОБА_1 під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій не надано.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги за №1/03 від 03.07.2018 року в сумі 500000,00 грн., що є підставою для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що апелянт неодноразово звертався до суду першої інстанції із клопотаннями про призначення судово-почеркознавчої експертизи, яка не була проведена судом та яку відповідач вважає обов`язковою, колегією суддів до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Так, згідно положень ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Таким чином, навіть у разі відмови судом у задоволенні клопотання про проведення експертизи, та у разі, якщо апелянт дійсно вважав її проведення необхідним, враховуючи також тривалий час розгляду справи у суді - три роки, ОСОБА_1 був не позбавлений права надати висновок відповідної експертизи, складений на його замовлення, який міг бути оцінений судами разом із іншими доказами. Однак, вказане апелянтом та його представником зроблено не було, що свідчить про безпідставність доводів апеляційної скарги у вказаній вище частині.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Київського районного суду м. Одеси 30.08.2023 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси 30 серпня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 18 квітня 2024 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе